Ухвала

від 22.02.2019 по справі 910/2072/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.02.2019Справа № 910/2072/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Транс Компанія"

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Транс Компанія" (04112, м. Київ, вул. Дегртярівська, буд. 50, офіс 609; ідентифікаційний код 36857318)

до 1) Фізичної особи-підприємця Заліського Богдана Юрійовича (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1)

2) Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9; ідентифікаційний код 34999049)

про визнання права власності на грошові кошти та зняття арешту

Представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Віп Транс Компанія" з позовом до Фізичної особи-підприємця Заліського Богдана Юрійовича, Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якому просить суд визнати за ним право власності на грошові кошти в розмірі 46 153, 00 грн., що знаходяться на рахунку відповідача-1 у зв'язку з тим, що останні були помилково перераховані Товариством з обмеженою відповідальністю "Віп Транс Компанія" на рахунок відповідача-1.

Також позивач у своєму позові просить суд зняти арешт з грошових коштів в розмірі 46 153, 00 грн., які знаходяться на банківському рахунку Фізичної особи-підприємця Заліського Богдана Юрійовича та на який було накладено арешт в рамках відкритого виконавчого провадження № 34088275 відповідачем-2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 20.03.2019.

Разом з позовною заявою позивачем, було подано заяву про забезпечення позову, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Віп Транс Компанія" просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Святошинському районному відділу державної виконавчої служби міста Київа Головного територіального управління юстиції у місті Києві вчиняти дії, спрямовані на примусове списання грошових коштів у розмірі 46 153,00 грн. з рахунку Фізичної особи-підприємця Заліського Богдана Юрійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) № НОМЕР_2 у Київському ГРУ AT КБ "ПриватБанк", м. Київ, МФО 321842, у виконавчому провадженні № 34088275.

Подана заява мотивована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Віп Транс Компанія" звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Заліського Богдана Юрійовича та Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київа Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання права власності на грошові кошти та зняття арешту. Підставою для звернення до суду є те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Віп Транс Компанія" було помилково перераховано на рахунок Фізичної особи-підприємця Заліського Богдана Юрійовича грошові кошти у розмірі 46 153,00 грн., які неможливо повернути через накладення арешту на грошові кошти на рахунку відповідача-1 в рамках відкритого у Святошинському районному відділі державної виконавчої служби міста Київа Головного територіального управління юстиції у місті Києві виконавчого провадження № 34088275.

Таким чином, на переконання заявника існують підстави для вжиття заходів забезпечення позову з огляду на те, що як зазначає Товариство з обмеженою відповідальністю "Віп Транс Компанія" існує ймовірність того, що під час розгляду даної справи державним виконавцем можуть бути вчинені дії, спрямовані на примусове списання з рахунків відповідача-1 коштів у тому числі тих, які були помилково перераховані позивачем для забезпечення вимог стягувача.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Транс Компанія" про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Так, позовними вимогами Товариством з обмеженою відповідальністю "Віп Транс Компанія" до Фізичної особи-підприємця Заліського Богдана Юрійовича та Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві є визнання за позивачем права власності на грошові кошти в розмірі 46 153, 00 грн. та зняття арешту.

Разом з тим, як про це вказувалось заявником підставою для звернення до суду є зокрема, помилкове перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Віп Транс Компанія" на рахунок Фізичної особи-підприємця Заліського Богдана Юрійовича грошових коштів у розмірі 46 153,00 грн., які неможливо повернути через накладення арешту на грошові кошти на рахунку Заліського Богдана Юрійовича в рамках відкритого у Святошинському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві виконавчого провадження № 34088275.

При цьому, за результатами пошуку виконавчих проваджень в АСВП, судом встановлено, що за № АСВП 34088275 Святошинським районним відділі державної виконавчої служби міста Київа Головного територіального управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження 03.09.2012; стан ВП: примусове виконання. Боржником за вказаним виконавчим провадженням є Заліський Богдан Юрійович, стягувачем - ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відтак, суд вказує, що обраний заявником вид забезпечення, а саме, заборони Святошинському районному відділу державної виконавчої служби міста Київа Головного територіального управління юстиції у міста Києві вчиняти дії, спрямовані на примусове списання грошових коштів у розмірі 46 153,00 грн. з рахунку Фізичної особи-підприємця Заліського Богдана Юрійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) № НОМЕР_2 у Київському ГРУ AT КБ "ПриватБанк", м. Київ, МФО 321842, у виконавчому провадженні № 34088275, порушить охоронювані законом інтереси особи, а саме - ОСОБА_3, що не є учасником даного судового процесу, однак, з метою захисту якого й було відкрито 03.09.2012 вказане примусове виконавче провадження.

Так, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Приписами ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

В той час, Товариством з обмеженою відповідальністю "Віп Транс Компанія" не надано суду постанови про відкриття виконавчого провадження № 34088275, оскільки, останнє не є стороною такого виконавчого провадження, у зв'язку з чим, суд позбавлений можливості встановити можливість настання негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, відповідно з урахуванням права, за захистом якого заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу в даному випадку Святошинському районному відділу державної виконавчої служби міста Київа Головного територіального управління юстиції у місті Києві здійснювати певні дії.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Відтак, враховуючи обраний заявником вид забезпечення позову та заявленими позовними вимогами, суд дійшов висновку, що у поданій заяві, міститься лише посилання на потенційне порушення прав заявника, при цьому, у даній заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність термінового забезпечення позову.

Згідно ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За таких обставин, суд визнає подану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Транс Компанія" про забезпечення позову шляхом заборони Святошинському районному відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у міста Києві вчиняти дії, спрямовані на примусове списання грошових коштів у розмірі 46 153,00 грн. з рахунку Фізичної особи-підприємця Заліського Богдана Юрійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) № НОМЕР_2 у Київському ГРУ AT КБ "ПриватБанк", м. Київ, МФО 321842, у виконавчому провадженні № 34088275, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Транс Компанія" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 22.02.2019.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.О. Баранов