Постанова

від 19.02.2019 по справі 21/89б/2011

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2019 р. Справа № 21/89б/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Шутенко І.А.

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

за участю представників:

від апелянта - Ніколаєнко О.В. - за довіреністю від 08.01.2019 № 364 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 19.12.2016 № 4828/10),

керуючий санацією Кандаурова А.П.,

від кредитора Ансіл Інвестмент Компані Лімітед - Човганюк Б.В. - на підставі ордеру від 01.02.2019 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.04.2018 № 000255), Кравець О.С. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 17.12.2012 №794),

від кредитора ПАТ Укрексімбанк - Літкевич В.С. - за довіреністю від 29.12.2018 № 010-00/7826 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 29.02.1996 № 954/10),

від інших учасників - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (вх.№ 1402)

на ухвалу господарського суду Луганської області від 12.11.2018, постановлену суддею Палей О.С. в м. Харкові,

у справі №21/89б/2011,

за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю АВІС , с.Фабричне Лутугинського району Луганської області,

до боржника - Приватного акціонерного товариства Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ, смт Мілове Міловського району Луганської області,

про банкрутство,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.11.2018 заяву №02-02/38 від 01.03.2018 керуючого санацією Приватного акціонерного товариства Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ Кандаурової А.П. про визнання договорів купівлі-продажу від 09.04.2011 недійсними в порядку ч.11 ст.17 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 09.04.2011, що укладений між Приватним акціонерним товариством Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ та Товариством з обмеженою відповідальністю Біловодський елеватор щодо земельної ділянки площею 3,0464 га, кадастровий номер 4422855100:01:012:0002, що розташована за адресою: Луганська область, Міловський район, смт Мілове, пров.Заводський, 3.

Визнано за Приватним акціонерним товариством Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ , пров. Заводський, б.3, смт Мілове Луганської області, ідентифікаційний код 25365406, право власності на земельну ділянку площею 3,0464 га, кадастровий номер 4422855100:01:012:0002, що розташована за адресою: Луганська область, Міловський район, смт Мілове, пров. Заводський, 3.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Біловодський елеватор , пров. Заводський, б.3, смт Мілове Луганської області, ідентифікаційний код 30419898, повернути Приватному акціонерному товариству Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ , пров. Заводський, б.3, смт Мілове Луганської області, ідентифікаційний код 25365406, земельну ділянку площею 3,0464 га, кадастровий номер 4422855100:01:012:0002, що розташована за адресою: пров.Заводський, б.3, смт Мілове Луганської області.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 09.04.2011, що укладений між Приватним акціонерним товариством Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ та Товариством з обмеженою відповідальністю Біловодський елеватор щодо комплексу нежитлових приміщень виробничого призначення, розташованих за адресою: вул. Єременка, б.175, смт Марківка Луганської області.

Визнано за Приватним акціонерним товариством Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ , пров. Заводський, б.3, смт Мілове Луганської області, ідентифікаційний код 25365406, право власності на комплекс нежитлових приміщень виробничого призначення, розташованих за адресою: смт Марківка, вул. Єременка, 175, що включає в себе:

- С, С зерносушильна башта із цегли, загальною площею 91,7 кв. м;

- Д склад розсипних комбікормів місткістю 120 тон із цегли, загальною площею 6,4 кв. м;

- Л млин продуктивністю 4,5 тис. тон за рік борошна;

- О комбікормовий цех продуктивністю 35 тис. тон із цегли загальною площею 2002,16 кв. м;

- К котельна на 6 котлів із цегли загальною площею 276,8 кв.м;

- Е склад світлих нафтопродуктів на 120 тис. літрів із цегли, загальною площею 63,9 кв. м;

- Т-1 трансформаторна підстанція №1400 кВ із цегли загальною площею 30,8 кв. м;

- Т-2 трансформаторна підстанція №2400 кВ із цегли загальною площею 30,8 кв. м;

- Т-3 трансформаторна підстанція №3400 кВ із цегли загальною площею 30,8 кв. м;

- В автовагова на 30 тон із цегли, загальною площею 27,9 кв. м;

- А-2 адмінбудівля із цегли, загальною площею 827,2 кв.м;

- Д склад сировини та готової продукції місткістю 120 тон;

- П прохідна із цегли, загальною площею 12,2 кв. м;

- Б-1 склад зерна місткістю 3200 тон, загальною площею 1273,9 кв.м;

- Г гараж на 10 автомобілів із шлакоблоку та цегли, загальною площею 50,1 кв.м;

- М силосний корпус місткістю 11200 тон із з/б плит, загальною площею 1145,14 кв.

- З, З пожежний резервуар 2 шт. місткістю 250 куб. м із з/б плит, загальною площею 32,8 кв. м;

- Ж приймальне улаштування 30 тис. на рік із з/б плит, загальною площею 189,41 кв. м;

- М майстерня із цегли, загальною площею 465,4 кв. м;

- №1, №2 загорожа із з/б плит;

- Ч водонапірна станція ІІ підйому із цегли, загальною площею 44,2 кв. м;

- №3, №4 тверде покриття асфальтове.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Біловодський елеватор , пров. Заводський, б.3, смт Мілове Луганської області, ідентифікаційний код 30419898, повернути Приватному акціонерному товариству Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ , пров. Заводський, б.3, смт Мілове Луганської області, ідентифікаційний код 25365406, комплекс нежитлових приміщень виробничого призначення, розташованих за адресою: вул. Єременка, б.175, смтМарківка Луганської області.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 09.04.2011, що укладений між Приватним акціонерним товариством Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ та Товариством з обмеженою відповідальністю Біловодський елеватор щодо комплексу нерухомого майна, загальною площею 8161,90 кв.м, розташованих за адресою: вул.Панфілова, 2Б, м.Зимогіря Словяносербського району Луганської області.

Визнано за Приватним акціонерним товариством Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ , пров.Заводський, б.3, смт Мілове Луганської області, ідентифікаційний код 25365406, право власності на комплекс нерухомого майна, загальною площею 8161,90 кв. м, розташованих за адресою: вул.Панфілова, б.2Б, м.Зимогір'я Слов'яносербського району Луганської області, що включає в себе:

-А-1 будівля контори з щитовою та тамбуром шлакоблочна, загальною площею 72,20 кв.м;

-Б-2 вагова цегляна, загальною площею 111,50 кв. м;

-В-1 діжурка цегляна, загальною площею 9,30 кв. м;

-Г-2 лабораторія: 1 поверх із шлакоблоку, загальною площею 38,40 кв. м;

-Д-1 пождепо-майстерня із шлакоблоку, загальною площею 38,40 кв. м;

-Е-1 склад із шлакоблоку, загальною площею 1711,10 кв. м;

- З-З башта із шлакоблоку, загальною площею 146,10 кв. м;

- И-1 склад з галереєю бутовий, загальною площею 523,10 кв. м;

- Л-1 склад з тамбуром бутовий, загальною площею 1085,20 кв. м;

- Н-1 вагова цегляна, загальною площею 12,00 кв. м;

- О склад №6 із шлакоблоку, загальною площею 1417,50 кв. м;

- П склад №5 із шлакоблоку, загальною площею 1387,80 кв. м;

- Р склад №4 із шлакоблоку, загальною площею 1401,20 кв. м;

- С-3 розвантажувальна башта із шлакоблоку, загальною площею 67,20 кв. м;

- Т баня цегляна, загальною площею 40,90 кв. м;

- У будівля сушилки, загальною площею 72,90 кв. м;

- Ф ГРП;

-Х бочка металева;

-Ы навіс з 2-х боків шлакоблок;

-Ь бутка із шлакоблоку;

-Ц убиральня цегляна;

-М навіс;

-п д-м склад ПММ цегляний;

-Ж навіс;

-Э пожежний резервуар цегляний;

- №1 ворота із металевих прутів;

- №2 огорожа із шлакоблоку;

- №3 огорожа із з/б плит;

-Ч склад із шлакоблоку, загальною площею 30,00 кв. м;

-І замощення асфальтове;

- №4 хвіртка металева.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Біловодський елеватор , пров. Заводський, б.3, смт Мілове Луганської області, ідентифікаційний код 30419898, повернути Приватному акціонерному товариству Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ , пров.Заводський, б.3, смт Мілове Луганської області, ідентифікаційний код 25365406, комплекс нерухомого майна, загальною площею 8161,90 кв.м, розташованих за адресою: вул. Панфілова, б.2Б, м.Зимогіря Слов'яносербського району Луганської області.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Біловодський елеватор , пров. Заводський, б.3, смт Мілове Луганської області, ідентифікаційний код 30419898, на користь Приватного акціонерного товариства Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ , пров. Заводський, б.3, смт Мілове Луганської області, ідентифікаційний код 25365406, судовий збір у сумі 10572 грн 00 коп.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що спірні договори купівлі-продажу від 09.04.2011 були укладені боржником із заінтересованою особою, в результаті чого кредиторам завдані збитки, що є наслідком визнання оспорюваних угод недійсними на підставі ч.11 ст.17 Закону про банкрутство та відновлення становища боржника, яке існувало до фактичного переходу прав за спірними угода, шляхом повернення майна власнику.

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 12.11.2018 у справі №21/89б/2011 повністю та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви № 02-02/38 від 01.03.2018 керуючого санацією Приватного акціонерного товариства "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" Кандаурової А.П. про визнання договорів недійсними в порядку ч. 11 ст. 17 Закону про банкрутство.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, заявник апеляційної скарги вказує на відсутність визначених ч. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підстав для визнання спірних угод недійсними, з огляду на те, що: по-перше, укладення таких договорів не мого негативно вплинути на фінансове становище боржника, а першочергове право на дане майно було встановлено іпотекою банку; керуючим санацією не доведено, що ТОВ "Біловодський елеватор" є заінтересованою особою стосовно боржника в розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, яка діяла на момент порушення справи про банкрутство ПрАТ " Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ"; оскаржувані угоди було укладено більш, ніж за шість місяців до порушення справи про банкрутство.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик на ухвалу господарського суду Луганської області від 12.11.2018 у справі № 21/89б/2011.

У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ просить ухвалу господарського суду Луганської області від 12.11.2018 у справі № 21/89б/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ КБ Хрещатик без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ Державний експортно-імпортний банк вказує на законність ухвали господарського суду Луганської області від 12.11.2018 у справі № 21/89б/2011, а також безпідставність доводів апеляційної скарги ПАТ КБ Хрещатик .

У відзиві на апеляційну скаргу Ансіл Інвестмент Компані Лімітед просить ухвалу господарського суду Луганської області від 12.11.2018 у справі №21/89б/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ КБ Хрещатик без задоволення.

В судовому засіданні представник ПАТ Комерційний банк Хрещатик підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 12.11.2018 у справі №21/89б/2011 повністю та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви № 02-02/38 від 01.03.2018 керуючого санацією Приватного акціонерного товариства "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" Кандаурової А.П. про визнання договорів недійсними в порядку ч. 11 ст. 17 Закону про банкрутство.

Керуючий санацією, представники Ансіл Інвестмент Компані Лімітед та ПАТ Державний експортно-імпортний банк заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили суд ухвалу господарського суду Луганської області від 12.11.2018 у справі №21/89б/2011 залишити без змін.

Інші учасники в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, про причини неявки суд не повідомили.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, судом апеляційної інстанції в ході апеляційного розгляду даної справи, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 3 статті 273 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників скаржника та інших учасників справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.

Як встановлено місцевим господарським судом, з метою забезпечення виконання власних зобов'язань, що випливають із Генерального кредитного договору № 08-09-07 від 25.09.2007 ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" передало в іпотеку ПАТ КБ Хрещатик за договором іпотеки № 08-09-07/Z1 від 25.09.2007:

- земельну ділянку, що є власністю іпотекодавця, площею 3,0464 га, кадастровий номер 4422855100:001:01:012:0002, що розташована за адресою: Луганська область, Міловський район, смт Мілове, пров. Заводський, 3.

- комплекс, нежитлові приміщення виробничого призначення, що розташований за адресою: Україна, Луганська область, Марківський район, смт Марківка, вулиця Єременка, будинок 175

- комплекс нерухомого майна, що розташований за адресою: Україна, Луганська область,Слов'яносербський район, місто Зимогір'я, вулиця Панфілова, будинок 2б.

09.04.2011 між Закритим акціонерним товариством "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", яке в подальшому перейменоване на Приватне акціонерне товариство "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біловодський елеватор", як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає у власність земельну ділянку площею 3,0464 га, що розташована у селищі міського типу Мілове, провулок Заводський, 3, кадастровий номер земельної ділянки: 4422855100:01:012:0002. Цільове призначення земельної ділянки - для розміщення виробничої бази (п.1 договору).

Відповідно до п.2 договору право власності продавця на відчужувану земельну ділянку посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЛГ №084241, виданим 06.07.2004 на підставі рішення Міловської селищної ради Луганської області від 22.06.2004 №15/196. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №1. Відчужувана земельна ділянка належить до земель несільськогосподарського призначення, категорія земель згідно форми 6-зем-забудовані землі, ш.64-підприємства харчової промисловості, рядок 37 - землі промисловості. На відчужуваній земельній ділянці розташований комплекс, який на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Луганської області Нєдовєсовою Н.М. 09.04.2011 за реєстровим №229, придбаний у власність ТОВ "Біловодський елеватор".

Згідно з п.3.2 договору відчуження земельної ділянки вчиняється за наданими ПАТ "КБ "Хрещатик" письмовими згодами на продаж майна (згода вих.№01/601 від 08.01.2011) та на переведення боргу ЗАТ " Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" на набувача земельної ділянки - покупця - ТОВ "Біловодський елеватор" (згода кредитора - ПАТ "КБ "Хрещатик" на переведення боргу вих.№01/602 від 08.04.2011), що відповідає вимогам ст.55 Закону України "Про нотаріат".

