ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 921/429/16-г/4
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Підгірська Г. О.,
за участю представників:
позивача - не з'явилися,
відповідачів - Горби В. В., Печеного О. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунсервіс-Серет" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунсервісбуд"
на постанову Західного апеляційного господарського суду (судді: Плотніцький Б. Д., Кордюк Г. Т., Кравчук Н. М.) від 14.11.2018 за заявою Житлово-будівельного кооперативу "Файне місто-2"
про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.11.2016 у справі № 921/429/16-г/4
за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Файне місто-2"
про визнання недійсним договору купівлі-продажу,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У липні 2016 року Житлово-будівельний кооператив "Файне місто-2" (далі - ЖБК "Файне місто - 2") звернувся до Господарського суду Тернопільської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунсервіс-Серет" (далі - ТОВ "Комунсервіс-Серет") і Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунсервісбуд" (далі - ТОВ "Комунсервісбуд") про визнання недійсним договору купівлі - продажу, укладеного 17.02.2016 між відповідачами, обґрунтовуючи заявлені вимоги порушенням прав та інтересів Кооперативу, як забудовника земельної ділянки згідно з договором про забудову земельної ділянки від 26.09.2015.
1.2. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 03.11.2016, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 і постановою Вищого господарського суду України від 28.08.2017, у задоволенні позову відмовлено.
2. Підстави перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами і судові рішення
2.1. 06.07.2018 ЖБК "Файне місто - 2" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою про перегляд рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.11.2017 за нововиявленими обставинами, в якій просить зазначене судове рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов ЖБК "Файне місто - 2" про визнання недійсним укладеного 17.02.2016 між ТОВ "Комунсервіс-Серет" і ТОВ "Комунсервісбуд" договору купівлі - продажу майна - IX горизонтального відстійника каналізаційного (чотири секції), розташованого за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 116.
Заяву обґрунтовано тим, що згідно з пунктом 3 частини 2 статті 321 Господарського процесуального кодексу України підставами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Так, ЖБК "Файне місто - 2" зазначив, що ухвалюючи рішення, яке підлягає перегляду за нововиявленими обставинами, суд дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача, посилаючись на судові рішення у справі № 921/1204/15-г/6, які у свою чергу, скасовано постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2018 із направленням справи на новий розгляд у частині первісного позову ТОВ "Комунсервіс-Серет" про визнання недійсним договору про забудову земельної ділянки від 26.09.2015, укладеного із ЖБК "Файне місто - 2".
2.2. ТОВ "Комунсервісбуд" просило відмовити у задоволенні заяви ЖБК "Файне місто - 2" про перегляд рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.11.2017 у справі, вважаючи цю заяву необґрунтованою і безпідставною.
2.3. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16.08.2018 (суддя Андрусик Н. О.) у задоволенні заяви ЖБК "Файне місто - 2" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.11.2016 у справі № 921/429/16-г/4 відмовлено, рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.11.2016 у справі залишено без змін.
Суд першої інстанції зазначив, що суд під час прийняття рішення від 03.11.2016 установив обставини, за сукупністю яких дійшов висновку про недоведеність порушення прав та (або) інтересів ЖБК "Файне місто - 2" у зв'язку з укладенням оспорюваного у цій справі договору купівлі-продажу від 17.02.2016.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що скасування судових рішень у справі № 921/1204/15-г/6 жодним чином не спростовує висновків суду, викладених у рішенні від 03.11.2016 у справі № 921/429/16-г/4 щодо недоведеності порушення прав та (або) законних інтересів ЖБК "Файне місто 2" чи, як зазначено ним у заяві, правомірних очікувань у зв'язку з укладенням спірного договору купівлі-продажу від 17.02.2016, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
2.4. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.11.2018 ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 16.08.2018 у справі № 921/429/16-г/4 скасовано.
Заяву ЖБК "Файне місто - 2" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.11.2016 у справі задоволено. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.11.2016 у справі № 921/429/16-г/4 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов ЖБК "Файне місто - 2" задоволено. Визнано недійсним договір купівлі - продажу IX горизонтального відстійника каналізаційного (чотири секції), розташованого за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 116, укладений 17.02.2016 між ТОВ "Комунсервіс-Серет" і ТОВ "Комунсервісбуд".
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача про перегляд судового рішення у цій справі за нововиявленими обставинами і підстав для задоволення позову ЖБК "Файне місто - 2" у зв'язку із встановленням порушення його прав як забудовника земельної ділянки згідно із договором про забудову земельної ділянки від 26.09.2015.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.11.2018, ТОВ "Комунсервіс-Серет" у касаційній скарзі просить її скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, вважаючи оскаржувану постанову незаконною.
3.2. Так, ТОВ "Комунсервіс-Серет" зазначає, що ЖБК "Файне місто - 2" звернулося із позовом до суду про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 17.02.2016, на підставі якого ТОВ "Комунсервіс-Серет" продало, а ТОВ "Комунсервісбуд" придбало у власність ІХ горизонтальний відстійник каналізаційний (чотири секції), розташований за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 116, обґрунтовуючи свої позовні вимоги знищенням предмета договору на виконання умов договору про забудову земельної ділянки від 26.09.2015 та укладенням спірного договору з боку ТОВ "Комунсервіс-Серет" не уповноваженою на те особою на підставі сфальсифікованого протоколу загальних зборів товариства від 05.11.2015. ЖБК "Файне місто - 2" послалося на те, що оспорюваниим договором купівлі - продажу порушено його право на забудову земельної ділянки згідно із договором від 26.09.2015.
Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив із тих обставин, що на час укладення спірного договору купівлі - продажу від 17.02.2016 відстійника як об'єкта нерухомого майна не існувало, оскільки його було знищено у плановому договірному порядку, тому згідно з пунктом 4 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України право власності на нього у ТОВ "Комунсервіс-Серет" припинилося.
Проте скаржник зауважує, що всупереч вимогам пункту 1 частини 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд здійснив переоцінку раніше оцінених одних і тих самих письмових доказів і дійшов протилежних висновків щодо раніше встановлених фактичних обставин справи, що мало наслідком прийняття протилежного рішення у порядку перегляду справи за нововиявленими обставинами.
На думку заявника касаційної скарги, не відповідає нормам матеріального права висновок суду апеляційної інстанції про припинення права власності ТОВ "Комунсервіс-Серет" на майно згідно з пунктом 4 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України у зв'язку зі знищенням майна, оскільки відповідно до частини 2 статті 349 і частини 1 статті 182 цього Кодексу умовою для припинення права власності на зруйноване майно є відповідна заява власника майна до органів реєстрації речових прав на нерухоме майно, проте ТОВ "Комунсервіс-Серет" такої заяви не подавало. Натомість судами було установлено, що на час відчуження нерухомого майна згідно з оспорюваним договором купівлі - продажу право власності на це майно було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою з реєстру від 08.02.2016 № 52832641.
Крім того, ТОВ "Комунсервіс-Серет" наголосило, що суд апеляційної інстанції всупереч положенням процесуального законодавства невмотивовано оцінив фіктивність оспорюваного договору, що не було підставою позову та, відповідно, зазначені обставини не входять у предмет доказування у справі.
Скаржник акцентує, що у порушення пункту 2 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у мотивувальній частині рішення зазначаються докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення, суд апеляційної інстанції не навів у постанові мотивів з яких ним відхилено докази факту існування предмета оспорюваного договору купівлі - продажу на час його укладення, а саме: матеріалів технічної інвентаризації, звіту про оцінку майна, акта приймання - передачі майна, матеріалів геодезичної зйомки, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність об'єкта договору на час його укладення і залишив поза увагою, що згідно з положеннями чинного законодавства такий договір є неукладеним, тому його не може бути визнано недійсним.
3.3. ТОВ "Комунсервісбуд" також не погоджуючись із постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.11.2018 у справі, у касаційній скарзі просить зазначену постанову скасувати, а ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 16.08.2018 залишити в силі, наголошуючи на порушенні судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Так, скаржник вважає, що спірний у цій справі договір купівлі - продажу від 17.02.2016 укладено із дотриманням положень чинного на момент його укладення законодавства, на об'єкт нерухомого майна на час укладення договору було зареєстровано право власності за продавцем, що підтверджує наявність об'єкта (предмета) договору на момент його укладення, як це підтверджується і технічним паспортом, висновком незалежної оцінки вартості майна, матеріалами кадастрової зйомки земельної ділянки. Цим доказам суди надали оцінку під час розгляду справи. Крім того, згідно з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.04.2007, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.08.2017, установлено, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено наявність об'єкта нерухомого майна - ІХ горизонтального каналізаційного відстійника (4 секції) по вул. Микулинецькій, 116 у м. Тернополі.
