Рішення

від 20.02.2019 по справі 908/2163/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/111/18-17/166/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2019 Справа № 908/2163/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л.

при секретарі судового засідання - Юсубовій Д.В.

розглянувши матеріали справи № 908/2163/18

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» ,

юридична адреса : 03187, м. Київ, пр. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315,

поштова адреса : 03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 38, оф. 23

до відповідача: фермерського господарства «Роса» , 72401, Запорізька область, Приазовський район, смт Приазовське, вул. Квіткова, буд. 48

про стягнення 101 507,15 грн.

Присутні представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

22.10.18 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 17-1/10 від 17.10.18) товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (далі ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» ) до фермерського господарства «Роса» (надалі ФГ «Роса» ) про стягнення заборгованості в сумі 1 507,15 грн. Позов обґрунтовано ст. ст. 6, 11, 509, 512-519, 526, 533, 536, 553-558, 610, ч. 1 ст. 612, ст.ст. 625-629, 655, 692-694 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 202 ГК України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.18 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2163/18 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою від 26.10.18 прийнято позовну заяву до розгляду (суддя Ярешко О.В.) та відкрито провадження у справі № 908/2163/18 розгляд якої визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.

13.11.18 від позивача надійшла письмова заява за вих. від 09.11.18 № 09-1/11 про збільшення позовних вимог, згідно з якою останній просить суд стягнути з відповідача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 101 507,15 грн. заборгованості з урахуванням ст. 544 ЦК України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

Вказана заява прийнята судом до розгляду на підставі ст.ст. 46, 252 ГПК України та задоволена судом, про що зазначено в ухвалі від 15.11.18.

Крім того, ухвалою від 15.11.18 призначено судове засідання у справі № 908/2163/18 на 18.12.18.

Повідомленням суду від 18.12.18 сповіщено учасників справи, що у зв'язку з перебуванням судді-доповідача у справі ОСОБА_1 у відпустці, наступне судове засідання відбудеться 26.12.18.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду від 26.12.18 № П-864/18, у зв'язку перебуванням судді-доповідача ОСОБА_1 у відпустці, справу № 908/2163/18 призначено до повторного автоматичного розподілу.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.1218, справу № 908/2163/18 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 29.12.18 судом прийнято справу № 908/2163/18 до провадження (розгляду) судді Корсуна В.Л., якій присвоєно № провадження 22/111/18-17/166/18. Справу № 908/2163/18 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 28.01.19.

Ухвалою від 16.01.19 судом відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Ніко-Тайс» без номеру та дати про проведення засідання в режимі відеоконференції у справі № 908/2163/18.

Ухвалою від 28.01.19 судом розгляд справи № 908/2163/18 відкладено на 20.02.19 об 10 год. 30 хв.

Крім того, вказаною ухвалою суд керуючись ч. 4 ст. 74 ГПК України, з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення у даній справі по суті спору, суд зобов'язав позивача надати до суду в строк не пізніше 10 год. 00 хв. 20.02.19 докази на підтвердження того, чи подавався наказ у справі № 22/68/07 до примусового виконання до Приазовського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.07.07.

Також, зобов'язано позивача надати до суду:

- повідомлення боржника (ФГ «РОСА» ) про вимогу кредитора щодо виконання зобов'язання відповідно до ст. 555 ЦК України;

- постанову державного виконавця Приазовського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області від 11.06.07 про відкриття провадження та від 23.07.07 про закінчення виконавчого провадження.

Ухвалою від 15.02.19 судом відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 15.02.19 судом відмовлено у задоволенні клопотання ФГ Роса від 12.02.19 про проведення судового засідання у справі № 908/2163/18 20.02.19 в режимі відеоконференції.

Позивач, в судові засідання жодного разу не з'явився, про дату, час та місце судових засідань позивача повідомлено належним чином.

З метою повідомлення позивача про дату, місце та час розгляду справи № 908/2163/18 господарським судом на поштову адресу позивача в порядку ст.ст. 32, 186-188, 227, 234, 235 ГПК України направлявся екземпляр ухвали господарського суду Запорізької області від 29.12.18 про прийняття справи до провадження.

Крім того, на поштову адресу позивача в порядку ст.ст. 42, 46, 202, 234, 235, 252 ГПК України направлявся екземпляр ухвали від 28.01.19 про відкладення розгляду справи.

Відповідно до 2 повідомлень про вручення поштового відправлення (рекомендованого), оригінали яких долучено до матеріалів цієї справи, уповноважений представник ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» отримав ухвалу від 29.12.18 (про прийняття справи до провадження) - 09.01.19 та ухвалу від 28.01.19 (про відкладення розгляду справи) - 04.02.19.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення позивача про дату, місце і час розгляду справи № 908/2163/18.