Продаж земельної ділянки за домовленістю сторін, у відповідності з рішенням Наглядової Ради ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" (протокол №3/2011 від 01.04.2011) та рішення зборів учасників ТОВ "Біловодський елеватор" (протокол №5 від 01.04.2011) вчиняється за ціною - 807471 грн 60 коп., з урахуванням ПДВ. Вказану грошову суму - 807471 грн 60 коп. покупець зобов'язується сплатити продавцеві не пізніше 30.06.2011. При цьому сторони передбачають безготівковий порядок розрахунку за цим договором (п.4 договору).

09.04.2011 між Закритим акціонерним товариством "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", яке в подальшому перейменоване на Приватне акціонерне товариство "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біловодський елеватор", як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець передає комплекс, нежитлові приміщення виробничого призначення (зазначений у п.2 цього договору) у власність покупця, а покупець приймає у власність комплекс, нежитлові приміщення виробничого призначення (зазначений у п.2 цього договору) і сплачує за нього продавцеві встановлену цим договором грошову суму (п.1 договору).

Відповідно до п.2 предметом цього договору є комплекс, нежитлові приміщення виробничого призначення, що розташований за адресою: Україна, Луганська область, Марківський район, смт Марківка, вулиця Єременка, будинок 175, на земельній ділянці площею 44269 м2, якій присвоєно кадастрові номери: площа 4,1102га - 4422555100:11:003:0009; площею 0,167 га - 4422555100:13:001:0018, яку продавець орендує, згідно договору оренди земельної ділянки від 18.01.2007, укладеного між продавцем та Марківською селищною радою Марківського району Луганської області, зареєстрованого у Марківському реєстраційному офісі 25.01.2007, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №225551040740000092.

Відчужуваний комплекс, нежитлові приміщення виробничого призначення належить вцілому продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.08.2007, виданого Виконавчим комітетом Марківської селищної ради Марківського району Луганської області на підставі рішення №93 від 08.08.2007. Право власності зареєстроване Марківським районним бюро технічної інвентаризації в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно 08.08.2007 за реєстраційним номером 2181205 в книзі: 2, номер запису: 38 (п.3 договору).

Продавець повідомляє покупця про обтяження іпотеками відчужуваного майна - комплексу, нежитлові приміщення виробничого призначення, що розташований за адресою: Україна, Луганська область,Марківський район, смтМарківка, вулиця Єременка, будинок 175 (п.4 договору).

Відповідно до п.5 договору продаж комплексу, нежитлові приміщення виробничого призначення за домовленістю сторін у відповідності з рішенням Наглядової ради ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" (протокол №3/2011 від 01.04.2011) та рішенням зборів учасників ТОВ "Біловодський елеватор" (протокол №5 від 01.04.2011) вчиняється за ціною - 6140240 грн 21 коп. з урахуванням ПДВ. Вказану грошову суму - 6140240 грн 21 коп. покупець зобов'язується сплатити продавцеві не пізніше 30.06.2011. При цьому сторони передбачають безготівковий порядок розрахунку за цим договором.

09.04.2011 між Закритим акціонерним товариством "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", яке в подальшому перейменоване на Приватне акціонерне товариство "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біловодський елеватор", як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець передає комплекс нерухомого майна (зазначений у п.2 цього договору) у власність покупця, а покупець приймає у власність комплекс нерухомого майна (зазначений у п.2 цього договору) і сплачує за нього продавцеві встановлену цим договором грошову суму (п.1 договору).

Відповідно до п.2 предметом цього договору є комплекс нерухомого майна, що розташований за адресою: Україна, Луганська область, Слов'яносербський район, місто Зимогір'я, вулиця Панфілова, будинок 2б, на земельній ділянці площею 1,8149 га, кадастровий номер - 4424510300:05:003:0006, яку продавець орендує згідно договору оренди земельної ділянки від 30.07.2004, укладеного між продавцем та Зимогір'ївською міською радою Слов'яносербського району Луганської області, зареєстрованого у Слов'яносербському відділі державної реєстрації про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №4/5-4 від 30.07.2004.

Відчужуваний комплекс нерухомого майна належить в цілому продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 772865 від 02.08.2004, виданого виконкомом Зимогір'ївської міської ради Слов'яносербського району Луганської області на підставі рішення №201 від 21.06.2004. Право власності зареєстроване Слов'яносербським районним бюро технічної інвентаризації Луганської області 06.08.2004 за реєстраційним номером 6856712, в книзі: 1, номер запису: 6 (п.3 договору).

Згідно з п.4 договору продавець повідомляє покупця про обтяження іпотекою відчужуваного майна - комплексу нерухомого майна, що розташований за адресою: Україна, Луганська область, Слов'яносербський район, місто Зимогір'я, вулиця Панфілова, будинок 2б.

Відповідно до п.5 договору продаж комплексу нерухомого майна за домовленістю сторін у відповідності з рішенням Наглядової ради ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" (протокол №3/2011 від 01.04.2011) та рішенням Зборів учасників ТОВ "Біловодський елеватор" (протокол №5 від 01.04.2011) вчиняється за ціною - 3784886 грн 24 коп. з урахуванням ПДВ. Вказану грошову суму - 3784886 грн 24 коп. покупець зобов'язується сплатити продавцеві не пізніше 30.06.2011. При цьому сторони передбачають безготівковий порядок розрахунку за цим договором.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.11.2011 за заявою СТОВ "АВІС" порушено провадження у справі №21/89б/2011 про банкрутство ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ".

Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.12.2011 здійснено заміну боржника - ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" його правонаступником - ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ"; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Мензаренка Ю.М.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 29.04.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів у справі №21/89б/2011, відповідно до якої кредиторами у справі є:

- СТОВ "АВІС" з грошовими вимогами у розмірі 954 596,90 грн;

- ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м.Луганську з грошовими вимогами у розмірі 79 580 049,29 грн;

- ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції з грошовими вимогами у розмірі 36 535 538,43 грн;

- ПАТ "Банк Перший" з грошовими вимогами у розмірі 13 922 745,28 грн;

- ПП "Камаз-Маз-Запчастина" з грошовими вимогами у розмірі 52 521,06 грн;

- ВВД ФСС НВВ ПЗ України в Міловському районі Луганської області з грошовими вимогами у розмірі 15 655,27 грн;

- ОО "Луганське кабельне телебачення" з грошовими вимогами у розмірі 343 914,81 грн;

- УПФУ в Біловодському районі Луганської області з грошовими вимогами у розмірі 99 383,34 грн;

- УПФУ в Міловському районіЛуганської області з грошовими вимогами у розмірі 272 241,85 грн;

- Міловський РЦЗ з грошовими вимогами у розмірі 35 321,44 грн;

- Біловодський РЦЗ з грошовими вимогами у розмірі 4 791,23 грн;

- ВВД ФСС НВВ ПЗ України у Старобільському районі Луганської області з грошовими вимогами у розмірі 3 192,97 грн;

- ТОВ "Айдар" з грошовими вимогами у розмірі 6 492 263,40 грн;

- ТОВ "Транс-Вей" з грошовими вимогами у розмірі 24 800,00 грн;

- ТОВ "Біловодський елеватор" з грошовими вимогами у розмірі 16 097 375,12 грн.

Вимоги забезпечені заставою майна боржника:

- ТОВ "Біловодський елеватор" у розмірі 11 497 724,74 грн;

- ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" у розмірі 2 002 838,00 грн;

- Ансіл Інвестмент Кампані Лімітед у розмірі 31 350 700,31 грн. та інші.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.09.2016 здійснено заміну кредитора - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Міловському районі Луганської області, його правонаступником - Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Станично-Луганському районі Луганської області.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.10.2016 здійснено заміну кредитора - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Старобільському районі Луганської області, його правонаступником - Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Станично-Луганському районі Луганської області.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.05.2017 здійснено заміну кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області, його правонаступником - Біловодським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.05.2017 судом здійснено заміну кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області, його правонаступником Біловодським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.04.2018 здійснено заміну кредитора - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Станично Луганському районі Луганської області, його правонаступником - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Луганській області в особі Біловодського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Луганській області.

У зв'язку із проведенням антитерористичної операції справа №21/89б/2011 про банкрутство ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" була втрачена, що зафіксовано актом експертної комісії господарського суду Луганської області №1 від 03.04.2015.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.09.2015 порушено провадження з відновлення матеріалів втраченої справи № 21/89б/2011 про банкрутство боржника - ПрАТ Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ , продовжено строк проведення процедури розпорядження майном боржника - ПрАТ Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ та повноваження розпорядника майна Мензаренка Ю.М.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 13.04.2016 припинено повноваження розпорядника майна Мензаренка Ю.М., введено процедуру санації строком на 12 місяців, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Кандаурову А.П.

06.03.2018 керуючий санацією боржника Кандаурова А.П. звернулася до господарського суду Луганської області з заявою №02-02/38 від 01.03.2018 про визнання договорів купівлі-продажу від 09.04.2011 недійсними в порядку ч.11 ст.17 Закону про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.04.2018 господарський суд Луганської області продовжено строк судової процедури санації Приватного акціонерного товариства "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", на шість місяців до 13.10.2018, та строк повноважень керуючого санацією Кандаурової А.П., свідоцтво №696 від 18.03.2013, на шість місяців до 13.10.2018.

26.09.2018 керуючим санацією подано уточнення №02-02/194 від 25.09.2018 до заяви про визнання договорів недійсними, в якому він виклав свої вимоги наступним чином:

1. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 09.04.2011, що укладений між ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та ТОВ "Біловодський елеватор" щодо земельної ділянки площею 3,0464 га, кадастровий номер 4422855100:01:012:0002, що розташована за адресою: Луганська область, Міловський район, смтМілове, пров.Заводський, 3, у тому числі:

1.1. визнати за ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" право власності на земельну ділянку площею 3,0464 га, кадастровий номер 4422855100:01:012:0002, що розташована за адресою: Луганська область, Міловський район, смтМілове, пров.Заводський, 3;

1.2. зобов'язати ТОВ "Біловодський елеватор" повернути ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" земельну ділянку площею 3,0464 га, кадастровий номер 4422855100:01:012:0002, що розташована за адресою: Луганська область, Міловський район, смтМілове, пров.Заводський, 3.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 09.04.2011, що укладений між ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та ТОВ "Біловодський елеватор" щодо комплексу нежитлових приміщень виробничого призначення, розташованих за адресою: смтМарківка, вул. Єременка, 175;

2.1. визнати за ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" право власності на комплекс нежитлових приміщень виробничого призначення, розташованих за адресою: смтМарківка, вул. Єременка, 175, що включає в себе:

- "С, С'" зерносушильна башта із цегли, загальною площею 91,7 кв. м;

- "Д" склад розсипних комбікормів місткістю 120 тон із цегли, загальною площею 6,4 кв. м;

- "Л" млин продуктивністю 4,5 тис. тон за рік борошна;

- "О" комбікормовий цех продуктивністю 35 тис. тон із цегли загальною площею 2002,16 кв. м;

- "К" котельна на 6 котлів із цегли загальною площею 276,8 кв.м;

- "Е" склад світлих нафтопродуктів на 120 тис. літрів із цегли, загальною площею 63,9 кв. м;

- "Т-1" трансформаторна підстанція №1400 кВ із цегли загальною площею 30,8 кв. м;

- "Т-2" трансформаторна підстанція №2400 кВ із цегли загальною площею 30,8 кв. м;

- "Т-3" трансформаторна підстанція №3400 кВ із цегли загальною площею 30,8 кв. м;

- "В" автовагова на 30 тон із цегли, загальною площею 27,9 кв. м;

- "А-2" адмінбудівля із цегли, загальною площею 827,2 кв.м;

- "Д" склад сировини та готової продукції місткістю 120 тон;

- "П" проходна із цегли, загальною площею 12,2 кв. м;

- "Б-1" склад зерна місткістю 3200 тон, загальною площею 1273,9 кв.м;

- "Г" гараж на 10 автомобілів із шлакоблоку та цегли, загальною площею 50,1 кв.м;

- "М'" силосний корпус місткістю 11200 тон із з/б плит, загальною площею 1145,14 кв.м;

- "З, З'" пожежний резервуар 2 шт. місткістю 250 куб. м із з/б плит, загальною площею 32,8 кв. м;

- "Ж" приймальне улаштування 30 тис. на рік із з/б плит, загальною площею 189,41 кв. м;

- "М" майстерня із цегли, загальною площею 465,4 кв. м;

- №1, №2 загорожа із з/б плит;

- "Ч" водонапірна станція ІІ підйому із цегли, загальною площею 44,2 кв. м;

- №3, №4 тверде покриття асфальтове.

2.2. зобов'язати ТОВ "Біловодський елеватор" повернути ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" комплекс нежитлових приміщень виробничого призначення, розташованих за адресою: смтМарківка, вул. Єременка, 175.

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 09.04.2011, що укладений між ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та ТОВ "Біловодський елеватор" щодо комплексу нерухомого майна, загальною площею 8161,90 кв. м, розташованих за адресою: м.Зимогір'я, вул.Панфілова, 2Б.

3.1. визнати за ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" право власності на комплекс нерухомого майна, загальною площею 8161,90 кв. м, розташованих за адресою: м.Зимогір'я, вул.Панфілова, 2Б, що включає в себе:

- "А-1" будівля контори з щитовою та тамбуром шлакоблочна, загальною площею 72,20 кв.м;

- "Б-2" вагова цегляна, загальною площею 111,50 кв. м;

- "В-1" діжурка цегляна, загальною площею 9,30 кв. м;

- "Г-2" лабораторія: 1 поверх із шлакоблоку, загальною площею 38,40 кв. м;

- "Д-1" пождепо-майстерня із шлакоблоку, загальною площею 38,40 кв. м;

- "Е-1" склад із шлакоблоку, загальною площею 1711,10 кв. м;

- "З-З" башта із шлакоблоку, загальною площею 146,10 кв. м;

- "И-1" склад з галереєю бутовий, загальною площею 523,10 кв. м;

- "Л-1" склад з тамбуром бутовий, загальною площею 1085,20 кв. м;

- "Н-1" вагова цегляна, загальною площею 12,00 кв. м;

- "О" склад №6 із шлакоблоку, загальною площею 1417,50 кв. м;

- "П" склад №5 із шлакоблоку, загальною площею 1387,80 кв. м;

- "Р" склад №4 із шлакоблоку, загальною площею 1401,20 кв. м;

- "С-3" розвантажувальна башта із шлакоблоку, загальною площею 67,20 кв.м;

- "Т" баня цегляна, загальною площею 40,90 кв. м;

- "У" будівля сушилки, загальною площею 72,90 кв. м;

- "Ф" ГРП;

- "Х" бочка металева;

- "Ы" навіс з 2-х боків шлакоблок;

- "Ь" бутка із шлакоблоку;

- "Ц" убиральня цегляна;

- "М" навіс;

- "пд-м" склад ПММ цегляний;

- "Ж" навіс;

- "Э" пожежний резервуар цегляний;

- №1 ворота із металевих прутів;

- №2 огорожа із шлакоблоку;

- №3 огорожа із з/б плит;

- "Ч" склад із шлакоблоку, загальною площею 30,00 кв. м;

- "І" замощення асфальтове;

- №4 хвіртка металева;

3.2 зобов'язати ТОВ "Біловодський елеватор" повернути ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" комплекс нерухомого майна, загальною площею 8161,90 кв. м, розташованих за адресою: м.Зимогір'я, вул.Панфілова, 2Б.

Заява з посиланням на ст.ст.145 Цивільного кодексу України, ст.89 Господарського кодексу України, ст. 1, ч. 11 ст. 17 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , у редакції від 14.05.1992 №2343-XII, обґрунтована тим, що спірні договори від 09.04.2011 укладені з заінтересованою особою боржника менше, ніж за рік до порушення справи про банкрутство на вкрай невигідних для боржника умовах, внаслідок чого, відповідно до ст.ст. 215, 216, 233 ЦК України вони мають бути визнані недійсними в судовому порядку, та, відповідно, має бути застосовано наслідки недійсності правочинів. Як зазначила арбітражний керуючий Кандаурова А.П., укладення спірних договорів від 09.04.2011 призвело до безоплатного відчуження на користь одного з кредиторів боржника у справі №21/89б/2011 - ТОВ "Біловодський елеватор" об'єктів нерухомого майна.

Ухвалою господарського суду від 09.10.2018 продовжено процедуру санації та строк повноважень керуючого санацією Кандаурової Анни Павлівни у справі №21/89б/2011 про банкрутство ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" на шість місяців до 13.04.2019.

12.11.2018 постановлено оскаржувану ухвалу суду з підстав, викладених вище.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Надаючи оцінку аргументам оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду у відповідності до підпункту б пункту 2 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням меж апеляційного перегляду у відповідності до вищенаведених приписів статті 269 цього кодексу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Правочини, що не відповідають вимогам закону, визнаються недійсними судом відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, зокрема, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Норми статей 203, 215 Цивільного кодексу України визначають загальні правові підстави визнання правочинів недійсними. Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

За приписами ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Отже, для визнання недійсним правочину ключовим є встановлення обставин недодержання вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України, саме в момент вчинення цього правочину. Законодавець не виключає можливості застосування цивільно-правових підстав для визнання недійсними правочинів в межах провадження у справі про банкрутство.

Зважаючи на те, що провадження у даній справі про банкрутство ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" було порушено ухвалою господарського суду Луганської області від 22.11.2011, тобто до набрання чинності Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом №4212-VI від 22.12.2011 (далі - Закон про банкрутство), до спірних правовідносин слід застосовувати положення Закону у редакції від 14.05.1992 №2343-XII (із змінами та доповненнями).

У справі про банкрутство угода може бути визнана недійсною відповідно до цивільного законодавства України, однак тільки на підставах, передбачених ч. 11 ст. 17 Закону про банкрутство підстави, які є спеціальними та безпосередньо пов'язані з відносинами неспроможності (банкрутства), тому надають можливість визнати таку угоду недійсною саме у справі про банкрутство.