Отже, ТОВ "Комунсервісбуд" наголошує, що суд апеляційної інстанції у порушення норм процесуального права повторно встановив обставини і факти та дійшов неправильного висновку про відсутність об'єкта нерухомого майна.
На думку скаржника, висновок суду апеляційної інстанції про наявність порушених прав ЖБК "Файне місто - 2" також є неправильним, оскільки позивач не довів належними і допустимими доказами, яким саме чином визнання недійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна від 17.021.2016, укладеного між відповідачами, відновить його право як сторони за договором про забудову земельної ділянки від 26.09.2015, укладеного між ТОВ "Комунсервіс - Серет" і ЖБК "Файне місто 2". Разом із цим ЖБК "Файне місто - 2" не має жодних дозвільних документів на проведення будівництва на земельній ділянці, наданій ТОВ "Комунсервісбуд" згідно з рішенням Тернопільської міської ради.
3.4. Відзив ЖБК "Файне місто -2", який надійшов до суду касаційної інстанції 08.02.2019, не підписано представником, про що складено відповідний акт.
4. Розгляд касаційної скарги
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідачів, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ТОВ "Комунсервісбуд" підлягає частковому задоволенню, а касаційну скаргу ТОВ "Комунсервіс-Серет" слід задовольнити з таких підстав.
4.2. За змістом частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з частиною 2 статті 320 цього Кодексу є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Згідно з частиною 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При цьому не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилалися учасники судового процесу в своїх поясненнях у суді, які могли бути встановлені судом у разі виконання вимог процесуального закону.
4.3. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.11.2016 у цій справі підлягає перегляду за нововиявленими обставинами у зв'язку з прийняттям Верховним Судом постанови від 05.06.2018 у справі № 921/1204/15-г/6, оскільки основою ухвалення рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.11.2016, яке підлягає перегляду, було судове рішення у справі № 921/1204/15-г/6.
4.4. Так, постановою Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 921/1204/15-г/6 скасовано судові рішення у частині задоволення первісного позову ТОВ "Комунсервіс-Серет" до ЖБК "Файне місто - 2" про визнання недійсним договору про забудову земельної ділянки від 26.09.2015.
При цьому за інформацією із Єдиного державного реєстру судових рішень, за результатами нового розгляду справи № 921/1204/15-г/6 рішенням Господарського суду Тернопільської області від 01.11.2018 визнано недійсним договір забудови земельної ділянки без номера від 26.09.2015, укладений між ТОВ "Комунсервіс-Серет" і ЖБК "Файне місто - 2".
4.5. Водночас суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви ЖБК "Файне місто - 2" про перегляд рішення суду від 03.11.2016 у справі № 921/429/16-г/4 за нововиявленими обставинами, зазначив, що приймаючи рішення у цій справі, суд встановлював усі обставини справи, за сукупністю яких зроблено висновок про недоведеність порушення прав та (або) інтересів ЖБК "Файне місто - 2" внаслідок укладення спірного договору купівлі-продажу від 17.02.2016, стороною якого він не є, а про визнання недійсним договору про забудову земельної ділянки від 26.09.2015 згідно із судовими рішеннями у справі № 921/1204/15-г/6 зазначено серед інших обставин, які встановив суд першої інстанції під час розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву ЖБК "Файне місто - 2" і скасовуючи рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.11.2016 у справі № 921/429/16-г/4 за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами, зазначеного не спростував, натомість здійснив повторний розгляд справи і переоцінку доказів у справі.
4.6. Ураховуючи положення чинного процесуального законодавства, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ЖБК "Файне місто - 2" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.11.2016 у цій справі.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. Відповідно до частини 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
5.3. За змістом пункту 4 статті 308 та статті 312 цього Кодексу суд касаційної інстанції має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
5.4. Ураховуючи викладене колегія суддів вважає, що постанову Західного апеляційного суду від 14.11.2018 слід скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 4 частини 1 статті 308, статтями 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунсервіс-Серет" задовольнити частково.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунсервісбуд" задовольнити.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.11.2018 у справі № 921/429/16-г/4 скасувати, а ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 16.08.2018 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді К. М. Пільков
Ю. Я. Чумак
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.02.2019 |
Оприлюднено | 28.02.2019 |
Номер документу | 80118149 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Дроботова Т.Б.
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Плотніцький Борис Дмитрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні