Рішення

від 27.02.2019 по справі 910/12727/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

27.02.2019Справа № 910/12727/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/12727/18

за позовом акціонерного товариства Українська залізниця , м. Київ, в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця , м. Дніпро,

до товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІ-АБІА , м. Київ,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю Власівський Мірошник , с. Палатки Нововодолазького району Харківської області,

про стягнення 63 760 грн.,

без виклику представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.09.2018 публічне акціонерне товариство Українська залізниця (далі - Залізниця) в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Укрзалізниці (далі - Філія) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІ-АБІА (далі - Товариство) про стягнення 63 760 грн. штрафу за неправильно зазначену суму вантажу у накладній №44236123.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 (суддя Гумега О.В) позовну заяву і додані до неї документи повернуто Залізниці на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 зі справи №910/12727/18 апеляційну скаргу Залізниці було задоволено; ухвалу Господарського міста Києва від 27.09.2018 у справі №910/12727/18 скасовано; матеріали справи № 910/12727/18 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням від 18.12.2018 №05-23/2178 керівника апарату Господарського суду міста Києва Кривенко О.М. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи №910/12727/18 у зв'язку з відпусткою судді Гумеги О.В.

У результаті повторного автоматизованого розподілу матеріали справи №910/12727/18 були передані на розгляд судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач 15.01.2019 подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

21.01.2019 Залізниця подала суду клопотання про зміну найменування позивача, в якому заявник просив суд змінити найменування позивача з публічного акціонерного товариства Українська залізниця на акціонерне товариство Українська залізниця .

Крім того, 21.01.2019 Залізниця подала суду заяву про долучення до матеріалів справи документів.

Позивач 28.01.2019 подав суду відповідь на відзив, в якій заперечив проти викладених у відзиві доводів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 призначено засідання на 20.02.2019; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю Власівський Мірошник (далі - ТОВ Власівський Мірошник ); встановлено третій особі строк у п'ять днів з дня вручення даної ухвали для надання суду письмових пояснень щодо заявленого предмету спору з документальним підтвердженням викладених обставин.

ТОВ Власівський Мірошник 18.02.2019 подано суду письмові пояснення щодо заявленого предмету спору.

У судове засіданні 20.02.2019 з'явилися представники позивача та відповідача; представники третьої особу у засідання не з'явилися, про дату, час і місце проведення засідання була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача надав пояснення по суті спору, позов просив задовольнити повністю.

Представник відповідача надав пояснення по суті спору та просив суд у задоволенні позову відмовити посилаючись на письмові докази.

У судовому засіданні 20.02.2018 суд закінчив засідання з повідомленням сторін та оголосив про продовження розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позов, відповідь на відзив та письмові пояснення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року зі станції Власівка Південної залізниці Товариство здійснило відправлення вагону №95390738, згідно з накладною №44236123, на станцію Чорноморська Одеської залізниці.

При проходженні вагону через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, на підставі статті 24 Статуту залізниць України (далі - Статут), Залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у зазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній.

Відповідно до статті 3 Закону України Про залізничний транспорт законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України Про транспорт , Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування , цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно з частиною п'ятою статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 2 Статуту передбачено, що Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Відповідно до статті 5 Статуту на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує:

а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила);

б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів;

в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів);

г) інші нормативні документи.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно із статтею 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Частиною першою статті 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до абзаців першого, другого та четвертого пункту 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138) (далі - Правила оформлення перевізних документів), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 №542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за №798/5989).

Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Згідно із статтею 37 Статуту під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях.

Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах.

Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами.

Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом.

Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо).

Маса вантажів визначається відправником.

Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що у графі 55 Правильність внесених відомостей підтверджую представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Відповідно до абзацу третього пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення (ст. 7, 9, 13, 22, 24, 37, 39 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (далі - Правила приймання вантажів до перевезення), вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу.

Згідно з частиною другою статті 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Частинами першою - третьої статті 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Так, по прибуттю вагона на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, при переважуванні на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні, про що було складено комерційний акт від 21.03.2018 №450003/44/44, відповідно до якого: При переважеванні вагону в статичному режимі, з повною зупинкою та розчепленням, у присутності заст. ДС Клюєва, АРВ Плітченко, прийомоздавальника Рогозіної, на справних вагонних 150тн електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол заводський №032, що пройшли держповірку 29.12.2017р виявилось:вага брутто -81950кг, тара за документом-21080кг, вага нетто - 60870кг, що менше ваги, вказаної в документі на 3980кг. 7 ЗПП відправника-№Х237748, №Х237737, №Х237731, №Х237749 - на верхніх завантажувальних люках, №Х237747, №Х237746, №237750 - на нижніх розвантажувальних люках, справні, номери відповідають документу. Люки щільно закриті, течі вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася. Зав. вантажним двором за штатним розкладом не має .

Таким чином, при переважуванні вагону №95390738 було встановлено, що відповідачем було неправильно вказано масу вантажу.

Відповідно до частини першої статті 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно із статтею 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Частиною першою статті 118 Статуту передбачено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

У зв'язку з неправильним зазначенням відповідачем маси вантажу, який було завантажено у вагон №95390738, позивачем нараховано Товариству штраф у сумі 63 760 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказує на те, що ним було зважено вантаж на вагонних вагах, належних ТОВ Власівський Мірошник .

Вказані ваги, як засіб ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) відповідають вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 №442.

Тензометричні ваги занесені до Державного реєстру засобів вимірюваної техніки за №У498-02, взяті на облік ЗВВТ ревізором вагового господарства відповідної дирекції Залізниці, що підтверджується технічним паспортом засобу ваговимірювальної техніки від 10.01.2013, та регулярно проходять повірку без порушення встановлених зазначеною Інструкцією інтервалів з участю уповноважених представників Залізниці.

Крім того, відповідач зазначає, що така невідповідність маси є незрозумілою та може пояснюватися винятково частковою втратою вантажу внаслідок негерметичності вагону, у якому слідував вантаж, або зловмисними діями третіх осіб.

Відповідач стверджує, що маса вантажу була визначена шляхом її вимірювання на сертифікованих та повірених вагах, які перебувають на обліку позивача, не можна стверджувати, що відповідач причетний до неправильного зазначення у накладній цієї маси. Сам факт виявлення такої невідповідності не свідчить про неправильність дій відповідача, за які підлягає стягненню штраф.

Разом з тим, відповідачем не подано суду жодних доказів того, що ваги, на яких було здійснено перевантаження позивачем мають якісь дефекти або не відповідають встановленим нормам.

Крім того, з комерційного акта вбачається, що особи, які здійснювали перевірку вагону не виявили жодних слідів втрати вантажу чи його викрадення.

Що ж до доводів відповідача стосовно того, що комерційний акт від 21.03.2018 №450003/44/44 є неналежним доказом у справі, оскільки не містить підпису начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), а натомість містить підпис прийомоздавальника, який не має повноважень на підписання комерційного акта, то слід зазначити таке.

Відповідно до пункту 10 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334 (далі - Правила складання актів), комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

За сукупності трьох підписів зазначених працівників залізниці комерційний акт буде вважатися таким, що складений згідно з вимогами пункту 10 Правил складання актів.

Якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 23.11.2018 у справі №916/2450/17.

Згідно з наявною в матеріалах справи копією наказу начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол ОСОБА_3 від 29.12.2017 №739 про призначення відповідальних осіб, які мають право підписувати комерційні акти, прийом здавальника ОСОБА_2 призначено відповідальною особою, яка має право підпису комерційних актів замість начальника вантажного району, завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи.

Таким чином, доводи відповідача щодо відсутності підпису відповідної посадової особи в комерційному акті від 21.03.2018 №450003/44/44 є безпідставними.

Слід також зазначити, що комерційний акт відповідає вимогам, встановленим Правилами складання актів.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що абзацами першим і третім пункту 3.15 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею (із змінами, внесеними згідно з Рекомендаціями Вищого господарського суду від 18.11.2003 №04-5/1429, Роз'ясненням Вищого господарського суду від 29.09.2008 №04-5/225) передбачено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей, з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі, передбаченому статтею 118 Статуту .

У застосуванні статті 118 Статуту слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Залізниці є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно ж клопотання відповідача щодо зменшення розміру штрафу до 10%, оскільки Залізниці не завдано збитків з боку відповідача, а також те, що розмір штрафу, який заявлено до стягнення надмірно великий, порівняно з розміром перевізної плати, то слід зазначити, що розмір штрафу встановлений статтею 118 Статуту не підлягає зменшенню у порядку статті 233 Господарського кодексу України.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108; ідентифікаційний код 40081237) до товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІ-АБІА (03194, м. Київ, бульвар Кольцова, 14 Д, офіс 610; ідентифікаційний код 40994043), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Власівський Мірошник (63258, Харківська область, Нововодолазький район, село Палатки, вулиця Визволення, 1; ідентифікаційний код: 34895482), про стягнення 63 760 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІ-АБІА (03194, м. Київ, бульвар Кольцова, 14 Д, офіс 610; ідентифікаційний код 40994043) на користь акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108; ідентифікаційний код 40081237) 63 760 (шістдесят три тисячі сімсот шістдесят) грн. штрафу та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27.02.2019.

Суддя І.Д. Курдельчук