Постанова

від 26.02.2019 по справі 365/11/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2019 року м. Київ

Унікальний номер справи 365/11/18

Апеляційне провадження 22-ц/824/3300/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Махлай Л.Д.,

суддів Кравець В.А, Мазурик О.Ф.

при секретарі Борисенко Д.В.

сторони

позивач ОСОБА_2

відповідачі Головне управління Держгеокадастру у Київській області

ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

Товариство з обмеженою відповідальністю Квінт ЛТД

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області, подану через представника Тичину ІгоряВікторовича, апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на рішення Згурівського районного суду Київської області від 21 листопада 2018 року, ухвалене під головуванням судді Денисенко Н.О., у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю Квінт ЛТД , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Селянське фермерське господарство Медвідь , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Згурівська районна державна адміністрація Київської області, Малоберезанська сільська рада Згурівського району Київської області про визнання недійсними наказів та договорів оренди, скасування державної реєстрації,

в с т а н о в и в :

у січні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТОВ Квінт ЛТД , у якому просив визнати недійсними накази Головного управління про надання дозволу на розроблення проекту документації із землеустрою від 17.11.2016 № 10-24153/15-16-сг, від 17.01.2017 № 10-919/15-17-сг та від 20.01.2017 № 10-1353/15-17-сг, та накази про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність від 10.10.2017 № 10-19068/15-17-сг, від 13.09.2017 № 10-17016/15-17-сг та від 31.08.2017 № 10-16055/15-17-сг; договори оренди землі від 17.10.2017, укладені між ТОВ Квінт ЛТД та ОСОБА_5, ТОВ Квінт ЛТД та ОСОБА_6, які зареєстровані Державним реєстратором відповідно 31.10.2017 та 23.10.2017, скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на ці земельні ділянки та на право їх оренди, зобов'язати ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не чинити перешкоди СФГ Медвідь у користуванні земельною ділянкою, площею 7,7338 га.

В обґрунтування позову зазначав, що рішенням Згурівської районної ради Київської області від 30.09.1999 № 105-07-ХХІІІ було припинено право ОСОБА_10 на користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства, площею 49,5 га, розташованою на території Малоберезанської сільської ради Згурівського району Київської області, та надано цю земельну ділянку у його користування безстроково. 13.11.2000 на підставі цього рішення йому був виданий Державний акт на право постійного користування землею, площею 49,533 га, серії НОМЕР_1, який був зареєстрований у Книзі реєстрації державних актів на право постійного користування землею Згурівської районної ради Київської області за № 3 (далі - Державний акт серії НОМЕР_1) та який відповідно до п. 10 Р. VІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр є дійсним. Кадастровий номер цій земельній ділянці не присвоєно. 29.03.1993 з метою сільськогосподарської діяльності та використання зазначеної земельної ділянки було зареєстровано Селянське фермерське господарство Медвідь (далі - СФГ Медвідь ), ідентифікаційний код 19420153.

У 2003 та 2012 роках члени СФГ Медвідь одержали у власність земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства із земельної ділянки площею 49,533 га, загальною площею 41,7992 га, яка складається із 11 окремих земельних ділянок. Зокрема ОСОБА_2 має у власності земельну ділянку, площею 3,7998 га, кадастровий номер якої НОМЕР_2, ОСОБА_11 - дві земельні ділянки, площею 3,7999 га, кадастровий номер якої НОМЕР_3, та площею 3,8 га, кадастровий номер якої НОМЕР_4, ОСОБА_12 - площею 3,8 га, кадастровий номер якої НОМЕР_5, ОСОБА_13 - площею 3,7999 га, кадастровий номер якої НОМЕР_6, ОСОБА_14 - площею 3,7999 га, кадастровий номер якої НОМЕР_7, ОСОБА_15 - площею 3,7999 га, кадастровий номер якої НОМЕР_8, ОСОБА_16 - площею 3,8 га, кадастровий номер якої НОМЕР_9, ОСОБА_17 - площею 3,7999 га, кадастровий номер якої НОМЕР_10, ОСОБА_18 - площею 3,7999 га, кадастровий номер якої НОМЕР_11 та ОСОБА_12 - площею 3,8 га, кадастровий номер якої НОМЕР_12.

Відтак у ОСОБА_2 відповідно до чинного законодавства на праві користування залишилось 7,7338 га. Проте у 2017 році Головне управління Держгеокадастру у Київській області (далі - Головне управління) передало частину зазначеної землі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства у вигляді окремих земельних ділянок, загальною площею 5,4000 га, відповідно до наказів Головного управління про надання дозволу на розроблення проекту документації із землеустрою від 17.11.2016 № 10-24153/15-16-сг, від 17.01.2017 № 10-919/15-17-сг та від 20.01.2017 № 10-1353/15-17-сг, та про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність від 10.10.2017 № 10-19068/15-17-сг, від 13.09.2017 № 10-17016/15-17-сг та від 31.08.2017 № 10-16055/15-17-сг. ОСОБА_4 було передано земельну ділянку, площею 1,4000 га, кадастровий номер якої НОМЕР_13, ОСОБА_5 - площею 2,0000 га, кадастровий номер якої НОМЕР_14, ОСОБА_6 - площею 2,0000 га, кадастровий номер якої НОМЕР_15, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстрували своє право власності на ці земельні ділянки та на підставі договорів оренди передали їх ТОВ Квінт ЛТД в оренду на 10 років. Право оренди цих земельних ділянок 31.10.2017 зареєстрував державний нотаріус Згурівської районної державної нотаріальної контори Київської області. Зазначені три спірні земельні ділянки межують із земельною ділянкою ОСОБА_11, кадастровий номер якої НОМЕР_3. Усі ці ділянки розташовані в межах однієї кадастрової зони 04 та кадастрового кварталу 04:006.

На момент видачі Головним управлінням вищезазначених наказів щодо спірних земельних ділянок останні не були виведені зі складу земельної ділянки, площею 49,533 га в частині нерозділеного залишку землі, площею 7,7338 га та не були включені (зараховані) до земель запасу сільської ради. Натомість СФГ Медвідь правомірно користувалося цією землею та сплачувало податки. Проте Головне управління всупереч вимогам ч. 5 ст. 116 ЗК України та п. 7 Розділу Х Перехідні положення ЗК України, згідно з яким громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, тобто до 01.01.2002, зберігають право на ці ділянки передали ці земельні ділянки відповідачам.

Вважає, що він зберіг право постійного користування на земельну ділянку, площею 7,7338 га, а тому відповідачами порушено його право на користування спірною земельною ділянкою.

Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 21.11.2018 позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Київській області на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 8 457, 60 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Головне управління Держгеокадастру у Київській області через представника подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, вважає, висновки суду про те, що позивач та СФГ Медвідь мають законне право користування спірною земельною ділянкою не відповідають встановленим у справі обставинам. Право позивача на користування земельною ділянкою площею 49,533 га посвідчено Державним актом серії НОМЕР_1. Документація із землеустрою щодо оформлення цього Державного акта та сам акт на зазначену земельну ділянку виданий з встановленими координатами кутів зовнішніх меж землекористування. У подальшому члени СФГ Медвідь добровільно переоформили право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства, на право приватної власності на ці земельні ділянки для ведення фермерського господарства загальною площею 41,3988 га. Зазначене відповідає п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 № 449 Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою , згідно з яким раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб. Після проведення зазначеного розпаювання земельної ділянки членами фермерського господарства зміни до Державного акта серії НОМЕР_1 внесені не були, договір оренди на земельну ділянку площею 7,7338 га позивач не уклав. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Позивач не надав жодних належних та допустимих доказів того, що ця земельна ділянка була сформована, визначені її межі, відбулося винесення межових знаків на полі та відомості занесені до Державного земельного кадастру. Відсутність встановлення меж прямо забороняла користуватися земельною ділянкою. Головне управління, яке є розпорядником земель державної власності, відмовило голові ФГ Медвідь в оформленні договору оренди на спірну земельну ділянку, відтак вона залишилась у державній власності. На виконання Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 898-Р Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками цю земельну ділянку було відібрано та зарезервовано для забезпечення потреб учасників бойових дій земельними ділянками для ведення особистого селянського господарства. За зверненням ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ця земельна ділянка передана їм у власність як учасникам АТО. Відтак вважає, що земельна ділянка передана у власність цих осіб на законних підставах.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 також не погодилися з рішенням суду та подали апеляційну скаргу, у якій просять скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Посилаються на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, вважають висновок суду про те, що Державний акт на право користування земельною ділянкою площею 49,533 га від 30.09.1999 помилковим, оскільки земельна ділянка у такому розмірі припинила своє існування ще у 2012 році після розпаювання цієї земельної ділянки та передачі її у власність членам СФГ Медвідь . На час надання їм спірних земельних ділянок ОСОБА_2 не мав жодних підстав розпоряджатися частиною земельної ділянки, яка не була розпайована площею 7,7338 га, оскільки ця земельна ділянка залишилася у державній власності. Вони скористалися наданим ним правом як учасникам бойових дій на отримання земельних ділянок та отримали їх у встановленому законом порядку.

У відзивах ОСОБА_2 просить апеляційні скарги залишити без задоволення , а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що судом правильно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми права. Доказів про те, що спірні земельні ділянки перебували у запасі відповідач не надав. Відповідно до висновку експерта лише частина земель була розпайована, а решта залишилася у його користуванні. Він отримав Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 49,533 га відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів оренди землі, яка затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 № 43 і відповідно до положень якої у разі зміни у розташуванні меж земельної ділянки або умов її передачі чи надання, які відбулися після видачі державного акта, ці зміни вносяться до обох примірників державного акта, проте сам державний акт залишається чинним. Він не переоформив правовстановлюючі документи на частину земельної ділянки, яка залишилася у його користуванні після розпаювання земель площею 7,7338 га, проте згідно зі ст. 92 та п. 6 розділу Х Перехідні положення ЗК України це не є обов `язковим та не припиняє його право користування земельною ділянкою.

У судовому засіданні представник Головного управління Держгеокадастру у Київській області ТичинаІ.В. підтримав апеляційні скарги та просивїх задовольнити .

Позивач та його представник ОСОБА_19, який є одночасно представником СФГ Медвідь підтримали відзиви на апеляційні скарги та просили апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішення Згурівської районної ради Київської області від 30.09.1999 № 105-07-ХХІІІ було припинено право ОСОБА_10 на користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства, площею 49,5 га, розташованою на території Малоберезанської сільської ради Згурівського району Київської області, та надано цю земельну ділянку у користування його синові ОСОБА_2

13.11.2000 на підставі цього рішення ОСОБА_2 видано Державний акт на право постійного користування землею, площею 49,533 га, серії НОМЕР_1, який був зареєстрований у Книзі реєстрації державних актів на право постійного користування землею Згурівської районної ради Київської області за № 3. Кадастровий номер цій земельній ділянці не було присвоєно.

29.03.1993 з метою сільськогосподарської діяльності та використання зазначеної земельної ділянки було зареєстровано СФГ Медвідь та присвоєно ідентифікаційний код 19420153.

У 2003 та 2012 роках члени СФГ Медвідь провели розпаювання частини земельної ділянки площею 49,533 га та одержали у власність земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, загальною площею 41,7992 га, яка складається із 11 окремих земельних ділянок. Зокрема ОСОБА_2 отримав у власність земельну ділянку площею 3,7998 га, кадастровий номер якої НОМЕР_2, ОСОБА_11 - дві земельні ділянки, площею 3,7999 га, кадастровий номер якої НОМЕР_3, та площею 3,8 га, кадастровий номер якої НОМЕР_4, ОСОБА_12 - площею 3,8 га, кадастровий номер якої НОМЕР_5, ОСОБА_13 - площею 3,7999 га, кадастровий номер якої НОМЕР_6, ОСОБА_14 - площею 3,7999 га, кадастровий номер якої НОМЕР_7, ОСОБА_15 - площею 3,7999 га, кадастровий номер якої НОМЕР_8, ОСОБА_16 - площею 3,8 га, кадастровий номер якої НОМЕР_9, ОСОБА_17 - площею 3,7999 га, кадастровий номер якої НОМЕР_10, ОСОБА_18 - площею 3,7999 га, кадастровий номер якої НОМЕР_11 та ОСОБА_12 - площею 3,8 га, кадастровий номер якої НОМЕР_12.

Земельна ділянка 7,7338, яка була у складі земельної ділянки 49,533 га залишилася не розпайованою та нею продовжував користуватися ОСОБА_2

Наказом Головного управління Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою від 20.01.2017 № 10-1353/15-17-сг ОСОБА_6 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Малоберезанської сільської ради Згурівського району Київської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, у тому числі за земельними угіддями: рілля 2,0000 га.

Наказом Головного управління Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність від 31.08.2017 № 10-16055/15-17-сг затверджено документацію із землеустрою та надано ОСОБА_6 у власність цю земельну ділянку, кадастровий номер якої НОМЕР_15.

03.10.2017 державний реєстратор Згурівської районної державної нотаріальної контори Саркісян О.М. провела державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на зазначену земельну ділянку, індексний номер 37389668, номер запису про право власності 22643064 від 27.09.2017.

17.10.2017 ОСОБА_6 передав зазначену земельну ділянку за договором оренди землі, без номера, ТОВ Квінт ЛТД у платне користування строком на 10 років. Цей договір 26.10.2017 зареєстрований державним реєстратором Згурівської районної державної нотаріальної контори Саркісян О.М. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер 37791696. Номер запису про інше речове право 23039133 від 23.10.2017.

Наказом Головного управління Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою від 17.01.2017 № 10-919/15-17-сг ОСОБА_5 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Малоберезанської сільської ради Згурівського району Київської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, у тому числі за земельними угіддями: рілля 2,0000 га.

Наказом Головного управління Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність від 13.09.2017 № 10-17016/15-17-сг затверджено документацію із землеустрою та надано ОСОБА_5 у власність цю земельну ділянку, кадастровий номер якої НОМЕР_14.

03.10.2017 державний реєстратор Згурівської районної державної нотаріальної контори Саркісян О.М. провела державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на зазначену земельну ділянку, індексний номер 37389760, номер запису про право власності 22643153 від 27.09.2017.

17.10.2017 ОСОБА_5 передав зазначену земельну ділянку за договором оренди землі, без номера, ТОВ Квінт ЛТД у платне користування строком на 10 років. Цей Договір 04.11.2017 був зареєстрований державним реєстратором Згурівської районної державної нотаріальної контори Саркісян О.М. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер 37946405. Номер запису про інше речове право 23189304 від 31.10.2017.

Наказом Головного управління Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою від 17.11.2016 № 10-24153/15-16-сг ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Малоберезанської сільської ради Згурівського району Київської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 1,4000 га, у тому числі за земельними угіддями: рілля 1,4000 га.

Наказом Головного управління Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність від 10.10.2017 № 10-19068/15-17-сг затверджено документацію із землеустрою та надано ОСОБА_4 у власність цю земельну ділянку, кадастровий номер якої НОМЕР_13 (т.1 а.с.50-53, 54-56, 57, 58-61, 62, 63-66, 67, 136-183, 184-238 - копії наказів, договорів оренди землі, актів прийому-передачі, Витягів та проектів землеустрою).

