Рішення
від 25.02.2019 по справі 1540/4936/18
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1540/4936/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенко О.М.;

при секретарі судового засідання - Любімовій О.Є.

за участю:

представника позивача - Бороган В.В. (адвоката, згідно ордеру),

представника відповідача - Литвинчук Т.В.(за довіреністю),-

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НАШЕ МІСТО" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій та про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.08.2018 року №0037101407,-

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НАШЕ МІСТО" до Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області від 30.08.2018 року №0037101407.

Ухвалою суду від 01.10.2018 року судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

08 жовтня 2018 року за вх. №29782/18 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом із позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НАШЕ МІСТО" до Головного управління ДФС в Одеській області (т.2 а.с.90-98), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС в Одеській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 30.08.2018 року №0037101407, а також рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 30.08.2018 року №0037101407 про застосування штрафних санкцій.

Також, 11 жовтня 2018 року за вх. №30257/18 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом із позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НАШЕ МІСТО" (далі - позивач, ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО , товариство) до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДФС в Одеській області, контролюючий орган) (т.2 а.с.102-106), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС в Одеській області щодо складання акту №1688/15-32-14-07/31543169 від 09.08.2018 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НАШЕ МІСТО", код ЄДРПОУ 31543169";

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 30.08.2018 року №0037101407.

Так, в обґрунтування позовних вимог (уточнених) позивачем зазначено, що в період з 27.07.2018 року по 02.08.2018 року на підставі направлень від 16.07.2018 року №5858/14-07 та 5859/14-07, виданих ГУ ДФС в Одеській області, згідно з п.п.20.1.4 п. 20.1 ст.20, п.п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ГУ ДФС в Одеській області від 10.07.2018 року №4945 проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НАШЕ МІСТО" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам із контрагентами позивача за відповідні періоди 2016 та 2017 років, які зазначені в акті перевірки.

З посиланням на фактичні обставини справи щодо отримання позивачем за наслідками проведеної перевірки акту Головного управління ДФС в Одеській області №1688/15-32-14-07/31543169 від 09.08.2018 року, та прийняття на його підставі спірного податкового повідомлення-рішення від 30.08.2018 року, позивач зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки, на підставі якого приймалось це податкове повідомлення-рішення, а також, саме податкове повідомлення-рішення суперечать чинному законодавству, виходячи з наступного.

Як вказує позивач, основною метою створення підприємства є діяльність у сфері комплексного обслуговування об'єктів (основний); будівництва житлових і нежитлових будівель, і відповідно до Статуту товариство здійснює свою основну діяльність виключно на підставі укладених договорів.

Так, як зазначено у позовній заяві, в період з червня 2016 року по грудень 2016 року та у період з вересня 2017 року по жовтень 2017 року ТОВ ЖЕБП "НАШЕ МІСТО" уклало низку договорів постачання (купівлі-продажу) з: ТОВ "ВЕЛИТОН", ТОВ "ТРИЛАЙНС", ТОВ "ВИГАН", ТОВ "САНТОРИН-МК", TOB "МАРО-МАКС", ТОВ "МІТРА-ТОРГ", ТОВ "КАНТІЛОН", ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС", ТОВ "ФОРЕСТО ТРАНС", ТОВ "ЦЕНТ МАРКЕР", ТОВ "КЛАРТЕК", TOB "САВОН ПЛЮС", за умовами яких позивач придбав у власність товар та оплатив його вартість. Дані угоди сторонами виконані, розрахунки проведені сторонами у повному обсязі, що підтверджується виписаними рахунками на оплату, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями. Як стверджує позивач, зазначені документи є чинними згідно вимог діючого законодавства до теперішнього часу, у встановленому законом порядку ніким не оскаржені.

Враховуючи викладене, з посиланням на положення ст.198 Податкового кодексу України, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , позивач вважає, що ним правомірно, у відповідності до вимог чинного податкового законодавства України включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість.

В свою чергу, як стверджує позивач, відповідачем у Акті перевірки взагалі не зазначено жодних порушень діючого законодавства ТОВ ЖЕБП "НАШЕ МІСТО".

Відповідачем не враховані документи, які надані йому позивачем для проведення перевірки, та на думку позивача, у ході перевірки відповідачем взагалі не перевірялося та належним чином не встановлювалися й не досліджувалися ані предмет взаємовідносин, ані фактичне придбання, підстави, порядок й процес отримання товарів, який був предметом угод позивача із його контрагентами.

Як вказує позивач, висновок ДПІ, викладений у акті перевірки про те, що ТОВ ЖЕБП "НАШЕ МІСТО" не доведено реальність здійснення господарських операцій по постачанню товару є безпідставним, оскільки, не постачання товару має бути підтверджено з боку ДПІ лише відсутністю саме первинних документів у ТОВ ЖЕБП "НАШЕ МІСТО", які мають містити відомості про господарську операцію та підтверджувати її здійснення, а саме, договору, податкових накладних, видаткових накладних, прибуткових ордерів, інших. Проте, такий висновок ґрунтується лише на припущеннях та суб'єктивних даних перевіряючих податкового органу та не доводить факту непостачання товарів ТОВ ЖЕБП "НАШЕ МІСТО".

Отже, як стверджує позивач, з тексту акту взагалі не вбачається аналізу наданих ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО документів, а лише зазначаються припущення податкового органу.

ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО вважає, що вищевказане є порушенням п. 5 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 р. № 727.

Позивач вважає, що фактичне придбання ним у зазначених в акті перевірки контрагентів товарів, підтверджується усіма належними первинними документами.

Водночас, щодо посилань відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на відсутність у покупця власних або орендованих транспортних засобів, відсутність придбання транспортних послуг, то, як зазначено у позовній заяві, вказані доводи спростовуються ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО договором оренди від 01.01.2009 року №1 про надання в оренду транспортного засобу: камаз 53213 номер НОМЕР_1 та додатковою угодою №2 від 02.10.09 року до договору від 01.01.2009 року №1 про надання в оренду причепу ВР-3 номер НОМЕР_5, причепу ПТС-4 номер НОМЕР_4, трактору ЮМЗ-6 номер НОМЕР_2, трактору Т-40 номер НОМЕР_3.

Що стосується відсутності у контрагентів позивача, необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутності основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, то позивач вважає вказані доводи також необґрунтованим, оскільки ці обставини не стосуються позивача, а стосуються його контрагентів. Як вказує позивач, діючим законодавством не передбачено обов'язок платника податку перевіряти чи будь-яким іншим чином контролювати господарську діяльність своїх контрагентів, а також, декларування та сплату ними податків, подання обов'язкової звітності чи будь-яких інших документів до органу державної податкової служби, знаходження за юридичною адресою тощо.

Щодо посилань відповідача в акті перевірки на відсутність ТТН, як додаткових свідчень нереальності оформлених господарських операцій, то нормативно обґрунтовуючи власні доводи положеннями ст.1, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розділу 1, пунктами 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, позивач зазначає, що правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, як стверджує позивач, відсутність у ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО належним чином оформлених товарно-транспортних накладних не могло бути підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки обов'язковість складання товарно-транспортної накладної, не передбачена правилами податкового обліку, як документа, що підтверджує факт переміщення (придбання, використання) ТМЦ. Крім того, у покупця ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО є в наявності орендовані автомобілі, причепи, трактори тощо.

Таким чином, як зазначено у позові, твердження ДПІ, що операції між ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО та його контрагентами в період, що перевірявся не мають реального характеру, не відповідає дійсності та спростовується документами, наданими позивачем до перевірки та до суду.

Також, позивач зазначає, що в якості підтвердження реальності проведених товарних операцій, надає до суду докази використання придбаного товару при проведенні ремонтних робіт кількох об'єктів нерухомості.

Зважаючи на наведене вище, позивач вважає, що:

- висновки акту перевірки не відображають об'єктивно й в повній мірі, з посиланням на первинні документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, факти виявлених порушень податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи фіскальної служби.

- твердження Головного управління ДФС в Одеській області, що операції ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО та його контрагентів в період, що перевірявся не мають реального характеру, не відповідає дійсності та спростовується документами, наданими до перевірки та до суду, а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 16.10.2018 року судом:

- прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО (в редакції уточнень, які надійшли до суду 11.10.2018 року за вх. №30257/18) та відкрито провадження у справі за даною позовною заявою;

- вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.11.2018 року о 14:00 год.

09 листопада 2018 року за вх. №33963/18 (у визначений судом строк) через канцелярію суду від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву з доказами направлення його копії на адресу позивача (т.2 а.с.112-116), в якому відповідач зазначає, що не визнає позовні вимоги ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО в повному обсязі, у зв'язку з наступним.

Так, щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій щодо складення акту перевірки, відповідачем зазначено наступне.

Як свідчать обставини справи, на підставі п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст.78, Податкового кодексу України та згідно з наказом ГУ ДФС в Одеській області від 10.07.2018 року №4945 проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача. Про проведення перевірки позивач був повідомлений, копію наказу та направлення отримано безпосередньо директором під розписку. За результатами проведеної перевірки виявлено порушення позивачем податкового законодавства, та складений акт №1688/15-32-14- 07/31543169 від 09.08.2018 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО .

Нормативно обґрунтовуючи власні доводи положеннями п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, відповідач зазначає, що дії відповідача по складенню вище вказаного акту перевірки були законними та здійснені в межах діючого законодавства. Натомість, з тексту позову не вбачається в чому саме була протиправність дій відповідача та в чому вона виразилась. Таким чином, відповідач вважає, що вимоги позивача в цій частині є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Разом з цим, щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0037101407, відповідач з посиланням на обставини, встановлені під час перевірки, за результатами якої складено акт №1688/15-32-14- 07/31543169 від 09.08.2018 року зазначає, що під час дослідження наданих до перевірки договорів по вказаним у акті контрагентам позивача встановлено, що доставка товару повинна була здійснюватись транспортом позивача. При цьому у позивача відсутній транспорт, який давав би змогу здійснювати перевезення товарів, які нібито він закуповував у контрагентів.

Водночас, у відзиві зазначається, що перелік наданих документів наведено у описовій частині акту, а про відсутність інших документів складено акт від 07.08.2018 року № 1679/15-32-14-07.

Як зазначено відповідачем, у своєму позові позивач вказує про наявність в нього орендованого транспортного засобу для збору сміття Камаз 53213, номер НОМЕР_1 (сміттєвоз) та причепів, однак, за твердженням позивача технічні характеристики даного виду транспорту не дають йому змоги перевозити, наприклад, лісок, металеві листи та фарбу та інші матеріали.

Так, для прикладу відповідач вказує, що позивач ніби то придбавав розчин цементний та цементно-вапняковий розчин. Але, для перевезення такого розчину необхідно спеціальний вантажний автотранспорт - автоміксер, для забезпечення робочої консистенції розчину. Однак у контрагентів на балансі відповідних автомобілів не було, а позивач в свою чергу, також відповідний транспорт не мав а ні у власності, а ні в оренді.

Також, серед номенклатури товарів є пропан-бутан у кількості 42,57м.куб. До матеріалів перевірки не надано інформації, її документального підтвердження стосовно форми видачі товару (балони, цистерна, та ін.), способу транспортування газу та відповідно способу використання цього газу (газозварювальні роботи чи інше) та необхідність застосування такої кількості газу у господарській діяльності ТОВ ЖЕБП Наше місто .

Разом з цим, у відзиві зазначено, що у всіх договорах відсутнє найменування товару та місце їх складення, всі договори мають типову форму та відрізняються лише за найменуванням контрагентів.

Будь-яких документів, підтверджуючих доставку товару від продавців до м.Теплодар, (ТТН, шляхові листи, договори оренди автомобілів, авансові звіти для найманих працівників-водіїв, та ін.) не встановлено. Таким чином, відповідач стверджує, що не встановлено: хто є перевізником товару, чиї транспортні засоби здійснювали таке перевезення, як проводились розрахунки за доставку товару. Згідно умов договорів, відповідальним за доставку товару є покупець. Але, зважаючи на відсутність у покупця власних або орендованих транспортних засобів, (крім авто для збору сміття), відсутність придбання у перевіряємому періоді транспортних послуг, ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО не могло самостійно перевезти товари, оформлені як придбання від контрагентів.

Як стверджує відповідач, за даними єдиного реєстру податкових накладних, ІС Податковий блок , Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено, що у контрагентів не зареєстровано податкові накладні щодо оренди транспортних засобів, офісних та складських приміщень або даних відповідального зберігання товару у будь-якому місці України, а також, податкові накладні щодо отримання транспортних послуг, оренди основних засобів. Згідно даних ЄРПН усі контрагенти не здійснювали придбання тієї номенклатури товарів за весь період їх діяльності (вони купували продукти харчування, меблі, фарбу), які були ніби то реалізовані на адресу позивача.

Виходячи із вищевикладеного, недоведеність реальності здійснення ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО господарських операцій із вказаними контрагентами свідчить про формальність первинної документації, складеної на їх підставі та формальність їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Вищенаведене, як стверджує відповідач, свідчить, що господарські операції не відбулись в дійсності, тобто правові підстави для складання (виписки) податкових накладних, первинних документів у контрагентів були відсутні, у зв'язку із чим, відповідно відсутні правові підстави у ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО щодо їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності, включенню сум ПДВ до складу податкового кредиту за відповідні періоди. Враховуючи, що договори, видаткові накладні та інші документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, то при відсутності фактичного здійснення господарської операції, відповідні складені документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

Нормативно обґрунтовуючи власні доводи приписами ч.1 ст.628, ст.662 Цивільного Кодексу України, п.14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, ст.1, ст.2, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14,10.1997 № 363 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568, відповідач зазначає, що складання первинних документів здійснюється з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно-правовим актам, не завдають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов'язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Таким чином, як вказує відповідач, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише був відображений на первинних документах. Тому, така господарська операція спрямована лише на формування платником витрат та податкового кредиту у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Зважаючи на викладене, відповідач зазначає, що первинні документи складені суб'єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам; є такими, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції; складені з порушенням встановленого законодавством порядку, отже, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Вищенаведене, як стверджує відповідач у відзиві на позовну заяву, свідчить, що господарська операція не відбулась в дійсності. Тобто, правові підстави для складання (виписки) податкових накладних, первинних документів у досліджуваних контрагентів відсутні, і, відповідно, відсутні правові підстави у їх відображенні в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО . Встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Як вказує відповідач, посадовими особами ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО не було надано до перевірки інших оформлених належним чином документів, про що складено акт від 07.08.2018 року № 1679/15-32-14-07.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач зазначає про порушення позивачем вимог податкового законодавства, які відображені у акті перевірки та просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО у повному обсязі.

Ухвалою суду від 12.11.2018 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання, судом залучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву з доданими до нього документами, встановлено сторонам строки для подання інших заяв по суті справи, зазначено відповідачу про необхідність надання додаткових доказів, які брались до уваги при проведенні перевірки, та оголошено перерву у судовому засіданні до 29.11.2018 року о 14:00 год.

27 листопада 2018 року за вх. №ЕП/6857/18 засобами електронної пошти від представника відповідача до суду надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, згідно переліку, наведеного у ньому (т.2 а.с.125-127).

Згідно пояснювальної записки головного спеціаліста відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи від 27.11.2018 року документи, перелік яких наведено у клопотанні загальною кількістю складають понад 500 аркушів та зважаючи на те, що клопотання було подано без електронного цифрового підпису, спеціалістами відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи вказані додатки не роздруковувались (т.2 а.с.128).

27 листопада 2018 року за вх. №36465/18 (у визначений судом строк) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (т.2 а.с.129-136) разом із додатками - документами, згідно переліку, наведеного у ній.

Так, у відповіді на відзив щодо тверджень податкового органу про порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2 , п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, зазначено, що укладені позивачем правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не оскаржені та не визнані у судовому порядку недійсними. Про фактичне придбання товарів свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, складені відповідно до п.9.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". З посиланням на положення ч.1, ч.5 ст.203, ст.204 Цивільного кодексу України, позивач зазначає, що на час укладення договорів між позивачем та його контрагентами, останні були зареєстрованими як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, мали індивідуальні податкові номери, а отже, у відповідача відсутні підстави стверджувати, що господарські взаємовідносини між підприємствами не були виконані, а первинні документи не відповідають вимогам діючого законодавства.

Щодо визнання протиправними дій відповідача по складенню акту перевірки, позивач зазначає, що Головним управлінням ДФС в Одеській області не додержано вимог діючого законодавства при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки позивача, документація по взаємовідносинам позивача з його контрагентами належним чином не досліджувалася, висновки акту перевірки базуються на припущеннях, а доводи податкового органу щодо відсутності реального характеру відповідних операцій не підтверджені належними доказами, що свідчить про порушення відповідачем п.56.4 ст. 56. Податкового Кодексу України.

З посиланням на положення ст.83, ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, позивач зазначає, що належно оформлені між ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО та його контрагентами договори, видаткові накладні та прибуткові ордери були достатньою законною підставою для ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО відобразити в бухгалтерському та податковому обліку підприємства операції з придбання та реалізації товарів (робіт/послуг). Як стверджує позивач, ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО має технічні можливості самостійно здійснювати перевезення товару, оскільки орендує транспорт, що підтверджується договором оренди від 01.01.2009 року №1 зі змінами, додатками та доповненнями до нього.

Крім того, як вказує позивач, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції у цілому.

Щодо посилань податкового органу на податкову інформацію, використану при складанні акту перевірки щодо контрагентів, то позивач з посиланням на постанову Верховного суду від 23.05.2018 року по справі №804/14320/14, постанови Верховного суду України від 17.11.2015 року по справі №21-1852а15, від 01.12.2015 року по справі №21-3133а15, зазначає, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Натомість чинне законодавство України встановлює принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена коном або якщо він не визнаний судом недійсним.

Щодо обов'язку органу ДФС доведення того, що будь-яке нарахування, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, то позивачем з посиланням на положення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, зазначено, що орган ДФС повинен дотримуватись п.56.4 ст. 56. Податкового Кодексу України, відповідно до якого обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

З огляду на вищенаведене, позивач зазначає, що в акті перевірки №1688/15-32-14-07/31543169 від 09.08.2018 року Головним управлінням ДФС в Одеській області:

- не встановлено проведення ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО збиткових операцій, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами та наявності у ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО та його контрагентів при укладанні і виконанні вказаних в акті перевірки договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад;

- не наведено доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції; відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін правочину; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб;

- не наведено доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в них документах в акті перевірки не надано.

Також, у відповіді на відзив позивачем зазначено, що Головним управлінням ДФС в Одеській області в акті перевірки висновок про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами викладено без висвітлення конкретних обставин господарських операцій, які свідчать про неможливість факту їх здійснення, та без посилання на будь-які первинні документи, в зв'язку з чим, такий висновок Головного управління ДФС в Одеській області є таким, що зроблений з порушенням вимог Порядку № 727. Як вказує позивач, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності, і йому було відомо про порушення, які допускали контрагенти, або що єдиною метою здійснення господарських операцій було одержання необґрунтованої податкової вигоди.

У підготовчому судовому засіданні 29.11.2018 року судом залучено до матеріалів справи клопотання представника відповідача, яке надійшло через канцелярію суду та пояснювальну записку головного спеціаліста відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи, а також, відповідь на відзив з доданими документами, яка надійшла через канцелярію суду від представника позивача.

Водночас, у підготовчому засіданні судом встановлено відповідачу строк для подання заперечень та зважаючи на необхідність в отриманні документів з боку відповідача, та оскільки станом на 29.11.2018 року спливав шістдесятиденний строк підготовчого провадження, ухвалою суду від 29.11.2018 року судом продовжено шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі №1540/4936/18 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання по даній адміністративній справі на 09 січня 2019 року о 14 год. 00 хв.

10 грудня 2018 року за вх. №38389/18 засобами поштового зв'язку від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів разом із додатками, згідно переліку, наведеного у ньому (т.5 а.с.2-128).

Окрім того, у судовому засіданні 09.01.2019 року представником відповідача надано до суду інше письмове клопотання про залучення до матеріалів справи доказів, згідно переліку, наведеного у вказаному клопотанні (т.5 а.с.130-148).

У судовому засіданні судом залучено до матеріалів справи вищевказані клопотання разом із доданими до доказами, про що постановлено відповідні ухвали суду на місці, які занесені до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 09.01.2019 року судом закрито підготовче провадження в адміністративній справі №1540/4936/18 та призначено її до судового розгляду по суті на 14.01.2019 року о 10:00 год.

Ухвалою суду від 14.01.2019 року, зважаючи на необхідність залученому позивачем до участі у справі згідно ордеру від 14.01.2019 року, представнику позивача ознайомитись із матеріалами справи, судом оголошено перерву у розгляді справи до 24.01.2019 року о 14:00 год., про що постановлено відповідну ухвалу суду на місці, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 24.01.2019 року судом заслухано вступне слово представника позивача, та зважаючи на необхідність в отриманні з боку позивача визначених судом доказів та інформації, зважаючи на зміст пояснень позивача у вступному слові та у відповідях на запитання суду та представника відповідача, судом оголошено перерву у розгляді справи до 06.02.2019 року о 15:40 год., про що постановлено відповідну ухвалу суду на місці, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 06.02.2019 року представником позивача надано до суду засвідчені копії: договору оренди №1 від 01.01.2009 року з додатками №1, №2, додатковою угодою №1 від 03.08.2009 року з додатком №1, додатковою угодою №2, свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6, серії НОМЕР_7, серії НОМЕР_8, НОМЕР_9, тимчасових реєстраційних талонів серії НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13 та реєстр використання придбаних матеріалів, складений представником позивача 06.02.2019 року (т.5 а.с.171-185) , які залучені до матеріалів справи про що постановлено відповідні ухвали суду на місці, які занесені до протоколу судового засідання.

Окрім того, у судовому засіданні 06.02.2019 року судом заслухано вступне слово представника відповідача, та судом оголошено перерву у розгляді справи до 13.02.2019 року о 14:30 год., про що постановлено відповідну ухвалу суду на місці, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 13.02.2019 року представником позивача надано до суду: оригінал листа №2 від 06.02.2019 року, розшифровку порядку відображення та обліку ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО руху матеріалів, призначених для проведення ремонтних робіт, копії наказу №33-к від 07.09.2017 року, наказу №37-к від 06.10.2017 року, наказу №31-к від 20.10.2014 року, наказу (розпорядження) №13-к від 27.05.2014 року, рішення №170/В-2017 від 22.08.2017 року, листа від 13.02.2019 року №05-01-18/277, ліцензії серії АЕ №639349 з додатком, статуту підприємства позивача (т.5 а.с.192-214).

Разом з цим, у судовому засіданні 13.02.2019 року представником відповідача надано до суду інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо контрагентів позивача по взаємовідносинам з яким встановлені порушення у перевіряємому періоді та дані реєстру ПДВ по контрагентам позивача (яка є загальнодоступною інформацією) (т.5 а.с.215-252, т.6 а.с.1-62).

Ухвалами суду від 13.02.2019 року, які прийняті на місці та занесені до протоколу судового засідання, враховуючи думку учасників справи, судом залучено до матеріалів справи вищевказані докази, які надані з боку сторін.

У судовому засіданні 13.02.2019 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві (уточненій), у відповіді на відзив, у наданих під час розгляду справи усних поясненнях та зважаючи на подані до суду докази.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.02.2019 року заявлений позов не визнала та просила суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та в акті перевірки, а також, зважаючи на подані до суду докази.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників сторін, промову в судових дебатах, ознайомившись із заявами сторін по суті справі, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються ці заяви, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НАШЕ МІСТО" зареєстровано як юридична особа 22.04.2002 року та з 23.04.2002 року взято на податковий облік в органах ДПІ; станом на момент проведення перевірки перебувало на обліку в Роздільнянській об'єднаній ДПІ ГУ ДФС в Одеській області (т.1 а.с.12-13). ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО у періоді, що перевірявся було, зокрема, платником податком податку на додану вартість.

З матеріалів справи судом встановлено, що для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарським відносинам ЖЕБП НАШЕ МІСТО з ТОВ "ВЕЛИТОН", ТОВ "ТРИЛАЙНС", ТОВ "ВИГАН", ТОВ "САНТОРИН-МК", ТОВ "МАРО-МАКС", ТОВ "МІТРА-ТОРГ", ТОВ "КАНТІЛОН", ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС", ТОВ "ФОРЕСТО ТРАНС", ТОВ "ЦЕНТ МАРКЕТ", ТОВ "КЛАРТЕК", ТОВ "САВОН ПЛЮС" за відповідні періоди 2016 року та 2017 року, ГУ ДФС в Одеській області позивачу були надані запити від 01.12.2016 №11812/6/15-24-1202, від 19.01.2018 №754/10/15-32-14-07-08 та від 02.02.2017 № 366/10/15-32-14-07-08 Щодо надання інформації та їх документального підтвердження , які підприємством були отримані (т.5 а.с.134-136, 138-139, 141-143).

У відповідь на вказані запити, позивачем були складені листи про надання ГУ ДФС в Одеській області документів та надані копії документів по взаємовідносинам із ТОВ "ЦЕНТ МАРКЕТ" за листопад 2016 року, ТОВ "САВОН ПЛЮС" за жовтень 2018 року, та із іншими контрагентами за 2016 рік: ТОВ "ВИГАН", ТОВ "САНТОРИН-МК", ТОВ "МАРО-МАКС", ТОВ "МІТРА-ТОРГ", ТОВ "КАНТІЛОН", ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС", ТОВ "ФОРЕСТО ТРАНС", ТОВ "ЦЕНТ МАРКЕТ", ТОВ "ВЕЛИТОН", ТОВ "ТРИЛАЙНС", а саме: господарські договори, копії рахунків, копії платіжних документів та копії накладних на отримання товарів, податкові накладні, копії актів на використання придбаних матеріалів (т.5 а.с.137, 140, 144-145).

Як стверджує відповідач, відповідні документи надано товариством не в повному обсязі, оскільки відсутні відомості щодо доставки товарів, їх походження, оприбуткування та інші.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДФС в Одеській області 16.07.2018 року, посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, 78.1.4 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України, та згідно з наказом ГУ ДФС в Одеській області від 10.07.2018 року №4945 проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НАШЕ МІСТО" (далі - ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО ) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ВЕЛИТОН", код за ЄДРПОУ 40851432 за листопад 2016 року, ТОВ "ТРИЛАЙНС", код за ЄДРПОУ 40853094 за грудень 2016 року, ТОВ "ВИГАН", код за ЄДРПОУ 40441008 за червень 2016 року, ТОВ "САНТОРИН-МК", код за ЄДРПОУ 40371952 за липень 2016 року, ТОВ "МАРО-МАКС", код за ЄДРПОУ 40605361 за серпень 2016 року, ТОВ "МІТРА-ТОРГ", код за ЄДРПОУ 40534720 за серпень 2016 року, ТОВ "КАНТІЛОН", код за ЄДРПОУ 40639804 за вересень 2016 року, ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС", код за ЄДРПОУ 40639998 за жовтень 2016 року, ТОВ "ФОРЕСТО ТРАНС", код за ЄДРПОУ 40377520 за жовтень 2016 року, ТОВ "ЦЕНТ МАРКЕТ", код за ЄДРПОУ 40291626 за листопад 2016 року, ТОВ "КЛАРТЕК", код за ЄДРПОУ 41508801 за вересень 2017 року, ТОВ "САВОН ПЛЮС", код за ЄДРПОУ 41518008 за жовтень 2017 року.

Копію наказу ГУ ДФС в Одеській області вручено 27.07.2018 року під розписку директору підприємства ОСОБА_5. З направленнями на право проведення перевірки ознайомлено під підпис 27.07.2018 року також директора підприємства ОСОБА_5, з відома якого проведено перевірку.

Судом встановлено, що протягом перевірки відповідачем надано ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО запит від 27.07.2018 р. (т.5 а.с.146) про надання:

- наказу/положення про облікову політику;

- наказів про призначення/звільнення директора та головного бухгалтера (діючих у запитуваний період);

- документального підтвердження придбання товарів (ТОВ "ВИГАН", код за ЄДРПОУ 40441008) за червень 2016 року, а саме (договір, видаткові накладні, оплата за відвантажений товар, транспортування, відображення в бухгалтерському обліку та інші);

- документів щодо транспортування товарів до покупця (товарно-транспортні накладні, шляхові листи, та інше) та інформації стосовно проведених вантажних робіт;

- у випадку самостійного транспортування товарів (наявність автомобілів, договори на їх оренду, авансові платежі, списання/придбання палива);

- у разі закриття розрахунків третьою особою, документів, що підтверджують ці розрахунки;

- документів на підтвердження наявності власних або орендованих офісних, складських приміщень, транспортних засобів - документи, що підтверджують оренду або право власності;

- документів від виробників товарів (сертифікати якості, технічні паспорти, посвідчення, тощо);

- інших документи, які б достовірно підтверджували, що придбання товарів/послуг відбулось саме від вищезазначених контрагентів.

Судом встановлено, що позивачем надано відповідь на вказаний запит, в якій зазначено наступну інформацію: (т.5 а.с.147):

1) накази про облікову політику підприємства: на 2016 рік - №01-08/104 від 31.12.2015р; на 2017 рік - №01-08/83 від 23.12.2016р; на 2018 рік - №01-08/94 від 29.12.2017р.;

2) копії документів про призначення директора та головного бухгалтера надані;

3) копії документів на підтвердження придбання товарів у ТОВ ВИГАН за червень 2016р надані в повному обсязі;

4) документів щодо транспортування ТМЦ в наявності немає, оскільки ТТН є документом, який підтверджує витрати по перевезенню, тоді як ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО не включало до обліку витрати по перевозці товарів. Факт отримання ТМЦ підтверджується первинним документом - видатковою накладною, а також прибутковою накладною по оприбуткуванню на склад;

5) копії документів по оренді офісного приміщення та транспортних засобів надано в повному обсязі;

6) сертифікатів якості продукції в наявності немає, через те, що придбані будівельні матеріали не підлягають обов'язковій сертифікації.

07 серпня 2018 року ГУ ДФС в Одеській області складено акт Про ненадання до матеріалів перевірки документів № 1679/15-32-14-07 (т.5 а.с.148), в якому зазначено, що позивачем не надано на підтвердження реальності придбання у його контрагентів товарів, зокрема:

- інформації щодо водіїв, документи щодо транспортування товарів до покупця (товарно-транспортні накладні, шляхові листи, та інше), інформації стосовно проведених вантажно-розвантажувальних робіт; транспортних засобів, заявок на перевезення, ТТН, оплати, та інших документів;

- інформації щодо наявності власних або орендованих офісних, складських приміщень, транспортних засобів та документів, що підтверджують оренду або право власності;

- документи від виробників товарів (сертифікати якості, технічні паспорти, посвідчення, тощо);

- інші документи, які б достовірно підтверджували, що придбання товарів/послуг відбулось саме від вищезазначених контрагентів.

За результатами вказаної перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області складено акт від 09.08.2018 року за № 1688/15-32-14-07/31543169 (т.1 а.с.14-71), у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО :

- п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п198.3 ст.198 Податкового кодексу України, а саме, товариством занижено суму податкового зобов'язання, належного до сплати у бюджет в розмірі всього в сумі 552344 грн., в т.ч. за період: червень 2016 - 108973 грн., липень 2016 - 13574 грн., серпень 2016 - 39132 грн., вересень 2016 - 41383 грн., жовтень 2016 - 95973 грн., листопад 2016 - 91548 грн., грудень 2016 - 81030 грн., вересень 2017- 63983 грн., жовтень 2017 - 16748 грн.

На підставі вищевказаних висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 30.08.2018 року №0037101407 форми "Р", яким ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО за порушення п. 44.1 ст. 44, п198.1, п.198.2, п198.3 ст.198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 690430,00 грн., з яких: 552344 грн. - за податковими зобов'язаннями, 138086 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.13а, т.5 а.с.131).

До вказаного податкового повідомлення-рішення відповідачем складено розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (т.1 а.с.13б, т.5 а.с.132).

Не погодившись з діями Головного управління ДФС в Одеській області щодо складання акту №1688/15-32-14-07/31543169 від 09.08.2018 року та прийнятим на його підставі Головним управлінням ДФС в Одеській області податковим повідомленням-рішенням від 30.08.2018 року №0037101407, позивач оскаржив ці дії та вказане рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень в судовому порядку, звернувшись до суду із даним позовом (враховуючи подані до нього уточнення).

Вирішуючи позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій Головного управління ДФС в Одеській області щодо складання акту №1688/15-32-14-07/31543169 від 09.08.2018 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО , код ЄДРПОУ 31543169, суд виходить з наступного.

Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту

Згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист (ч.1 ст.5 КАС України).

Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Податковий кодекс) та Митного кодексу України (далі - Митний кодекс) для застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів (далі - платники податків) дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи розроблено Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1300/27745 (далі - Порядок №727).

Так, відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку №727 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а у разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки.

Згідно з п.3 Розділу ІІ Порядку №727 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.4 Розділу ІІ Порядку №727 в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з абз.1 п.2 Розділу І Порядку №727 акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

Тобто, такий акт має констатуючий, а не владно-зобов'язуючий характер, позаяк не містить обов'язкових приписів, розпоряджень, що породжують юридичні наслідки для позивача.

Отже, акт перевірки є носієм певної інформації про виявлені органом фіскальної служби порушення вимог податкового законодавства, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення органу фіскальної служби, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, тобто податкового повідомлення-рішення.

Вказана позиція суду узгоджується з правовими висновками Верховного суду, викладеними в постанові від 27.03.2018 року по справі №813/2524/17, а саме, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення та документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта не може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

В той же час, судом встановлено та вбачається із матеріалів адміністративної справи, що посадові особи контролюючого органу були допущені позивачем до проведення перевірки.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній в постанові від 24.12.2010 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Відтак, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення, проведення та продовження, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Таким чином, враховуючи, що податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, оспорюванні дії щодо складання акту перевірки не є такими, що порушують права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання протиправними дій Головного управління ДФС в Одеській області щодо складання акту №1688/15-32-14-07/31543169 від 09.08.2018 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НАШЕ МІСТО", код ЄДРПОУ 31543169" не підлягають задоволенню, оскільки такі дії самі по собі не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права й обов'язки.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0037101407 від 30.08.2018 року, суд виходить з наступного.

Спірне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість базується на викладених в акті перевірки висновках податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Вказані висновки відповідача в акті перевірки обґрунтовані наступним.

У п.3.1 акту перевірки Перевірка відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "ВЕЛИТОН", код за ЄДРПОУ 40851432 за листопад 2016 року р.3 Перевірка відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків зазначається, що при проведенні перевірки використані наступні документи: договір купівлі - продажу товару від 28.11.2016 року №07-07/139; рахунок - фактура №48 від 29.11.2016р.; платіжне доручення №684 від 29.11.2016р.; накладна №35 від 29.11.2016р.; рахунок - фактура №50 від 29.11.2016р.; платіжне доручення №685 від 29.11.2016р.; накладна №36 від 29.11.2016р.; журнал-ордер і відомість по рахунку 631 за листопад 2016 року; податкова накладна від 29.11.2016р №63; податкова накладна від 29.11.2016р. №62; прибуткові ордери №193,192 від 29.11.2016.

У п.3.2 акту перевірки Перевірка відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "ТРИЛАЙНС", код за ЄДРПОУ 40856094 за грудень 2016 року зазначається, що при проведенні перевірки використано наступні документи: договір купівлі - продажу товару від 21.12.2016 року №07-07/140; рахунок - фактура №46 від 21.12.2016р.; платіжне доручення №739 від 21.12.2016р.; накладна №38 від 21.12.2016р.; журнал-ордер і відомість по рахунку 631 за грудень 2016 року; податкова накладна від 21.12.2016р. №62; прибутковий ордер №212 від 21.12.2016.

У п.3.3 акту перевірки Перевірка відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ"ВИГАН", код за ЄДРПОУ 40441008 за червень 2016 року зазначається, що при проведенні перевірки використано наступні документи: договір №07-07/164 від 25.05.2016; видаткова накладна №3 від 14.06.2016; податкова накладна №2 від14.06.2016; прибутковий ордер №71 від 15.06.2016; платіжне доручення №311 від14.06.2016; журнал-ордер і відомість по рахунку 631 по контрагенту; прибутковий ордер №71 від 15.06.2016.

У п.3.4 акту перевірки Перевірка відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "САНТОРИН-МК", код за ЄДРПОУ 40371952 за липень 2016 року зазначається, що при проведенні перевірки використано наступні документи: договір купівлі-продажу товару від 25.07.2016 року №07-07/126; рахунок-фактура №221 від 27.07.2016р.; платіжне доручення №407 від 28.07.2016р.; накладна №154 від 28.07.2016р.; журнал-ордер і відомість по рахунку 631 за липень 2016 року; податкова накладна від 28.07.2016р. №34; прибутковий ордер №105 від 28.07.2016.

У п.3.5 акту перевірки Перевірка відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "МАРО-МАКС", код за ЄДРПОУ 40605361 за серпень 2016 року зазначається, що при проведенні перевірки використано наступні документи: договір купівлі-продажу товару від 10.08.2016 року №07-07/127; рахунок-фактура №78 від 10.08.2016р.; платіжне доручення №431 від 10.08.2016р.; видаткова накладна №00000016 від 10.08.2016р.; журнал ордер і відомість по рахунку 631 за серпень 2016 року; податкова накладна від 10.08.2016р. №13; прибутковий ордер №113 від 10.08.2016.

У п.3.6 акту перевірки Перевірка відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "МІТРА ТОРГ", код за ЄДРПОУ 40534720 за червень 2016 року зазначається, що при проведенні перевірки використано наступні документи: договір купівлі-продажу товару від 25.08.2016 року №07-07/131; рахунок-фактура №62 від 29.08.2016р.; платіжне доручення №474 від 29.08.2016р.; видаткова накладна №54 від 29.08.2016р.; журнал ордер і відомість по рахунку 631 за серпень 2016 року; податкова накладна від 29.08.2016р. №13.

У п.3.7 акту перевірки Перевірка відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "КАНТІЛОН", код за ЄДРПОУ 40639804 за вересень 2016 року зазначається, що при проведенні перевірки використано наступні документи: договір купівлі-продажу товару від 02.09.2016 року №07-07/133; рахунок-фактура №25 від 09.09.2016р.; платіжне доручення №509 від 09.09.2016р.; видаткова накладна №19 від 09.09.2016р.; рахунок - фактура №43 від 26.09.2016р.; платіжне доручення №548 від 26.09.2016р.; видаткова накладна №35 від 26.09.2016р.; журнал-ордер і відомість по рахунку 631 за вересень 2016 року; податкова накладна від 09.09.2016р. №20; податкова накладна від 26.09.2016р. №95; прибуткові ордери №142 від 09.09.2016, №155 від 26.09.2016 .

У п.3.10 акту перевірки Перевірка відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини ТОВ КЛАРТЕК , код за ЄДРПОУ 41508801 за вересень 2017 року зазначається, що при проведенні перевірки використано наступні документи: договір купівлі-продажу товару від 20.09.2017 року №07-07/165; рахунок-фактура №92 від 20.09.2017р.; платіжне доручення №474 від 20.09.2017р.; видаткова накладна №85 від 20.09.2017р.; податкова накладна від 20.09.2017р. №28; оборотно-сальдова відомість по рах.№631 за вересень 2017 року; картка рахунку 631 за вересень 2017 року; прибуткова накладна №104 від 20.09.2017.

У п.3.11 акту перевірки Перевірка відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ САВОН ПЛЮС , код за ЄДРПОУ 41508801 за жовтень 2017 року зазначається, що при проведенні перевірки використано наступні документи: договір купівлі-продажу товару від 02.10.2017 року №07-07/166; рахунок на оплату №247 від 05.10.2017р.; видаткова накладна №202 від 05.10.2017р.; платіжне доручення №542 від 25.10.2017р.; податкова накладна від 05.10.2017р. №47; оборотно-сальдова відомість по рах.№631 за жовтень 2017 року; картка рахунку 631 за вересень 2017 року; прибуткова накладна №115 від 05.10.2017.

Відповідач зазначає у акті перевірки, що при проведенні перевірки, аналізом наявної інформації із перелічених джерел встановлено, зокрема, що у всіх вищевказаних договорах не зазначено місце їх складання.

Видаткові накладні містять печатки ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО та ТОВ "ВЕЛИТОН", ТОВ "ТРИЛАЙНС", ТОВ "ВИГАН", ТОВ "САНТОРИН-МК", ТОВ "МАРО-МАКС", ТОВ "МІТРА ТОРГ", ТОВ "КАНТІЛОН", ТОВ КЛАРТЕК , ТОВ САВОН ПЛЮС , підписи, але прізвища та ініціали осіб для ідентифікації власників підпису відсутні, дані довіреності відсутні. У документах значаться назви постачальника та одержувача без реквізитів для їх ідентифікації (код за ЄДРПОУ, адреси, р/р, та інше) стосовно ТОВ ТРИЛАЙНС , ТОВ "САНТОРИН-МК", ТОВ "МІТРА ТОРГ", ТОВ "КАНТІЛОН". Документи щодо оформлення товарів на склад відсутні.

Відсутні будь-які документи, що підтверджують характеристики та відповідність якості товарів по господарським операціям з ТОВ "КАНТІЛОН".

До матеріалів перевірки надано прибуткову накладну №104 від 20.09.2017 по ТОВ КЛАРТЕК , а також прибуткову накладну №115 від 05.10.2017 ТОВ САВОН ПЛЮС , які підписані невизначеними особами.

До матеріалів перевірки товариством надані прибуткові ордери №193,192 від 29.11.2016, №212 від 21.12.2016, №71 від 15.06.2016, №105 від 28.07.2016, №113 від 10.08.2016, №142 від 09.09.2016, №155 від 26.09.2016, в яких значиться (міститься) перелік товарів ідентичний тим, що виписані у податкових накладних, зазначено, що постачальниками записано ТОВ Велитон , ТОВ ТРИЛАЙНС , ТОВ "ВИГАН", ТОВ "САНТОРИН-МК", ТОВ "МАРО-МАКС", ТОВ "КАНТІЛОН". Документи підписані (записано тільки прізвище) працівником складу на ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО Буренко.

В частині, що стосується деяких контрагентів позивача, а саме:

- ТОВ Велитон , зазначено, що до матеріалів перевірки не надано жодного документу, що може вказати на виробника товарів (сертифікати відповідності, посвідчення якості, тощо), наприклад щодо праймеру бітумного. Серед номенклатури товарів крім поштучних електротоварів, є також 100т. піску з доставкою , що, відповідно, передбачає необхідність застосування вантажного транспорту відкритого типу та декілька машин або декілька поїздок протягом дня (29.11.2016), оскільки в інших документах заявлено про отримання товарів саме цією датою;

- ТОВ "ВИГАН" зазначено, що серед номенклатури товарів зазначено про придбання розчину цементно-вапнякового у кількості 29,57 м3, який був оформлений на склад згідно прибуткового ордеру від 15.06.2016 №71. Але, для перевезення такого розчину необхідно спеціальний вантажний автотранспорт - авто міксер, для забезпечення робочої консистенції розчину. Також, у продавця мало бути насамперед придбання складових для розчину цементно-вапнякового. Також, згідно дати на видатковій накладній - 14.06.2016 та дати на податковій накладній - 14.06.2016, імовірна доставка товару відбувалась 14.06.2016 року. Але, зважаючи що відсутні ТТН (тому невідома дата доставки), а дата прибуткового ордеру - 15.06.2016, то залишається невідомим питання як та коли фактично відбувався рух товару з міста Миколаєва, тим паче специфічного товару з особливими умовами зберігання (розчин);

- ТОВ "САНТОРИН-МК" зазначено, що серед номенклатури товарів зазначено про придбання розчину цементного М100 у кількості 9,369 м3, який був оприбуткований на склад згідно прибуткового ордеру від 28.07.2016 №105. Але, для перевезення такого розчину необхідно спеціальний вантажний автотранспорт - авто міксер, для забезпечення робочої консистенції розчину, та насамперед придбання складових для його приготування. Також, серед номенклатури товарів є пропан-бутан у кількості 42,57м.куб. До матеріалів перевірки не надано інформації, її документального підтвердження стосовно форми видачі товару (балони, цистерна, та ін.), спосіб транспортування газу та, відповідно, про спосіб використання цього газу (газозварювальні роботи чи інше) та необхідність застосування такої кількості газу у господарській діяльності ТОВ ЖЕБП Наше місто . Також відсутні будь-які документи, що підтверджують характеристики та відповідність якості зазначених товарів.

Відносно господарських операцій позивача із усіма його контрагентами в акті зазначається, що будь-яких документів підтверджуючих доставку товару від продавця у м. Миколаїв, у м. Вишневе (ТОВ "МІТРА ТОРГ"), у м. Запоріжжя (ТОВ "КАНТІЛОН") до м. Теплодар, (ТТН, шляхові листи, договори оренди автомобілів, авансові звіти для найманих працівників-водіїв, та ін.) не встановлено. Таким чином, не встановлено хто перевізник, чиї транспортні засоби, як проводились розрахунки за доставку. Згідно умов договорів, відповідальним за доставку є покупець. Але, зважаючи на відсутність у покупця власних або орендованих транспортних засобів, (крім авто для збору сміття), відсутність придбання у перевіряємий період транспортних послуг, ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО не могло самостійно перевезти товари, оформлені як придбання від даних продавців.

За даними єдиного реєстру податкових накладних, ІС Податковий блок , Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено, що підприємствами ТОВ Велитон , ТОВ ТРИЛАЙНС , ТОВ "ВИГАН", ТОВ "САНТОРИН-МК", ТОВ "МАРО-МАКС", ТОВ "МІТРА ТОРГ", ТОВ "КАНТІЛОН", ТОВ САВОН ПЛЮС не зареєстровано податкові накладні щодо оренди транспортних засобів, офісних та складських приміщень або даних відповідального зберігання товару у будь якому місці України, а також, податкові накладні щодо отримання транспортних послуг, оренди основних засобів, транспортних засобів.

З посиланням на пункт 1 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому повідомленні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 N 207, положення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідач у акті перевірки зазначає, що відсутність ТТН та будь-якої інформації про доставку є додатковим свідченням нереальності оформлених господарських операцій.

Згідно даних ЄРПН ТОВ ВЕЛИТОН не здійснювало придбання переліченої номенклатури товарів за весь період діяльності (купували продукти харчування, меблі, фарбу), ТОВ ТРИЛАЙНС , ТОВ Виган , ТОВ "САНТОРИН-МК" не здійснювали придбання переліченої номенклатури товарів за весь період діяльності, ТОВ Маро-Макс не здійснювало придбання переліченої номенклатури товарів за весь період діяльності (купували продукти харчування, іграшки, канцтовари), ТОВ Кантілон не здійснювало придбання переліченої номенклатури товарів за весь період діяльності (купували продукти харчування, вживане взуття, кондиціонери), ТОВ КЛАРТЕК не здійснювало придбання переліченої номенклатури товарів за період з 01.01.2017 по 30.09.2017 року (придбано продукти харчування, іграшки, меблі), ТОВ САВОН ПЛЮС не здійснювало придбання переліченої номенклатури товарів за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 року (придбано продукти харчування, комп'ютерну техніку, меблі).

Таким чином, на підставі вищевикладеного, не встановлено будь-якого підтвердження реальності здійснення ТОВ ЖЕБП Наше Місто операцій придбання саме у ТОВ Велитон , ТОВ ТРИЛАЙНС , ТОВ Виган , ТОВ САНТОРИН-МК , ТОВ Маро-Макс , ТОВ Кантілон , ТОВ КЛАРТЕК , ТОВ САВОН ПЛЮС товарів для ремонтних робіт, будівельних матеріалів, в силу відсутності у продавців транспортних засобів, водіїв, складів, машин і механізмів для самостійного виготовлення товарів і відсутності придбання вказаних товарів і послуг у інших осіб (юридичних або фізичних).

Враховуючи проведений аналіз ймовірного ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) встановлено, що ТОВ Велитон , ТОВ ТРИЛАЙНС , ТОВ Виган , ТОВ "САНТОРИН-МК", ТОВ Маро-Макс , ТОВ Кантілон , ТОВ КЛАРТЕК , ТОВ САВОН ПЛЮС реалізували товар/роботи/послуги відмінні від тих, які були ним придбані по ланцюгу постачання. Номенклатура реалізації товарів/робіт/послуг для ТОВ ЖЕБП Наше місто не була придбана/виготовлена, наявна підміна (фіктивне введення в обіг) товарів/робіт/послуг, що свідчить про нереальність господарських операцій оформлених між контрагентами.

Виходячи з наведеного, ТОВ "Велитон", яке було постачальником ТОВ ЖЕБП Наше місто у періоді з 01.11.2016 по 30.11.2016, ТОВ "ТРИЛАЙНС", яке було постачальником ТОВ ЖЕБП Наше місто у періоді з 01.12.2016 по 31.12.2016, ТОВ "Виган", яке було постачальником ТОВ ЖЕБП Наше місто у періоді з 01.06.2016 по 30.06.2016, ТОВ "Санторин-МК", яке було постачальником ТОВ ЖЕБП Наше місто у періоді з 01.07.2016 по 31.07.2016, ТОВ "Маро-Макс", яке було постачальником ТОВ ЖЕБП Наше місто у періоді з 01.08.2016 по 31.08.2016, ТОВ Кантілон , яке було постачальником ТОВ ЖЕБП Наше місто у періоді з 01.09.2016 по 30.09.2016, ТОВ Клартек , яке було постачальником ТОВ ЖЕБП Наше місто у періоді з 01.09.2017 по 30.09.2017, ТОВ САВОН ПЛЮС , яке було постачальником ТОВ ЖЕБП Наше місто у періоді з 01.09.2017 по 30.09.2017, здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Враховуючи вищенаведене, товари/послуги, оформлення яких за номенклатурою здійснено на адресу ТОВ ЖЕБП Наше місто , та які згідно наданих усних пояснень були використані підприємством на об'єктах у м.Теплодар мають невідоме джерело походження та не мають відношення до ТОВ Велитон , ТОВ "ТРИЛАЙНС", ТОВ Виган , ТОВ "Санторин-МК", ТОВ Маро-Макс , ТОВ "МІТРА ТОРГ", ТОВ Кантілон , ТОВ Клартек , ТОВ САВОН ПЛЮС .

Виходячи із вищевикладеного, недоведеність реальності здійснення ТОВ ЖЕБП Наше місто господарських операцій свідчить про формальність первинної документації, складеної на їх підставі та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Отже, це свідчить, що господарські операції не відбулись в дійсності. Тобто, правові підстави для складання (виписки) податкових накладних, первинних документів у ТОВ Велитон , ТОВ ТРИЛАЙНС , ТОВ Виган , ТОВ Санторин-МК , ТОВ Маро-Макс , ТОВ МІТРА ТОРГ , ТОВ Кантілон , ТОВ Клартек , ТОВ САВОН ПЛЮС відсутні, та, відповідно, відсутні правові підстави у ТОВ ЖЕБП Наше місто щодо їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності, включенню сум ПДВ до складу податкового кредиту за відповідні періоди.

Враховуючи, що договори, видаткові накладні та інші документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, то при відсутності фактичного здійснення господарської операції, відповідні складені документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

Водночас, суд зазначає, що у п.3.8 акту перевірки Перевірка відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "ФОРЕСТО ТРАНС", код за ЄДРПОУ 40377520 та ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС" код за ЄДРПОУ 40639998 за жовтень 2016 року зазначається, що при проведенні перевірки використано наступні документи: договір купівлі-продажу товару від 03.10.2016 року №07-07/134; рахунок-фактура №252 від 04.10.2016р.; платіжне доручення №557 від 04.10.2016р.; видаткова накладна №198 від 04.10.2016р.; рахунок-фактура №278 від 25.10.2016р.; платіжне доручення №605 від 25.10.2016р.; журнал ордер і відомість по рахунку 631 за жовтень 2016 року; податкова накладна від 04.10.2016р. №17; договір відступлення права вимоги (цесії) №1 25.10.2016р.; видаткова накладна №223 від 25.10.2016р.; журнал ордер і відомість по рахунку 631 за жовтень 2016 року; податкова накладна від 25.10.2016р. №284; прибутковий ордер №179 від 25.10.2016; прибутковий ордер №167 від 04.10.2016.

У п.3.9 акту перевірки Перевірка відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ Грандфлай код за ЄДРПОУ 40626863 та ТОВ ЦЕНТ МАРКЕТ , код за ЄДРПОУ 40291626 за листопад 2016 року зазначається, що при проведенні перевірки використано наступні документи: рахунок-фактура №221 від 14.11.2016р.; платіжне доручення №630 від 14.11.2016р.; журнал-ордер і відомість по рахунку 631 за листопад 2016 року; договір відступлення права вимоги (цесії) №2 без дати; видаткова накладна №158 від 14.11.2016р.; журнал-ордер і відомість по рахунку 631 за листопад 2016 року; податкова накладна від 14.11.2016р. №11; прибутковий ордер №184 від 15.11.2016.

В акті перевірки у пункті п.3.8 зазначено, що для достовірного відображення оформлених операцій між контрагентами, є необхідність розділення описання операцій на дві частини в залежності від оплати та виписаних податкових накладних.

Так, як зазначається у п.3.8 акту перевірки, договір від 03.10.2016 року №07-07/134 містить підписи директорів ОСОБА_3 та ОСОБА_5, печатки ТОВ "ФОРЕСТО ТРАНС", ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО , однак місце укладання договору відсутнє.

У частині №1 даного пункту зазначається, що продавець ТОВ "ФОРЕСТО ТРАНС" виписав на адресу покупця ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО у жовтні 2016 року видаткову та податкову накладну.

У частині №2 даного пункту вказано, що до матеріалів перевірки надано платіжне доручення № 605 від 25.10.2016 року щодо перерахування ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО грошових коштів на адресу ТОВ "ФОРЕСТО ТРАНС" у сумі 168329,29 грн. за буд. матеріали згідно рахунку №278 від 25.10.2016р. По факту отримання авансового платежу ТОВ "ФОРЕСТО ТРАНС" не виписувалась податкова накладна. Товари від постачальника не надходили. Видаткові накладні, ТТН, оприбуткування на склад - відсутні.

Щодо взаємовідносин з ТОВ ЕКТО-ПЛЮС у жовтні 2016 року, у акті зазначається, що договір купівлі-продажу з постачальником ТОВ Екто-Плюс не укладався. До матеріалів перевірки надано виписані ТОВ "ЕКТО ПЛЮС" на адресу ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО у жовтні 2016 року видаткову та податкову накладну.

При цьому, у ч.ч. №1,№2 зазначається, що видаткові накладні містять печатки ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО та ТОВ Форесто Транс , ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО та ТОВ Екто-Плюс , підписи, але прізвища та ініціали осіб для ідентифікації власників підпису відсутні, дані довіреності відсутні. У документах значаться назви постачальника та одержувача без реквізитів для їх ідентифікації (код за ЄДРПОУ, адреси, р/р, та інше).

До матеріалів перевірки надано прибутковий ордер №167 від 04.10.2016, №179 від 25.10.2016, в яких міститься перелік товарів ідентичний тим, що виписаний у податкових накладних, зазначено, що постачальником записано ТОВ Форесто Транс , ТОВ Екто-Плюс . Документи підписані (записано тільки прізвище) працівником складу на ТОВ ЖЕБП Наше Місто Буренко.

Відсутні будь-які документи, що підтверджують характеристики та відповідність якості товарів.

Також, як зазначається у п.3.9 акту перевірки, до матеріалів перевірки надано договір від 11.11.2016 року №07-07/138, укладений між ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО (Покупець) та ТОВ "ГРАНДФЛАЙ" (Продавець). Договір містить підписи директорів ОСОБА_7 та ОСОБА_5, печатки ТОВ "Грандфлай" та ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО , місце укладання договору відсутнє.

Від постачальника надійшов рахунок-фактура № 221 від 14.11.2016, на підставі якого ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО , згідно наданого платіжного доручення, перерахувало грошові кошти на адресу ТОВ Грандфлай . По факту отримання авансового платежу ТОВ "Грандфлай" не виписувалась податкова накладна, товари від постачальника не надходили, видаткові накладні, ТТН, оприбуткування на склад - відсутні.

Стосовно взаємовідносини з ТОВ Цент Маркет у акті зазначається, що договір купівлі-продажу між контрагентами не укладався. До матеріалів перевірки надано виписані постачальником ТОВ "ЦЕНТ МАРКЕТ" на адресу покупця ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО у листопаді 2016 року видаткову та податкову накладні. Видаткова накладна містить печатки ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО та ТОВ Цент Маркет , підписи, але прізвища та ініціали осіб для ідентифікації власників підпису відсутні, дані довіреності відсутні. У документі значаться назви постачальника та одержувача без реквізитів для їх ідентифікації (код за ЄДРПОУ, адреси, р/р, та інше).

До матеріалів перевірки надано прибутковий ордер №184 від 15.11.2016, в якому міститься перелік товарів ідентичний тим, що виписаний у податкових накладних, зазначено, що постачальником записано ТОВ Цент Маркет . Документи підписані (записано тільки прізвище) працівником складу на ТОВ ЖЕБП Наше Місто Буренко.

Водночас, у п.3.8 та п.3.9 акту перевірки зазначається, що будь-яких документів, підтверджуючих доставку товару від продавця у с.Тарасівка (ТОВ Форесто Транс ), у м. Запоріжжя (ТОВ Екто-Плюс ), у м. Вишневе (ТОВ Цент Маркет ) до м. Теплодар, (ТТН, шляхові листи, договори оренди автомобілів, авансові звіти для найманих працівників-водіїв, та ін.) не встановлено. Таким чином, не встановлено хто перевізник, чиї транспортні засоби, як проводились розрахунки за доставку.

Згідно умов договору з ТОВ Форесто Транс , відповідальним за доставку є покупець. Але, зважаючи на відсутність у покупця власних або орендованих транспортних засобів, (крім авто для збору сміття), відсутність придбання транспортних послуг, ТОВ ЖЕБП Наше Місто не могло самостійно перевезти товари, оформлені у придбання від даного продавця.

За даними єдиного реєстру податкових накладних, ІС Податковий блок , Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено, що підприємство ТОВ "Форесто Транс", ТОВ "Екто-Плюс", ТОВ Цент Маркет не зареєстровано податкові накладні щодо оренди офісних та складських приміщень, транспортних засобів, або даних відповідального зберігання товару у будь якому місці України, а також, податкові накладні щодо отримання транспортних послуг, оренди основних засобів, транспортних засобів.

З посиланням на пункт 1 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому повідомленні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 N 207, положення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідач у акті перевірки зазначає, що відсутність ТТН та будь-якої інформації про доставку є додатковим свідченням нереальності оформлених господарських операцій.

Згідно даних бухгалтерського обліку, первинних документів та усних пояснень посадових осіб ТОВ ЖЕБП Наше місто : будь-які грошові кошти на адресу ТОВ Екто-Плюс , ТОВ Цент Маркет не сплачувались.

Згідно даних ЄРПН ТОВ ФОРЕСТО ТРАНС не здійснювало придбання переліченої номенклатури товарів за весь період діяльності (купували продукти харчування, меблі,комп'ютерну техніку), ТОВ ФОРЕСТО ТРАНС не здійснювало придбання переліченої номенклатури товарів у 2016 році (купували продукти харчування, напої, товари для ванних кімнат), ТОВ ЦЕНТ МАРКЕТ не здійснювало придбання переліченої номенклатури товарів (зареєстровані податкові накладні на придбання продуктів харчування та іграшок).

Таким чином, на підставі вищевикладеного, не встановлено будь-якого підтвердження реальності здійснення ТОВ ЖЕБП Наше Місто операцій придбання саме у ТОВ ФОРЕСТО ТРАНС , ТОВ Екто-Плюс , ТОВ ЦЕНТ МАРКЕТ будівельних матеріалів, в силу відсутності у продавця основних та виробничих засобів, транспортних засобів, водіїв, складів, машин і механізмів для самостійного виготовлення товарів і відсутності придбання вказаних товарів і послуг у інших осіб (юридичних або фізичних).

Враховуючи проведений аналіз ймовірного ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) встановлено, що ТОВ ФОРЕСТО ТРАНС , ТОВ Екто-Плюс , ТОВ ЦЕНТ МАРКЕТ реалізувало товари відмінні від тих, які були ним придбані по ланцюгу постачання. Номенклатура реалізації товарів/робіт/послуг для ТОВ ЖЕБП Наше місто не була придбана/виготовлена, наявна підміна (фіктивне введення в обіг) товарів, що свідчить про нереальність господарських операцій оформлених між контрагентами.

Окрім цього, у ч.№2 п.3.8 акту перевірки зазначається, що до матеріалів перевірки надано Договір відступлення права вимоги (цесії) №1 від 25.10.2016 року, п. 2.1. якого визначено, що відступлення права вимоги Цедента до Боржника, що здійснюється за цим Договором, є безоплатне. Договір є тристороннім, у ньому наявні адреси, підписи директорів, печатки ТОВ "ЕКТО ПЛЮС" (Цесіонарій), ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО (Цедент), ТОВ Форесто Транс (Боржник), місце укладання договору - м. Теплодар.

Наданий до перевірки договір Цесії від 25.10.2016 року №1, згідно вищеописаного, фактично оформлено як передачу права вимоги по товарній заборгованості, на умовах безоплатності.

Тобто, передбачається, що:

- на сплачені авансові кошти (платіжне доручення від 25.10.2016 року в сумі 168329,29 грн.) повинна бути виписана та зареєстрована продавцем податкова накладна, яка згідно інших документів (розрахунок коригування, бухгалтерська довідка та ін) скасовувалась, відповідні операції мали відображатись у бухгалтерському обліку та декларації з ПДВ за відповідний період;

- у зв'язку з прописаною безоплатністю по договору Цесії, крім надходження товарів (повернення коштів) від боржника до нового кредитора, отримання ТОВ ЖЕБП Наше місто очікуваних товарів не передбачається.

Взаємовідносини між трьома контрагентами фактично оформлені як договір переведення боргу.

Таким чином, на підставі вищевикладеного та згідно наданих документів стосовно взаємовідносин ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО - ТОВ ФОРЕСТО ТРАНС - ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС" встановлено наступне:

- на підставі отриманих грошових коштів від покупця (пл.дор №605 від 25.10.2016) продавцем не виписано та не зареєстровано податкову накладну за фактом виникнення податкових зобов'язань, відповідно відсутнє їх подальше коригування;

- отримано податкову накладну від нового постачальника ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС" на суму відвантажених товарів за умови відсутності фактичної оплати їх вартості на адресу ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС" та укладеного договору;

- укладеним Договором відступлення права вимоги (Цесії) визначено тільки те, що ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО (кредитор) надав ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС" безоплатно (п.2.1 договору) право вимагати від ТОВ ФОРЕСТО ТРАНС виконання зобов'язань в частині погашення заборгованості (товаром або поверненням коштів), які в свою чергу було сплачено згідно платіжного доручення №№605 від 25.10.2016 в сумі 168329,29 гривень.

Також, у п.3.9 акту перевірки зазначається, що підприємством надано до матеріалів перевірки договір №2 відступлення права вимоги (ЦЕСІЇ) без дати, п.2 якого визначено, що відступлення права вимоги Цедента до Боржника, що здійснюється за цим Договором, є безоплатне. Наданий до перевірки договір Цесії без дати №2, згідно вищеописаного, фактично оформлено як передачу права вимоги по товарній заборгованості, на умовах безоплатності.

Тобто, передбачається, що:

- на сплачені авансові кошти (платіжне доручення від 14.11.2016 року в сумі 399288,83 грн) повинна бути виписана та зареєстрована ТОВ Грандфлай податкова накладна, яка згідно інших документів (розрахунок коригування, бухгалтерська довідка та інше) скасовувалась, відповідні операції мали відображатись у бухгалтерському обліку та декларації з ПДВ за відповідний період;

- у зв'язку з прописаною безоплатністю по договору Цесії, крім надходження товарів (повернення коштів) від боржника до нового кредитора, отримання підприємством ТОВ ЖЕБП Наше місто очікуваних товарів не передбачається.

Взаємовідносини між трьома контрагентами фактично оформлені як договір переведення боргу. Згідно якого товар має бути поставлений новим постачальником (новим боржником), але перший боржник так само має виписати та зареєструвати у ЄРПН податкову накладну на отримані авансові кошти, а потім вона корегується відповідним розрахунком коригування.

Таким чином, на підставі вищевикладеного та згідно наданих документів стосовно взаємовідносин ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО - ТОВ Грандфлай - ТОВ "Цент Маркет" встановлено наступне:

- на підставі отриманих грошових коштів від покупця (пл.дор №630 від 14.11.2016) продавцем не виписано та не зареєстровано податкову накладну за фактом виникнення податкових зобов'язань, відповідно відсутнє їх подальше коригування;

- отримано податкову накладну від нового постачальника ТОВ "Цент Маркет" на суму відвантажених товарів за умови відсутності фактичної оплати їх вартості на адресу ТОВ "Цент Маркет " та укладеного договору;

- укладеним Договором відступлення права вимоги (Цесії) визначено тільки те, що ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО (кредитор) надав ТОВ "Цент Маркет" безоплатно (п.2.1 договору) право вимагати від ТОВ Грандфлай виконання зобов'язань в частині погашення заборгованості (товаром або поверненням коштів), які в свою чергу було сплачено згідно платіжного доручення №630 від 14.11.2016 в сумі 399288,83 гривень.

На підставі вищевикладеного взаємовідносини між ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО - ТОВ ФОРЕСТО ТРАНС - ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС" та між ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО - ТОВ Грандфлай - ТОВ "Цент Маркет" фактично не є переуступкою права вимоги у розумінні Цивільного кодексу України, натомість мають місце окремо встановлені взаємовідносини:

- ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО з ТОВ ФОРЕСТО ТРАНС ;

- ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО з ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС";

- ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО з ТОВ Грандфлай ;

- ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО з ТОВ "Цент Маркет" .

Таким чином, в діях ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО по відношенню до ТОВ ФОРЕСТО ТРАНС , в діях ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО по відношенню до ТОВ Грандфлай в частині перерахування грошових коштів в сумі 168329,29 грн. та в сумі 399288,83 грн. не можливо однозначно визначити мету, з якою вони перераховувались (надання безповоротної фінансової допомоги, для переведення в готівку, тощо), оскільки, отримувач коштів не визнав їх як податкове зобов'язання, що виникло, не виписав податкову накладну на суму авансу та, відповідно, не мав на меті надавати товари на цю суму.

Окрім того, у п.3.8 акту зазначається, що виходячи з наведеного, ТОВ Форесто Транс та ТОВ Екто-Плюс , які були постачальниками ТОВ ЖЕБП Наше місто у періоді з 01.10.2016 по 31.10.2016, ТОВ ЦЕНТ МАРКЕТ , який був постачальником ТОВ ЖЕБП Наше місто у листопаді 2016 року, здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Враховуючи вищенаведене, товари/послуги, оформлення яких за номенклатурою здійснено на адресу ТОВ ЖЕБП Наше місто , та які згідно наданих пояснень були використані підприємством на об'єктах у м.Теплодар мають невідоме джерело походження та не мають відношення до ТОВ Форесто Транс та ТОВ Екто-Плюс , ТОВ ЦЕНТ МАРКЕТ .

Виходячи із вищевикладеного, недоведеність реальності здійснення ТОВ ЖЕБП Наше місто господарських операцій свідчить про формальність первинної документації, складеної на їх підставі та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Вищенаведене свідчить, що господарські операції не відбулись в дійсності. Тобто правові підстави для складання (виписки) податкових накладних, первинних документів у ТОВ Форесто Транс та ТОВ Екто-Плюс , ТОВ ЦЕНТ МАРКЕТ , відсутні, та, відповідно, відсутні правові підстави у ТОВ ЖЕБП Наше місто щодо їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності, включенню сум ПДВ до складу податкового кредиту за відповідні періоди.

Враховуючи, що договори, видаткові накладні та інші документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, то при відсутності фактичного здійснення господарської операції, відповідні складені документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

Таким чином, як зазначено в акті перевірки,ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО порушено: п. 44.1 ст. 44, п198.1, п.198.2, п198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит всього в сумі 552344 грн., в т.ч. за період: червень 2016 - 108973 грн., липень 2016 - 13574 грн., серпень 2016 - 39132 грн., вересень 2016 - 41383 грн., жовтень 2016 - 95973 грн., листопад 2016 - 91548 грн., грудень 2016 - 81030 грн., вересень 2017- 63983 грн., жовтень 2017- 16748 грн.

Суд погоджується з вказаними вище висновками акту перевірки щодо порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п198.1, п.198.2, п198.3 ст.198 Податкового кодексу України, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, та досліджуючи фактичність проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, включення позивачем спірних сум до складу податкового кредиту, виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності "ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НАШЕ МІСТО" є 81.10 - комплексне обслуговування об'єктів (т.1 а.с.12-13).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО як покупцем укладено із його контрагентами (постачальниками) договори, а саме з:

- ТОВ "ВЕЛИТОН" (продавець) договір купівлі-продажу від 28.11.2016 року №07-07/139 (т.1 а.с.72-73);

- ТОВ "ТРИЛАЙНС" (продавець) договір купівлі-продажу від 21.12.2016 року №07-07/140 (т.1 а.с.87-88);

- ТОВ "ВИГАН" (продавець) договір купівлі-продажу від 25.05.2016 року №07-07/164 (т.1 а.с.95-96);

- ТОВ "САНТОРИН-МК" (продавець) договір купівлі-продажу від 25.07.2016 року №07-07/126 (т.1 а.с.104-105);

- ТОВ "МАРО-МАКС" (продавець) договір купівлі-продажу від 10.08.2016 року №07-07/127 (т.1 а.с.113-114);

- ТОВ "МІТРА-ТОРГ" (продавець) договір купівлі-продажу від 25.08.2016 року №07-07/131 (т.1 а.с.121-122);

- ТОВ "КАНТІЛОН" (продавець) договір купівлі-продажу від 02.09.2016 року №07-07/133 (т.1 а.с.129-130);

- ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС" (продавець) договір купівлі-продажу від 25.10.2016 року №07-07/137 (т.1 а.с.143-144);

- ТОВ "ФОРЕСТО ТРАНС" (продавець) договір купівлі-продажу від 03.10.2016 року №07-07/134 (т.1 а.с.154-155);

- ТОВ "ГРАНДЛАЙФ" (продавець) договір купівлі-продажу від 11.11.2016 року №07-07/138 (т.1 а.с.162-163);

- ТОВ "КЛАРТЕК" (продавець) договір купівлі-продажу від 20.09.2017 року №07-07/165 (т.1 а.с.174-175);

- ТОВ "САВОН ПЛЮС" (продавець) договір купівлі-продажу від 02.10.2017 року №07-07/166 (т.1 а.с.183-184);

Слід зазначити, що істотні умови усіх вищевказаних договорів є ідентичними між собою. За основними (істотними) умовами вказаних вище договорів, визначено наступне:

1.1 продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору;

1.2 найменування товару визначається згідно виставлених рахунків та видаткових накладних (далі - товар);

1.3. документи на товар, які Продавець повинен надати Покупцю: накладна на відпуск товару, рахунок-фактура на оплату товару, податкова накладна;

1.5. спосіб доставки товару: доставка здійснюється транспортом Покупця за домовленістю Сторін;

2.1. товар за даним Договором передається за замовленням;

2.2. найменування, бажану кількість товару, бажаний строк передачі товару заявляється Покупцем у відповідній Заявці, що направляється Покупцем Продавцю;

2.3. кількість товару та строк передачі товару за даним Договором Покупцю, встановлюються Продавцем та погоджуються з Покупцем усно;

3.1. Покупець оплачує Продавцю загальну вартість товару згідно виставлених рахунків у зазначений термін;

3.2. за згодою Сторін, оплата товару може здійснюватися Покупцем після отримання товару.

3.3. форма розрахунків: безготівкова.

4.1. передача товару відбувається на протязі двох робочих днів з моменту зарахування оплати сплаченої Покупцем на поточний рахунок Продавця, відповідно до умов Договору.

4.2. передача товару здійснюється між Сторонами за видатковою накладною на товар.

4.3. претензії до Продавця по кількості, та якості товару після передачі товару не приймаються та задоволенню не підлягають.

Пунктами 5.1 вищевказаних договорів визначено строк їх дії.

Суд зазначає, що у вищевказаних договорах наявні певні недоліки, на які сторони, які їх підписували мали звернути увагу, а саме, у всіх вище перелічених договорах відсутнє місце їх укладення.

Окрім того, позивачем надано до суду копію договору№1 відступлення права вимоги (цесії), укладеного 25.10.2016 року між ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО , іменоване Цедент з однієї сторони, та ТОВ ЕКТО - ПЛЮС , іменоване Цесіонарій з іншої сторони, та ТОВ ФОРЕСТО - ТРАНС (надалі іменується Боржник ), якого повідомлено про відступлення права вимоги, згідно ст.ст.512-519 Цивільного Кодексу України (т.1 а.с.145-146).

Відповідно до п.1.1. вказаного Договору №1 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Цедент відступає Цесіонарійові, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за Договором купівлі продажу товару №07-07/134 від 03.10.2016 року, укладеного між Цедентом і Боржником, що є продавцем за цим договором.

Згідно з п. 1.2 вказаного договору право вимоги Цедента до Боржника станом на дату підписання цього договору становить 168329,29 грн. - вартість оплаченого і не переданого товару за договором купівлі-продажу товару №07-07/134 від 03.10.2016 року.

Пунктом 1.3 вказаного договору визначено, що зазначений вище розмір заборгованості Боржника перед Цедентом за договором купівлі-продажу товару №07-07/134 від 03.10.2016 року, підтверджується платіжним дорученням №605 від 25.10.2016р., що додається до цього Договору, підписаним повноважними представниками Цедента і Боржника.

Згідно з п.2.1 вказаного договору відступлення права вимоги Цедента до Боржника, що здійснюється за цим Договором, є безоплатне.

Відповідно до п.3.1, п.3.2 Договору, до Цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги Цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент укладання цього Договору. Право вимоги, що відступається Цесіонарієві, засвідчується Договором купівлі-продажу товару №07-07/134 від 03.10.2016 року та платіжним дорученням №605 від 25.10.2016р,. що додається до цього Договору.

Окрім того, позивачем надано до суду копію договору №2 відступлення права вимоги (цесії), укладеного між ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО , іменоване Цедент з однієї сторони, та ТОВ ЦЕНТ МАРКЕТ , іменоване Цесіонарій з іншої сторони, та ТОВ ГРАНД ФЛАЙ (надалі іменується Боржник ), якого повідомлено про відступлення права вимоги, відповідно ст.ст. 512-519 Цивільного Кодексу України (т.1 а.с.164-165).

Відповідно до п.1.1. вказаного договору №1 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Цедент відступає Цесіонарійові, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за Договором купівлі-продажу товару №07-07/138 від 11.11.2016 року, укладеного між Цедентом і Боржником, що є продавцем за цим договором.

Згідно з п. 1.2 вказаного договору право вимоги Цедента до Боржника станом на дату підписання цього договору становить 399288,83 грн., - вартість оплаченого і не переданого товару за договором купівлі-продажу товару №07-07/138 від 11.11.2016 року .

Пунктом 1.3 вказаного договору визначено, що зазначений вище розмір заборгованості Боржника перед Цедентом за договором-купівлі продажу товару №07-07/138 від 11.11.2016 року, підтверджується платіжним дорученням №630 від 14.11.2016р., що додається до цього Договору, підписаним повноважними представниками Цедента і Боржника.

Згідно з п.2.1 вказаного договору відступлення права вимоги Цедента до Боржника, що здійснюється за цим Договором, є безоплатне.

Відповідно до п.3.1, п.3.2 до Цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги Цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент укладання цього Договору. Право вимоги, що відступається Цесіонарієві, засвідчується Договором купівлі-продажу товару №07-07/138 від 11.11.2016 року та платіжним дорученням №630 від 14.11.2016р., що додається до цього Договору.

Позивачем в якості доказів виконання вищевказаних судом договорів надано до суду в копіях рахунки-фактури, рахунки на оплату, прибуткові ордери, прибуткові накладні, видаткові накладні, картки рахунків 631, платіжні доручення, податкові накладні по: ТОВ ВЕЛИТОН (т.1 а.с.74-82,83-86), ТОВ "ТРИЛАЙНС" (т.1 а.с.89-94); ТОВ ВИГАН (т.1 а.с.97-103); ТОВ САНТОРИН-МК (т.1 а.с.106-112), ТОВ МАРО-МАКС (т.1 а.с.115-120), ТОВ МІТРА ТОРГ (т.1 а.с.123-128); ТОВ КАНТІЛОН (т.1 а.с.131-412); ТОВ ЕКТО-ПЛЮС та ТОВ ФОРЕСТО ТРАНС (т.1 а.с.147-153, 156-161); ТОВ ГРАФЛАЙН та ТОВ ЦЕНТР-МАРКЕТ (т.1 а.с.166-173); ТОВ КЛАРТЕК (т.1 а.с.176-182), ТОВ САВОН ПЛЮС (т.1 а.с.185-191).

Також, з боку позивача на підтвердження обґрунтованості позовних вимог до суду надано:

1) на підтвердження наявності у позивача транспортних засобів та водіїв для здійснення перевезень товару та інших працівників для здійснення господарської діяльності позивача, а також на підтвердження використання палива, як зазначається позивачем, використаного при здійсненні поставки позивачем товарів від контрагентів:

- копію договору оренди № від 01.01.2009 року, згідно умов якого Теплодарське міське комунальне АТП (орендодавець) здає, а ТОВ "ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НАШЕ МІСТО" (орендар) приймає в орендне користування транспортний засіб для прибирання сміття, згідно додатку №1 автомобіль КАМАЗ 53213, реєстраційний номер НОМЕР_1 (т.1 а.с.192-194, т.5 а.с.171-173);

- копію акту прийому-передачі, який є додатком №1 до договору оренди №1 від 01.01.2019 року (т.1 а.с.195, т.5 а.с.174);

- копію додаткової угоди №2 до договору оренди №1 від 01.01.2019 року з додатком (т.1 а.с.196);

- копію додаткової угоди №1 до договору оренди №1 від 01.01.2019 року (т.5 а.с.176);

- копії свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6, серії НОМЕР_7, серії НОМЕР_8, НОМЕР_9, тимчасові реєстраційні талон серії НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13 та реєстр використання придбаних матеріалів (т.5 а.с.180-185);

- копії наказів по особовому складу ТОВ ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НАШЕ МІСТО" №11-к від 06.04.2016 року, №5-к від 01.02.2016 року №66-к від 21.08.2009 року) (т.1 а.с.197-200);

- фотокопії зображень транспортних засобів, приміщень та цистерн (т.1 а.с.201-208, т.2 а.с.25-34, 74-83);

- звіти руху ТСМ, прибуткові ордери та фіскальні чеки про придбання палива (т.1 а.с.209-250, т.2 а.с.1-24);

2) на підтвердження використання придбаних у контрагентів товарів (в копіях):

- акти списання товарів (т.2 а.с.35-73);

- господарські договори (про виконання підрядних робіт, про закупівлю робіт за бюджетні кошти), укладені позивачем як підрядником із замовниками Управлінням майна та інвестицій Теплодарської міської ради, ТОВ Грегорі Арбер у період 2016-2017 року, разом із додатковими угодами до них, договірними цінами, локальними кошторисами на будівельні роботи, підсумковими відомостями ресурсів, довідками про вартість виконаних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт, дефектними актами (т.2 а.с.188-247, т.3 а.с.1-250, т.4 а.с.1-164).

Також, позивачем у якості доказів, що на думку останнього, підтверджують заявлені позивачем позовні вимоги, надано до суду: листи Теплодарського міського комунального АТП №2 від 06.02.2019 року,яким останнє підтверджує надання позивачу в оренду транспортних засобів, розшифровку порядку відображення та обліку ТОВ ЖЕБП Наше місто руху матеріалів, призначених для проведення ремонтних робіт, копії наказу №33-к від 07.09.2017 року, наказу №37-к від 06.10.2017 року, наказу №31-к від 20.10.2014 року, наказу (розпорядження) №13-к від 27.05.2014 року, рішення №170/В-2017 від 22.08.2017 року про укладення та продовження позивачем трудових договорів, копію листа від 13.02.2019 року №05-01-18/277 виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області, в якому наведено перелік договорів про надання послуг з управління будинком, укладених між вказаною особою та позивачем, копію ліцензії серії АЕ №639349 з додатком, статуту підприємства позивача (т.5 а.с.192-214).

Суми ПДВ з податкових накладних позивачем включено до складу податкового кредиту у деклараціях з ПДВ за відповідні періоди 2016-2017 років, та відображено у додатку 5 до даних декларацій.

Інших доказів на виконання вищевказаних договорів, укладених позивачем із його контрагентами по господарським операціям, за якими проводилась перевірка, та правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту спірних сум, з боку позивача до суду надано не було.

Досліджуючи правомірність включення позивачем спірних сум ПДВ до складу податкового кредиту, суд виходить з наступного.

Правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість з 01.01.2011 року регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Вимоги до первинного та зведеного документу визначені в ч.2 ст. 9 цього ж Закону.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону Про бухгалтерський облік, на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Порядок формування податкового кредиту з 01.01.2011 року визначений ст.198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що 198.6. не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, як вбачається з викладеного, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, керуючись ст. 86 КАС України, оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих доказів, а також у сукупності їх достатність та взаємозв'язок, суд критично ставиться до зазначених вище документів як до доказів фактичного отримання позивачем товарів від його контрагентів, та використання саме цих товарів у власній господарській діяльності, та погоджується із встановленими ДПІ порушеннями щодо заниження податку на додану вартість по вказаним господарським операціям позивача з його контрагентами, з огляду на наступне.

Стосовно наданих позивачем вищезазначених первинних документів щодо господарських операцій із його контрагентами, що перелічені в акті перевірки, за договорами купівлі-продажу товарів, суд зазначає наступне.

Відповідно п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду та відповідно п.14.1.202 зазначеної статті продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Згідно з ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України та ч.1-3 ст.180 Господарського кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 1 ст.656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Як вже зазначено судом, у вищевказаних договорах позивача із його контрагентами, наявні певні недоліки, на які сторони, які їх підписували мали звернути увагу, а саме, відсутнє зазначення місця укладанні даних договорів.

Суд зазначає, що в рахунках-фактурах, рахунках на оплату, які надані з боку позивача, відсутнє посилання на реквізити договорів (номер та дата), на виконання яких вони складені (окрім рахунку №2 від 14.06.2016 року, складеного ТОВ ВИГАН ), а також в цих рахунках наявні лише підписи осіб, які їх склали, без зазначення прізвища та ініціалів, посади осіб, які їх виписували.

В свою чергу, в прибуткових ордерах, наданих позивачем, наявне лише прізвище особи Буренко у графах прийняв та здав , без зазначення посади цієї особи.

У видаткових накладних, що надані позивачем, наявні лише підписи осіб у графах Від постачальника та Отримав (ла) , із проставленням печаток підприємств, однак в них відсутні прізвища, посади осіб, які їх підписали (для ідентифікації власників підпису), а також у видаткових накладних відсутнє посилання на реквізити договорів (номер та дата), на виконання яких вони складені.

В той же час, суд зазначає, що:

- у платіжному дорученні №311 від 14.01.2016 року про сплату позивачем на рахунок ТОВ ВИГАН грошових коштів у розмірі 653834,81 грн. зазначено призначення платежу: за буд. Матеріали зг. Рах №306 від 13.06.2016 року , однак протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи, з боку позивача так і не надано копію вказаного рахунку №306 від 13.06.2016 року;

- у платіжному дорученні №474 від 20.09.2017 року про сплату позивачем на рахунок ТОВ КЛАРТЕК грошових коштів у розмірі 383898,00 грн. зазначено призначення платежу: за буд. Матеріали зг. Рах №92 від 20.09.2017 року , однак протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи, з боку позивача так і не надано копію вказаного рахунку №92 від 20.09.2017 року.

Щодо посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних у позивача, що є додатковим підтвердженням нереальності оформлених господарських операцій, суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363).

Відповідно до пункту 1 цих Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

За змістом підпунктів 11.4 та 11.6 Правил № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні.

Згідно з п.1 постанови №207 для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах:

- фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка;

- товарно-транспортна накладна;

- посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

- реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом;

- талон про проходження державного технічного огляду;

- поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Так, відповідно до п.2 вказаної постанови №207 для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб:

- накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж;

- посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

- реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом;

- талон про проходження державного технічного огляду;

- поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

За змістом пунктів 1 та 2 вказаного Переліку наявність ТТН є обов'язковою у випадку здійснення перевезень на договірних умовах. У випадку ж здійснення перевезення для власних потреб - ТТН не оформлюється.

Таким чином, ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей.

Суд зазначає, що відсутність ТТН, не може бути самостійною підставою вважати господарську операцією такою, що не відбулася, а причини відсутності ТТН у кожному конкретному випадку мають бути досліджені судом. Тому питання щодо наявності ТТН, а також правильності її оформлення має оцінюватися в сукупності з іншими документами, створеними в процесі здійснення господарської операції.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 14.02.2019 року по справі № 826/19419/13-а.

Суд зазначає, що відповідно до п.1.5 договорів купівлі-продажу, укладених між позивачем та його контрагентами, доставка товару, який згідно вказаних договорів, придбавався, здійснювалась транспортом покупця, тобто ТОВ "ЖЕБП "НАШЕ МІСТО".

Отже, з огляду на викладене, судом не приймаються до уваги доводи відповідача щодо відсутності у ТОВ "ЖЕБП "НАШЕ МІСТО" товарно-транспортних накладних як на безумовну підставу для висновків, що такі господарські операції не відбувались фактично, оскільки позивач, який як покупець здійснює перевезення, в силу приписів п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 не зобов'язаний оформлювати та мати саме товарно-транспорту-накладну.

При цьому, враховуючи факт наявності у позивача в оренді транспортних засобів, якими, як зазначає ТОВ "ЖЕБП "НАШЕ МІСТО", здійснювалось перевезення придбаних ним у контрагентів товарів, суд зазначає наступне.

В силу приписів п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року №207 для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Отже, з аналізу вищевикладеного, враховуючи те, що згідно умов договорів купівлі-продажу, укладених між позивачем та його контрагентами перевезення придбаного товару здійснюється ТОВ "ЖЕБП "НАШЕ МІСТО", зважаючи на наявність у позивача орендованих транспортних засобів, в будь-якому випадку, на кожну операцію з постачання позивачем товару, повинен був складатись дорожній лист, з якого, в свою чергу вбачалось би, що позивач як покупець здійснював постачання (перевезення) придбаного товару саме власними (орендованими) транспортними засобами за участі водіїв, які працюють на підприємстві позивача.

Таким чином, в контексті наведених вище судом законодавчих норм та обставин справи, суд вважає, що в даному випадку додатковим підтвердженням реальності господарських операцій з постачання товару, є також дорожні листи, які позивач повинен був мати в силу закону в обов'язковому порядку, оскільки, як він стверджує, здійснював перевезення придбаного ним товару власними (орендованими) транспортними засобами.

Судом з'ясовувалось у представника позивача питання щодо наявності таких дорожніх листів, на що представник зазначив, що таких дорожніх листів на підприємстві позивача не має та вони не складались.

Таким чином, відсутність вказаних дорожніх листів по всім господарським операціям позивача із його контрагентами, та й інші недоліки у первинних документів, які зазначені судом, не можуть в повній та достатній мірі свідчити про фактичне проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Крім того, суд враховує твердження відповідача, що згідно даних ЄРПН жоден із контрагентів позивача не здійснював придбання переліченої номенклатури товарів (у видаткових та податкових накладних) за весь період діяльності.

На підтвердження вказаних тверджень з боку відповідача до суду надані відповідні докази (т.5 а.с.2-128).

Також, судом встановлено, що контрагенти позивача:

- ТОВ "ВЕЛИТОН", код за ЄДРПОУ 40851432, зареєстроване як юридична особа 26.09.2016 року, платником податку є з 28.10.2016 року та 10.01.2017 року йому анульовано реєстрацію платника податків (т.5 а.с.232-236, т.6 а.с.61) (взаємовідносини з позивачем відбулися у листопаді 2016 року);

- ТОВ "ТРИЛАЙНС", код за ЄДРПОУ 40853094, зареєстроване як юридична особа 26.09.2016 року, платником податку є з 27.10.2017 року та 10.01.2017 року йому анульовано реєстрацію платника податків (т.5 а.с.226-231, т.6 а.с.60) (взаємовідносини з позивачем відбулися у грудні 2016 року);

- ТОВ "ВИГАН", код за ЄДРПОУ 40441008, зареєстроване як юридична особа 21.04.2016 року, платником податку є з 01.06.2016 року та 14.09.2016 року йому анульовано реєстрацію платника податків (т.5 а.с.221-225, т.6 а.с.59) (взаємовідносини з позивачем відбулися у червені 2016 року);

- ТОВ "САНТОРИН-МК", код за ЄДРПОУ 40371952, зареєстроване як юридична особа 25.03.2016 року, платником податку є 12.04.2016 року та 10.08.2016 року анульовано реєстрацію платника податків (т.5 а.с.215-220, т.6 а.с.58) (взаємовідносини з позивачем відбулися у липні 2016 року);

- ТОВ "МАРО-МАКС", код за ЄДРПОУ 40605361, зареєстроване як юридична особа 29.06.2016 року, платником податку 28.07.2016 року та 08.12.2016 року анульовано реєстрацію платника податків (т.5 а.с.240-242, т.6 а.с.57) (взаємовідносини з позивачем відбулися у серпні 2016 року);

- ТОВ "МІТРА-ТОРГ", код за ЄДРПОУ 40534720, зареєстроване як юридична особа 03.06.2016 року, платником податку 15.07.2016 року та 25.09.2018 року анульовано реєстрацію платника податків (т.5 а.с.243-246, т.6 а.с.56) (взаємовідносини з позивачем відбулися у серпні 2016 року);

- ТОВ "КАНТІЛОН", код за ЄДРПОУ 40639804, зареєстроване як юридична особа 07.07.2016 року, платником податку 01.08.2016 року та 20.11.2017 року анульовано реєстрацію платника податків (т.6 а.с.45-49, 55) (взаємовідносини з позивачем відбулися у вересні 2016 року);

- ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС", код за ЄДРПОУ 40639998, зареєстроване як юридична особа 07.07.2016 року, платником податку 01.08.2016 року (т.6 а.с.19-44, 54) (взаємовідносини з позивачем відбулися у жовтні 2016 року);

- ТОВ "ФОРЕСТО ТРАНС", код за ЄДРПОУ 40377520, зареєстроване як юридична особа 29.03.2016 року, платником податку 01.05.2016 року та 30.01.2018 року анульовано реєстрацію платника податків (т.6 а.с. 12-18, 53) (взаємовідносини з позивачем відбулися у жовтні 2016 року);

- ТОВ "ЦЕНТ МАРКЕТ", код за ЄДРПОУ 40291626, зареєстроване як юридична особа 22.02.2016 року, платником податку 01.04.2016 року та 28.03.2018 року анульовано реєстрацію платника податків (т.6 а.с.7-11, 52) (взаємовідносини з позивачем відбулися у листопаді 2016 року);

- ТОВ "КЛАРТЕК", код за ЄДРПОУ 41508801, зареєстроване як юридична особа 08.08.2017 року, платником податку 01.09.2017 року та 18.01.2018 року анульовано реєстрацію платника податків (т.6 а.с.1-6, 50) (взаємовідносини з позивачем відбулися у вересні 2017 року);

- ТОВ "САВОН ПЛЮС", код за ЄДРПОУ 41518008, зареєстроване як юридична особа 10.08.2017 року, платником податку 01.09.2017 року та 18.01.2018 року анульовано реєстрацію платника податків (т.5 а.с.247-251, т.6 а.с.51) (взаємовідносини з позивачем відбулися у жовтні 2017 року).

Отже, як вбачається з викладеного, деякі контрагенти позивача були зареєстровані як платники ПДВ тільки у тих місяцях, в яких позивачем були укладені з ними договори. При цьому, у більшості контрагентів позивача, свідоцтва платника ПДВ були діючими лише незначний проміжок часу після їх реєстрації.

Суд зазначає, що позивачем не мотивовано належним чином і, за яких обставин та в який спосіб налагоджено господарські зв'язки між ним та його задекларованими контрагентами, хто персонально брав у цьому участь, яким чином позивачем перевірялися вказані контрагенти на можливість виконання ними операцій за вказаними договорами, зважаючи на дати державної реєстрації контрагентів позивача, реєстрації їх як платників ПДВ, на види їх діяльності, які вони здійснюють (основний вид діяльності), а також на віддаленість знаходження позивача та його контрагентів.

Окрім викладеного, стосовно наданих позивачем вищезазначених первинних документів щодо господарських операцій із його контрагентами, що перелічені в акті перевірки, за договорами переуступки права вимоги, суд зазначає наступне.

У договорах відступлення права вимоги (цесії) зазначається, що вони укладені відповідно до приписів ст.ст.512-519 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Отже, відступлення права вимоги - це одна з підстав заміни кредитора в зобов'язанні. Це операція (правочин), на підставі якої первісний кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.

Суд зазначає, що договір відступлення права вимоги також у практиці ділового обороту називається договір цесії , а його суб'єкти - відповідно цедент (первісний кредитор) і цесіонарій (новий кредитор).

Згідно вищевикладеного, застосування договору відступлення права вимоги (цесії) характеризується тим, що:

- виникла заборгованість по договірним взаємовідносинам між покупцем/замовником та продавцем/ постачальником (або була передоплата за товари/послуги, або відсутня оплата за надані товари/послуги);

- згідно першої події виписана податкова накладна та зареєстрована у ЄРПН;

- виникає заміна кредитора (платна або безоплатна) і, як результат, відносини між первісним кредитором та боржником припиняються, виникають відносини між новим кредитором та боржником в частині вимоги погашення зобов'язань.

Суд зазначає, що згідно договорів переуступки права вимоги, надані до перевірки та до суду договори, фактично оформлені як передачу права вимоги по товарній заборгованості, на умовах безоплатності.

Тобто, передбачається, що по договору №1 :

- на сплачені авансові кошти (платіжне доручення від 25.10.2016 року в сумі 168329,29 грн.), повинна бути виписана та зареєстрована продавцем податкова накладна, яка згідно інших документів (розрахунок коригування, бухгалтерська довідка та інші) скасовувалась, відповідні операції мали відображатись у бухгалтерському обліку та декларації з ПДВ за відповідний період;

- у зв'язку з прописаною безоплатністю по договору Цесії, крім надходження товарів(повернення коштів) від боржника до нового кредитора, отримання ТОВ ЖЕБП Наше місто очікуваних товарів не передбачається.

Таким чином, на підставі вищевикладеного та згідно наданих документів стосовно взаємовідносин ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО - ТОВ ФОРЕСТО ТРАНС - ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС" встановлено наступне:

- на підставі отриманих грошових коштів від покупця (платіжне доручення №605 від 25.10.2016); продавцем не виписано та не зареєстровано податкову накладну за фактом виникнення податкових зобов'язань, відповідно відсутнє їх подальше коригування;

- отримано податкову накладну від нового постачальника ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС" на суму відвантажених товарів за умови відсутності фактичної оплати їх вартості на адресу ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС" та укладеного договору;

- укладеним Договором відступлення права вимоги (Цесії) визначено тільки те, що ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО (кредитор) надав ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС" безоплатно (п.2.1 договору) право вимагати від ТОВ ФОРЕСТО ТРАНС виконання зобов'язань в частині погашення заборгованості (товаром або поверненням коштів), які в свою чергу було сплачено згідно платіжного доручення №№605 від 25.10.2016 в сумі 168329,29гривень.

Наданий до перевірки та до суду договір цесії без дати №2, згідно вищеописаного, фактично оформлено як передачу права вимоги по товарній заборгованості, на умовах безоплатності.

Тобто, передбачається, що:

- на сплачені авансові кошти (платіжне доручення від 14.11.2016 року в сумі 399288,83грн) повинна бути виписана та зареєстрована ТОВ Грандфлай податкова накладна, яка згідно інших документів (розрахунок коригування, бухгалтерська довідка та інші) скасовувалась, відповідні операції мали відображатись у бухгалтерському обліку та декларації з ПДВ за відповідний період.

- у зв'язку з прописаною безоплатністю по договору Цесії, крім надходження товарів(повернення коштів) від боржника до нового кредитора, отримання підприємством ТОВ ЖЕБП Наше місто очікуваних товарів не передбачається.

Таким чином, на підставі вищевикладеного та згідно наданих документів стосовно взаємовідносин ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО - ТОВ Грандфлай - ТОВ "Цент Маркет" встановлено наступне:

- на підставі отриманих грошових коштів від покупця (платіжне доручення №630 від 14.11.2016) продавцем не виписано та не зареєстровано податкову накладну за фактом виникнення податкових зобов'язань, відповідно відсутнє їх подальше коригування;

- отримано податкову накладну від нового постачальника ТОВ " Цент Маркет " на суму відвантажених товарів за умови відсутності фактичної оплати їх вартості на адресу ТОВ "Цент Маркет " та укладеного договору;

- укладеним Договором відступлення права вимоги (Цесії) визначено тільки те, що ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО (кредитор) надав ТОВ " Цент Маркет " безоплатно (п.2.1 договору) право вимагати від ТОВ Грандфлай виконання зобов'язань в частині погашення заборгованості (товаром або поверненням коштів), які в свою чергу було сплачено згідно платіжного доручення №630 від 14.11.2016 в сумі 399288,83 гривень.

На підставі вищевикладеного, суд погоджується із відповідачем, що взаємовідносини між ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО - ТОВ ФОРЕСТО ТРАНС - ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС" та між ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО - ТОВ Грандфлай - ТОВ "Цент Маркет" фактично не є переуступкою права вимоги у розумінні Цивільного кодексу України, натомість мають місце окремо встановлені взаємовідносини:

- між ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО та ТОВ ФОРЕСТО ТРАНС ;

- між ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО та ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС";

- між ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО та ТОВ Грандфлай ;

- між ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО та ТОВ "Цент Маркет" .

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із позицією відповідача, що товари/послуги, оформлення яких за номенклатурою здійснено на адресу ТОВ ЖЕБП Наше місто , та які згідно наданих пояснень були використані підприємством на об'єктах у м.Теплодар, мають невідоме джерело походження та не мають відношення до вищенаведених контрагентів позивача.

Виходячи із вищевикладеного, недоведеність реальності здійснення ТОВ ЖЕБП Наше місто господарських операцій свідчить про формальність первинної документації, складеної на їх підставі та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що лише формальна наявність у позивача накладних та податкових накладних, виписаних контрагентами позивача не є достатнім і беззаперечним документальним підтвердженням фактичного надання послуг (робіт) і отримання товару, і не дають можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій, що вказує на відсутність у позивача фактичних підстав для віднесення спірних сум до складу податкового кредиту та до витрат. Наявність вказаних накладних та податкових накладних не є достатньою підставою для визнання правомірності віднесення спірних сум до складу податкового кредиту, оскільки наведені в них відомості не підтверджуються належними первинними, бухгалтерськими та супутніми їм документами.

Відповідно до ч.5 ст.16 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначено колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 31.03.2015 по справі №21-15а15: "… для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. За відсутності ж факту придбання товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів …".

Аналогічний висновок зроблено колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 14.03.2017 по справі №21-1513а16: "… господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. (…) Потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатися на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкового грошового зобов'язання на підставі таких операцій …".

Крім того, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 14.03.2017 по справі №21-2239а16 дійшла до такого висновку: "… недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди …".

Як зазначено колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 06.12.2016 по справі №21-1440а16: "… Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу. (…) недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди …".

Водночас Верховний Суд зазначає, що наявність первинних документів, які мають обов'язкові реквізити, визначені у законі, не є безумовною підставою для визнання правомірності формування валових витрат та податкового кредиту за умови якщо такі первинні документи складені від імені суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва. Такий висновок зумовлений тим, що статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках надавати передбачені законом податкові вигоди.

Верховний Суд України неодноразово висловлював висновки щодо застосування норм матеріального права, що регулюють подібні спірним правовідносини, у постановах, прийнятих за результатами розгляду справ з підстави, передбаченої у пункті 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (постанови від 24.05.2016 у справі № 21-5332а15, від 14.06.2016 у справі № 21-1318а16, від 22.11.2016 у справі № 21-2430а16, від 14.03.2017 у справі №21-1513а16, від 12.09.2017 у справі №826/10933/14.

Висновки Верховного Суду України полягають у тому, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім як якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірні. Обставина щодо набрання законної сили вироком суду, яким директора підприємства визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частинами першою і другою статті 205 Кримінального кодексу України, не може бути неврахованою судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами. Це саме стосується і справ, де має місце обставина щодо наявності постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила зазначений злочин, з нереабілітуючих підстав.

Вказані позиції також висловлені і в рішеннях Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13.02.2018 № К/9901/455/18 (№2а-2571/10/0870), у постанові від 05.05.2018 року (справа №826/11377/14, адміністративне провадження №К/9901/19936/18).

Таким чином, ТОВ "ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НАШЕ МІСТО" взяло на себе ризик негативних наслідків у вигляді неможливості застосування податкової вигоди на підставі документів від спірних контрагентів, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Нездійснення заходів з перевірки правоздатності контрагента є ризиком самого платника, а тому саме на нього покладаються негативні наслідки неналежної організації своєї господарської діяльності, зокрема у вигляді непідтвердження права на формування у податковому обліку податкового кредиту.

Вказаний висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 травня 2018 року (справа №815/3501/15, адміністративне провадження №К/9901/8244/18).

Суд зазначає, що підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів, робіт, послуг продавцем (постачальником) та їх отримання покупцем (отримувачем), а також документи, що підтверджують факт використання вказаних товарів, робіт, послуг у власній господарській діяльності.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Водночас, обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 15.01.2019 року по справі №826/14534/16.

Вищенаведене, з урахуванням встановлених обставин, на думку суду, не дає підстав вважати реально здійсненими господарські операції між позивачем та його контрагентами, та навпаки свідчить про те, що позивач, при здійсненні ним підприємницької діяльності на власний ризик, діяв без належної обачності та обережності щодо обрання ним своїх контрагентів.

Сукупність обставин у даній справі, а саме, відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій обумовлюють правомірність висновків податкового органу з питання формування позивачем податкового кредиту.

З огляду на викладене, зважаючи на відсутність у справі належного документального підтвердження фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами щодо отримання товарів та враховуючи недоведеність подальшого використання саме цих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку про безпідставність включення позивачем до складу податкового кредиту спірних сум ПДВ у відповідних податкових деклараціях.

Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідачем доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 30.08.2018 року №0037101407, яким ТОВ ЖЕБП НАШЕ МІСТО збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 690430,00 грн., з яких: 552344 грн. - за податковими зобов'язаннями, 138086 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НАШЕ МІСТО" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій та про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.08.2018 року №0037101407 не підлягає задоволенню.

13.02.2019 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду та зазначено, що повний текст рішення суду буде виготовлено у строк, визначений ч.3 ст.243 КАС України.

Згідно з приписами ч.3 ст.243 КАС України залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Частиною 1 статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, враховуючи приписи ч.1, ч.6 ст.120 КАС України, ч.3 ст.243 КАС України, останнім днем для складення постанови у повному обсязі є 25.02.2019 року.

Враховуючи, що позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, відповідно до положень ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72, 76, 77, 90, 120, 139, 193, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НАШЕ МІСТО" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій та про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.08.2018 року №0037101407 - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 25.02.2019 року.

Суддя О.М. Соколенко

.

СудОдеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення25.02.2019
Оприлюднено01.03.2019
Номер документу80122815
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —1540/4936/18

Постанова від 30.09.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 29.09.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 14.11.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Постанова від 02.10.2019

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Ухвала від 27.05.2019

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Ухвала від 02.05.2019

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Рішення від 25.02.2019

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Соколенко О. М.

Ухвала від 09.01.2019

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Соколенко О. М.

Ухвала від 29.11.2018

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Соколенко О. М.

Ухвала від 16.10.2018

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Соколенко О. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні