Постанова

від 29.01.2019 по справі 813/1321/17

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 813/1321/17

Провадження № 11-1132апп18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

головуючого Князєва В. С.,

судді-доповідача Золотнікова О. С.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мамонової І. В.,

учасники справи:

прокурор - Баклан Н. Ю.,

представник третьої особи - Дем'яновська Ю. Д. ,

розглянула в судовому засіданнікасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сихівська народна торгівля (далі - ТОВ Сихівська народна торгівля ) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року (суддя Грень Н. М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року (судді Коваль Р. Й., Гуляк В. В., Судова-Хомюк Н. М.) у справі № 813/1321/17 за позовом заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Львівської міської ради (далі - заступник прокурора, Міськрада відповідно) до Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки (далі - ОКП БТІ ) в особі державного реєстратора ОКП БТІ (далі - державний реєстратор) Бірака Євгенія Васильовича, треті особи - Львівське комунальне підприємство Львівавтодор (далі - ЛКП Львівавтодор ), ТОВ Сихівська народна торгівля , про визнання протиправними дій, скасування рішення та

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2017 року заступник прокурора в інтересах держави в особі Міськради звернувся до суду з позовом до державного реєстратора, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності ТОВ Сихівська народна торгівля на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний № 1145452846101) - комплекс торговельних павільйонів загальною площею 1705,8 кв. м, розташованих на вул. Антонича, 8 у м. Львові на земельній ділянці з кадастровим № 4610136800:06:003:0083 (далі - спірний об'єкт нерухомого майна);

- скасувати рішення державного реєстратора від 11 січня 2017 року, індексний № 33395939, про реєстрацію за ТОВ Сихівська народна торгівля права власності на спірний об'єкт нерухомого майна.

На обґрунтування позову заступник прокурора зазначив, що оскаржувані реєстраційні дії вчинено на підставі сертифіката відповідності (дубліката) ЛВ000431, виданого 28 квітня 2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області (далі - Інспекція ДАБК), та технічного паспорта б/н, виданого 16 грудня 2016 року ОКП БТІ . Проте вказаний сертифікат не міг бути виданий Інспекцією ДАБК 28 квітня 2011 року, оскільки на той час земельна ділянка була вільною та жодні об'єкти нерухомого майна на ній розташовані не були. Всупереч приписам законодавства державний реєстратор не встановив відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, не перевірив відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами, що потягло прийняття неправомірного рішення про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за ТОВ Сихівська народна торгівля .

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 26 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року, адміністративний позов задовольнив частково: скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11 січня 2017 року, індексний № 33395939, прийняте державним реєстратором, а саме рішення про реєстрацію за ТОВ Сихівська народна торгівля права власності на спірний об'єкт нерухомого майна; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, представник ТОВ Сихівська народна торгівля в касаційній скарзі зазначив, що при ухваленні оскаржуваних рішень суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального та процесуального права. На думку скаржника, заявлений позов є спором про право на володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, а тому цей спір повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства. Крім того, державний реєстратор прийняв законне та обґрунтоване рішення про здійснення державної реєстрації права власності ТОВ Сихівська народна торгівля , оскільки жодної з підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації, передбачених частиною першою статті 24 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон № 1952-IV), не існувало. На підставі викладеного скаржник просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 15 листопада 2017 року відкрив касаційне провадження в цій справі.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2018 року вказану касаційну скаргу було передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20 вересня 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв'язку з оскарженням учасником справи судових рішень з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 04 жовтня 2018 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду Великою Палатою Верховного Суду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на підставі положень частини першої статті 344 та частини п'ятої статті 262 КАС України.

Учасники справи відзивів на касаційну скаргу не надіслали.

У судовому засіданні представник ТОВ Сихівська народна торгівля підтримав касаційну скаргу.

Прокурор просив залишити оскаржувані судові рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи учасників справи, перевіривши матеріали справи, наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.

Суди попередніх інстанцій установили, що Міськрада ухвалою від 30 грудня 2015 року № 102 надала дозвіл ЛКП Львівавтодор на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,65 га на вул. Антонича (навпроти будинку № 8) у м. Львові, а ухвалою від 04 лютого 2016 № 142: вказану земельну ділянку виключила з переліку земельних ділянок, призначених для продажу у власність або продажу права їх оренди на аукціонах; затвердила ЛКП Львівавтодор проект землеустрою та надала земельну ділянку площею 0,5928 га (кадастровий № 4610136800:06:003:0083) на вул. Антонича (навпроти будинку № 8) у постійне користування для розміщення комплексу торговельних павільйонів з метою перенесення ринку; зобов'язала ЛКП Львівавтодор забезпечити укладення меморандуму про співпрацю з ТОВ Сихівська народна торгівля та підприємцями, що здійснюють торговельну діяльність, з метою розміщення комплексу торговельних павільйонів на вул. Антонича (навпроти будинку № 8) у м. Львові.

11 січня 2017 року державним реєстратором внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності ТОВ Сихівська народна торгівля на спірний об'єкт нерухомого майна та прийнято рішення, індексний № 33395939, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Підставою виникнення права власності зазначено: сертифікат відповідності (дублікат) ЛВ000431, виданий 28 квітня 2011 року Інспекцією ДАБК, та технічний паспорт б/н, виданий 16 грудня 2016 року ОКП БТІ .

Не погодившись із рішенням державного реєстратора, заступник прокурора в інтересах держави в особі Міськради звернувся до суду з цим позовом.

Обставин справи її учасники під сумнів не ставлять.

Задовольняючи частково позовні вимоги заступника прокурора, Львівський окружний адміністративний суд, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, керувався тим, що на момент розгляду справи земельна ділянка (кадастровий № 4610136800:06:003:0083) площею 0,5928 га протиправно обтяжена об'єктом нерухомого майна, що позбавляє територіальну громаду м. Львова в особі Міськради можливості володіти, користуватись та розпоряджатись нею, тому з метою відновлення порушеного права територіальної громади м. Львова в особі Міськради оскаржуване рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за ТОВ Сихівська народна торгівля права власності на спірний об'єкт нерухомого майна належить скасувати.

При цьому суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що цей позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду вважає помилковими вказані висновки судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час постановлення судами попередніх інстанцій рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцієючи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС Українисуб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС Українивизначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2 , 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Як установлено матеріалами справи, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, направленим на поновлення порушеного відповідачем права територіальної громади м. Львова в особі Міськради володіти, користуватись та розпоряджатись земельною ділянкою (кадастровий № 4610136800:06:003:0083) площею 0,5928 га на вул. Антонича, 8 у м. Львові.

При цьому спір виник у зв'язку з прийняттям державним реєстратором рішення від 11 січня 2017 року, індексний № 33395939, про реєстрацію за третьою особою у справі - ТОВ Сихівська народна торгівля права власності на спірний об'єкт нерухомого майна.

Отже, цей позов подано на поновлення прав Міськради у сфері земельних відносин, а виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з правомірністю набуття третьою особою у справі права власності на об'єкт нерухомого майна, що стало підставою для оскарження реєстрації права власності на це майно.

Тобто предметом розгляду в цій справі є законність набуття особою права власності на нерухоме майно, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

За правилами пункту 6 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

З огляду насуб'єктний склад цієї справи й те, що цей позов направлено на поновлення прав Міськради у сфері земельних відносин, а також беручи до уваги факт існування у ТОВ Сихівська народна торгівля права власності на спірний об'єкт нерухомого майна, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим, оскільки поглинається спором про право цивільне, а тому має вирішуватися судами за правилами господарського судочинства.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування судових рішень із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 354, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сихівська народна торгівля задовольнити частково.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року скасувати, а провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Князєв

Суддя-доповідач О. С. Золотніков

Судді: Н. О. Антонюк О. Б. Прокопенко

С. В. Бакуліна Л. І. Рогач

В. В. Британчук І. В. Саприкіна

Д. А. Гудима О. М. Ситнік

В. І. Данішевська В. Ю. Уркевич

Л. М. Лобойко О. Г. Яновська

Н. П. Лященко