Постанова

від 02.10.2019 по справі 1540/4936/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 р.м.ОдесаСправа № 1540/4936/18 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Осіпова Ю.В.,

при секретарі Жигайлової О.Е.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУТАЦІЙНЕ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НАШЕ МІСТО" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року, ухвалене у відкритому судовому засіданні о 16:11 год. в м. Одесі, повний текст рішення складено та підписано суддею 25.02.2019 року, по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУТАЦІЙНЕ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НАШЕ МІСТО" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління ДФС в Одеській області щодо складання акту №1688/15-32-14-07/31543169 від 09.08.2018 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «НАШЕ МІСТО» , код ЄДРПОУ 31543169» ;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 30.08.2018 року №0037101407.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було проведено перевірку підприємства, складено акт, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Позивач вважає, що відповідачем у Акті перевірки взагалі не зазначено жодних порушень діючого законодавства ТОВ ЖЕБП "НАШЕ МІСТО", податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм податкового законодавства, а тому звернувся до суду про визнання його протиправним та скасування.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року у задоволенні позовної заяви відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення. Доводами апеляційної скарги зазначено, що з контрагентами було укладено договори купівлі-продажу за умовами якого позивач придбав товар, перелік якого вказаний в рахунках та видаткових накладних, за вказаний товар було здійснено оплату, що підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банку про проведення оплати, товар було перевезено власними силами, оприбутковано на складі та використано в своїй господарській діяльності. Позивачем до суду було подано всі документи, які підтверджують рух активів та спричинені ними фактичні зміни у майновому стані Товариства, а саме понесення витрат на придбання товару, його оприбуткування та подальше використання у власній діяльності, апелянт вважає, що у суду першої інстанції були відсутні обгрунтовані підстави для сумнівів у реальності здійснених господарських операцій. Апелянт вказує, що за змістом норм ПК України право покупця на податковий кредит не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення імовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем до суду не надано.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «НАШЕ МІСТО» зареєстровано як юридична особа 22.04.2002 року та з 23.04.2002 року взято на податковий облік в органах ДПІ; станом на момент проведення перевірки перебувало на обліку в Роздільнянській об'єднаній ДПІ ГУ ДФС в Одеській області (т.1 а.с.12-13). ТОВ «ЖЕБП «НАШЕ МІСТО» у періоді, що перевірявся було, зокрема, платником податком податку на додану вартість.

З матеріалів справи судом встановлено, що для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарським відносинам «ЖЕБП «НАШЕ МІСТО» з ТОВ "ВЕЛИТОН", ТОВ "ТРИЛАЙНС", ТОВ "ВИГАН", ТОВ "САНТОРИН-МК", ТОВ "МАРО-МАКС", ТОВ "МІТРА-ТОРГ", ТОВ "КАНТІЛОН", ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС", ТОВ "ФОРЕСТО ТРАНС", ТОВ "ЦЕНТ МАРКЕТ", ТОВ "КЛАРТЕК", ТОВ "САВОН ПЛЮС" за відповідні періоди 2016 року та 2017 року, ГУ ДФС в Одеській області позивачу були надані запити від 01.12.2016 №11812/6/15-24-1202, від 19.01.2018 №754/10/15-32-14-07-08 та від 02.02.2017 № 366/10/15-32-14-07-08 «Щодо надання інформації та їх документального підтвердження» , які підприємством були отримані (т.5 а.с.134-136, 138-139, 141-143).

У відповідь на вказані запити, позивачем були складені листи про надання ГУ ДФС в Одеській області документів та надані копії документів по взаємовідносинам із ТОВ "ЦЕНТ МАРКЕТ" за листопад 2016 року, ТОВ "САВОН ПЛЮС" за жовтень 2018 року, та із іншими контрагентами за 2016 рік: ТОВ "ВИГАН", ТОВ "САНТОРИН-МК", ТОВ "МАРО-МАКС", ТОВ "МІТРА-ТОРГ", ТОВ "КАНТІЛОН", ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС", ТОВ "ФОРЕСТО ТРАНС", ТОВ "ЦЕНТ МАРКЕТ", ТОВ "ВЕЛИТОН", ТОВ "ТРИЛАЙНС", а саме: господарські договори, копії рахунків, копії платіжних документів та копії накладних на отримання товарів, податкові накладні, копії актів на використання придбаних матеріалів (т.5 а.с.137, 140, 144-145).

Як стверджує відповідач, відповідні документи надано товариством не в повному обсязі, оскільки відсутні відомості щодо доставки товарів, їх походження, оприбуткування та інші.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДФС в Одеській області 16.07.2018 року, посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, 78.1.4 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України, та згідно з наказом ГУ ДФС в Одеській області від 10.07.2018 року №4945 проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «НАШЕ МІСТО» (далі - ТОВ «ЖЕБП «НАШЕ МІСТО» ) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ВЕЛИТОН", код за ЄДРПОУ 40851432 за листопад 2016 року, ТОВ "ТРИЛАЙНС", код за ЄДРПОУ 40853094 за грудень 2016 року, ТОВ "ВИГАН", код за ЄДРПОУ 40441008 за червень 2016 року, ТОВ "САНТОРИН-МК", код за ЄДРПОУ 40371952 за липень 2016 року, ТОВ "МАРО-МАКС", код за ЄДРПОУ 40605361 за серпень 2016 року, ТОВ "МІТРА-ТОРГ", код за ЄДРПОУ 40534720 за серпень 2016 року, ТОВ "КАНТІЛОН", код за ЄДРПОУ 40639804 за вересень 2016 року, ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС", код за ЄДРПОУ 40639998 за жовтень 2016 року, ТОВ "ФОРЕСТО ТРАНС", код за ЄДРПОУ 40377520 за жовтень 2016 року, ТОВ "ОСОБА_1", код за ЄДРПОУ 40291626 за листопад 2016 року, ТОВ "КЛАРТЕК", код за ЄДРПОУ 41508801 за вересень 2017 року, ТОВ "САВОН ПЛЮС", код за ЄДРПОУ 41518008 за жовтень 2017 року.

Копію наказу ГУ ДФС в Одеській області вручено 27.07.2018 року під розписку директору підприємства ОСОБА_2. З направленнями на право проведення перевірки ознайомлено під підпис 27.07.2018 року також директора підприємства ОСОБА_2, з відома якого проведено перевірку.

Судом встановлено, що протягом перевірки відповідачем надано ТОВ «ЖЕБП «НАШЕ МІСТО» запит від 27.07.2018 р. (т.5 а.с.146) про надання:

- наказу/положення про облікову політику;

- наказів про призначення/звільнення директора та головного бухгалтера (діючих у запитуваний період);

- документального підтвердження придбання товарів (ТОВ "ВИГАН", код за ЄДРПОУ 40441008) за червень 2016 року, а саме (договір, видаткові накладні, оплата за відвантажений товар, транспортування, відображення в бухгалтерському обліку та інші);

- документів щодо транспортування товарів до покупця (товарно-транспортні накладні, шляхові листи, та інше) та інформації стосовно проведених вантажних робіт;

- у випадку самостійного транспортування товарів (наявність автомобілів, договори на їх оренду, авансові платежі, списання/придбання палива);

- у разі закриття розрахунків третьою особою, документів, що підтверджують ці розрахунки;

- документів на підтвердження наявності власних або орендованих офісних, складських приміщень, транспортних засобів - документи, що підтверджують оренду або право власності;

- документів від виробників товарів (сертифікати якості, технічні паспорти, посвідчення, тощо);

- інших документи, які б достовірно підтверджували, що придбання товарів/послуг відбулось саме від вищезазначених контрагентів.

Судом встановлено, що позивачем надано відповідь на вказаний запит, в якій зазначено наступну інформацію: (т.5 а.с.147):

1) накази про облікову політику підприємства: на 2016 рік - №01-08/104 від 31.12.2015р; на 2017 рік - №01-08/83 від 23.12.2016р; на 2018 рік - №01-08/94 від 29.12.2017р.;

2) копії документів про призначення директора та головного бухгалтера надані;

3) копії документів на підтвердження придбання товарів у ТОВ «ВИГАН» за червень 2016р надані в повному обсязі;

4) документів щодо транспортування ТМЦ в наявності немає, оскільки ТТН є документом, який підтверджує витрати по перевезенню, тоді як ТОВ «ЖЕБП «НАШЕ МІСТО» не включало до обліку витрати по перевозці товарів. Факт отримання ТМЦ підтверджується первинним документом - видатковою накладною, а також прибутковою накладною по оприбуткуванню на склад;

5) копії документів по оренді офісного приміщення та транспортних засобів надано в повному обсязі;

6) сертифікатів якості продукції в наявності немає, через те, що придбані будівельні матеріали не підлягають обов'язковій сертифікації.

07 серпня 2018 року ГУ ДФС в Одеській області складено акт «Про ненадання до матеріалів перевірки документів» № 1679/15-32-14-07 (т.5 а.с.148), в якому зазначено, що позивачем не надано на підтвердження реальності придбання у його контрагентів товарів, зокрема:

- інформації щодо водіїв, документи щодо транспортування товарів до покупця (товарно-транспортні накладні, шляхові листи, та інше), інформації стосовно проведених вантажно-розвантажувальних робіт; транспортних засобів, заявок на перевезення, ТТН, оплати, та інших документів;

- інформації щодо наявності власних або орендованих офісних, складських приміщень, транспортних засобів та документів, що підтверджують оренду або право власності;

- документи від виробників товарів (сертифікати якості, технічні паспорти, посвідчення, тощо);

- інші документи, які б достовірно підтверджували, що придбання товарів/послуг відбулось саме від вищезазначених контрагентів.

За результатами вказаної перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області складено акт від 09.08.2018 року за № 1688/15-32-14-07/31543169 (т.1 а.с.14-71), у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «ЖЕБП «НАШЕ МІСТО» :

- п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п198.3 ст.198 Податкового кодексу України, а саме, товариством занижено суму податкового зобов'язання, належного до сплати у бюджет в розмірі всього в сумі 552344 грн., в т.ч. за період: червень 2016 - 108973 грн., липень 2016 - 13574 грн., серпень 2016 - 39132 грн., вересень 2016 - 41383 грн., жовтень 2016 - 95973 грн., листопад 2016 - 91548 грн., грудень 2016 - 81030 грн., вересень 2017- 63983 грн., жовтень 2017 - 16748 грн.

На підставі вищевказаних висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 30.08.2018 року №0037101407 форми «Р» , яким ТОВ «ЖЕБП «НАШЕ МІСТО» за порушення п. 44.1 ст. 44, п198.1, п.198.2, п198.3 ст.198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 690430,00 грн., з яких: 552344 грн. - за податковими зобов'язаннями, 138086 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.13а, т.5 а.с.131).

До вказаного податкового повідомлення-рішення відповідачем складено розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (т.1 а.с.13б, т.5 а.с.132).

Не погодившись з діями Головного управління ДФС в Одеській області щодо складання акту №1688/15-32-14-07/31543169 від 09.08.2018 року та прийнятим на його підставі Головним управлінням ДФС в Одеській області податковим повідомленням-рішенням від 30.08.2018 року №0037101407, позивач оскаржив ці дії та вказане рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень в судовому порядку, звернувшись до суду із даним позовом (враховуючи подані до нього уточнення).

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими, а відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп.14.1.36, 14.1.178, п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно до ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно до п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправними дій Головного управління ДФС в Одеській області щодо складання акту №1688/15-32-14-07/31543169 від 09.08.2018 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «НАШЕ МІСТО» , код ЄДРПОУ 31543169» колегія суддів зазначає наступне.

Правовий акт індивідуальної дії є актом органів державної влади та посадових осіб, що встановлює, змінює або припиняє права та обов'язки певної особи (певного кола осіб), а також створює правила поведінки, передбачені для разового застосування. За своєю юридичною природою правовий акт індивідуальної дії є актом застосування правової норми до конкретних фактичних обставин, що тягнуть виникнення, зміну або припинення правовідносин між персонально визначеними особами, на яких поширюється дія такого акта.

В свою чергу, виходячи зі змісту положень статті 86 Податкового кодексу України, дії по складанню акта перевірки, висновки, викладені в акті податкового органу, складеного за результатом перевірки, не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті або довідці доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.

Тобто, акт перевірки має констатуючий, а не владно-зобов'язуючий характер, позаяк не містить обов'язкових приписів, розпоряджень, що породжують юридичні наслідки для платника.

Виходячи з наведеного, дії контролюючого органу щодо складання акта перевірки не порушують права чи інтереси особи, а відтак підстави для задоволення такої позовної вимоги відсутні.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.01.2018 р. у справі № 1570/7146/12.

Що стосується позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС України в Одеській області від 30.08.2018 року № НОМЕР_1, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності «ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «НАШЕ МІСТО» є 81.10 - комплексне обслуговування об'єктів (т.1 а.с.12-13).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ЖЕБП «НАШЕ МІСТО» як покупцем укладено із його контрагентами (постачальниками) договори, а саме з:

- ТОВ "ВЕЛИТОН" (продавець) договір купівлі-продажу від 28.11.2016 року №07-07/139 (т.1 а.с.72-73);

- ТОВ "ТРИЛАЙНС" (продавець) договір купівлі-продажу від 21.12.2016 року №07-07/140 (т.1 а.с.87-88);

- ТОВ "ВИГАН" (продавець) договір купівлі-продажу від 25.05.2016 року №07-07/164 (т.1 а.с.95-96);

- ТОВ "САНТОРИН-МК" (продавець) договір купівлі-продажу від 25.07.2016 року №07-07/126 (т.1 а.с.104-105);

- ТОВ "МАРО-МАКС" (продавець) договір купівлі-продажу від 10.08.2016 року №07-07/127 (т.1 а.с.113-114);

- ТОВ "МІТРА-ТОРГ" (продавець) договір купівлі-продажу від 25.08.2016 року №07-07/131 (т.1 а.с.121-122);

- ТОВ "КАНТІЛОН" (продавець) договір купівлі-продажу від 02.09.2016 року №07-07/133 (т.1 а.с.129-130);

- ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС" (продавець) договір купівлі-продажу від 25.10.2016 року №07-07/137 (т.1 а.с.143-144);

- ТОВ "ФОРЕСТО ТРАНС" (продавець) договір купівлі-продажу від 03.10.2016 року №07-07/134 (т.1 а.с.154-155);

- ТОВ "ГРАНДЛАЙФ" (продавець) договір купівлі-продажу від 11.11.2016 року №07-07/138 (т.1 а.с.162-163);

- ТОВ "КЛАРТЕК" (продавець) договір купівлі-продажу від 20.09.2017 року №07-07/165 (т.1 а.с.174-175);

- ТОВ "САВОН ПЛЮС" (продавець) договір купівлі-продажу від 02.10.2017 року №07-07/166 (т.1 а.с.183-184);

Істотні умови усіх вищевказаних договорів є ідентичними між собою. За основними (істотними) умовами вказаних вище договорів, визначено наступне:

1.1 продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору;

1.2 найменування товару визначається згідно виставлених рахунків та видаткових накладних (далі - товар);

1.3. документи на товар, які Продавець повинен надати Покупцю: накладна на відпуск товару, рахунок-фактура на оплату товару, податкова накладна;

1.5. спосіб доставки товару: доставка здійснюється транспортом Покупця за домовленістю Сторін;

2.1. товар за даним Договором передається за замовленням;

2.2. найменування, бажану кількість товару, бажаний строк передачі товару заявляється Покупцем у відповідній Заявці, що направляється Покупцем Продавцю;

2.3. кількість товару та строк передачі товару за даним Договором Покупцю, встановлюються Продавцем та погоджуються з Покупцем усно;

3.1. Покупець оплачує Продавцю загальну вартість товару згідно виставлених рахунків у зазначений термін;

3.2. за згодою Сторін, оплата товару може здійснюватися Покупцем після отримання товару.

3.3. форма розрахунків: безготівкова.

4.1. передача товару відбувається на протязі двох робочих днів з моменту зарахування оплати сплаченої Покупцем на поточний рахунок Продавця, відповідно до умов Договору.

4.2. передача товару здійснюється між Сторонами за видатковою накладною на товар.

4.3. претензії до Продавця по кількості, та якості товару після передачі товару не приймаються та задоволенню не підлягають.

Пунктами 5.1 вищевказаних договорів визначено строк їх дії.

У вищевказаних договорах наявні певні недоліки, на які сторони, які їх підписували мали звернути увагу, а саме, у всіх вище перелічених договорах відсутнє місце їх укладення.

Окрім того, позивачем надано до суду копію договору№1 відступлення права вимоги (цесії), укладеного 25.10.2016 року між ТОВ ЖЕБП «НАШЕ МІСТО» , іменоване «Цедент» з однієї сторони, та ТОВ «ЕКТО - ПЛЮС» , іменоване «Цесіонарій» з іншої сторони, та ТОВ «ФОРЕСТО - ТРАНС» (надалі іменується «Боржник» ), якого повідомлено про відступлення права вимоги, згідно ст.ст.512-519 Цивільного Кодексу України (т.1 а.с.145-146).

Відповідно до п.1.1. вказаного Договору №1 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Цедент відступає Цесіонарійові, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за Договором купівлі продажу товару №07-07/134 від 03.10.2016 року, укладеного між Цедентом і Боржником, що є продавцем за цим договором.

Згідно з п. 1.2 вказаного договору право вимоги Цедента до Боржника станом на дату підписання цього договору становить 168329,29 грн. - вартість оплаченого і не переданого товару за договором купівлі-продажу товару №07-07/134 від 03.10.2016 року.

Пунктом 1.3 вказаного договору визначено, що зазначений вище розмір заборгованості Боржника перед Цедентом за договором купівлі-продажу товару №07-07/134 від 03.10.2016 року, підтверджується платіжним дорученням №605 від 25.10.2016 р., що додається до цього Договору, підписаним повноважними представниками Цедента і Боржника.

Згідно з п.2.1 вказаного договору відступлення права вимоги Цедента до Боржника, що здійснюється за цим Договором, є безоплатне.

Відповідно до п.3.1, п.3.2 Договору, до Цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги Цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент укладання цього Договору. Право вимоги, що відступається Цесіонарієві, засвідчується Договором купівлі-продажу товару №07-07/134 від 03.10.2016 року та платіжним дорученням №605 від 25.10.2016р,. що додається до цього Договору.

Окрім того, позивачем надано до суду копію договору №2 відступлення права вимоги (цесії), укладеного між ТОВ ЖЕБП «НАШЕ МІСТО» , іменоване «Цедент» з однієї сторони, та ТОВ «ЦЕНТ МАРКЕТ» , іменоване «Цесіонарій» з іншої сторони, та ТОВ «ГРАНД ФЛАЙ» (надалі іменується «Боржник» ), якого повідомлено про відступлення права вимоги, відповідно ст.ст. 512-519 Цивільного Кодексу України (т.1 а.с.164-165).

Відповідно до п.1.1. вказаного договору №1 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Цедент відступає Цесіонарійові, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за Договором купівлі-продажу товару №07-07/138 від 11.11.2016 року, укладеного між Цедентом і Боржником, що є продавцем за цим договором.

Згідно з п. 1.2 вказаного договору право вимоги Цедента до Боржника станом на дату підписання цього договору становить 399288,83 грн., - вартість оплаченого і не переданого товару за договором купівлі-продажу товару №07-07/138 від 11.11.2016 року .

Пунктом 1.3 вказаного договору визначено, що зазначений вище розмір заборгованості Боржника перед Цедентом за договором-купівлі продажу товару №07-07/138 від 11.11.2016 року, підтверджується платіжним дорученням №630 від 14.11.2016р., що додається до цього Договору, підписаним повноважними представниками Цедента і Боржника.

Згідно з п.2.1 вказаного договору відступлення права вимоги Цедента до Боржника, що здійснюється за цим Договором, є безоплатне.

Відповідно до п.3.1, п.3.2 до Цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги Цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент укладання цього Договору. Право вимоги, що відступається Цесіонарієві, засвідчується Договором купівлі-продажу товару №07-07/138 від 11.11.2016 року та платіжним дорученням №630 від 14.11.2016р., що додається до цього Договору.

Позивачем в якості доказів виконання вищевказаних судом договорів надано до суду в копіях рахунки-фактури, рахунки на оплату, прибуткові ордери, прибуткові накладні, видаткові накладні, картки рахунків 631, платіжні доручення, податкові накладні по: ТОВ «ВЕЛИТОН» (т.1 а.с.74-82,83-86), ТОВ "ТРИЛАЙНС" (т.1 а.с.89-94); ТОВ «ВИГАН» (т.1 а.с.97-103); ТОВ «САНТОРИН-МК» (т.1 а.с.106-112), ТОВ «МАРО-МАКС» (т.1 а.с.115-120), ТОВ «МІТРА ТОРГ» (т.1 а.с.123-128); ТОВ «КАНТІЛОН» (т.1 а.с.131-412); ТОВ «ЕКТО-ПЛЮС» та ТОВ «ФОРЕСТО ТРАНС» (т.1 а.с.147-153, 156-161); ТОВ «ГРАФЛАЙН» та ТОВ «ЦЕНТР-МАРКЕТ» (т.1 а.с.166-173); ТОВ «КЛАРТЕК» (т.1 а.с.176-182), ТОВ «САВОН ПЛЮС» (т.1 а.с.185-191).

Також, з боку позивача на підтвердження обґрунтованості позовних вимог до суду надано:

1) на підтвердження наявності у позивача транспортних засобів та водіїв для здійснення перевезень товару та інших працівників для здійснення господарської діяльності позивача, а також на підтвердження використання палива, як зазначається позивачем, використаного при здійсненні поставки позивачем товарів від контрагентів:

- копію договору оренди № від 01.01.2009 року, згідно умов якого Теплодарське міське комунальне АТП (орендодавець) здає, а ТОВ «ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «НАШЕ МІСТО» (орендар) приймає в орендне користування транспортний засіб для прибирання сміття, згідно додатку №1 автомобіль КАМАЗ 53213, реєстраційний номер НОМЕР_2 (т.1 а.с.192-194, т.5 а.с.171-173);

- копію акту прийому-передачі, який є додатком №1 до договору оренди №1 від 01.01.2019 року (т.1 а.с.195, т.5 а.с.174);

- копію додаткової угоди №2 до договору оренди №1 від 01.01.2019 року з додатком (т.1 а.с.196);

- копію додаткової угоди №1 до договору оренди №1 від 01.01.2019 року (т.5 а.с.176);

- копії свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії ВНС 143599, серії ВНС 143600, серії САК557571, САК557570, тимчасові реєстраційні талон серії АА№035187, АА№035185, АА№035186, АА№035188 та реєстр використання придбаних матеріалів (т.5 а.с.180-185);

- копії наказів по особовому складу ТОВ ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «НАШЕ МІСТО» №11-к від 06.04.2016 року, №5-к від 01.02.2016 року №66-к від 21.08.2009 року) (т.1 а.с.197-200);

- фотокопії зображень транспортних засобів, приміщень та цистерн (т.1 а.с.201-208, т.2 а.с.25-34, 74-83);

- звіти руху ТСМ, прибуткові ордери та фіскальні чеки про придбання палива (т.1 а.с.209-250, т.2 а.с.1-24);

2) на підтвердження використання придбаних у контрагентів товарів (в копіях):

- акти списання товарів (т.2 а.с.35-73);

- господарські договори (про виконання підрядних робіт, про закупівлю робіт за бюджетні кошти), укладені позивачем як підрядником із замовниками Управлінням майна та інвестицій Теплодарської міської ради, ТОВ «Грегорі Арбер» у період 2016-2017 року, разом із додатковими угодами до них, договірними цінами, локальними кошторисами на будівельні роботи, підсумковими відомостями ресурсів, довідками про вартість виконаних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт, дефектними актами (т.2 а.с.188-247, т.3 а.с.1-250, т.4 а.с.1-164).

Також, позивачем у якості доказів, що на думку останнього, підтверджують заявлені позивачем позовні вимоги, надано до суду: листи Теплодарського міського комунального АТП №2 від 06.02.2019 року,яким останнє підтверджує надання позивачу в оренду транспортних засобів, розшифровку порядку відображення та обліку ТОВ «ЖЕБП «Наше місто» руху матеріалів, призначених для проведення ремонтних робіт, копії наказу №33-к від 07.09.2017 року, наказу №37-к від 06.10.2017 року, наказу №31-к від 20.10.2014 року, наказу (розпорядження) №13-к від 27.05.2014 року, рішення №170/В-2017 від 22.08.2017 року про укладення та продовження позивачем трудових договорів, копію листа від 13.02.2019 року №05-01-18/277 виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області, в якому наведено перелік договорів про надання послуг з управління будинком, укладених між вказаною особою та позивачем, копію ліцензії серії АЕ №639349 з додатком, статуту підприємства позивача (т.5 а.с.192-214).

Суми ПДВ з податкових накладних позивачем включено до складу податкового кредиту у деклараціях з ПДВ за відповідні періоди 2016-2017 років, та відображено у додатку 5 до даних декларацій.

Інших доказів на виконання вищевказаних договорів, укладених позивачем із його контрагентами по господарським операціям, за якими проводилась перевірка, та правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту спірних сум, з боку позивача до суду надано не було.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в рахунках-фактурах, рахунках на оплату, які надані з боку позивача, відсутнє посилання на реквізити договорів (номер та дата), на виконання яких вони складені (окрім рахунку №2 від 14.06.2016 року, складеного ТОВ «ВИГАН» ), а також в цих рахунках наявні лише підписи осіб, які їх склали, без зазначення прізвища та ініціалів, посади осіб, які їх виписували.

В свою чергу, в прибуткових ордерах, наданих позивачем, наявне лише прізвище особи «Буренко» у графах «прийняв» та «здав» , без зазначення посади цієї особи.

У видаткових накладних, що надані позивачем, наявні лише підписи осіб у графах «Від постачальника» та «Отримав (ла)» , із проставленням печаток підприємств, однак в них відсутні прізвища, посади осіб, які їх підписали (для ідентифікації власників підпису), а також у видаткових накладних відсутнє посилання на реквізити договорів (номер та дата), на виконання яких вони складені.

В той же час, суд зазначає, що:

- у платіжному дорученні №311 від 14.01.2016 року про сплату позивачем на рахунок ТОВ «ВИГАН» грошових коштів у розмірі 653834,81 грн. зазначено призначення платежу: «за буд. Матеріали зг. Рах №306 від 13.06.2016 року» , однак протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи, з боку позивача так і не надано копію вказаного рахунку №306 від 13.06.2016 року;

- у платіжному дорученні №474 від 20.09.2017 року про сплату позивачем на рахунок ТОВ «КЛАРТЕК» грошових коштів у розмірі 383898,00 грн. зазначено призначення платежу: «за буд. Матеріали зг. Рах №92 від 20.09.2017 року» , однак протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи, з боку позивача так і не надано копію вказаного рахунку №92 від 20.09.2017 року.

Відповідно до п.1.5 договорів купівлі-продажу, укладених між позивачем та його контрагентами, доставка товару, який згідно вказаних договорів, придбавався, здійснювалась транспортом покупця, тобто ТОВ «ЖЕБП «НАШЕ МІСТО» .

При цьому, враховуючи факт наявності у позивача в оренді транспортних засобів, якими, як зазначає ТОВ «ЖЕБП «НАШЕ МІСТО» , здійснювалось перевезення придбаних ним у контрагентів товарів, колегія суддів зазначає наступне.

В силу приписів п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року №207 для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Отже, з аналізу вищевикладеного, враховуючи те, що згідно умов договорів купівлі-продажу, укладених між позивачем та його контрагентами перевезення придбаного товару здійснюється ТОВ «ЖЕБП «НАШЕ МІСТО» , зважаючи на наявність у позивача орендованих транспортних засобів, в будь-якому випадку, на кожну операцію з постачання позивачем товару, повинен був складатись дорожній лист, з якого, в свою чергу вбачалось би, що позивач як покупець здійснював постачання (перевезення) придбаного товару саме власними (орендованими) транспортними засобами за участі водіїв, які працюють на підприємстві позивача.

Таким чином, в контексті наведених вище судом законодавчих норм та обставин справи, колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції, що в даному випадку додатковим підтвердженням реальності господарських операцій з постачання товару, є також дорожні листи, які позивач повинен був мати в силу закону в обов'язковому порядку, оскільки, як він стверджує, здійснював перевезення придбаного ним товару власними (орендованими) транспортними засобами.

Судом першої інстанції з'ясовувалось у представника позивача питання щодо наявності таких дорожніх листів, на що представник зазначив, що таких дорожніх листів на підприємстві позивача не має та вони не складались.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність вказаних дорожніх листів по всім господарським операціям позивача із його контрагентами, та й інші недоліки у первинних документів, які зазначені судом, не можуть в повній та достатній мірі свідчити про фактичне проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Судом першої інстанції встановлено, що контрагенти позивача:

- ТОВ "ВЕЛИТОН", код за ЄДРПОУ 40851432, зареєстроване як юридична особа 26.09.2016 року, платником податку є з 28.10.2016 року та 10.01.2017 року йому анульовано реєстрацію платника податків (т.5 а.с.232-236, т.6 а.с.61) (взаємовідносини з позивачем відбулися у листопаді 2016 року);

- ТОВ "ТРИЛАЙНС", код за ЄДРПОУ 40853094, зареєстроване як юридична особа 26.09.2016 року, платником податку є з 27.10.2017 року та 10.01.2017 року йому анульовано реєстрацію платника податків (т.5 а.с.226-231, т.6 а.с.60) (взаємовідносини з позивачем відбулися у грудні 2016 року);

- ТОВ "ВИГАН", код за ЄДРПОУ 40441008, зареєстроване як юридична особа 21.04.2016 року, платником податку є з 01.06.2016 року та 14.09.2016 року йому анульовано реєстрацію платника податків (т.5 а.с.221-225, т.6 а.с.59) (взаємовідносини з позивачем відбулися у червені 2016 року);

- ТОВ "САНТОРИН-МК", код за ЄДРПОУ 40371952, зареєстроване як юридична особа 25.03.2016 року, платником податку є 12.04.2016 року та 10.08.2016 року анульовано реєстрацію платника податків (т.5 а.с.215-220, т.6 а.с.58) (взаємовідносини з позивачем відбулися у липні 2016 року);

- ТОВ "МАРО-МАКС", код за ЄДРПОУ 40605361, зареєстроване як юридична особа 29.06.2016 року, платником податку 28.07.2016 року та 08.12.2016 року анульовано реєстрацію платника податків (т.5 а.с.240-242, т.6 а.с.57) (взаємовідносини з позивачем відбулися у серпні 2016 року);

- ТОВ "МІТРА-ТОРГ", код за ЄДРПОУ 40534720, зареєстроване як юридична особа 03.06.2016 року, платником податку 15.07.2016 року та 25.09.2018 року анульовано реєстрацію платника податків (т.5 а.с.243-246, т.6 а.с.56) (взаємовідносини з позивачем відбулися у серпні 2016 року);

- ТОВ "КАНТІЛОН", код за ЄДРПОУ 40639804, зареєстроване як юридична особа 07.07.2016 року, платником податку 01.08.2016 року та 20.11.2017 року анульовано реєстрацію платника податків (т.6 а.с.45-49, 55) (взаємовідносини з позивачем відбулися у вересні 2016 року);

- ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС", код за ЄДРПОУ 40639998, зареєстроване як юридична особа 07.07.2016 року, платником податку 01.08.2016 року (т.6 а.с.19-44, 54) (взаємовідносини з позивачем відбулися у жовтні 2016 року);

- ТОВ "ФОРЕСТО ТРАНС", код за ЄДРПОУ 40377520, зареєстроване як юридична особа 29.03.2016 року, платником податку 01.05.2016 року та 30.01.2018 року анульовано реєстрацію платника податків (т.6 а.с. 12-18, 53) (взаємовідносини з позивачем відбулися у жовтні 2016 року);

- ТОВ "ЦЕНТ МАРКЕТ", код за ЄДРПОУ 40291626, зареєстроване як юридична особа 22.02.2016 року, платником податку 01.04.2016 року та 28.03.2018 року анульовано реєстрацію платника податків (т.6 а.с.7-11, 52) (взаємовідносини з позивачем відбулися у листопаді 2016 року);

- ТОВ "КЛАРТЕК", код за ЄДРПОУ 41508801, зареєстроване як юридична особа 08.08.2017 року, платником податку 01.09.2017 року та 18.01.2018 року анульовано реєстрацію платника податків (т.6 а.с.1-6, 50) (взаємовідносини з позивачем відбулися у вересні 2017 року);

- ТОВ "САВОН ПЛЮС", код за ЄДРПОУ 41518008, зареєстроване як юридична особа 10.08.2017 року, платником податку 01.09.2017 року та 18.01.2018 року анульовано реєстрацію платника податків (т.5 а.с.247-251, т.6 а.с.51) (взаємовідносини з позивачем відбулися у жовтні 2017 року).

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що деякі контрагенти позивача були зареєстровані як платники ПДВ тільки у тих місяцях, в яких позивачем були укладені з ними договори. При цьому, у більшості контрагентів позивача, свідоцтва платника ПДВ були діючими лише незначний проміжок часу після їх реєстрації.

Також вірним є висновок суду першої інстанції, що апелянтом не мотивовано належним чином і, за яких обставин та в який спосіб налагоджено господарські зв'язки між ним та його задекларованими контрагентами, хто персонально брав у цьому участь, яким чином позивачем перевірялися вказані контрагенти на можливість виконання ними операцій за вказаними договорами, зважаючи на дати державної реєстрації контрагентів позивача, реєстрації їх як платників ПДВ, на види їх діяльності, які вони здійснюють (основний вид діяльності), а також на віддаленість знаходження позивача та його контрагентів.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно договорів переуступки права вимоги, надані до перевірки та до суду договори, фактично оформлені як передачу права вимоги по товарній заборгованості, на умовах безоплатності.

Тобто, передбачається, що по договору №1 :

- на сплачені авансові кошти (платіжне доручення від 25.10.2016 року в сумі 168329,29 грн.), повинна бути виписана та зареєстрована продавцем податкова накладна, яка згідно інших документів (розрахунок коригування, бухгалтерська довідка та інші) скасовувалась, відповідні операції мали відображатись у бухгалтерському обліку та декларації з ПДВ за відповідний період;

- у зв'язку з прописаною безоплатністю по договору ОСОБА_1, крім надходження товарів(повернення коштів) від боржника до нового кредитора, отримання ТОВ «ЖЕБП Наше місто» очікуваних товарів не передбачається.

Таким чином, на підставі вищевикладеного та згідно наданих документів стосовно взаємовідносин ТОВ «ЖЕБП «НАШЕ МІСТО» - ТОВ «ФОРЕСТО ТРАНС» - ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС" встановлено наступне:

- на підставі отриманих грошових коштів від покупця (платіжне доручення №605 від 25.10.2016); продавцем не виписано та не зареєстровано податкову накладну за фактом виникнення податкових зобов'язань, відповідно відсутнє їх подальше коригування;

- отримано податкову накладну від нового постачальника ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС" на суму відвантажених товарів за умови відсутності фактичної оплати їх вартості на адресу ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС" та укладеного договору;

- укладеним «Договором відступлення права вимоги (ОСОБА_1)» визначено тільки те, що ТОВ «ЖЕБП «НАШЕ МІСТО» (кредитор) надав ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС" безоплатно (п.2.1 договору) право вимагати від ТОВ «ФОРЕСТО ТРАНС» виконання зобов'язань в частині погашення заборгованості (товаром або поверненням коштів), які в свою чергу було сплачено згідно платіжного доручення №№605 від 25.10.2016 в сумі 168329,29гривень.

Наданий до перевірки та до суду договір цесії без дати №2, згідно вищеописаного, фактично оформлено як передачу права вимоги по товарній заборгованості, на умовах безоплатності.

Тобто, передбачається, що:

- на сплачені авансові кошти (платіжне доручення від 14.11.2016 року в сумі 399288,83грн) повинна бути виписана та зареєстрована ТОВ «Грандфлай» податкова накладна, яка згідно інших документів (розрахунок коригування, бухгалтерська довідка та інші) скасовувалась, відповідні операції мали відображатись у бухгалтерському обліку та декларації з ПДВ за відповідний період.

- у зв'язку з прописаною безоплатністю по договору ОСОБА_1, крім надходження товарів(повернення коштів) від боржника до нового кредитора, отримання підприємством ТОВ «ЖЕБП Наше місто» очікуваних товарів не передбачається.

Таким чином, на підставі вищевикладеного та згідно наданих документів стосовно взаємовідносин ТОВ «ЖЕБП «НАШЕ МІСТО» - ТОВ «Грандфлай» - ТОВ "Цент Маркет" встановлено наступне:

- на підставі отриманих грошових коштів від покупця (платіжне доручення №630 від 14.11.2016) продавцем не виписано та не зареєстровано податкову накладну за фактом виникнення податкових зобов'язань, відповідно відсутнє їх подальше коригування;

- отримано податкову накладну від нового постачальника ТОВ " Цент Маркет " на суму відвантажених товарів за умови відсутності фактичної оплати їх вартості на адресу ТОВ "Цент Маркет " та укладеного договору;

- укладеним «Договором відступлення права вимоги (ОСОБА_1)» визначено тільки те, що ТОВ «ЖЕБП «НАШЕ МІСТО» (кредитор) надав ТОВ " Цент Маркет " безоплатно (п.2.1 договору) право вимагати від ТОВ «Грандфлай» виконання зобов'язань в частині погашення заборгованості (товаром або поверненням коштів), які в свою чергу було сплачено згідно платіжного доручення №630 від 14.11.2016 в сумі 399288,83 гривень.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції, що взаємовідносини між ТОВ «ЖЕБП «НАШЕ МІСТО» - ТОВ «ФОРЕСТО ТРАНС» - ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС" та між ТОВ «ЖЕБП «НАШЕ МІСТО» - ТОВ «Грандфлай» - ТОВ "Цент Маркет" фактично не є переуступкою права вимоги у розумінні Цивільного кодексу України, натомість мають місце окремо встановлені взаємовідносини:

- між ТОВ «ЖЕБП «НАШЕ МІСТО» та ТОВ «ФОРЕСТО ТРАНС» ;

- між ТОВ «ЖЕБП «НАШЕ МІСТО» та ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС";

- між ТОВ «ЖЕБП «НАШЕ МІСТО» та ТОВ «Грандфлай» ;

- між ТОВ «ЖЕБП «НАШЕ МІСТО» та ТОВ "Цент Маркет" .

Також вірним є висновок суду першої інстанції, що товари/послуги, оформлення яких за номенклатурою здійснено на адресу ТОВ «ЖЕБП «Наше місто» , та які згідно наданих пояснень були використані підприємством на об'єктах у м.Теплодар, мають невідоме джерело походження та не мають відношення до вищенаведених контрагентів позивача.

Виходячи із вищевикладеного, недоведеність реальності здійснення ТОВ «ЖЕБП «Наше місто» господарських операцій свідчить про формальність первинної документації, складеної на їх підставі та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

З урахуванням вищевикладеного, вірним є висновок суду першої інстанції, що лише формальна наявність у позивача накладних та податкових накладних, виписаних контрагентами позивача не є достатнім і беззаперечним документальним підтвердженням фактичного надання послуг (робіт) і отримання товару, і не дають можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій, що вказує на відсутність у позивача фактичних підстав для віднесення спірних сум до складу податкового кредиту та до витрат. Наявність вказаних накладних та податкових накладних не є достатньою підставою для визнання правомірності віднесення спірних сум до складу податкового кредиту, оскільки наведені в них відомості не підтверджуються належними первинними, бухгалтерськими та супутніми їм документами.

Колегія суддів зазначає, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.

Водночас, колегія суддів зазначає, що нормами Податкового кодексу України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ. При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкових пільг мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У зв'язку з наведеним недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

-неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

-відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

-облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

-здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

-відсутність первинних документів обліку.

З огляду на це, предметом доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій з поставки товару та наданні послуг, а тому й обґрунтованість визначення позивачем його податкових зобов'язань.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, натомість суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

За інформацією податкового органу вказані суб'єкти господарювання не виконували та об'єктивно не мали можливості виконати обумовленого у господарських договорах поставку товару та надати обумовлені договором послуги.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції, що відповідачем доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 30.08.2018 року №0037101407, яким ТОВ «ЖЕБП «НАШЕ МІСТО» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 690430,00 грн., з яких: 552344 грн. - за податковими зобов'язаннями, 138086 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУТАЦІЙНЕ БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НАШЕ МІСТО" - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року - залишити без змін.

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 04.10.2019 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: Ю.В. Осіпов