Постанова

від 26.02.2019 по справі 182/4932/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1350/19 Справа № 182/4932/17 Суддя у 1-й інстанції - Рибакова В.В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.,

за участю секретаря Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Шолоховської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, третя особа ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Шолоховської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер його двоюрідний брат ОСОБА_3, який проживав в АДРЕСА_1 Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 5,5813 га, розташовану на території Шолохівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, що належала спадкодавцеві на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 вересня 2011 року. Відповідно до заповіту від 01 квітня 2013 року, ОСОБА_3 усе майно заповів ОСОБА_2 13 травня 2014 року ОСОБА_2 подала заяву про прийняття спадщини за заповітом, але спадщину не оформила та відмовилася від спадщини у зв'язку з виїздом до Російської Федерації. У зв'язку з цим він звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 Постановою нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини та не наданням документів, що підтверджують родинні відносини з померлим. Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2017 року встановлено факт родинних відносин з померлим. ОСОБА_1 зазначив, що заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 він у встановлений ч.1 ст.1270 ЦК України не подав у зв'язку з тим, що йому було відомо про заповіт на ім'я ОСОБА_2 і про те, що вона подала заяву про прийняття спадщини за заповітом. Тому вважає, що строк для прийняття спадщини після смерті двоюрідного брата ним був пропущений з поважної причини. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив суд визначити йому додатковий строк один місяць для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його двоюрідного брата ОСОБА_3

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2018 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2018 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Шолоховської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, третя особа ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 12 червня 2018 року скасувати та ухвалити нове, про задоволення його позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ч.1 ст.1270 для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Як роз'яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись у нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з п.п. 3.3-3.5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок), заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі.

Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка. Ця відмітка скріплюється підписом нотаріуса.

Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Пунктами 3.15, 3.16 Порядку передбачено, що якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину.

Суд може визначити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З матеріалів справи вбачається ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_3 (а.с.30, 31).

За життя, ОСОБА_3, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Ткачовою Л.П. 23 вересня 2011 року, зареєстровано в реєстрі за № 2-1239, належала земельна ділянка площею 5,5813 га, розташована на території Шолохівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.9).

01 квітня 2013 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений секретарем Шолоховської сільської ради ОСОБА_5, яким усе своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, взагалі все те, що буде йому належати на день його смерті і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_2 (а.с.13, 43, 45).

З відповіді Першої Нікопольської державної нотаріальної контори від 03 березня 2018 року вбачається, що за місцем відкриття спадщини Першою Нікопольською державною нотаріальною конторою було відкрито спадкову справу №185/2014 після ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року, який мешкав на день смерті за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.38, 44).

Як вбачається зі спадкової справи №185/2014, 01 квітня 2013 року ОСОБА_2 подала до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Вказана заява була засвідчена секретарем Шолоховської сільської ради ОСОБА_5, зареєстрована в реєстрі за №56 та надійшла до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори 13 травня 2014 року (а.с.42).

Також у спадковій справі наявна заява ОСОБА_2 до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори від 09 грудня 2016 року, в якій ОСОБА_2 вказала, що у зв'язку з тим, що вона виїжджає на постійне місце проживання до Росії, спадщину оформляти не буде, не заперечує, щоб спадщина була видана за законом ОСОБА_1 (а.с.41).

09 грудня 2016 року ОСОБА_1 подав до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом та повідомив, що спадкоємців за законом крім нього у спадкодавця немає (а.с.40).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15 грудня 2016 року державним нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Ткачовою Л.П. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року, у зв'язку з пропуском шестимісячного строку з часу відкриття спадщини, та ненаданням документів, які підтверджують родинні відносини ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_3 (а.с.12).

Рішенням Нікопольського міськрайонного Дніпропетровської області від 27 липня 2017 року у справі №182/1216/17, яке набрало законної сили, позовну заяву ОСОБА_1 до Шолохівської сільської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадщину задоволено частково. Встановлено юридичний факт, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є двоюрідними братами. В решті вимог відмовлено (а.с.21-23).

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається із спадкової справи, ОСОБА_1 за місцем відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний строк після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року не звертався.

Звернувшись до суду зі вказаними позовними вимогами, ОСОБА_1 посилався на те, що йому було відомо про наявність заповіту ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2 та про подання нею до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом. Тільки після відмови ОСОБА_2 у 2016 році від оформлення спадщини він 09 грудня 2016 року звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 спадщину прийняла, подавши до нотаріальної контори у передбачений законом строк заяву про прийняття спадщини та протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України від прийняття спадщини не відмовилася.

Відмова ОСОБА_2 від спадщини, подана до нотаріальної контори 09 грудня 2016 року, тобто поза межами встановленого законом строку, не передбачає наслідків, передбачених ч.2 ст.1270 ЦК України.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження дійсної поважності причин пропуску ним строку для прийняття спадщини після ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Обставини, на які посилається позивач як на поважність пропуску строку для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, в обґрунтування своїх вимог, а саме на те, що ОСОБА_2 відмовилася від спадщини своєю заявою від 09 грудня 2016 року, не свідчать про поважність причини пропуску позивачем строку для звернення із заявою про прийняття спадщини.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, пославшись на їх недоведеність.

Доводи апеляційної скарги про те, що право позивача на спадкування залежало від відмови ОСОБА_2 від спадщини не свідчить про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки не позбавляли останнього права на подачу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року, у строк встановлений ст.1270 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О СТ А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді