Постанова

від 21.02.2019 по справі 278/20-06

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2019 р. Справа№ 278/20-06

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Жук Г.А.

ОСОБА_1

секретар судового засідання Вінницька Т.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Фермой-КІ

на рішення Господарського суду Київської області

від 09.08.2006 (повний текст складено 09.08.2006)

у справі № 278/20-06 (суддя Іваненко Я.Л.)

за позовом Закритого акціонерного товариства Інкон

до 1) Державного комунального підприємства

Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації

2) Красилівської сільської ради Броварського району

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Підприємство з іноземними інвестиціями у формі

Товариства з обмеженою відповідальністю Фермой-КІ

про визнання права власності

В С Т А Н О В И В:

В 2006 році Закрите а акціонерне товариство Інкон (далі - ЗАТ Інкон , позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Державного комунального підприємства Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації (далі - ДКП Броварське міжміське БТІ , відповідач) про визнання права власності. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що 01.07.2002 Товариство з обмеженою відповідальністю Фермой-КІ передало як внесок у статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю Інкон , правонаступником якого є ЗАТ Інкон , об'єкт незавершеного будівництва, а саме: А-1 - промисловий корпус; Б - КНС; В - водонапірну башню; Г - водонапірну башню; N - огорожу, однак відповідач-1 на звернення позивача відмовив у проведенні реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва та внесенні даних до державного реєстру, що свідчить про невизнання відповідачем-1 права власності позивача на його майно, це й стало підставою для звернення до суду з даним позовом про визнання права власності на вищезгаданий об'єкт незавершеного будівництва та зобов'язання відповідача провести державну реєстрації права власності позивача на нього.

У поданій суду першої інстанції заяві відповідач зазначив, що згідно п. 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно реєстрації підлягають лише права власності на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийнято в експлуатацію у встановленому порядку. Право власності на недобудоване нерухоме майно на підставі ст. 331 ЦК України, на що посилався позивач, може визнати тільки суд. З огляду на наведене, порушень в діях органів Броварського міжміського бюро технічної інвентаризації не встановлено, адже всі дії було вчинено на підставі правовстановлюючих документів та у відповідності до чинного законодавства.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.07.2006 залучено до участі у справі в якості відповідача-2 - Красилівську сільську раду Броварського району (далі - відповідач-2).

У відзиві на позовну заяву Красилівська сільська рада Броварського району зазначила, що не заперечує проти позовних вимог ЗАТ Інкон . Оскільки свідоцтво про право власності видається лише на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийнято в експлуатацію, свідоцтво про право власності на об'єкт незавершеного будівництва видати неможливо.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.07.2006 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Фермой-КІ .

