Постанова

від 28.02.2019 по справі 826/7226/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7226/16 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: Беспалова О. О.

суддів: Губської О. А., Парінова А. Б.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

представника позивача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю А-пілон на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2018 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення не зазначений, дата складання повного тексту не зазначена) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю А-пілон до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ А-пілон звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови № 053/40-212-10/2421 від 25.03.2016 р.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2018 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив ряд порушень процесуальних норм права: не постановив ухвалу про перехід в письмове провадження; не дотримався шістдесятиденного строку розгляду справу, який сплинув 12.07.2016 р.; вирішив справу без проведення підготовчого засідання; не здійснював посилання на аркуші справи при оцінці доказів у мотивувальній частині оскаржуваного рішення; не визнав недопустимими докази, походження яких невідоме.

В частині порушення норм матеріального права апелянт зазначає, що постанова про притягнення його до відповідальності не розкриває об'єктивної сторони правопорушення; відповідачем не повідомлено про розгляд справи за три дні до розгляду, всупереч вимог Порядку № 735; перевірку проведено за відсутності позивача; оскаржувана постанова винесена передчасно - до закінчення строку для добровільного виконання вимог припису.

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив, зареєстрований 20.02.2019 р. за вх. № 6528, в якому відповідач наголошує на вимогах Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМ України від 6 квітня 1995 р. № 244, та зазначає, що накладення штрафу відбулося органом, уповноваженим на накладення штрафу, відтак рішення суду першої інстанції є правомірним.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, особу, що з'явилась, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 19.02.2016 року № 62 Про проведення позапланових перевірок Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Держархбудінспекції та Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві наказано провести позапланові перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт з будівництва багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського значення по вулиці Князів Коріатовичів (колишня - Свердлова), 116, по вулиці Князів Коріатовичів, 118, по вулиці Князів Коріатовичів, 120 у місті Вінниці та по вулиці Монастирській, б/н у місті Винниці (а. с. 104).

Державною архітектурно-будівельною інспекцією видано направлення № 09.02.2016 року № 212-6/027/40-212-10/998 для здійснення позапланової перевірки багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення (житловий будинок № 3) по вулиці Князів Коріатовичів, 120, у місті Вінниці на підставі вищезазначеного наказу та колективного письмового звернення ОСОБА_4 та інших (а. с. 105).

За наслідком здійснення позапланової перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2016 року (а. с. 16-20).

Як вбачається з акту, в ході перевірки встановлено наступні порушення, що допущені ТОВ А-пілон як розробником проектної документації, переданої замовнику: проектна документація розроблена без виконання інженерних вишукувань та без отримання відповідних технічних умов, чим порушено частину 2 статті 26 Закону Про регулювання містобудівної діяльності та статтю 26 Закону України Про архітектурну діяльність .

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2016 року та оформлено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.03.2016 року (а. с. 21-25).

Листом від 10.03.2016 р. № 40-212-10/1749 відповідач 12.03.2016 р. надіслав на адресу позивача оригінали припису та протоколу, копію акту перевірки, зазначивши у листі про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення (а. с. 106 - 108).

25.03.2016 року ДАБІ України прийнято постанову № 053/40-212-10/2421 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою товариство з обмеженою відповідальністю А-пілон визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.10.1994 р. № 208/94-ВР (далі - Закон № 208) суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва, проектна організація - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 28.02.2019 р. апелянт наголошував на тій обставині, що замовник проектної документації не давав вказівки на виготовлення проекту із розробкою інженерного забезпечення будівлі та замовленням мереж водопроводу та побутової каналізації, мотивуючи це тим, що цими питаннями займатимуться інші організації.

В той же час, у відповідності до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 р. № 3038-VI проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

Статтею 26 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 р. № 687-XIV передбачено, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані: додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування; не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови; не розголошувати без згоди замовника відомості, які становлять комерційну таємницю проекту.

В розумінні вказаної норми, проектант несе відповідальність не тільки за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, але і вимогам державних стандартів, норм і правил.

Так колегією суддів встановлено, що у відповідності до п. п. 4.1 - 4.4 Р. 4 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил.

Не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань, що повинні бути виконані відповідно до ДБН А.2.1-1 на нових земельних ділянках, а при реконструкції та капітальному ремонті об'єктів - без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об'єктів.

Оформлення проектної документації здійснюється згідно з нормативними документами комплексу А.2.4 Система проектної документації для будівництва .

Основними складовими вихідних даних є:

- містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;

- технічні умови;

- завдання на проектування (додаток Б); Інші вихідні дані, які надаються замовником, наведені в додатку А.

Технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта (ТУ) повинні передбачати виключно ті роботи і в тих обсягах, які необхідні для здійснення інженерного забезпечення об'єкта, що проектується.

Враховуючи наведені вимоги, колегія суддів допускає можливість виготовлення певних елементів проектної документації не безпосередньо позивачем, а іншою спеціалізованою організацією, як зазначено представником позивача в судовому засіданні 28.02.2019 р., проте відсутність цих елементів у самій проектній документації станом на момент передачі її замовнику, що є підставою для початку будівництва, в розумінні вказаних норм є недопустимою.

Враховуючи наведене, а також той факт, що позивач повністю визнає відсутність складових проектної документації, зазначених у акті перевірки, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги без необхідності встановлення факту відсутності цих складових у розумінні ч. 1 ст. 78 КАС України.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивача про розгляд справи повідомлено належним чином, що підтверджується аркушами справи 106 - 108; склад правопорушення у оскаржуваній постанові розкрито повністю, що підтверджується текстом самої постанови; обов'язковість присутності проектанта при проведенні перевірки на об'єкті будівництва у чинному законодавстві не передбачена, в той час як на об'єкті під час перевірки були присутні інженер з технічного нагляду та начальник будівельної дільниці; винесення оскаржуваної постанови не перебуває у залежності від виконання чи невиконання позивачем вимог припису, оскільки правопорушення виникає з моменту передачі проектної документації замовнику, що мало місце у даній справі та є самостійною підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Що ж стосується доводів апелянта про порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону колегія суддів звертає увагу на таке.

У відповідності до абз. 2 ч. 2 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Натомість, колегією суддів встановлено, що перехід у письмове провадження суд першої інстанції здійснив саме за клопотанням позивача, що підтверджується матеріалами справи (а. с. 154).

Відтак доводи апелянта про неможливість з вини суду першої інстанції висловити свою позицію в судових засіданнях є безпідставними.

При цьому, окремо колегія суддів звертає увагу і на доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції при розгляді справи принципу розумності строку її розгляду.

Суть вказаного принципу розкривається у п. 11 ч. 1 ст. 4 КАС України, відповідно до якого розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

В свою чергу, в період судового оскарження спірної постанови позивач не мав обов'язку з її виконання, що означає відсутність негативних наслідків для позивача у зв'язку з тривалим розглядом справи, відтак відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

За цих обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю А-пілон на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю А-пілон до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя О. А. Губська Суддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 28.02.2019 р.)