Відповідно до висновку судового експерта від 03.09.2018 № 19-18 має місце накладення цих трьох земельних ділянок площами 1,4000 га, 2,0000 га та 2,0000 га на земельну ділянку площею 49,533 га. Площа накладення становить 5,4000 га, яка входить до нерозпайованої частини земельної ділянки площею 7,7338 га. У зв'язку із відсутністю каталогу координат земельної ділянки площею 1,4 га, користувач ОСОБА_4, накладення цієї земельної ділянки на нерозпайовану частину земельної ділянки площею 7,7338 га із земельною ділянкою площею 49,5 га експерт встановив згідно з публічною картою України.

Накладення зазначених трьох спірних ділянок на земельну ділянку площею 49,533 га становить 10,90 %, накладення на земельну ділянку площею 7,7338 га - 69,82 %.

Відповідно до довідки, виданої виконкомом Малоберезанської сільської ради нерозподілений залишок землі площею 7,7338 га, що входить до складу земельної ділянки площею 49,5 га, наданої ОСОБА_2, до земель запасу сільської ради не включений (не зарахований) ( а.с.69 т.1).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що право користування позивача земельною ділянкою площею 7,7338 га, після розпаювання земельної ділянки площею 49,5 га не припинилося, на час видання Головним управлінням наказів щодо спірних земельних ділянок останні не були виведені зі складу земельної ділянки, площею 49,533 га в частині нерозділеного залишку землі, площею 7,7338 га, та Головне управління не надало належних та допустимих доказів на підтвердження доводів про відібрання спірної земельної ділянки.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до п. а та п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 цього Кодексу сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

З комплексного аналізу норм статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України Про фермерське господарство можна зробити висновок, що після укладення договору тимчасового користування землею фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статуcу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов `язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов `язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Саме такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц.

За обставинами справи встановлено, що земельна ділянка площею 49,5 га, яка розташована на території Малоберезанської сільської ради Згурівського району Київської області була надана у користування батьку позивача ОСОБА_10 за рішенням Малобезанської сільської ради від 27.02.1993 для ведення фермерського господарства.

29.03.1993 було зареєстровано СФГ Медвідь .

У зв`язку із смертю ОСОБА_10 припинено його право користування земельною ділянкою та передано цю ж саму земельну ділянку у користування сину померлого ОСОБА_2 для подальшого ведення цього ж фермерського господарства.

За вказаних обставин незважаючи на те, що Державний акт на право постійного користування цією земельною ділянкою видано на ім `я ОСОБА_2 за положеннями ст. 12 Закону України Про фермерське господарство зазначена земельна ділянка входить до складу земель фермерського господарства.

Суд на зазначене уваги не звернув, не врахував вищенаведені положення Закону України Про фермерське господарство та дійшов помилкових висновків про те, що надання земельних ділянок відповідачам порушує права та інтереси ОСОБА_2 як фізичної особи.

За обставинами справи встановлено, що у 2003 та 2012 роках члени СФГ Медвідь провели розпаювання земельної ділянки площею 49,533 га та одержали у власність земельні ділянки у розмірах земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства. Так, із однієї земельної ділянки площею 49,533 га було утворено 11 окремих земельних ділянок. Зокрема, ОСОБА_22 отримав у власність земельну ділянку площею 3,7998 га, кадастровий номер якої НОМЕР_2. Як зазначив позивач у судовому засіданні земельні ділянки, які були передані у власність членам СФГ Медвідь були винесені в натурі на місцевості. Будь - якого рішення про виведення цих земельних ділянок із земельної ділянки площею 49,533 га не приймалося. Про порушення своїх прав як власника земельної ділянки площею 3,7998 га позивач не зазначає.

Після розпаювання загальна площа земельних ділянок наданих у власність членам СФГ Медвідь склала 41,7992 га.

Земельна ділянка 7,7338 га, яка була у складі земельної ділянки 49,533 га залишилася не розпайованою, оскільки встановлені законом норми передачі у власність земельних ділянок (паю) не дозволяли передати земельні ділянки членам СФГ Медвідь у більших розмірах.

Проте цією земельною ділянкою продовжувало користуватися СФГ Медвідь , сплачуючи земельний податок, а не ОСОБА_2

Будь - яких рішень щодо відведення земельної ділянки площею 7,7338 га у користування чи у власність ОСОБА_2 в установленому порядку не приймалося. Не приймалося таких рішень і щодо надання цієї земельної ділянки СФГ Медвідь .

За вказаних обставин колегія суддів вважає, що висновки суду про те, що надання земельних ділянок відповідачам із земельної ділянки площею 7,7338 га порушує права та інтереси позивача є помилковими.

Згідно із ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Як вказувалося вище позивач є власником земельної ділянки площею 3,7998 га. Землекористувачем земельної ділянки площею 49,533 га до її розпаювання та передачу у власність членам фермерського господарства було СФГ Медвідь . Оскільки позивач не є ні власником земельної ділянки площею 7,7338 га, яка залишилася не розпайованою, ні землекористувачем цієї земельної ділянки, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про порушення його прав як власника чи користувача спірної земельної ділянки.

Наказом від 10.02.2016 № 15, до якого було внесено зміни наказом від 10.05.2017 № 107, Головне управління затвердило перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, підібраних (зарезервованих) на території Київської області для задоволення потреб військовослужбовців - учасників антитерористичної операції та членів родин військовослужбовців, які загинули у ході її проведення, у тому числі на території Малоберезанської сільської ради.

Питання про надання земельних ділянок відповідачам вирішене відповідно до статей ст. 121, 122 ЗК України, Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 898-Р Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками та вирішення цього питання не порушує права та інтереси позивача.

Відповідно до п. 6 розділу X ЗК Прикінцеві положення України громадяни та юридичні особи , які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. При переоформленні права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських ) господарств, у довгострокову оренду строк оренди визначається селянським (фермерським) господарством відповідно до закону. При цьому розмір орендної плати за земельні ділянки не повинен перевищувати розміру земельного податку . Проте ці положення щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 N 5-рп/2005).

Відповідно до п. 7 цього ж розділу ЗК України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що Державний акт на право постійного користування землею, площею 49,533 га, серії НОМЕР_1 від 13.11.2000 є дійсним. При цьому суд також послався на Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр , згідно з якими земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

При цьому суд не врахував, що Державний акт від 13.11.2000 посвідчує право постійного користування земельною ділянкою площею 49,533 га, тоді як 41,7992 га цієї земельної ділянки передано у власність та ця земельна ділянка поділена на 11 окремих земельних ділянок, яким присвоєно окремі кадастрові номери. Відтак із земельної ділянки площею 49,533 га були сформовані інші земельні ділянки, які передані у приватну власність громадян, а відтак, колегія суддів вважає, що в такому випадку відсутні підстави для застосування Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр та Прикінцевих положень ЗК України.

Доводи позивача, викладені у відзивах на апеляційні скарги зводяться до того, що Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 49,533 га є дійсним. Інших доводів щодо порушення прав та інтересів позивача як фізичної особи ні у позовній заяві, ні у відзивах не наведено.

За вказаних обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 367 , 368 , 374 , 37 6 , 381-383 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

апеляційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Згурівського районного суду Київської області від 21 листопада 2018 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю Квінт ЛТД , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Селянське фермерське господарство Медвідь , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Згурівська районна державна адміністрація Київської області, Малоберезанська сільська рада Згурівського району Київської області про визнання недійсними наказів та договорів оренди, скасування державної реєстрації відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови виготовлений 27.02.2019.

Головуючий Л. Д. Махлай

Судді В. А. Кравець

О.Ф. Мазурик