12.02.19 до суду надійшло пояснення по справі за вих. від 06-1/02 від 06.02.19, в якому представник позивача зазначив, що відповідно до наявного у справі листа за вих. від 22.03.17 № 3000-03-31/09-36 Управління ДВС ГТУЮ у Запорізькій області, наказ господарського суду Запорізької області від 03.05.07 у справі № 22/68/07 станом на 22.03.17 було втрачено, в органах примусового виконання не перебував та відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень на сьогодні не перебуває. Відповідно до відомостей, котрі розміщені у ЄДР судових рішень, у справі № 22/68/07 дублікат наказу господарського суду Запорізької області від 03.05.07 не видавався та строк на пред'явленні його на виконання не поновлювався. ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС вважає протиправними та передчасними висновки суду про те, що зобов'язання припинилось, у зв'язку із прийняттям та вступом в законну силу рішення господарського суду Запорізької області по справі від 21.02.07 у справі № 22/68/07 (за змістом ст.ст. 598 - 609 ЦК України, рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання), адже, наявність судового рішення, яким вирішено питання про стягнення суми основного боргу, як і відмова стягувана від примусового виконання такого рішення, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору доки борг не буде сплачено та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання. На думку представника позивача, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання з припиненням грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. Крім того, представник ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС зазначає про неможливість надати витребувані судом постанови Приазовського РВДВС ГТУЮ у Запорізькій області, оскільки, по-перше, відповідні постанови не мають місце у розпорядженні позивача, по-друге, таких документів у розпорядженні навіть органу ДВС також не міститься. Також, представник позивача наголошує, що ч. 1 ст. 555 ЦК України передбачає, що у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Так, як підтверджують матеріали даної справи, враховуючи те, що ані ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС , ані ФГ РОСА , не сплатили заборгованість, що виникла згідно договору поставки на умовах товарного кредиту від 16.05.06 № ТК160506/2 та договору поруки від 03.07.17 № 03-07-2017, ТОВ КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ за захистом свого права звернулось до господарського суду м. Києва із відповідними позовними вимогами. ТОВ КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ одночасно під час подачі позову було визначено як відповідачів у справі ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС та ФГ РОСА . У зв'язку із наявністю подання ТОВ КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ до суду одночасно вимог до ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС та ФГ РОСА , ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС окремо не подавалось клопотання про залучення ФГ РОСА до розгляду солідарних вимог, котрі випливають із договору поставки на умовах товарного кредиту від 16.05.06 № ТК160506/2 та договору поруки від 03.07.17 № 03-07-2017.

Відповідач , в судові засідання жодного разу не з'явився, Про дату, час та місце судових засідань відповідача повідомлено належним чином.

Так, зокрема, згідно з безкоштовним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України, який долучено судом до матеріалів справи № 908/2163/18, станом на час відкриття провадження у цій справі місцезнаходженням ФГ «Роса» є: 72401, Запорізька область, Приазовський район, смт Приазовське, вул. Квіткова, буд. 48 .

З метою повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/2163/18 господарським судом на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 32, 186-188, 227, 234, 235 ГПК України направлявся екземпляр ухвали господарського суду Запорізької області від 29.12.18 про прийняття справи до провадження.

Крім того, на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 42, 46, 202, 234, 235, 252 ГПК України направлявся екземпляр ухвали від 28.01.19 про відкладення розгляду справи.

Відповідно до 2 повідомлень про вручення поштового відправлення (рекомендованого), оригінали яких долучено до матеріалів цієї справи, уповноважений представник ФГ «Роса» отримав ухвалу від 29.12.18 (про прийняття справи до провадження) - 16.01.19 та ухвалу від 28.01.19 (про відкладення розгляду справи) - 09.02.19.

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи № 908/2163/18.

22.01.19 до суду надійшов відзив за вих. від 18.01.19, в якому представник відповідача просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог у повному обсязі. Також, представник позивача зазначив, що ФГ РОСА повністю визнає наявність між ТОВ КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ та ФГ РОСА договірних відносин у 2006 році (укладення договорів поставки на умовах товарного кредиту). У зв'язку з неналежним виконанням умов договорів ФГ РОСА , ТОВ КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ звернулося до господарського суду Запорізької області та на користь товариства судом було стягнуто суми заборгованості. Всього судом видано чотири накази про примусове виконання судових рішень: № 22/66/07, № 22/67/07, № 22/68/07, № 22/69/07. Таким чином, на думку представника відповідача, вся не включена до позовних вимог заборгованість за договорами, якщо така існувала, не може бути стягнутою, оскільки право на звернення до суду первісний кредитор мав у 2007 році і ним скористався. Якщо до частини боргу таке право ТОВ КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ не було реалізоване, то станом на 2010 рік і пізніше така заборгованість стягнута бути не може внаслідок спливу строку позовної давності відповідно до вимог ст.ст. 257, 261, 267 ЦК України. Не можуть бути задоволені і додаткові вимоги щодо такої суми боргу відповідно до ст. 266 ЦК України. Стосовно суми боргу за наказом господарського суду № 22/68/07, представник відповідача, також вважає, що у липні 2007 року виконавче провадження було закінчене і це підтверджується листом ВДВС Приазовського РУЮ від 11.04.13 за № 1891/02. Відповідно до положень п.1 ч. 1 ст. 21 ЗУ Про виконавче провадження , судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом 3 років. Таким чином, представник відповідача вважає, що станом на 01.08.10 наказ господарського суду повторно до виконання пред'явлений не був і тому ТОВ КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ втратило право на стягнення грошових сум на підставі зазначеного наказу господарського суду № 22/68/07. Тобто, станом на цю дату сплинув строк позовної давності і щодо всіх додаткових вимог, пов'язаних з основним боргом, відповідно до ст. 266 ЦК України.

Крім того, представник відповідача зазначає, що відповідно до чинного законодавства України, заміна кредитора у зобов'язанні не може свідчити про поновлення чи переривання строку позовної давності, оскільки згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 262 ЦК України, заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. Виходячи з викладеного, станом на день заміни кредитора у зобов'язанні позовна давність щодо вимог, які були предметом угоди про заміну кредитора у зобов'язанні № 15-11/12-111 від 15.11.12, сплинула. Таким чином, представник відповідача, відповідно до положень ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, враховуючи викладені вище фактичні обставини справи, заявляє про застосування позовної давності до вимог ТОВ Компанія Ніко-Тайс , пред'явлених до ФГ Роса у справі № 908/2163/18. Також, представник відповідача повідомляє суд, що аналогічний заявлений у цій справі позов розглянутий по суті господарським судом Київської області 15.01.16 (справа № 911/4219/15), зазначеним рішенням в задоволенні позову відмовлено повністю внаслідок спливу строку позовної давності. Всі зазначені вище обставини досліджені судом при розгляді справи. Отже, з огляду на викладене, на думку представника відповідача, раніше судами розглянуто по суті спори з того ж предмету і про ці обставини позивачу достеменно відомо. Зазначені встановлені судами обставини не підлягають доказуванню та мають преюдиціальне значення. Звернення позивача до суду з черговим штучним позовом з того ж предмету є зловживанням процесуальними правами в розумінні п. 3 ч. 2 ст. 43 ГПК України.

Відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Приймаючи до уваги, що позивача та відповідача належним чином повідомлено про дату, місце та час розгляду справи № 908/2163/18, враховуючи неявку в судове засідання позивача та відповідача (їх представників), суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності таких учасників справи за наявними у матеріалах справи документами (доказами).

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

16.05.06 між товариством з обмеженою відповідальністю Корпорація Агросинтез (постачальник) та фермерським господарством Роса (покупець) було укладено Договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК160506/2, згідно умов якого (п. 1.1. договору) постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, відомості про який вказано в п. 1.2. договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість та проценти за користування товарним кредитом в розмірі та на умовах передбачених договором.

Згідно із п. 1.2. договору, відомості про товар:

- вулкан плюс в.р. в кількості 1 680,000 за ціною 30,70 на суму 51 576,00 грн., ПДВ 10 315,20 грн., всього 61 891,20 грн., дата передачі товару 19.05.06;

- ультра 720 в.р. в кількості 1 950,000 за ціною 18,10 на суму 35 295,00 грн., ПДВ 7 059,00 грн., всього 42 354,00 грн., дата передачі товару 19.05.06.

Відповідно до п. 2.1. договору, постачальник надає покупцю товарний кредит в розмірі ціни отриманого та неоплаченого покупцем товару на період: з дати отримання товару покупцем (але не раніше 22.05.06) до 16.10.06.

Пунктом 2.2. договору визначено, що за користування товарним кредитом покупець сплачує постачальнику проценти в розмірі 16 % річних від вартості отриманого та не оплаченого товару за кожен день користування товарним кредитом.

У відповідності до п. 2.3. договору, сума процентів по договору за користування товарним кредитом за період (згідно п. 2.1. договору) вказана в додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору.

У пункті 2.4. договору сторони визначили, що вартість договору складає ціну товару (п. 1.2. договору) та суму процентів за користування товарним кредитом (додаток № 1).

Згідно із п. 2.5. договору, оплата за товар здійснюється в українській гривні в безготівковій формі шляхом перерахуванням платіжним дорученням грошових коштів на його поточний рахунок в строки згідно із додатком № 1.

Відповідно до п. 2.6. договору, сторони домовились, що в разі збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США до гривні більше ніж на 2 % від його офіційного курсу на дату укладання договору, покупець зобов'язується сплатити постачальнику проіндексовану суму відповідного платежу за договором…

Пунктом 5.3.1 договору передбачено, що за порушення строку оплати по договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,25 %, але не більше розміру визначеного законодавством, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, а також додатково штраф в розмірі 30 % вартості договору за кожен факт порушення строку платежу.

За умовами пункту 5.4. Договору передбачено, що ч. 6 ст. 232 ГК України не застосовуються на порядок нарахування неустойки (штрафних санкцій) за прострочку виконання зобов'язань за даним договором.

У відповідності до п. 6.1. договору, договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє протягом 3 років з моменту його укладення, а в частині невиконаного зобов'язання - до повного його виконання. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, які залишились невиконані.

До всіх вимог, які виникають із даного договору, строк позовної давності становить 3 роки (п. 6.2. договору).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.02.07 у справі № 22/68/07 позовні вимоги ТОВ Корпорація Агросинтез про стягнення з ФГ «Роса» на користь ТОВ «Корпорація «Агросінтез» 110 958,59 грн. основного боргу, 4 651,14 грн. пені, 33 287,57 грн. штрафу, 820,79 грн. 3 % річних та 3 006,97 грн. інфляційних витрат задоволено. Суд вирішив стягнути з ФГ «Роса» на користь ТОВ «Корпорація «Агросинтез» 110 958 грн. 59 коп. основного боргу, 4 651 грн. 14 коп. пені, 33 287 грн. 57 коп. штрафу, 820 грн. 79 коп. 3% річних, 3 006 грн. 97 коп. інфляційних витрат, 1 527 грн. 25 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Згідно бази діловодства господарського суду Запорізької області, на виконання вказаного рішення було видано наказ від 03.05.07.

15.01.16 колегією суддів господарського суду Київської області винесено рішення у справі № 911/4219/15, згідно яким в задоволені позовних вимог ТОВ НІКО-ТАЙС до ТОВ ПК Трейдсервісгруп (відповідач 1) та до ФГ Роса (відповідач 2) про стягнення 1 053,74 грн. відмовлено в повному обсязі.

Відповідно до рішення господарського суду Київської області від 15.01.16 у справі № 911/4219/15 встановлено (мовою оригіналу): … між ТОВ Корпорація Агросинтез (постачальник) та ФГ Роса (покупець) 16.05.2006р. було укладено Договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК160506/2, згідно умов якого постачальник здійснював поставки покупцю товару на умовах товарного кредиту, строк якого за договором з дати отримання товару (не раніше 22.05.2006р.) до 16.10.2006р.. За користування товарним кредитом покупець сплачує постачальнику проценти в розмірі 16% річних від вартості отриманого та не оплаченого товару за кожен день користування товарним кредитом (пункт 2.2 Договору). Сторони домовились, що в разі збільшення офіційного курсу долара більше ніж на 2% на дату платежу, покупець також оплачує курсову різницю, розраховану за відповідною формулою (пункт 2.5 Договору). За порушення строку оплати по Договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,25%, але не більше розміру. визначеного законодавством, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, а також додатково штраф в розмірі 30% вартості товару за кожен факт порушення строку платежу (пункт 5.3.1 Договору).

За умовами пункту 5.4 Договору поставки на умовах товарного кредиту від 16.05 2006р. №ТК 160506/2 сторони домовились, що до порядку нарахування неустойки (штрафних санкцій) обмеження, передбачені частиною 6 ст. 232 ГК України не застосовуються, а відповідно до пункту 6.2 сторонами встановлено, що до всіх вимог, які виникають із договору (а відтак і відносно неустойки) строк позовної давності становить 3 роки.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.02.2007 р. у справі №22/68/07 встановлено факт наявності заборгованості фермерського господарства Роса перед товариством з обмеженою відповідальністю Корпорація Агросинтез за договором поставки на умовах товарного кредиту від 16.05.2006р. № ТК160506/2, стягнуто з ФГ Роса на користь ТОВ Корпорація Агросинтез 110958,59 грн. основного боргу, 4651,14 грн. пені за перюд з 17.10.2006р. по 17.01.2007р., штраф в сумі 33287,57 грн., 820,79 грн. 3-х процентів річних за період з 17.10.2006р. по 17.01.2007р. та 3006,97 грн. інфляційних втрат за період листопад-грудень 2006р.

На виконання вказаного рішення було видано наказ від 03.05.2007р. Постановою від 11.06.2007р. старшим державним виконавцем відділу ДВС Приазовського районного управління юстиції Запорізької області відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області №22/68/07 від 03.05.2007р. (копія рішення, наказу та постанови залучені до матеріалів справи).

Разом із тим, у зв'язку із прийняттям рішення про ліквідацію фермерського господарства Роса та внесенням відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (розпорядження про ліквідацію №4 від 07.05.2007р. та Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про внесення запису від 05.07.2007р. № 10931 100013000125 про прийняття рішення про припинення юридичної особи) 23.07.2007р. старшим державним виконавцем відділу ДВС Приазовського районного управління юстиції Запорізької області було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 1293/99.

При цьому, в листах від 07.03.2010р. № 548/10-03 ГУЮ у Запорізькій області (адресований стягувачу ТОВ Корпорація Агросинтез ) та від 11.04.2013р. № 1891/02 відділу ДВС Приазовського РУЮ Запорізької області зазначено про направлення виконавчого документу до ліквідаційної комісії відповідно до вимог пункту 7 частини першої ст. 37 Закону України Про виконавче провадження у відповідній редакції від 20.02.2007р. …

… 15.11.2012р. між ТОВ Корпорація Агросинтез (первісний кредитор) та ТОВ Компанія Ніко-Тайс (новий кредитор) було укладено угоду № 15-11/12-113 про заміну кредитора у зобов'язанні, згідно якої новий кредитор отримав право вимагати від боржника фермерського господарства Роса виконання зобов'язань із сплати пені (119356,56 грн.), 3% річних (19373,90 грн.), які нараховані на суму основного боргу 110958,59 грн. за період 18.01.2007р. по 15.11.2012 року включно, та інфляційних втрат (73010,75 грн), нарахованих за період з січня 2007 по вересень 2012 року включно…

… 07.04.2014р. між позивачем (кредитор) та ТОВ ПК Трейдсервісгруп (поручитель) було укладено договір поруки № 07-04-2014-1 ІЗ, згідно якого поручитель зобов'язався солідарно відповідати за виконання боржником ФГ Роса грошових зобов'язань у зв'язку з неналежним невчасним виконанням умов договору поставки на умовах товарного кредиту від 16.05.2006р. №ТК 160506/2, при цьому відповідальність поручителя за умовами договору поруки обмежується сплатою 10000,00 грн. пені…

… За таких обставин, позивач просить суд стягнути солідарно з обох відповідачів 10000,00 грн. пені, залишок пені в сумі 109356,56 грн. (119356,56 10000,00 грн.) позивач просить суд стягнути з відповідача 2 ФГ Роса.

Позов ТОВ Компанія Ніко-Тайс задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність є матеріально-правовим строком, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові Відповідач письмово заявив про застосування у справі позовної давності у відзиві, поданому суду 30.11,2015р. та повторно 07.12.2015р.

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У відповідності з ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Отже, у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання. перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане (п. 4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів ).

Таким чином строк позовної давності щодо вимог, які виникли на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту від 16.05.2006р. № ТК160506/2 почав перебіг 17.10.2006р. (день, наступний за останнім днем, коли мала бути здійснена оплата за товар згідно додатку 2 до договору (розрахунок процентів за користування товарним кредитом, строки оплати та вартість Договору).

Первісний кредитор ТОВ Корпорація Агросинтез вже реалізував своє право на звернення до суду за захистом свого порушеного права щодо сплати ФГ Роса основного боргу. За таких обставин, як у первісного кредитора, так і у нового кредитора взагалі відсутнє право на звернення до суду з вимогою про стягнення основного боргу, безвідносно до спливу чи не спливу позовної давності.

Суд звертає увагу на те, що згідно пункту 1 частини першої ст. 21, ст. 22 Закону України Про виконавче провадження в редакції від 20.02.2007р. виконавчі листи та інші судові документи могли бути пред'явлені до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу. Виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 03.05.2007р. у справі № 22/68/07 було закінчено постановою від 23.07.2007р., а відтак вказаний виконавчий документ міг бути повторно пред'явлений до виконання до 24.07.2010р. Станом на дату укладення угоди №15-11/12-113 про заміну кредитора у зобов'язанні від 15.11.2012р. строк для пред'явлення наказу до виконання сплив.

Як вбачається з Акту прийому-передачі документів від 15.11.2012р., якій підписувався між первісним кредитором ТОВ Корпорація Агросинтез та новим кредитором ТОВ Компанія Ніко-Тайс до угоди № 15-11/12-113 про заміну кредитора у зобов'язанні від 15.11.2012р. в порядку частини 1 ст. 517 ЦК України, наказ суду від 03.05.2007р. у справі № 22/68/07 був наявний у стягувача в оригіналі і був переданий новому кредитору за вказаним Актом.

Враховуючи, що постановою державного виконавця від 23.07.2007р. виконавчий документ був не повернутий стягувачу, а переданий до ліквідаційної комісії ФГ Роса , у стягувана були наявні об'єктивні обґрунтовані підстави для звернення до суду про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання. Разом із тим, ані первісним кредитором, ані новим кредитором не вжито жодних заходів для повторного пред'явлення наказу до виконання та реального стягнення заборгованості за рішенням суду. …

… Відповідно до ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Так, за умовами пункту 5.4 Договору поставки на умовах товарного кредиту від 16.05.2006р. № ТК160506/2 сторони домовились, що до порядку нарахування неустойки (штрафних санкцій) обмеження, передбачені частиною 6 ст. 232 ГК України не застосовуються, а відповідно до пункту 6.2 сторонами встановлено, що до всіх вимог, які виникають із договору (а відтак і відносно заявлених до стягнення пені, інфляційних та річних) строк позовної давності становить 3 роки.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, а також у разі пред'явлення особою позову до одного в кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Первісний кредитор в 2007р. звертався до суду з вимогами про стягнення з боржника пені, штрафу, процентів річних та інфляційних втрат. Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.02.2007р. у справі № 22/68/07 стягнуто з ФГ Роса на користь ТОВ Корпорація Агросинтез: 4651,14 грн. пені за період з 17.10.2006р. по 17.01.2007р., 820,79 грн. 3-х процентів річних за період з 17.10.2006р. по 17.01.2007р., 3006,97 грн. інфляційних втрат за період листопад-грудень 2006р.

За таких обставин трирічний строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені, інфляційних та річних в порядку ст. 264 ЦК України перервався і почав перебіг заново.

Водночас, з позовом про стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат позивач як новий кредитор звернувся до суду лише у вересні 2015 року.

Судом враховано відсутність факту переривання перебігу позовної давності щодо вимог про стягнення з відповідача сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, з 2007 року, оскільки доказів звернення до суду первісного кредитора або нового кредитора з відповідними позовами у інших справах позивачем надано не було.

Згідно до ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Станом на дату укладання угоди №15-11/12-113 про заміну кредитора у зобов'язанні від 15.11.2012р., тим більше, станом на дату звернення нового кредитора з позовом до господарського суду Київської області у справу № 911/4219/15 (14.09.2015р.) строк позовної давності щодо стягнення пені інфляційних та річних сплив, про що письмово заявив відповідач 2 у відзиві, і що є підставою для відмови в позові до боржника.

За змістом солідарного обов'язку як процесуальної співучасті на боці боржника, якщо строк позовної давності сплив щодо вимоги до боржника, він сплив і щодо вимоги до поручителя.

Враховуючи вишевикладене, на основі повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи суд відмовляє товариству з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс в позові до відповідачів фермерського господарства Роса та товариства обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп повністю .

03.07.17 між товариством з обмеженою відповідальністю НІКО-ТАЙС (поручитель) та товариством з обмеженою відповідальністю Корпорація Агросинтез (кредитор) укладено договір поруки № 03-07-2017 згідно якого (п. 1.1. договору) у відповідності до цього договору поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ФГ РОСА (код ЄДРПОУ 20480597) (боржник) щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3 % річних та інфляційних втрат у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки, передбаченому ст. 2 цього Договору (основний договір).

Згідно із п. 2.1. договору, під основним договором в цьому договорі розуміють договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК 160506/2 від 16.05.06.

Відповідно до п. 3.1. договору, відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру пені, 3 % річних та інфляційних втрат у сумі 100 000,00 грн.

Пунктом 4.1. договору визначено, що у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

У відповідності до п. 6.1. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки.

Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а

також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується

обсяг його відповідальності (п. 6.2. договору).

ТОВ Корпорація Агросинтез виставило вимогу за вих. від 17.07.17 № 17-1/07, згідно якої позивач повідомляє ТОВ НІКО-ТАЙС про те, що зобов'язання ФГ РОСА згідно договору поставки на умовах товарного кредиту від 16.05.06 № ТК160506/2 не виконані та просить позивача невідкладно виконати взяті на себе зобов'язання відповідно до договору поруки від 03.07.17 № 03-07-2017 (вказану вимогу ТОВ НІКО-ТАЙС отримано 20.08.17, про що зазначено на самій вимозі).

ТОВ НІКО-ТАЙС надало ТОВ Корпорація Агросинтез відповідь на вимогу за вих. від 24.07.17 № 748 та повідомляє про те, що зобов'язання взяті на себе згідно договору поруки від 03.07.17 № 03-07-2017 виконати не взмозі у зв'язку із скрутним фінансовим становищем, а також позивач повідомив ТОВ Корпорація Агросинтез , що гарантує, що зобов'язання взяті на себе згідно договору поруки від 03.07.17 № 03-07-2017 будуть виконані до 31.12.17 (докази направлення та отримання вказаної відповіді на вимогу в матеріалах справи відсутні).

04.10.17 ТОВ Корпорація Агросинтез подало до господарського суду м. Києва позовну заяву (вих. № 04-1/10 від 04.10.17) до ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (відповідач 1) та до ФГ «Роса» (відповідач 2) про стягнення заборгованості в сумі 99 907,15 грн., а саме: 683,99 грн. пені, 14 450,80 грн. 3 % річних та 84 772,36 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.10.17 порушено провадження у справі № 910/17246/17 за позовом ТОВ Корпорація Агросинтез до ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (відповідач 1) та до ФГ «Роса» (відповідач 2) про стягнення заборгованості в сумі 99 907,15 грн. та призначено розгляд справи на 09.11.17.

10.10.17 між ТОВ Корпорація Агросинтез (сторона-1) та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (сторона-2) укладено угоду про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог № 10-10-2017.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.11.17 у справі № 910/17246/17 провадження у справі припиняється на підставі п.п. 1-1 п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (в редакції яка діяла до 15.12.17).

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та з матеріалів справи, ФГ «Роса» взяті на себе договірні зобов'язання за договором поставки на умовах товарного кредиту від 16.05.06 № ТК160506/2 не виконало.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Запорізької області від 21.02.07 у справі № 22/68/07 позовні вимоги ТОВ Корпорація Агросинтез про стягнення з ФГ «Роса» на користь ТОВ «Корпорація «Агросинтез» 110 958,59 грн. основного боргу, 4 651,14 грн. пені, 33 287,57 грн. штрафу, 820,79 грн. 3 % річних та 3 006,97 грн. інфляційних витрат задоволено. Суд вирішив стягнути з ФГ «Роса» на користь ТОВ «Корпорація «Агросинтез» 110 958 грн. 59 коп. основного боргу, 4 651 грн. 14 коп. пені, 33 287 грн. 57 коп. штрафу, 820 грн. 79 коп. 3% річних, 3 006 грн. 97 коп. інфляційних витрат, 1 527 грн. 25 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішенням господарського суду Київської області від 15.01.16 у справі № 911/4219/15 встановлено, що (дослівно): …На виконання вказаного рішення було видано наказ від 03.05.2007р. Постановою від 11.06.2007р. старшим державним виконавцем відділу ДВС Приазовського районного управління юстиції Запорізької області відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області № 22/68/07 від 03.05.2007р. (копія рішення, наказу та постанови залучені до матеріалів справи).

Разом із тим, у зв'язку із прийняттям рішення про ліквідацію фермерського господарства Роса та внесенням відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (розпорядження про ліквідацію №4 від 07.05.2007р. та Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про внесення запису від 05.07.2007р. № 10931 100013000125 про прийняття рішення про припинення юридичної особи) 23.07.2007р. старшим державним виконавцем відділу ДВС Приазовського районного управління юстиції Запорізької області було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 1293/99.

При цьому, в листах від 07.03.2010р. № 548/10-03 ГУЮ у Запорізькій області (адресований стягувачу ТОВ Корпорація Агросинтез ) та від 11.04.2013р. № 1891/02 відділу ДВС Приазовського РУЮ Запорізької області зазначено про направлення виконавчого документу до ліквідаційної комісії відповідно до вимог пункту 7 частини першої ст. 37 Закону України Про виконавче провадження у відповідній редакції від 20.02.2007р. … .

03.07.17 між ТОВ НІКО-ТАЙС та ТОВ Корпорація Агросинтез укладено договір поруки № 03-07-2017 згідно якого (п. 1.1. договору) у відповідності до цього договору поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ФГ РОСА (код ЄДРПОУ 20480597) (боржник) щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3 % річних та інфляційних втрат у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки, передбаченому ст. 2 цього Договору (основний договір).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно із ч. 1 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Приписами статті 541 ЦК України встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно положень ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 3.1. договору, відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру пені, 3 % річних та інфляційних втрат у сумі 100 000,00 грн.

Пунктом 4.1. договору визначено, що у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

04.10.17 ТОВ Корпорація Агросинтез подало до господарського суду м. Києва позовну заяву (вих. № 04-1/10 від 04.10.17) до ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (відповідач 1) та до ФГ «Роса» (відповідач 2) про стягнення заборгованості в сумі 99 907,15 грн., а саме: 683,99 грн. пені, 14 450,80 грн. 3 % річних та 84 772,36 грн. інфляційних втрат.

10.10.17 між ТОВ Корпорація Агросинтез та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» укладено угоду про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог № 10-10-2017.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.11.17 у справі № 910/17246/17 провадження у справі припинено на підставі п.п. 1-1 п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.17).

За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача 101 507,15 грн. заборгованості із врахуванням ст. 544 ЦК України.

Однак, представник відповідача у відзиві за вих. від 18.01.19 у справі № 908/2163/18 просить суд застосувати строк позовної давності у відповідності до ст. 267 ЦК України.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність є матеріально-правовим строком, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач письмово заявив про застосування у справі позовної давності у відзиві за вих. від 18.01.19, поданому суду 22.01.19.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У відповідності з ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Отже, у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане (п. 4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.13 № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів ).

Таким чином, строк позовної давності щодо вимог, які виникли на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту від 16.05.06 № ТК160506/2 почав перебіг 17.10.06 (день, наступний за останнім днем, коли мала бути здійснена оплата за товар (відповідно до п. 2.1. договору).

Суд звертає увагу на те, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 21, ст. 22 Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 20.02.07), виконавчі листи та інші судові документи могли бути пред'явлені до виконання протягом 3 років з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.

Як встановлено у рішенні господарського суду Київської області від 15.01.16 № 911/4219/15, яке набрало законної сили 05.02.16, виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 03.05.07 у справі № 22/68/07 було закінчено постановою від 23.07.07, а відтак вказаний виконавчий документ міг бути повторно пред'явлений до виконання до 24.07.10.

Станом на дату укладення договору поруки від 03.07.17 № 03-07-2017 строк для пред'явлення наказу до виконання сплинув.

Враховуючи, що постановою державного виконавця від 23.07.07 виконавчий документ не був повернутий стягувачу, а переданий до ліквідаційної комісії ФГ Роса , у стягувача були наявні об'єктивні обґрунтовані підстави для звернення до суду про поновлення строку для предявлення наказу до виконання.

Так, згідно бази діловодства господарського суду Запорізької області, ухвалою від 03.04.17 судом прийнято до розгляду заяву ТОВ «Корпорація Агросинтез» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання та про видачу дубліката наказу господарського суду Запорізької області від 03.05.07 у справі № 22/68/07.

Ухвалою від 26.04.17 у задоволенні заяви ТОВ «Корпорація Агросинтез» про відновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу у справі № 22/68/07 та про видачу дубліката наказу від 03.05.07 у справі № 22/68/07 відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.17 апеляційну скаргу ТОВ «Корпорація «Агросинтез» залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.04.17 у справі № 22/68/07 залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін…

Так, за умовами пункту 5.4 Договору поставки на умовах товарного кредиту від 16.05.06 № ТК160506/2 сторони домовились, що до порядку нарахування неустойки (штрафних санкцій) обмеження, передбачені ч. 6 ст. 232 ГК України не застосовуються, а відповідно до пункту 6.2 сторонами встановлено, що до всіх вимог, які виникають із договору (а відтак і відносно заявлених до стягнення пені, інфляційних та 3 % річних) строк позовної давності становить 3 роки.

Водночас, ТОВ «Корпорація «Агросинтез» та ТОВ НІКО-ТАЙС 03.07.17 уклали договір поруки № 03-07-2017 та 10.10.17 угоду про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог № 10-10-2017 щодо стягнення заборгованості в сумі 99 907,15 грн., а саме: 683,99 грн. пені, 14 450,80 грн. 3 % річних та 84 772,36 грн. інфляційних втрат.

В подальшому, після укладання вказаних договору та угоди ТОВ НІКО-ТАЙС звернулось до господарського суду Запорізької області у справі № 908/2163/18 та просить вказаний суд стягнути грошові кошти у розмірі 101 507,15 грн. у зв'язку із порушенням виконання грошового зобов'язання за наказом господарського суду Запорізької області від 03.05.07 у справі № 22/68/07.

Наявні матеріали цієї господарської справи свідчать про відсутність факту переривання перебігу позовної давності щодо вимог про стягнення з відповідача сум пені, 3% річних та інфляційних втрат з 2007 року.

Вказана обставина також встановлена господарським судом Київської області в рішенні від 15.01.16 у справі № 911/4219/15, яке набрало законної сили 05.02.16.

Доказів зворотнього позивачем у справі № 908/2163/18 суду не надано.

Згідно із вимогами ст. 262 ЦК України, заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, на основі повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Як наслідок, з підстав викладених вище у тексті цього рішення судом відмовляється ТОВ Компанія Ніко-Тайс у задоволенні позову у цій справі у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 7, 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 75, 123, 129, 172, 236, 237, 238, 240, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ГПК України.

Повний текст рішення складено 25.02.19

Суддя В.Л. Корсун