Постанова

від 19.02.2019 по справі 910/10297/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2019 р. Справа№ 910/10297/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Чорногуза М.Г.

ОСОБА_1

секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 19.02.2019,

розглянувши апеляційну скаргу Автогаражного кооперативу Чайка

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2018 (повний текст складено 03.12.2018)

у справі №910/10297/18 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сітіінвестбуд і Ко

до Автогаражного кооперативу Чайка

про зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Сітіінвестбуд і Ко (далі, позивач або ТОВ Сітіінвестбуд і Ко ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Автогаражного кооперативу Чайка (далі, відповідач або АК Чайка ) про зобов'язання вчинити дії, а саме: зобов'язати Автогаражний кооператив Чайка надавати безперешкодний доступ Товариству з обмеженою відповідальністю Сітіінвестбуд і Ко до приміщення загальною площею 30,4 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Кирилівска, 82 у Подільському районі міста Києва; зобов'язати Автогаражний кооператив Чайка припинити будь-яким чином перешкоджати Товариству з обмеженою відповідальністю Сітіінвестбуд і Ко здійснювати право власності на приміщення загальною площею 30,4 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Кирилівска, 82 у Подільському районі міста Києва.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач перешкоджає позивачу користуватись власним нерухомим майном.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2018 у справі №910/10297/18 позов задоволено частково.

Зобов'язано Автогаражний кооператив Чайка надавати безперешкодний доступ Товариству з обмеженою відповідальністю Сітіінвестбуд і Ко до приміщення загальною площею 30,4 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Кирилівска, 82 у Подільському районі міста Києва.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Присуджено до стягнення з Автогаражного кооперативу Чайка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сітіінвестбуд і Ко 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, 14.12.2018 Автогаражний кооператив Чайка звернувся до Північного апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2018 у справі №910/10297/18 скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

20.12.2018 відповідач через місцевий господарський суд подав заяву про зміну апеляційної скарги, у якій просив суд скасувати рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позову про зобов'язання Автогаражного кооперативу Чайка надавати безперешкодний доступ Товариству з обмеженою відповідальністю Сітіінвестбуд і Ко до приміщення загальною площею 30,4 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Кирилівска, 82 у Подільському районі міста Києва, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у вказаній частині.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача (із урахуванням заяви про зміну апеляційної скарги) зводяться до наступного:

- норми статей 120 Земельного кодексу України, 377 Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки в даному випадку право користування земельною ділянкою Товариству з обмеженою відповідальністю Сітіінвестбуд і Ко може бути передане виключно за рішенням Київської міської ради та лише після припинення права користування нею АК Чайка ;

- судом неправильно застосовано норми статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України, оскільки ТОВ Сітіінвестбуд і Ко являється першим власником майна, а право власності зареєстровано за ним на підставі рішення суду, а не в силу договору;

- позивач жодного разу не звертався до відповідача із пропозицією укласти договір сервітуту ;

- суд повинен був залишити без розгляду позовну заяву ТОВ Сітіінвестбуд і Ко з огляду на те, що у справі №32/124 вже наявне рішення між тими самими сторонами і того самого предмету.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2019 апеляційну скаргу Автогаражного кооперативу Чайка у справі №910/10297/18 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Чорногуза М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Автогаражного кооперативу Чайка на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2018 у справі №910/10297/18; розгляд апеляційної скарги призначено на 19.02.2019.

01.02.2019 позивач подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд залишити оскаржене рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У відзиві позивач наголосив, зокрема, на тому, що відповідач ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі не заперечував проти того, що він дійсно перешкоджає позивачу в користуванні приміщенням.

У судове засідання 19.02.2019 з'явились представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив залишити оскаржене рішення суду без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи положення вказаної статті Господарського процесуального кодексу України, доводи та вимоги апеляційної скарги відповідача, рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає перегляду у частині, що стосується задоволення позовних вимог про зобов'язання Автогаражного кооперативу Чайка надавати безперешкодний доступ Товариству з обмеженою відповідальністю Сітіінвестбуд і Ко до приміщення загальною площею 30,4 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Кирилівска, 82 у Подільському районі міста Києва. Рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог відповідачем не оскаржується.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині задоволення позову про зобов'язання Автогаражного кооперативу Чайка надавати безперешкодний доступ Товариству з обмеженою відповідальністю Сітіінвестбуд і Ко до приміщення із прийняттям у цій частині рішення про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Сітіінвестбуд і Ко являється власником об'єкта нерухомого майна: приміщення загальною площею 30,40 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вулиця Фрунзе (Обол., Поділ., Шевч. р-ни), будинок 82. Вказане підтверджується відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.16-17), та не заперечується відповідачем.

