Постанова

від 19.02.2019 по справі 814/100/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2019 року

м. Київ

справа №814/100/15

касаційне провадження №К/9901/9484/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.07.2015 (суддя Желєзний І.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015 (головуючий суддя - Кравець О.О., судді: Домусчі С.Д., Єщенко О.В.) у справі № 814/100/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Зерноторгівельна компанія Прометей до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Зерноторгівельна компанія Прометей звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.04.2012 № 0000482301 та від 05.04.2012 № 0000502301.

Справа розглядалась судами неодноразово. За наслідками останнього її розгляду Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 08.07.2015 позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 05.04.2012 № 0000482301 в частині збільшення суми грошового зобов'язання в розмірі 1009475,34 грн., у тому числі 1005708,34 грн. за основним платежем та 3767,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.11.2015 залишив постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.07.2015 без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (правонаступник Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області) оскаржила їх у касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.07.2015, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015 та направити справу на новий розгляд.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (правонаступник Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області) посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: пункту 198.4 статті 198, пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

При цьому наголошує на ненаданні позивачем належних доказів на підтвердження факту переробки саме тієї сільськогосподарської продукції, що придбана в сільськогосподарських підприємств-виробників у період з квітня по листопад 2011 року.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Зерноторгівельна компанія Прометей з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2011, наслідки якої оформлено актом від 23.03.2012 № 640/22-200/36384761.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог пункту 198.4 статті 198, пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з безпідставним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у загальному розмірі 1786774,00 грн., сплачених у ціні придбаних зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД і технічних культур товарних позицій 1205 та 1206 згідно з УКТ ЗЕД, з огляду на придбання цих товарів з метою використання в операціях, звільнених від оподаткування податком на додану вартість.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем, у тому числі прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.04.2012 № 0000502301, згідно з яким з огляду на вказане порушення збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1786774,00 грн. за основним платежем з відповідним застосуванням штрафної (фінансової) санкції.

Згідно з пунктом 15 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) тимчасово до 01.01.2014 від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами-виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств-виробників.

За правилами пунктів 198.4, 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Якщо у подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами.

Позивач, вказуючи на безпідставність встановленого органом доходів і зборів за наслідками здійснення контрольного заходу порушення пункту 198.4 статті 198, пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), зазначав, що ним не здійснювались операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, адже придбана сільськогосподарська продукція перероблена Товариством з обмеженою відповідальністю Зерноторгівельна компанія Прометей у масло соняшникове, шрот та борошно, а вже потім реалізована контрагентам-покупцям: Приватному акціонерному товариству Креатив , Публічному акціонерному товариству Миколаївський комбінат хлібопродуктів , Товариству з обмеженою відповідальністю сільськогосподарському підприємству Нібулон , Товариству з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Прометей .

Судами попередніх інстанцій за наслідками дослідження поданих позивачем податкових накладних встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Зерноторгівельна компанія Прометей поставлено Приватному акціонерному товариству Креатив соняшник, масло соняшникове нерафіноване, шрот соняшника, Публічному акціонерному товариству Миколаївський комбінат хлібопродуктів борошно вищого, першого, другого сортів, Товариству з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Прометей ячмінь, Товариству з обмеженою відповідальністю сільськогосподарському підприємству Нібулон пшеницю шостого класу, пшеницю третього класу, ячмінь, кукурудзу.

Тобто, перероблену сільськогосподарську продукцію, поставки якої згідно з правилами Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) оподатковуються в загальному порядку, реалізовано Товариством з обмеженою відповідальністю Зерноторгівельна компанія Прометей на адресу Приватного акціонерного товариство Креатив (масло соняшникове, шрот) та Публічного акціонерного товариства Миколаївський комбінат хлібопродуктів (борошно), що, на переконання судових інстанцій, обумовлює правомірність формування ним податкового кредиту з податку на додану вартість за цими операціями в розмірі 1005708,36 грн.

Утім, вимоги частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях), які кореспондують правилам частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017), зобов'язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

В порушення наведених процесуальних приписів у ході вирішення даного спору судами не досліджено походження товару, що виступав предметом розглядуваних поставок за наслідками його переробки, не перевірено факту придбання цього товару позивачем у заявлених обсягах саме в сільськогосподарських виробників, що виключає можливість оцінки судом податкових наслідків розглядуваних операцій. Фактично суди оцінювали обставини щодо поставки Товариством з обмеженою відповідальністю Зерноторгівельна компанія Прометей на адресу контрагентів-покупців: Приватного акціонерного товариства Креатив , Публічного акціонерного товариства Миколаївський комбінат хлібопродуктів , Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Нібулон , Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Прометей переробленої/непереробленої продукції, тоді як для оцінки податкових наслідків операцій відповідно до пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вирішальне значення має власне об'єктивність походження зернових та технічних культур, які є предметом подальших операцій.

Відповідно ж до частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Таким чином, постановлені у справі судові рішення в частині задоволення позовних вимог підлягають скасуванню, а справа в цій частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість зазначеної частини позовних вимог з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм, а також звернути увагу на те, що судом першої інстанції при вирішенні спору допущено помилку в резолютивній частині постанови щодо номера податкового повідомлення-рішення, що визнане протиправним та скасоване, яка не виправлена в подальшому в належний процесуальний спосіб.

У частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів першої та апеляційної інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

Враховуючи те, що Вищий адміністративний суд України ухвалою від 08.02.2016 відстрочив сплату судового збору Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області за подання касаційної скарги в цій справі до ухвалення судового рішення по суті, несплачена сума судового збору підлягає стягненню.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.07.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015 у справі № 814/100/15 скасувати в частині задоволення позовних вимог.

Справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.07.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015 у справі № 814/100/15 залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (54028, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1, корп. 1 код ЄДРПОУ 34034404) судовий збір за подання касаційної скарги у справі № 814/100/15 у розмірі 1502,20 грн. (одна тисяча п'ятсот дві гривні 20 коп.) отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Рахунок отримувача: 31219207026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) . Символ звітності банку: 207.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк