Рішення

від 27.02.2019 по справі 200/13618/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2019 р. Справа№200/13618/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., секретаря судового засідання Шташаліс О.О.,

від представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Слов'янської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Вчительська, 32, код за ЄДРПОУ 00696303)

до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код за ЄДРПОУ 39406028)

про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені,

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Слов'янської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 24 квітня 2018 року № НОМЕР_1 про сплату боргу з єдиного внеску у розмірі 1 100,86 гривень;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 24 квітня 2018 року № НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 45 983,19 гривень за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 24 квітня 2018 року № НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 170,00 гривень за неподання звітності;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 24 квітня 2018 року № НОМЕР_4 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 3 106,32 гривень, у т.ч. штраф у розмірі 3 005,26 гривень та пеня у розмірі - 101,06 гривень.

Ухвалою суду від 07 грудня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та підготовче засідання призначено на 19 грудня 2018 року. В подальшому підготовче засідання відкладалось на 11 та 31 січня 2019 року. В подальшому, ухвалою суду від 31 січня 2019 року закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено на 27 лютого 2019 року.

Позивач не погоджується із винесеною вимогою Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування та рішеннями про застосування штрафної санкції та нарахування пені, посилаючись на дію Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII, Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, яким введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Зазначає, що скористався своїм правом та направив до податкового органу відповідну заяву про звільнення від обов'язків щодо сплати єдиного соціального внеску, а також звертає увагу на те, що наявність сертифікатів Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили не передбачена Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» .

Вважає спірну вимогу та рішення протиправними, оскільки звільнений від виконання обов'язків платника єдиного внеску, що передбачені частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, і відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання обов'язків платника єдиного внеску у вказаний період до позивача не застосовуються, що є підставою для звернення до суду із цим позовом.

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечує проти позовних вимог, вважає вимоги, викладені у позовній заяві, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить суд відмовити у задоволені позову, посилаючись на те, що оскаржувана вимога та рішення про застосування штрафу відповідають вимогам законодавства, винесені в межах повноважень податкового органу.

Зазначає, що звільнення платника єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, передбачених статтею 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» пов'язується з необхідністю подання до податкового органу відповідної заяви не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Вважає, що підстави для звільнення позивача від виконання своїх обов'язків щодо сплати єдиного соціального внеску відсутні, тому просив суд відмовити у задоволені позову.

Позивач до судового засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Слов'янська міжрайонна державна лабораторія Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Вчительська, 32, код за ЄДРПОУ 00696303) (далі - позивач), зареєстроване як юридична особа за кодом ЄДРПОУ 00696303, що вбачається з відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розміщених в безкоштовному доступі на сайті Міністерства юстиції.

Судом встановлено, що 24 квітня 2018 року відповідно статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VІ (далі - Закон № 2464) відповідачем була винесена спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) № НОМЕР_1, відповідно до якої станом на квітень 2018 року за позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску (недоїмка) у загальному розмірі 1 100,86 гривень.

Того ж дня, 24 квітня 2018 року відповідачем прийняті спірні рішення, а саме:

- рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 24 квітня 2018 року № НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 45 983,19 гривень за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року;

- рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 24 квітня 2018 року № НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 170,00 гривень за неподання звітності;

- рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 24 квітня 2018 року № НОМЕР_4 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 3 106,32 гривень, у т.ч. штраф у розмірі 3 005,26 гривень та пеня у розмірі - 101,06 гривень.

Не погодившись з винесеними відповідачем рішеннями та вимогою про сплату боргу, позивач у травні 2018 року звернувся до ДФС України зі скаргою, у якій просив скасувати спірні рішення та вимогу.

05 червня 2018 року, листом № 19338/6/99-99-11-02-02-25 рішенням ДФС України про результати розгляду скарги спірні рішення та вимога залишені без змін, а скарга позивача без задоволення (а.с. 16-17).

Судом також встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем у травні 2018 року у добровільному порядку сплачено суму боргу у розмірі 1 100,86 гривень за спірною вимогою від 24 квітня 2018 року про сплату боргу (недоїмки) № НОМЕР_1. Ці обставини підтверджені карткою особового рахунку.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з абзацом 1 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Позивач в розумінні зазначених норм Закону є страхувальником та на нього покладений обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до приписів статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Частиною 6 зазначеної статті встановлено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Разом з тим, відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема, сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Згідно з пунктом 60.2 вказаної статті, у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

Як вже зазначалось судом вище, платником податків сума недоїмки у розмірі 1 100,86 гривень за спірною вимогою від 24 квітня 2018 року про сплату боргу (недоїмки) № НОМЕР_1 сплачена у добровільному порядку 07 травня 2018 року. Ці обставини підтверджені карткою особового рахунку позивача.

Отже, станом на день розгляду справи, вимога Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 24 квітня 2018 року № НОМЕР_1 про сплату боргу з єдиного внеску у розмірі 1 100,86 гривень - відкликана.

За таких обставин, у задоволенні вимоги позивача про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 24 квітня 2018 року № НОМЕР_1 про сплату боргу з єдиного внеску у розмірі 1 100,86 гривень слід відмовити.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 24 квітня 2018 року № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 201 року № 1669-VII (надалі - Закон № 1669).

Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, яке втратило чинність 2 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, в тому числі м. Маріуполь Донецької області було віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» м. Маріуполь Донецької області знову віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено пунктом 9-3 такого змісту (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин): платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

При цьому, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені статтями 25, 26 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до зазначених платників єдиного внеску, не застосовуються.

Оскільки, законом прямо встановлено, що відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені статтями 25, 26 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до зазначених платників єдиного внеску, не застосовуються, то зазначені вище спірні рішення податкового органу підлягають скасуванню.

Згідно з абзацом 1 статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Посилання відповідача на закінчення антитерористичної операції, підтвердженням чого є Указ Президента України від 30.04.2018 року №116/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях» (указ для службового користування) та лист Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 23.10.2018 року № 33/1-8434, є неприйнятними з огляду на те, що на час прийняття спірної вимоги Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року №405/2014 є чинний, тобто період проведення АТО триває.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що Указом Президента від 30.04.2018 року №116/2018 затверджено рішення РНБО «Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей» . Тобто, виходячи з назви самого рішення РНБО слідує, що антитерористична операція на території Донецької та Луганської областей триває, що спростовує доводи відповідача щодо завершення АТО.

Також, суд звертає увагу на те, що статтею 30 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268 від 18.01.2018 року були внесені зміни до деяких законодавчих актів України.

Так, статтею 3 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» № 638 від 20.03.2003 року було доповнено абзацом 10: «антитерористична операція може здійснюватися одночасно із відсіччю збройної агресії в порядку статті 51 Статуту Організації Обєднаних націй та/або в умовах запровадження воєнного чи надзвичайного стану відповідно до Конституції України та законодавства України»

Отже, суд зазначає, що діючі норми права не містять кінцевої дати закінчення антитерористичної операції, а дають підстави вважати, що антитерористична операція продовжується з операцією об'єднаних сил.

За таких обставин адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір позивачем був сплачений відповідно до платіжного доручення від 08 листопада 2018 року на суму 1 762,00 гривень та підлягає стягненню пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Слов'янської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Вчительська, 32, код за ЄДРПОУ 00696303) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код за ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 24 квітня 2018 року № НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 45 983,19 гривень за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 24 квітня 2018 року № НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 170,00 гривень за неподання звітності.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 24 квітня 2018 року № НОМЕР_4 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 3 106,32 гривень, у т.ч. штраф у розмірі 3 005,26 гривень та пеня у розмірі - 101,06 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь Слов'янської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Вчительська, 32, код за ЄДРПОУ 00696303) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 174 (одна тисяча сто сімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Вступна та резолютивна частини рішення прийнято у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 лютого 2019 року. Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 28 лютого 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Абдукадирова К.Е.