Право власності на приміщення загальною площею 30,40 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вулиця Фрунзе (Обол., Поділ., Шевч. р-ни), будинок 82, як вбачається із матеріалів справи, набуто позивачем на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2010 у справі №32/124, яке набрало законної сили, та яким встановлено, що ТОВ Сітіінвестбуд і Ко на виконання Інвестиційного договору від 27.10.2005 виконано передбачені ним дії щодо зведення нежитлового приміщення площею 30,4 кв.м. за адресою: м.Київ, вул. Фрунзе,82, що є об'єктом інвестування.

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, зазначене вище нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:85:281:0016, яка належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.

На підставі пункту 36 рішення Київської міської ради від 25.09.2003 за №31/905, 19.05.2004 між Київською міською радою, як орендодавцем, та Автогаражним кооперативом Чайка , як орендарем, було укладено Договір оренди земельної ділянки.

За умовами вказаного Договору оренди Автогаражному кооперативу Чайка передано в орендне користування земельну ділянку: місце розташування - вул. Фрунзе, 82 (вісімдесят два) у Подільському районі м. Києва; розмір - 0,4514 (нуль цілих і чотири тисячі п'ятсот чотирнадцять десятитисячних) га; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування приміщень мініавтосервісу та магазину супутніх товарів; кадастровий номер 8000000000:85:281:0016 (пункт 2.1. Договору оренди).

Договір укладено на 25 (двадцять п'ять) років (пункт 3.1. Договору оренди).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що відповідач перешкоджає йому здійснювати користування нерухомим майном - приміщенням загальною площею 30,40 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вулиця Фрунзе (Кирилівська), будинок 82. Як вказує позивач, вся земельна ділянка, на якій розміщене приміщення, огороджена парканом, стоїть охоронюваний пропускний пункт, який не пускає представників та найманих працівників позивача до приміщення.

На підтвердження факту перешкоджання відповідачем у користуванні приміщенням, позивач надав до матеріалів справи копії актів про перешкоджання доступу до нерухомого майна від 26.06.2017 та від 20.11.2017 (а.с. 18-19), складені Генеральним директором позивача ОСОБА_2 у присутності громадян ОСОБА_3 і ОСОБА_4; копію протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 18.07.2018 (а.с. 20-22).

З урахуванням викладеного, позивач просив суд:

- зобов'язати Автогаражний кооператив Чайка надавати безперешкодний доступ Товариству з обмеженою відповідальністю Сітіінвестбуд і Ко до приміщення загальною площею 30,4 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Кирилівська, 82 у Подільському районі м. Києва;

- зобов'язати Автогаражний кооператив Чайка припинити будь-яким чином перешкоджати Товариству з обмеженою відповідальністю Сітіінвестбуд і Ко здійснювати право власності на приміщення загальною площею 30,4 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Кирилівська, 82 у Подільському районі м. Києва.

При цьому, в обґрунтування заявленого позову, позивач посилається на норми статей 317, 319, 321, 391 Цивільного кодексу України.

Відповідач, у свою чергу, заперечуючи проти позову, зазначає, що позивач не має права користування земельною ділянкою (кадастровий номер 8000000000:85:281:0016), на якій розташоване нерухоме майно, та яка орендується відповідачем за договором оренди від 19.05.2004.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання Автогаражного кооперативу Чайка надавати безперешкодний доступ Товариству з обмеженою відповідальністю Сітіінвестбуд і Ко до приміщення загальною площею 30,4 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Кирилівска, 82 у Подільському районі міста Києва, послався на норми статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України, зазначивши, що позивач, після набуття права власності на нерухоме майно (приміщення загальною площею 30,4 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Кирилівска, 82 у Подільському районі міста Києва), в силу закону набув право користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване, а тому у відповідача відсутні будь-які підстави для перешкоджання позивачу у користуванні майном шляхом недопущення представників та працівників останнього до приміщення площею 30,4 кв.м., що розташоване на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:85:281:0016) за адресою: м. Київ, вулиця Фрунзе (Кирилівська), будинок 82.

Втім, колегія суддів не погоджується із вищезазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, тобто, дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 2 Закону України Про оренду землі визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 377 Цивільного кодексу України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Згідно з частиною 1 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У розумінні наведених положень законодавства у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника.

Водночас, із системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що для їх застосування до спірних правовідносин необхідний перехід права власності від однієї особи до іншої, тобто право власності повинне перейти від першого власника нерухомості до його нового власника.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, право власності ТОВ Сітіінвестбуд і Ко на приміщення загальною площею 30,4 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Кирилівска, 82 у Подільському районі міста Києва, було зареєстровано за ним в Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення суду як на новостворене майно. Тобто, позивач є первинним власником такого нерухомого майна та у даному випадку не відбулося переходу права власності на нерухомість і, як наслідок, права користування земельною ділянкою, на якій вона розташована, від АК Чайка до ТОВ Сітіінвестбуд і Ко згідно норм статті 377 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 120 Земельного кодексу України.

Водночас, колегією суддів встановлено, що укладений 19.05.2004 між Київською міською радою, як орендодавцем, та Автогаражним кооперативом Чайка , як орендарем, Договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:85:281:0016, на якій, у тому числі, розташований об'єкт нерухомості, належний позивачу, чинний, не визнаний недійсним та не припинений, що свідчить про те, що АК Чайка являється дійсним та законним користувачем даної земельної ділянки.

Колегією суддів, при цьому, не приймаються до уваги посилання позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2019 у справі №910/10210/18 (повний текст складено 11.02.2019) за позовом ТОВ Сітіінвестбуд і Ко до АК Чайка та Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання з 27.08.2010 (з дати змін у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) припиненим права користування земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:85:281:0016 Автогаражним кооперативом Чайка ; визнання з 27.08.2010 права користування земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:85:281:0016 за ТОВ Сітіінвестбуд і Ко ; зобов'язання Головного територіального управління юстиції у місті Києві зареєструвати право користування земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:85:281:0016 за ТОВ Сітіінвестбуд і Ко , у мотивувальній частині якого судом зазначено наступне: З огляду на те, що рішенням Господарського суду м.Києва від року по справі №32/124 право власності на приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська (Фрунзе), 82 було визнано за ТОВ Сітіінвестбуд і Ко , право користування земельною ділянкою із кадастровим номером 8000000000:85:281:0016 перейшло до ТОВ Сітіінвестбуд і Ко в силу закону, в свою чергу право користування спірною земельною ділянкою Автогаражним кооперативом Чайка припинилось автоматично, тобто останній вибув із правовідносин з орендодавцем , оскільки преюдиціальне значення згідно частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України надається лише обставинам, встановленим рішенням суду, а не їх правовій оцінці, наданій судом у межах розгляду іншої справи.

Крім того, рішення суду у справі №910/10210/18 від 30.01.2019 станом на дату прийняття даної постанови не набрало законної сили.

Отже, суд першої інстанції необґрунтовано задовольнив позовну вимогу ТОВ Сітіінвестбуд і Ко щодо забезпечення безперешкодного доступу до нежитлового приміщення позивача із посиланням на норми статей 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України.

Стосовно посилання позивача в обґрунтування позову на положення статей 317, 319, 321, 391 Цивільного кодексу України колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельній ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Стаття 316 Цивільного кодексу України встановлює, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (стаття 317 Цивільного кодексу України).

Статтею 319 Цивільного кодексу України регламентовано порядок здійснення права власності.

Як передбачено статтею 12 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Водночас, статтею 13 Цивільного кодексу України визначено, зокрема, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Відповідно до частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Правова конструкція, яка міститься в статті 391 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач в обґрунтування позову, передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до цієї статті власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном. Звернення до суду з вимогою про захист права власника від такого порушення отримало у фаховій літературі назву негаторний позов . Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову є посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. Усунення цих перешкод не передбачає виникнення у власника речового права на майно іншого власника, зокрема права користування цим майном.

Вказана правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду у справі №912/4425/16 від 13 лютого 2018 року.

Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

При цьому, право на негаторний позов має лише власник або титульний володілець речі, права та законні інтереси якого можуть бути порушені або не визнаються іншою особою (особами), які перешкоджають у здійсненні власником або титульним володільцем законного права власності в контексті розпорядження та користування річчю.

Як встановлено судом вище, позивач є власником новоствореної нерухомої речі - приміщення загальною площею 30,4 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Кирилівска, 82 у Подільському районі міста Києва на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:85:281:0016, належній відповідачу на праві оренди.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, яким б підтверджувалось, що відповідачем чиняться перешкоди позивачу у користуванні останнім саме вказаним нежитловим приміщенням як об'єктом цивільного права.

У свою чергу, зі змісту позовної заяви вбачається, що правова природа спору, який ініційовано ТОВ Сітіінвестбуд і Ко у даній справі, фактично полягає у вирішенні питання користування позивачем належною відповідачу на праві оренди на законних підставах земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:85:281:0016, на якій розташований об'єкт нерухомості позивача.

Однак, як уже наголошувалось судом вище, усунення перешкод у користуванні належним позивачу майном не повинно передбачати виникнення у власника речового права на майно іншого власника (користувача), зокрема права користування цим майном, у даному випадку земельною ділянкою відповідача, яка належить останньому на праві оренди.

Судом при цьому враховано, що відповідно до частини 1 статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

При цьому, оскільки відповідач на законних правах (на підставі Договору оренди, укладеного із Київською міською радою) володіє та користується земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:85:281:0016, у суду відсутні підстави для висновку про протиправність дій АК Чайка , які полягають у недопуску ТОВ Сітіінвестбуд і Ко на належну відповідачу на праві оренди земельну ділянку.

Стаття 15 Цивільного кодексу України встановлює загальний принцип цивільного права, за яким кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Однак, обраний позивачем у даному випадку спосіб захисту порушеного права шляхом зобов'язання АК Чайка надавати безперешкодний доступ йому до приміщення, який фактично полягає у наданні позивачу права безперешкодно користуватись земельною ділянкою, належною на праві оренди відповідачу, не відповідає змісту суб'єктивного права позивача, на захист якого він звернувся до суду.

Поруч із цим, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач не позбавлений можливості звернутися до відповідача з пропозицією щодо врегулювання питання доступу позивача до приміщення іншим способом, наприклад, шляхом встановлення земельного сервітуту.

З огляду на вищевстановлені обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ Сітіінвестбуд і Ко про зобов'язання Автогаражного кооперативу Чайка надавати безперешкодний доступ Товариству з обмеженою відповідальністю Сітіінвестбуд і Ко до приміщення загальною площею 30,4 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Кирилівска, 82 у Подільському районі міста Києва та обґрунтованість доводів апеляційної скарги відповідача у цій частині.

Водночас, посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції повинен був на підставі пункту 3 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України залишити без розгляду позовну заяву ТОВ Сітіінвестбуд і Ко , оскільки у справі №32/124 вже є наявне рішення між тими ж сторонами і того самого предмету, колегією суддів відхиляються з огляду на те, що у справі №32/124 були інші підстави та предмет позову порівняно із даною справою. Так, підставою позовних вимог у справі №32/124 було те, що АК Чайка не визнавав права власності саме на об'єкт, побудований ТОВ Сітіінвестбуд і Ко , а тому не вважав, що у ТОВ Сітіінвестбуд і Ко є законні підстави отримання та користування цим майном, а предметом позовних було визнання права власності на нерухоме майно.

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2018 у даній справі таким, що підлягає скасуванню у частині задоволення позовних вимог з прийняттям у цій частині нового рішення про відмову у їх задоволенні.

Судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 643,00 грн. у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Водночас, враховуючи те, що відповідачем за подання апеляційної скарги було сплачено судовий збір у загальному розмірі 5 286,00 грн., у той час, як рішення суду згідно прохальної частини апеляційної скарги оскаржувалось відповідачем лише у частині задоволення позовних вимог (однієї вимоги немайнового характеру), відповідач згідно пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір має право звернутись до суду із клопотанням про повернення надмірно сплаченої суми судового збору у розмірі 2 643,00 грн. (5 286,00 грн. - 2 643,00 грн.).

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Автогаражного кооперативу Чайка на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2018 у справі №910/10297/18 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2018 у справі №910/10297/18 скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Автогаражного кооперативу Чайка надавати безперешкодний доступ Товариству з обмеженою відповідальністю Сітіінвестбуд і Ко до приміщення загальною площею 30,4 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Кирилівска, 82 у Подільському районі м. Києва.

Прийняти у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Автогаражного кооперативу Чайка надавати безперешкодний доступ Товариству з обмеженою відповідальністю Сітіінвестбуд і Ко до приміщення загальною площею 30,4 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Кирилівска, 82 у Подільському районі м. Києва відмовити.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2018 у справі №910/10297/18 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сітіінвестбуд і Ко (02183, м. Київ, вул. Кибальчича, 13A; код ЄДРПОУ 35059917) на користь Автогаражного кооперативу Чайка (34080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82; код ЄДРПОУ 26189578) 2 643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №910/10297/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 27.02.2019.

Головуючий суддя Ю.Б.Михальська

Судді М.Г. Чорногуз

ОСОБА_1