Рішення

від 20.02.2019 по справі 2040/8102/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2019 р. № 2040/8102/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Мурадли А.І.,

за участю:

представника позивача - Тамощюнаса А.Р.,

представника відповідача - Шамілової Л.П.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕФАНТ-М" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕФАНТ-М", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №00001341411 від 11 липня 2018 року на суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 652 584,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки, викладені в Акті перевірки № 2523/20-40-14-11-11/38156884 від 21.06.2018 року є помилковими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, а тому винесені відповідачем на підставі зазначеного акту перевірки податкове повідомлення - рішення №00001341411 від 11.07.2018 року є таким, що підлягає скасуванню, як протиправне, оскільки ТОВ "Елефант-М" жодним чином не порушувало положень податкового законодавства та законно і обґрунтовано розрахувало свій податковий кредит.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, надала відзив на позов, в якому зазначила, що податкове повідомленя-рішення є законним та правомірним, а в задоволенні позовних вимог просила відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність,допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Як встановлено судом, фахівцем Головного управління ДФС у Харківській області проведена позапланова документальна виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕФАНТ-М , код ЄДРПОУ 38156884, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ Чермет Харків , код ЄДРПОУ 36455308, за липень, серпень 2016 року.

За результатами перевірки було складено акт № 2523/20-40-14-11-11/38156884 від 21.06.2018 року (т. 1, а.с. 11-25)

Згідно висновків акту, встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7, ст.201, п.200.1, п.200.2, п.200.4, ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 652 584,00 грн. за серпень 2017 року.

На підставі висновків вказаного акту перевірки ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення №00001341411 від 11.07.2018 року про завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 652 584,00 грн. за серпень 2017 року (т. 1, а.с. 26-27).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Так судом встановлено, що між ТОВ Чермет Харків (Постачальник), та ТОВ Елефант-М (Покупець), укладено договір поставки № 03/12 від 03.12.2015 року, копію якого досліджено судом (т. 1, а.с. 128-132).

ТОВ Елефант-М за вказаним договором здійснювало придбання у ТОВ Чермет Харків сплаву на основі алюмінію.

Постачання сплаву на основі алюмінію на ТОВ Елефант-М здійснювалося Постачальником автомобільним транспортом відповідно до товарно-транспортних накладних (ТТН №29 від 05.07.2016 року, ТТН №32 від 28.07.2016 року, ТТН №32/1 від 28.07.2016 року, ТТН №33 від 03.08.2016 року, ТТН №33/1 від 03.08.2016 року, ТТН №34 від 08.08.2016 року, ТТН №34/1 від 08.08.2016 року, ТТН №34/3 від 12.08.2016 року, ТТН №34/4 від 16.08.2016 року, ТТН №34/1 від 22.08.2016 року, ТТН №34/11 від 22.08.2016 року, ТТН №34/12 від 22.08.2016 року), що наявні у матеріалах справи до складу покупця (т. 1, а.с. 133, 135, 137, 139, 141, 143, 145, 147, 149, 151, 153, 154).

Факт приймання товару від ТОВ "Чермет Харків" підтверджується картками складського обліку матеріалу (т. 2, а.с. 68, 168-171, 187-188).

ТОВ Елефант-М здійснило оплату за поставлений сплав на основі алюмінію, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень №1284, №1315, №1327, №1342, №1359, №1361, №1406, №1425, №1435, №1449, №1474, №1500, №1538, №1566, №1567, №1578, №1588, №1615, №1639, №1645, №1660, №1663, №1689, №1690, №1700, №1720, №1732, №1755, №1775, №1783, №1787, №1830, №1854, №1860, №1877, №1910, №1937, №1958, №1966 (т. 1, а.с. 156-194).

Також, на підтвердження реальності здійснення господарської операції до суду надано: видаткові накладні № РН-0000435 від 05 липня 2016 року, № РН-0000497 від 28 липня 2016 року, № РН-0000514 від 28 липня 2016 року, № РН-0000503 від 03 серпня 2016 року, № РН-0000516 від 03 серпня 2016 року, № Р11-0000510 від 08 серпня 2016 року, № РН-0000517 від 08 серпня 2016 року, № РН-0000526 від 12 серпня 2016 року, № РН-0000541 від 16 серпня 2016 року, № РН-0000568 від 22 серпня 2016 року, № РН-()000575 від 22 серпня 2016 року, податкові накладні № 14 від 05.07.2016 року, № 85 від 28.07.2016 року, № 12 від 03.08.2016 року, № 22 від 08.08.2016 року, № 29 від 08.08.2016 року, № 41 від 12.08.2016 року, № 46 від 16.08.2016 року, № 75 від 22.08.2016 року, № 77 від 22.08.2016 року з квитанціями про їх прийняття, (т. 1, а.с. 132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 146, 148, 150, 152, т. 2, а.с 221-237).

В подальшому, ТОВ Елефант-М згідно звітів про використання матеріалів на виробництво продукції використовувало сплав алюмінію для виробництва віконної фурнітури.

Щодо наявних виробничих потужностей суд зазначає.

Згідно штатного розпису на 2016 рік на підприємстві працювало в середньому 140 осіб робочих спеціальностей, необхідних для виробничого процесу з виготовлення віконної фурнітури з поставленої за договором сплаву на основі алюмінію (т. 2, а.с. 194).

Також на підтвердження наявності виробничих приміщень позивачем надано договори оренди нежитлових приміщень та акти прийому-передачі предмета оренди (т. 2, а.с. 195-200).

Готову продукцію ТОВ ЕЛЕФАНТ-М реалізовувало як на внутрішньому ринку України, що підтверджується наданими до суду договорами, листуванням з контрагентами, видатковими накладними, податковими накладними з квитанціями про їх прийняття, довіреностями, так і на експорт, що підтверджується наданими до суду контрактами та митними деклараціями .

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог абз. "а" п.198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що угода, укладена між позивачем та його контрагентом є чинною та не визнано в установленому порядку недійсною.

Позивачем надані належні первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарської операції.

Таким чином, позивачем було повністю дотримано вимоги Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит по операціях з контрагентами.

Під час розгляду даної справи відповідачем не надано до суду будь - яких доказів на підтвердження встановлених порушень позивачем вимог п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, тоді як позивачем надано до суду належні та допустимі докази, які свідчать про реальність господарських операцій з контрагентом, що відображені позивачем в податковому обліку.

Відносно викладених в акті перевірки обставин стосовно отримання узагальненої податкової інформації від іншого контролюючого органу відносно контрагента позивача, суд зазначає наступне, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 73, 74 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб підприємства позивача або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб'єктом владних повноважень до суду також не подано.

Щодо посилання відповідача на те, що до перевірки не надано жодних договорів укладених між ТОВ "Елефант-М" та ТОВ "Чермет Харків" за липень, серпень 2016 року, не надано жодних первинних документів на підтвердження дійсності господарських операці, судом встановлено наступне.

Так в акті перевірки зазначено, що листом від 20.06.2017 року № 2006/1 ТОВ "Елефант-М" повідомило ГУ ДФС у Харківській області, що 25.10.2016 року, на підставі ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19.10.2016 у справі № 428/11125/16-к за кримінальним провадженням №32015130000000036 старшим слідчим з ОВС ВКР слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Луганській області капітаном податкової міліції Лємзяковим Є.С. був проведений обшук у приміщенні за адресою м. Харків, вул. Конєва, 6. 4, поверх 5, яке позивач орендує з метою розміщення офісу. В ході обшуку у товариства були вилучені оригінали всіх договорів за 2014-2016 роки, а також первинні документи, про що зазначено у Протоколі обшуку від 25.10.2016 року (т. 2, а.с. 3-26).

Листом від 03.07.2017 року №10681/7/20-40-14-11-16 було направлено інформацію до ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Луганській області щодо надання документів по взаємовідносинам з ТОВ Чермет Харків (податковий номер 36455308) за період липень 2016 року, серпень 2016 року.

ГУ ДФС у Луганській області було надано документи по ТОВ ЕЛЕФАНТ- М (податковий номер 38156884) по взаємовідносинам з ТОВ Чермет Харків (податковий номер 36455308) за липень 2016 року, серпень 2016 року, що зазначено в самому акті та незаперечується відповідачем.

Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність посилань контролюючого органу на відсутність первинних документів по взаємовідносинам ТОВ ЕЛЕФАНТ- М з ТОВ Чермет Харків , оскільки вищевказані документи первинного бухгалтерського та податкового обліку були вилученні органами податкової поліції, а тому підприємство позивача з об'єктивних причин не мало можливості надати їх до перевірки працівникам податкового органу.

Щодо ухвали Сватівського районного суду Луганської області по справі № 426/5478/17 від 27.03.2017 року, якою ОСОБУ_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України на підставі ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строку давності, слід зазначити наступне.

Кримінальне правопорушення в якому обвинувачувалась ОСОБА_2, мало місце в період з травня 2014 року по червень 2014 року, що не відноситься до перевіряє мого періоду, так як перевірка ТОВ ЕЛЕФАНТ-М з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ Чермет Харків , код ЄДРПОУ 36455308 проводилась за липень, серпень 2016 року. Договір поставки між ТОВ Чермет Харків (Постачальник), та ТОВ Елефант-М (Покупець), укладено 03.12.2015 року, а господарські операції фактично відбувались у липні - серпні 2016 року.

Отже, надана до матеріалів справи ухвала Сватівського районного суду Луганської області по справі № 426/5478/17 від 27.03.2017 року на висновки суду не впливає.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій позивача з контрагентом та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення. За таких умов, оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення не відповідає вимогам закону, що є підставою для його скасування.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант-М" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕФАНТ-М" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00001341411 від 11.07.2018 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕФАНТ-М" (вул. Конєва, буд. 4, офіс 506, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 38156884) судовий збір у сумі 10 317,38 грн. (десять тисяч триста сімнадцять грн. 38 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 28 лютого 2019 року.

Суддя Бідонько А.В.