Постанова

від 25.02.2019 по справі 918/484/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року Справа №918/484/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І. , суддя Дужич С.П.

при секретарі судового засідання - Соколовській О.В.

за участю представників сторін:

прокурор - Марщівська О.П. (посвідчення від 18.09.2018 року)

Приватного підприємства фірми "Деражне-Ліс" - адвокат ОСОБА_1 (посвідчення від 22.02.11 року, керівник ОСОБА_2 (паспорт від 21.10.97 року)

Деражненської сільської ради - ОСОБА_3, (довіреність від 15.02.2019 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства фірми "Деражне-Ліс" на рішення господарського суду Рівненської області від 22.11.2018 р. по справі №918/484/18 (суддя Бережнюк В.В., повний текст рішення складено 23.11.2018 р.)

за позовом Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Деражненської сільської ради

до Приватного підприємства фірма "Деражне-Ліс"

про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки площею 0,2933 га

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 22.11.2018 р. по справі №918/484/18 позов Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Деражненської сільської ради задоволено, розірвано договір оренди землі від 23 січня 2008 року, укладений між Деражненською сільською радою та Приватним підприємством фірмою "Деражне-Ліс", зобов'язано Приватне підприємство фірма "Деражне-Ліс" повернути Деражненській сільській раді земельну ділянку площею 0,2933 га., що розташована в с. Деражне по вул. Шевченка, на території Деражненської сільської ради Костопільського району. Стягнуто з Приватного підприємства фірма "Деражне-Ліс" на користь Прокуратури Рівненської області 3 524 грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог мотивоване тим, що орендна плата відповідачем оплачувалася із порушенням строків, що обумовлені Договором оренди землі від 23.01.2018 р., та відповідачем допускалася систематична несплата орендних платежів по декілька місяців поспіль, що є порушенням істотних умов Договору оренди землі, вимога прокурора та позивача про розірвання договору оренди землі від 23 січня 2008 року, укладеного між Деражненською сільською радою та Приватним підприємством фірмою "Деражне-Ліс" є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а тому підлягає задоволенню.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне підприємство фірма "Деражне-Ліс" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 22.11.2018 р. по справі №918/484/18. Залишити позовну заяву Заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Деражненської сільської ради до Приватного підприємства фірма "Деражне-Ліс" про розірвання договору оренди землі від 23.01.2008 року без розгляду. Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покласти на позивача.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення господарського суду Рівненської області від 22.11.2018 р. по справі №918/484/18 прийнято із порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Апелянт вважає, що прокурор не обґрунтував наявність у нього підстав та права для здійснення представництва Деражненської сільської ради посилаючись на ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що Деражненська сільська рада не мала можливості самостійно звернутися до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Суд першої інстанції безпідставно допустив до розгляду позов прокурора, оскільки підстави для представництва прокурора в суді законних інтересів держави були відсутні.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.01.2019 р. апеляційну скаргу Приватного підприємства фірми "Деражне-Ліс" на рішення господарського суду Рівненської області від 22.11.2018 р. по справі №918/484/18 залишено без руху, запропоновано апелянту протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та надати суду докази сплати судового збору у розмірі 5 286 грн.

17.01.2019 року від апелянта надійшла заява про усунення недоліків до якої долучено докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 5 286 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2019 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства фірми "Деражне-Ліс" на рішення господарського суду Рівненської області від 22.11.2018 р. по справі №918/484/18, розгляд апеляційної скарги призначено на 18 лютого 2019 р.

В судовому засіданні 18.01.2019 року було оголошено перерву до 25 лютого 2019 р.

В судове засідання 25.02.2019 року з'явилися прокурор та представники сторін.

Представник та керівник Приватного підприємства фірми "Деражне-Ліс" підтримав вимоги і доводи викладені у апеляційній скарзі, просять суд оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Прокурор та представник Деражненської сільської ради заперечили апеляційну скаргу відповідача та надали свої пояснення щодо неї.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 23 січня 2008 року між Деражненською сільською радою (надалі - орендодавець) та Приватним підприємством фірма "Ларко" (надалі - орендар) було укладено договір оренди землі (надалі - договір) відповідно до предмету якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку не сільськогосподарського призначення - землі запасу промисловості, яка знаходиться в межах Деражненської сільської ради в селі Деражне по вулиці Шевченка Костопільського району Рівненської області.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2933 га., на земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна (пункти 2, 3 договору).

Відповідно до пункту 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 71 150,90 грн.

Згідно пункту 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 7-ми відсотків від нормативної грошової оцінки землі згідно рішення Деражненської сільської ради від 19 грудня 2007 року №157, що складає 4 980,56 грн.

За умовами пункту 11 договору орендна плата вноситься у такі строки щомісячно, протягом 30 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на р/р 33213812700227 код 13050200 ЗКПО 22586578 МФО 83301.

У відповідності до пункту 37 договору визначено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або промислового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом,

Згідно пункту 38 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Договір укладено на 25 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 договору).

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання, крім того зареєстрований у Рівненській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30 січня 2008 року.

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки орендодавець передав а орендар прийняв земельну ділянку обумовлену договором оренди землі від 23 січня 2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи 02 квітня 2012 року відповідачем здійснено перенайменування юридичної особи з приватного підприємства фірма "Ларко" на приватне підприємство фірма "Деражне-Ліс", що вбачається з витягу з ЄДРПОУ.

Орендодавець виконав покладені на нього зобов'язання, згідно умов договору оренди та передав в оренду земельну ділянку відповідачу по справі, про належне виконання умов договору позивачем також свідчить те, що в матеріалах справи відсутні будь які претензії з боку орендаря.

На лист заступника прокурора Рівненської областії Головне управління ДФС у Рівненській області від 03 липня 2018 року повідомило, що станом на 21 червня 2018 року згідно інтегрованих карток платників за ППФ "Деражне-Ліс" рахується заборгованість по орендній платі що становить 56 218,76 грн. (а.с. 25).

27 червня 2018 року ГУ ДФС у Рівненській області подано до Рівненського окружного адміністративного суду позовну заяву про стягнення податкового боргу з ППФ "Деражне-Ліс" з орендної плати за землю у розмірі 56 218,76 грн.

Матеріали справи свідчать, що на час звернення прокурора з позовом до суду за відповідачем рахувалась заборгованість з орендних платежів в сумі 56 218,76 грн.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що на виконання свого зобов'язання відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості по орендній платі в розмірі 34 000 грн., що підтверджується квитанціями №651521001010961533634758 від 07.08.2018 року, №651521000081341533893633, також у відзиві відповідачем було зазначено, що він найближчим часом зобов'язується погасити всю заборгованість.

У письмових поясненнях від 22.11.2018 року відповідач зазначив, що впродовж 2016 - 2018 років ним постійно сплачувалась орендна плата, в тому числі 23.12.2016 року - 7000 грн., 14.03.2017 року - 10 000 грн., 25.04.2017 року - 8 000 грн., в подальшому мала місце лише часткова заборгованість, яка була зумовлена важким матеріальним становищем відповідача, така заборгованість не може розглядатися як систематична.

Також, у письмових поясненнях відповідач зазначив, що станом на 19.10.2018 року ним було здійснено повне погашення заборгованості по орендній платі за договором оренди.

Заступник керівника Здолбунівської місцевої прокуратури звертаючись до Господарського суду Рівненської області в інтересах держави в особі Деражненської сільської ради з позовом до Приватного підприємства фірми "Деражне-Ліс" про розірвання договору оренди землі від 23.01.2008р., позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач не виконує належним чином та своєчасно умови договору оренди землі від 23.01.2008 р. в частині вчасної та повної сплати орендних платежів.

Обґрунтовуючи підстави представництва, заступник керівника Здолбунівської місцевої прокуратури зазначив, що порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, спричиняють шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави щодо припинення права користування земельною ділянкою.

У даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що Деражненська сільська рада незаконно позбавлена можливості отримати належну їй земельну ділянку, що була передана в оренду відповідачу та використовувати її і отримувати орендну плату.

У той же час, з моменту виникнення заборгованості по орендній платі Деражненською сільською радою заходи щодо стягнення заборгованості з Приватного підприємства фірма "Деражне-Ліс" чи розірвання договору оренди не вживалися.

Розглянувши позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що позов прокурора в інтересах держави в особі Деражненської сільської ради про розірвання договору оренди землі від 23 січня 2008 року, укладеного між Деражненською сільською радою та Приватним підприємством фірмою "Деражне-Ліс" є доведеним, обґрунтованим, відповідачем не спростованим, а тому підлягає задоволенню.

Надаючи оцінку підставам звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування та комунальних підприємств, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність такого звернення з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є зокрема верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з ч. 1-3 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. В силу положень ч.3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Зокрема, у справі Менчинська проти Російської Федерації (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, п. 35) ЄСПЛ висловив таку думку (у неофіційному перекладі): Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави .

У Рекомендаціях Парламентської асамблеї ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави .

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття інтереси держави висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Висловлене Конституційним Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону Про прокуратуру .

Як вже зазначалося вище, прокурор в обгрунтуваня порушення інтересів держави посилався на те, що Деражненська сільська рада незаконно позбавлена можливості повернути належну їй земельну ділянку, що була передана в оренду відповідачу та використовувати її і отримувати орендну плату.

В матеріалах справи міститься лист Деражненської сільської ради №530/02-12 від 22.06.2018 року, в якому вона повідомляє Здолбунівську місцеву прокуратуру про те, що сільською радою рішення про примусове стягнення боргу чи розірвання договору оренди шляхом пред'явлення позову не приймались у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору та оплати юридичних послуг.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Деражненська сільська рада була не позбавлена можливості вирішити спір в досудовому порядку: звернутися до відповідача з претензією, нарахувати пеню у зв'язку із несвоєчасним внесенням орендної плати за договором, тощо.

Однак, докази того, що Деражненська сільська рада не мала можливості самостійно захищати свої інтереси або була незаконно позбавлена можливості повернути належну їй земельну ділянку в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів вважає, що обгрунтуваня прокурором порушення інтересів держави є несумісним з розумінням "інтересів держави" і не має на меті захист інтересів держави як потребу у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Окрім того, безпосередні інтереси держави не порушуються внаслідок неналежного виконання господарського зобовязання, обставини якого досліджуються у даній справі, а також - ситуація у справі не є "виключним випадком" для представництва прокурором інтересів держави згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України.

При цьому, норми ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дають підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) ящо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. "Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Отже, прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати порушений інтерес.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Таким чином, саме Деражненська сільська рада як представницький орган місцевого самоврядування, володіє повноваженнями щодо збереження та використання комунального майна, та ефективністю проведення господарської діяльності.

Отже, органом уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, в розумінні Закону України Про прокуратуру є Деражненська сільська рада, і цей орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями звертатись до суду для забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Матеріали справи свідчать, що спірні правовідносини виникли на підставі укладеного між Деражненською сільською радою як орендодавцем та відповідачем як орендарем Договору оренди земельної ділянки від 23.01.2008 року, та в процесі здійснення сторонами господарської діяльності.

Разом з тим, прокурором фактично заявлені вимоги в інтересах Деражненської сільської ради, що стосуються виконання зобов'язання із внесення орендної плати на користь останньої як органу місцевого самоврядування, який здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права власності, які знаходяться на її території, зокрема, земельними ділянками, та отримують кошти за їх оренду.

Взаємовідносини між Деражненською сільською радою та відповідачем є лише цивільними правовідносинами в межах укладеного правочину саме між юридичними особами при здійсненні ними своєї господарської діяльності і направленні на досягнення лише майнового інтересу юридичної особи, а не здійсненням загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Наявність у державної установи певних функцій, спрямованих на захист загальнодержавних інтересів (наприклад, у сфері забезпечення реалізації державної та регіональної політики у сфері приватизації, оренди, використання, відчуження майна комунальної власності територіальної громади), не свідчить, що усі дії такої установи направлені саме на реалізацію загальнодержавних функцій, а не лише на отримання певних доходів від особистих господарських операцій.

А тому, саме лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Деражненська сільська рада, неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів та інтересів місцевих громад, недостатньо для прийняття судом цієї заяви та рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Місцевий господарський суд не звернув увагу на те, що Деражненська сільська рада, в особі якої в інтересах держави звернувся прокурор з даним позовом до суду, мала повноваження та можливість для самостійного захисту своїх прав за Договором оренди земельної ділянки.

Колегія суддів вважає, що долучений до матеріалів справи лист Деражненської сільської ради №530/02-12 від 22.06.2018 року, про те, що сільською радою рішення про примусове стягнення боргу чи розірвання договору оренди шляхом пред'явлення позову не приймались у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору та оплати юридичних послуг не може бути доказом неналежного здійснення органом місцевого самоврядування своїх повноважень щодо захисту інтересів держави.

В матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, які б підтверджували неналежне здійснення Деражненською сільською радою своїх повноважень, щодо захисту інтересів держави, а також докази неможливості реалізації своїх прав та законних інтересів.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.77 ГПК України).

Згідно із п.2 ч.1 ст. 275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне зясування обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що в поданій до суду позовній заяві прокурором не вказано обставин, у зв'язку з чим уповноважений орган неналежним чином здійснює відповідні повноваження, а відповідно, не обґрунтовано наявність підстав для здійснення представництва, а також не подано належних та допустимих доказів відповідно до вимог ст.ст. 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують наявність підстав для здійснення такого представництва.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на Деражненську сільську раду.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства фірми "Деражне-Ліс" на рішення господарського суду Рівненської області від 22.11.2018 р. по справі №918/484/18 задоволити.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 22.11.2018 р. по справі №918/484/18 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

4. Стягнути з Деражненської сільської ради (35053 Рівненська область, Костопільській район, с. Деражне, вул. Щевченка, 49а., код ЄДРПОУ 04386166) на користь Приватного підприємства фірма "Деражне-Ліс" (35053 Рівненська область, Костопільській район, с. Деражне, вул. Клеванська, 2., код ЄДРПОУ 31791860) 5 286 грн. судових витрат за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити господарському суду Рівненської області.

6. Справу №918/484/18 повернути до господарського суду Рівненської області.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "27" лютого 2019 р.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Дужич С.П.