Постанова

від 25.02.2019 по справі 826/19911/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 лютого 2019 року

Київ

справа №826/19911/15

адміністративне провадження №К/9901/14075/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2015 року (суддя Данилишин В.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року (суддя Аліменко В.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФБР-Днепр" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФБР-Днепр" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправними дій відповідача зі складання протоколу про порушення митних правил №0167/10000/15 від 13 березня 2015 року та тимчасового вилучення товару, що розмитнювався за контрактом №07/05/14-02 від 07 травня 2014 року та специфікацією №14YMY0078 від 23 січня 2015 року; зобов'язання відповідача повернути вилучений товар, що розмитнювався за контрактом №07/05/14-02 від 07 травня 2014 року та специфікацією №14YMY0078 від 23 січня 2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2015 року позов задоволено.

Вважаючи, що вказана постанова ухвалена судом першої інстанції з порушенням норм чинного законодавства, Митниця 15 жовтня 2015 року (згідно дати штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті) подала до Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу з вимогою про її скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою від 04 листопада 2015 року Київський апеляційний адміністративний суд, з врахуванням приписів частин 3, 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), залишив апеляційну скаргу без руху у зв'язку з її поданням поза межами строку апеляційного оскарження без порушення питання про його поновлення, а також недоданням документа про сплату судового збору або доказів в підтвердження звільнення від сплати останнього.

Ухвалою від 30 листопада 2015 року Київський апеляційний адміністративний суд на підставі абзацу 2 частини 4 статті 189 КАС України відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою з огляду на неусунення відповідачем недоліків апеляційної скарги, що залишена без руху, й неподання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження.

09 червня 2016 року Митниця повторно подала апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2015 року, проте Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 липня 2016 року відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини 5 статті 189 КАС України з посиланням на те, що вже є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи.

Не погоджуючись із постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2015 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року, Митниця звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила рішення судів скасувати. При цьому в касаційній скарзі відповідачем наведено мотиви його незгоди лише з рішенням суду першої інстанції по суті спору.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.

Стосовно касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2015 року Верховний Суд вважає за необхідне вказати на таке.

Відповідно до частини 1 статті 211 КАС України (в редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку , а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення наразі закріплені й в частині 1 статті 328 КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15 грудня 2017 року), за змістом якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи , а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Отже нормами КАС України (в редакції як до, так і після 15 грудня 2017 року) передбачено можливість оскарження в касаційному порядку рішень судів першої інстанції лише після їх апеляційного перегляду.

В той же час постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2015 року в апеляційному порядку не переглядалась, а відтак вона не може бути переглянута й Верховним Судом як судом касаційної інстанції в адміністративних справах у порядку, визначеному главою 2 розділу ІІІ чинної редакції КАС України, а тому касаційну скаргу на вказану постанову суду першої інстанції слід залишити без задоволення.

Разом з тим, перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали від 14 липня 2016 року норм процесуального права, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 3 частини 5 статті 189 КАС України (в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали) суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі у випадку, якщо є ухвала про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

Таким чином процесуальним законодавством визначено дії судді-доповідача в разі одержання ним повторної апеляційної скарги особи, за первинною апеляційною скаргою якої вже було відмовлено у відкритті провадження, та передбачено в такому випадку прийняття суддею-доповідачем аналогічного судового рішення - про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Як вже вказувалось в цій постанові, Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 липня 2016 року відмовив у відкритті провадження за поданою Митницею 09 червня 2016 року апеляційною скаргою з огляду на існування чинної ухвали цього ж суду від 30 листопада 2015 року про відмову у відкритті провадження за первинною апеляційною скаргою відповідача.

Враховуючи викладене, касаційний суд вважає, що позивачу обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини 5 статті 189 КАС України ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року.

Доводи ж касаційної скарги за наведеного та обставин даної справи не дають підстав для висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 328, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду