Постанова

від 26.02.2019 по справі 818/371/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2019 року

Київ

справа №818/371/17

адміністративне провадження №К/9901/41328/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року (суддя - Прилипчук О.А.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року (судді: Бегунц А.О. (головуючий), Рєзнікова С.С., Старостін В.В.) у справі №818/371/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого підприємства Волна до Головного управління державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Волна (далі - позивач, ТОВ ВП Волна ) звернулось до суду з позовом до Головного управління державної фіскальної служби у Сумській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000481407 від 27.02.17, №0000471407 від 27.02.17.

2. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства і на підставі належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів та податкових накладних сформовано податковий кредит. Зокрема, позивач стверджує про реальність господарських операцій із його контрагентом - постачальником ТОВ МНВП СТС , про що свідчать наявні у товариства належним чином складені первинні документи, які були надані податковому органу під час перевірки. Натомість, висновки контролюючого органу про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту ґрунтуються лише на суб'єктивних припущеннях.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, задоволено адміністративний позов. Скасовано податкові повідомлення-рішення №0000481407 та №0000471407 від 27.02.2017.

4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарської операції з придбання товару в межах господарської діяльності суб'єктів господарювання, оплата вартості товару, правомірність формування даних податкового обліку на підставі первинних та інших документів бухгалтерського та податкового обліку, які відповідають вимогам закону.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ ВП Волна .

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що уповноваженими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ВП ВОЛНА з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ МНВП "СТС" за період з 01.11.14 по 30.11.2014, про що складено акт від 06.02.17 №28/14-07/30698245/14, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1 , п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, ст. 200, п. 201.10 ст. 201, п. 209.2 ст. 209, п. 13 ст. 1 ПК України, п. 8 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 14.01.14 №10 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", що призвело до заниження ПДВ, який залишається в розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок на загальну суму 66 391,00 грн; п. 209.2 ст. 209 ПК України, п. 4 Постанови КМУ від 12.01.2011 року №11 "Про затвердження порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум ПДВ на спеціальних рахунках, відкритих у банках та /або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів", що призвело до нецільового використання коштів зі спеціального рахунку ТОВ ВП "ВОЛНА" за перівіряємий період на суму 41 757,00 грн.

За результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкові повідомлення-рішення від 27.02.2017 №0000481407 про донарахування грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 66 391,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 33 196,00 грн та №0000471407 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 41 757,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.09.2014 між ТОВ ВП "ВОЛНА" та ТОВ МНВП "СТС" (Постачальник) укладено договір поставки №01/09-14 засобів захисту рослин, про фактичне виконання якого свідчать наявні у матеріалах справи копії

На підтвердження реальності господарської операції позивачем надано до матеріалів справи копії первинних документів, відповідно до яких: кількість, номенклатура, ціна товару обумовлена сторонами у Специфікації від 27.11.2014; на виконання умов договору Постачальником на адресу Покупця направлено рахунок - фактуру від 27.11.14 №СФ-0000044 на загальну суму 398 348 грн; вартість товару ТОВ ВП "ВОЛНА" сплачено у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 27.11.14 № 65 на суму 356 591,00 грн та № 5 від 27.11.14 на суму 41 757,00 грн; передача товару від постачальника до покупця оформлена видатковою накладною №РН- 0000045 від 27.11.14; на суму проданого товару Постачальником складено покупцю податкову накладну від 27.11.14 №15 №9069161703.

Отримані засоби захисту рослин ТОВ ВП "ВОЛНА" частково використано у власній господарській діяльності, для обробки полів, доказами чого є акт списання СпТ - 000061 від 28.11.2014 та акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин від 28.11.2014 №10, а також наявність залишків мінеральних добрив на складі , що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу про те, що неможливості ідентифікації придбаного позивачем товару; відсутні докази транспортування придбаного товару; відсутність ліцензії у контрагента на торгівлю агрохімікатами.

9. Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу контролюючого органу залишити без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін, з посиланням на необґрунтованість такої скарги, з огляду на відсутність у діях позивача протиправного діяння, що призвело до неналежного виконання вимог податкового законодавства.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України

10.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.3. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

10.4 Пункт 201.10 статті 201

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

11. Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

11.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

14. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

15. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов'язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

17. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

18. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

19. Контролюючим органом не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента позивача трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договору, укладеного позивачем з контрагентом, як не було надано і доказів про наявність встановлених судами фактів, які свідчать про неправомірну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженості дій між ними.

20. Судами попередніх інстанцій встановлено, що придбаний у ТОВ МНВП "СТС" товар (агрохімія) був використаний позивачем у господарській діяльності, зокрема отримані засоби захисту рослин ТОВ ВП ВОЛНА частково використано для обробки полів, про що свідчить акт списання СпТ - 000061 від 28.11.2014 та акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин від 28.11.2014 №10, а також наявність залишків мінеральних добрив на складі, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю.

Судами обґрунтовано відхилено доводи відповідача щодо відсутності необхідності внесення агрохімікатів у листопаді у зв'язку з тим, що температура повітря була нижче нуля градусів, зважаючи на відсутність у контролюючого органу компетентності щодо надання оцінки відносно доцільності використання позивачем агрохімії, зважаючи на температурний режим.

22. Обґрунтовано суди не взяли до уваги і посилання контролюючого органу на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних на отриманий від контрагентів товар, оскільки, відсутність транспортних документів на перевезення товарно - матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу чи поставки, вони є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами, натомість факт передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до п.3 специфікації №1 поставка товару здійснюється шляхом відвантаження зі складу постачальника на умовах вказаних в замовленні. Судом першої інстанції допитаний в якості свідка директор підприємства Ковпак С.І. надав пояснення суду, що транспортування агрохімікатів здійснювалося безпосередньо контрагентом позивача на склад ТОВ ВП Волна . Крім того, свідком надано пояснення, що зазначені агрохімікати були використані підприємством для боротьби з бур'янами шляхом внесення аргохімікатів у листопаді місяці безпосередньо на поле позивача.

Судами встановлено, що первинні бухгалтерські документи, які виписані вищевказаним контрагентом позивача, відповідають вимогам статті 201 Податкового кодексу України.

Крім того, доводи контролюючого органу щодо відсутності у контрагента позивача ліцензії на торгівлю агрохімікатами, підлягають відхиленню, оскільки не можуть бути єдиною підставою, яка свідчить про відсутність фактичного здійснення господарських операцій, зважаючи на те, що саме контрагент позивача несе відповідальність за відсутність спеціального дозволу на торгівлю агрохімікатами.

23. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами, за якими позивачем було сформовано об'єкт оподаткування податком на прибуток та податковий кредит, надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом як в акті перевірки так і апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

25. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року слід залишити без задоволення.

26. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

27. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі №818/371/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

..........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду