Постанова

від 21.06.2007 по справі 1/633-20/159

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

1/633-20/159

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

21 червня 2007 р.                                                                                   № 1/633-20/159  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Головуючогосуддів:Кочерової Н.О.Васищака І.М..Черкащенка М.М.

розглянув касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Дебет-кредит консалтинг"

на постановувід 21.02.2007 Львівського апеляційного господарського суду

у справі№ 1/633-20/159 господарського суду Львівської області

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Епос-Центр"

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Дебет-кредит консалтинг"

простягнення 2610,76 грн.

за участю представників сторін:

від позивача     Франків Ю.Б. дов. від 30.03.2006 № 30/03/2006-юр

від відповідача Єсіпов І.А. дов. від 19.06.2007

ВСТАНОВИВ:

В червні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "Епос-Центр" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Дебет-кредит консалтинг" про стягнення заборгованості по сплаті за оренду нежитлових приміщень в сумі 2 610,76 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що на підставі договору оренди, укладеного 01.07.2002 між товариством з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Дебет-кредит консалтинг" та державним підприємством "Житлово-комунальна контора", відповідач отримав у користування нежитлові приміщення площею 130 кв.м., що знаходяться у будинку № 109 по вул. Зеленій у м. Львові, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.07.2002. За умовами цього договору орендар зобов'язувався сплачувати орендну плату в сумі 779 грн.

На підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 22.04.2004 орендовані приміщення були придбані приватним підприємством "Леві" яке на підставі ст. 770 ЦК України набуло прав та обов'язків орендодавця по договору оренди від 01.07.2002, зі змінами та доповненнями.

З моменту виникнення орендних відносин і до 01.04.2005 відповідачем на користь ПП "Леві" підлягала сплаті сума 5077,15 грн. орендної плати, що підтверджується актами здачі-приймання робіт за період з вересня 2004 по березень 2005 та розрахунком орендної плати з травня по серпень 2004, здійсненого шляхом корегування індексу інфляції розрахункового місяця. Проте, відповідач сплатив ПП "Леві" лише 2466,39 грн., у зв'язку з чим за період з 20.05.2004 по 01.04.2005 виникла заборгованість відповідача перед орендодавцем в сумі 2610,76 грн.

Згідно договору відступлення права вимог № 01/04/2005 від 01.04.2005 ПП "Леві" відступило ТОВ "Епос-Центр" право вимоги до відповідача по сплаті заборгованості по орендній платі, про що 16.05.2006 повідомлено останнього.

Враховуючи що до позивача згідно ст. 514 ЦК України перейшли права первісного кредитора (ПП "Леві") у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, право вимоги до відповідача про сплату заборгованості належить ТОВ "Епос-Центр".

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.08.2006 (суддя Манюк П.Т.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з ТОВ "Аудиторська фірма "Дебет-кредит консалтинг" суму у розмірі 2 830,76 грн., з яких 2 610,76 грн. основного боргу, 102 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Задовольняючи позов господарський суд виходив з обґрунтованості позовних вимог.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.2007 (судді: Городечна М.І. головуючий, Юркевич М.В., Кузь В.Л.) рішення скасовано в частині стягнення 2 099,19 грн. та прийнято в цій частині нове рішення, яким в позові відмовлено.

В решті рішення залишено без змін.

Скасовуючи рішення частково, апеляційний господарський суд виходив з того, що на підставі договору відступлення права вимоги № 01/04/2005 від 01.04.2005 ПП "Леві" відступило ТОВ "Епос-Центр" право вимагати від ТОВ "Аудиторська фірма "Дебет-кредит консалтинг" оплати заборгованості з орендної плати за договором оренди від 01.07.2002. Проте дане право вимоги було відступлено позивачу лише в частині суми 511,57 грн., тому відсутні правові підстави для стягнення на користь позивача заборгованості з орендної плати понад суму 511,57 грн.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Дебет-кредит консалтинг" просить скасувати рішення господарського суду та постанову апеляційного господарського суду і припинити провадження у справі, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України  вважає, що касаційна скарга підлягає  частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до договору № 01/04/2005 відступлення права вимог, укладеного між приватним підприємством "Леві" (Цедент) та товариством з обмеженою відповідальністю "Епос-Центр" (Цесіонарій) 01.04.2005 до позивача перейшло право вимагати від товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Дебет-кредит Консалтинг" оплати суми 511,57 грн. заборгованості по орендній платі за приміщення по вул. Зелена, 109 у м. Львові, яке виникло у Цедента з договору оренди від 01.07.2002 року, укладеного між ДП "Житлово-комунальна контора" і ТОВ "Аудиторська фірма "Дебет-кредит Консалтинг" та додатку від 21.05.2004, у зв'язку з придбанням Цедентом орендованих приміщень.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення на користь позивача заборгованості з орендної плати понад суму 511,57 грн.

Як вбачається до матеріалів справи (а.с.77) приєднано акт звірки розрахунків по договору оренди, підписаний ПП "Леві" та ТОВ "Аудиторська фірма "Дебет-кредит консалтинг", згідно якого заборгованість останнього станом на 10.05.2005 складала 284,54 грн.

Проте, судом другої інстанції даному доказу, в порушення ст. 43 ГПК України щодо повного, всебічного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи оцінки не надано.

Тому, прийняту Львівським  апеляційним господарським судом постанову не можна визнати законною та обґрунтованою.   

А висновки суду першої інстанції які стосуються стягнення з відповідача основного боргу по орендній платі в сумі 2610,76 грн. суперечать ст. 514 ЦК України і матеріалам справи, а тому підставно були скасовані апеляційною інстанцією.

Враховуючи  викладене,  постановлені  судові  рішення  не  можна  визнати  законними  і обґрунтованими, а тому  вони  підлягають   скасуванню.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, більш ретельніше з'ясувати вимоги позивача і заперечення відповідача, всім доказам дати оцінку в їх сукупності і відповідно до вимог закону і обставинами справи вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Дебет-кредит консалтинг" задовольнити частково.

Постанову від 21.02.2007 Львівського апеляційного господарського суду та рішення від 21.08.2006 господарського суду Львівської області у справі № 1/633-20/159 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий                                                                                Н.Кочерова

Судді                                                                                                    І.Васищак

                                                                                                 М.Черкащенко