Рішенням господарського суду Київської області від 09.08.2006 по справі №278/20-06 позов задоволено повністю. Визнано за ЗАТ Інкон право власності на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою Київська обл., Броварський район, с. Красилівка, вул. Київська, 2 та складається з А-1 - промислового корпусу; Б - КНС; В - водонапірної башні; Г - водонапірної башні, К - огорожі. Зобов'язано ДКП Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації здійснити у встановленому законом порядку реєстрацію права власності ЗАТ Інкон на об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: Київська обл., Броварський район, с. Красилівка, вул. Київська, 2 та складається з А-1 - промислового корпусу; Б - КНС; В - водонапірної башні; Г - водонапірної башні, К - огорожі.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, ПІІ у формі ТОВ Фермой-КІ оскаржило його в апеляційному порядку, просило скасувати повністю як незаконне та закрити провадження у справі. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального закону, стосується прав третьої особи, що полягає у неповному з'ясуванні обставин, недоведеності обставин, невідповідності висновків обставинам справи. За твердженнями апелянта, відповідачі у даній справі є неналежними, адже за текстом рішення, проти позову вони не заперечували. На переконання апелянта, судом першої інстанції застосовано не чинну норму права, оскільки до виникнення права власності на новозбудоване нерухоме майно право власності існувало лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використано в процесі будівництва (ч. 3 ст. 331 ЦК). Наведене свідчить про неможливість визнання на підставі цієї статті права власності на недобудоване нерухоме майно в судовому порядку. Крім цього, за твердженнями апелянта, відповідно до ч. 4 ст. 331 ЦК України за заявою заінтересованої особи суд може визнати її власником недобудованого нерухомого майна, якщо буде встановлено, що частка робіт, яка не виконана за проектом, є незначною, проте з 14.01.2006 ч. 4 ст. 331 ЦК України на підставі Закону № 3201-IV від 15.12.2005 виключена, відтак з цього часу навіть у разі дотримання відповідних умов, суди не мають права визнавати право власності на об'єкти незавершеного будівництва. На думку скаржника, судом першої інстанції не залучено до участі у справі всіх сторін, інтереси яких зачіпаються позовними вимогами, не перевірено належності позивача, безпідставності його правонаступництва та не враховано наявності спору з цього приводу, як і не прийнято до уваги правових наслідків рішення Апеляційного суду Київської області від 24.09.2004 про визнання незаконною реєстрації головою Броварської районної державної адміністрації змін та доповнень до Договору про діяльність TOB Фермой-КІ : № 1 від 23.03.2001; № 2 від 24.03.2001; № 3 від 29.06.2001. Рішення суду про державну реєстрацію прийнято за відсутності документів, передбачених Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції. України від 07.02.2002 № 7/5, а головне - за відсутності умов, що це майно стане предметом відповідної угоди, тобто в супереч вимогам абз. 2 ч. 3 ст. 331 ЦК України.

В судове засідання апеляційної інстанції заявились представники третьої особи (апелянта), представники позивача, відповідачів 1 та 2 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслали. Як встановлено апеляційним судом, на момент розгляду справи ЗАТ Інкон було припинено, відтак вважав за доцільне справу розглядати за відсутності згаданих представників, зокрема, представника позивача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначав, що 01.07.2002 Товариство з обмеженою відповідальністю Фермой-КІ передало як свій внесок у статутний фонд Товариства з обмеженою відповідальністю Інкон об'єкт незавершеного будівництва, а саме: А-1 - промисловий корпус; Б - КНС; В - водонапірну башню; Г - водонапірну башню; N - огорожу за адресою: Київська обл., Броварський район, с. Красилівка, вул. Київська, 2, що підтверджується:

- протоколом № 1/02 загальних зборів учасників Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю Фермой-КІ від 25 березня - 10 квітня 2002;

- протоколом № 2 загальних зборів учасників TOB Інкон від 08.06.2002;

- змінами та доповненнями №1 до установчого Договору Про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю Інкон від 09.07.2002;

- актом приймання-передачі майна від 01.07.2002, що передається в якості внеску в Статутний фонд TOB Інкон по Установчому договору від 08.06.2002;

- проектно-кошторисною документацією, яка була розроблена для TOB Фермой-КІ (Проектом фабрики по виробництву морозива, заморожених овочів, фруктів та ягід, маргарину та супутніх продовольчих товарів , виготовленим державним проектним інститутом Украгропромпроект );

- дозволом на виконання будівельних робіт № 40/98, виданим інспекцією державного архітектурного будівництва управління містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації.

Позивач вказував, що згідно рішень загальних зборів TOB Фермой-КІ і TOB Інкон об'єкт незавершеного будівництва був переданий товариству у власність, а моментом виникнення у нього право власності на об'єкт незавершеного будівництва був оформлений актом приймання-передачі від 01.07.2002.

При цьому, згідно договорів будівельного підряду №1, №2 від 23.06.1997 та 12.01.1998 відповідно, укладених між TOB Фермой-КІ і TOB Люверс , право власності на будівельні матеріали на момент передачі належали TOB Фермой-КІ . Будівництво фабрики по виробництву морозива, заморожених овочів, фруктів та ягід, маргарину та супутніх продовольчих товарів здійснювалось також згідно проектно-кошторисної документації та Дозволу на будівництво, які були розроблені та видані TOB Фермой-КІ .

25.11.2002 TOB Інкон було реорганізоване шляхом перетворення у ЗАТ Інкон , до якого, на переконання позивача, перейшли права та обов'язки TOB Інкон , в тому числі і право власності на об'єкт незавершеного будівництва, що відображено також в Установчому договорі ЗАТ Інкон , затвердженому Протоколом Зборів засновників № 1 від 25.07.2002 та Статуті ЗАТ Інкон .

Згідно Довідки ДП Броварського міжміського БТІ від 13.04.2006 за № 12 та Зведеного акту вартості будівель та споруд, виданого Броварським БТІ, майно, яке знаходиться за адресою с. Красилівка, вул. Київська, 2 є об'єктом незавершеного будівництвам зі ступенем готовності 77 %.

Відповідно до Рішення № 43 IV сесії XXIV скликання від 05.11.2002 Красилівської сільської ради Броварського району Київської області Про передачу земельної ділянки в оренду ЗАТ Інкон для будівництва фабрики по виробництву морозива, заморожених овочів, фруктів та ягід, маргарину та супутніх продовольчих товарів і укладеного на підставі цього Рішення із ЗАТ Інкон Договору оренди земельної ділянки від 19.11.2002, позивачу передано в довгострокове користування земельну ділянку загальною площею 6,8 га в межах села Красилівка на території Красилівської сільської ради Броварського району Київської області під будівництво фабрики по виробництву морозива, заморожених овочів, фруктів та ягід, маргарину та супутніх продовольчих товарів, на якій розміщено об'єкт незакінченого будівництва.

Як стверджував позивач, ЗАТ Інкон звернулось до відповідача-1 із заявою ( вих. № 1/26 від 26.04.2006 ) про реєстрацію права власності на нерухоме майно (об'єкт незавершеного будівництва) в порядку ч. 3 ст. 331 ЦКУ, якою просило зареєструвати право власності на об'єкт незавершеного будівництва.

У відповідь на подану ЗАТ Інкон заяву, відповідач-1 надав листа (вих. № 1174 від 03.05.2006), яким відмовив у реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, оскільки вважав, що реєстрації підлягає право власності лише на об'єкти, будівництво яких закінчене та які прийнято в експлуатацію у встановленому порядку відповідно до п. 1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно , затвердженого Наказом Мінюсту № 7/5 від 07.02.2002.

Крім цього, рішенням відповідача-2 № 82 від 17.07.2006 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на недобудоване нерухоме майно з тих підстав, що свідоцтво про право власності на об'єкт незавершеного будівництва для державної реєстрації не видається.

Вищенаведене, на думку позивача, свідчить про невизнання його права власності, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом про визнання права власності на згаданий вище об'єкт незавершеного будівництва та зобов'язання відповідача провести державну реєстрації права власності позивача на цей об'єкт.

За приписами ч. 3 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Кожна фізична та юридична особа на підставі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст.16 ЦК України).

Правом власності на підставі ст. ст. 316, 317 ЦК України (в редакції чинній на момент звернення позивача з даним позовом до суду) є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, що надає можливість володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України (в редакції чинній на момент звернення позивача з даним позовом до суду)).

Право власності згідно ст. 328 ЦК України (в редакції чинній на момент звернення позивача з даним позовом до суду) набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки за змістом цієї норми закону набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення у особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, чи у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому ст. 392 ЦК України (правова позиція Верховного Суду України у справі за №6-244цс14).

За приписами ст. 392 ЦК України (в редакції чинній на момент звернення позивача з даним позовом до суду) власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, згадана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

В супереч наведеним приписам чинного законодавства, позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження невизнання, заперечення або оспорення саме відповідачами 1 та 2 його права власності на об'єкт незавершеного будівництва, яке він просив визнати в судовому порядку.

За змістом ст. 331 ЦК України (в редакції чинній на момент звернення позивача з даним позовом до суду) право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, які містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Таким чином, діючим законодавством визначено порядок оформлення права власності на об'єкт незавершеного будівництва. До завершення будівництва (створення) майна, а якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, то до моменту прийняття його до експлуатації, або якщо право власності на таке нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то до моменту державної реєстрації, право власності на новостворене майно та об'єкт незавершеного будівництва не виникає. Отже, до виникнення права власності на таке майно право власності існує лише на матеріали, обладнання тощо, які були використано в процесі цього будівництва (створення) майна.

Як встановлено матеріали справи, позивач просив визнати за ним право власності саме на об'єкт незавершеного будівництва за адресою: Київська обл., Броварський район, с. Красилівка, вул. Київська, 2 та складається з А-1 - промислового корпусу; Б - КНС; В - водонапірної башні; Г - водонапірної башні, К - огорожі.

Визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва (на недобудоване нерухоме майно) в судовому порядку приписами Цивільного кодексу України (в реакції чинній на момент звернення позивача з даним позовом до суду та на момент ухвалення оскаржуваного рішення) чи іншими нормативними актами не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 915/1344/17.

Відтак, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції в повній мірі не дослідив всіх обставин справи та згаданих приписів матеріального права, тому дійшов помилкового висновку про можливість визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва за позивачем.

Крім цього, місцевим господарським судом не враховано, що рішення Апеляційного суду Київської області від 24.09.2004, яке набрало законної сили, у справі за позовом Збігнева Врублевського до Броварської державної адміністрації про визнання недійсним рішень Броварської районної державної адміністрації про державну реєстрацію змін до договору про діяльність Підприємства з іноземною інвестицією у формі ТОВ Фермой-КІ , підтверджено, що вищенаведені зміни компанією Clanvest limited не підписано, що не може належним чином свідчити про добровільний вихід цієї юридичної особи зі складу засновників TOB Фермой- КІ . Зокрема, визнати незаконними затвердження головою Броварської районної державної адміністрації від 17.04.2001 ; 19.09.2001; 8.07.2002 змін та доповнень №1 від 23.03.2001; №2 від 24.03.2001; №3 від 29.06.2001 до Договору про діяльність Підприємства з іноземною інвестицією у формі TOB Фермой-КІ .

З огляду на наведене, апеляційний суд не погоджується із висновками місцевого суду щодо правомірності позовних вимог ЗАТ Інкон до ДКП Броварське міжміське БТІ та Красилівської сільської ради Броварського району про визнання права власності та здійснення державної реєстрації цього права, оскільки позивачем не доведено порушення свого права чи невизнання його саме відповідачами 1 та 2, як і можливості визнання за ним права власності на об'єкт незавершеного будівництва, відтак вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову повністю.

За таких обставин, апеляційний господарський суд не погоджується із висновками місцевого суду в частині задоволення позовних вимог, оскаржене рішення вважає незаконним й таким, що підлягає скасуванню з прийняттям нового - про відмову у задоволенні позову. Тому доводи апелянта по суті його апеляційної скарги заслуговують на увагу, а скарга - підлягає задоволенню, хоча суд апеляційної інстанції й не знайшов підстав для закриття провадження у справі, на чому наполягав апелянт у справі.

Керуючись ст.ст. 269-270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Фермой-КІ задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 09.08.2006 у справі № 278/20-06 скасувати та прийняти нове рішення:

В задоволенні позову Закритого акціонерного товариства Інкон до Державного комунального підприємства Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації та Красилівської сільської ради Броварського району про визнання права власності відмовити повністю.

Матеріали справи № 278/20-06 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.02.2019

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Г.А. Жук

ОСОБА_1