При цьому, при визнанні угод недійсними з підстав, передбачених ст. 17 Закону про банкрутство, завдання керуючого санацією полягає у поверненні майна боржника з метою фінансового оздоровлення боржника. Тому законодавець обмежив ці підстави тільки двома випадками:

- угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки ;

- угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію, і надає перевагу одному кредитору перед іншими або пов'язана з виплатою (видачею) частки (паю) в майні боржника у зв'язку з його виходом зі складу учасників боржника.

Судова колегія зазначає, що предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі засобами захисту права, які визначені, зокрема у ст. 16 Цивільного кодексу України. Під засобами захисту прав слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

В свою чергу, у відповідності до положень господарського процесуального законодавства суд розглядає спір у межах позовних вимог, тобто виключно у межах предмету та підстав позову, котрі визначені самим позивачем .

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 09.04.2011 керуючим санацією визначено їх укладення боржником із заінтересованою в розумінні ст. 1 вказаного Закону особою відносно боржника, в результаті чого кредиторам завдані збитки.

Відповідно, посилання апелянта на безпідставність поданої керуючим санацією заяви про визнання договорів купівлі-продажу недійсними з огляду на їх укладення більш, ніж за шість місяців до порушення справи про банкрутство, є необґрунтованими, оскільки підстава, з якою заявник звернувся до суду, є самостійною в розумінні ст. 17 Закону про банкрутство , що не передбачає строкових меж укладення відповідного договору.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Справи, передбачені пунктом 8 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (ч. 9 ст. 30 ГПК України (виключна підсудність).

Отже, обмеження в законодавчому порядку правового статусу сторін укладеного правочину та його наслідки згідно з частиною 11 статті 17 Закону про банкрутство (в редакції, як діяла станом на момент укладення оспорюваного договору) може бути підставою відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України для визнання недійсним правочину, укладеного в ході провадження у справі про банкрутство.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено поняття "заінтересованих осіб" стосовно боржника, серед яких: юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника.

Як встановлено місцевим господарським судом, оспорювані правочини укладені між Закритим акціонерним товариством "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", яке в подальшому перейменоване на Приватне акціонерне товариство "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", в особі генерального директора Герасименко Юрія Миколайовича (продавцем), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біловодський елеватор", в особі директора Брюховича Юрія Олексійовича (покупцем).

Тобто, підписантом вказаних договорів купівлі-продажу в імені ТОВ Біловодський елеватор було визначено керівника товариства - Брюховича Юрія Олексійовича.

Відповідно до п. 1 ст. 89 Господарського кодексу України управління діяльністю господарського товариства здійснюється в тому числі учасниками товариства.

Пунктом 1 ст. 145 Цивільного кодексу України встановлено, що вищим органом товариства з обмеженого відповідальністю є загальні збори його учасників.

Тобто, до органів управління юридичної особи входять також засновники даної юридичної особи.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого станом на 09.04.2011 (т.29,а.с.57-62), вбачається, що директором ТОВ "Біловодський елеватор" (юридична особа, на користь якої відчужено майно боржника) на момент укладення оспорюваних правочинів був Брюхович Юрій Олексійович.

Органами управління зазначеної юридичної особи є загальні збори учасників, якими являються ОСОБА_13 (розмір внеску до статутного капіталу - 360400,00грн) та ОСОБА_14 (розмір внеску до статутного капіталу - 39600,00 грн).

Відповідно до загальнодоступної інформації єдиного інформаційний масиву даних про емітентів цінних паперів SMIDA, до засновників (акціонерів) ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" входять 4 фізичні особи та Приватне підприємство "Фірма "Блок" (ідентифікаційний код 34033290), яке володіє 24,8997% голосів та входить до безпосередньо до органів управління боржника (т. 29,а.с. 64).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 09.04.2011 (т.29,а.с.66-71) директором Приватного підприємства "Фірма "Блок" на момент укладення оспорюваних правочинів був Брюхович Юрій Олексійович (розмір внеску до статутного капіталу - 100000,00 грн), який являється також фактичним власником вказаного підприємства.

Таким чином, директор ТОВ "Біловодський елеватор" (юридичної особи, з якою було укладено спірні правочини) - Брюхович Юрій Олексійович (підписант договорів купівлі-продажу) є фактичним власником юридичної особи - ПП "Фірма "Блок", яка входить до учасників управління ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ".

Із наданої до матеріалів справи ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010 у справі №2а-6307/10/1270 також вбачається, що 29.04.2009 ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" - підприємство-виробник соняшникової олії торгової марки "Дар Сонця" задекларувало підвищення оптово-відпускних цін на свою продукцію на 30%, у зв'язку з чим ним було подано необхідні документи для декларування підняття цін до Головного управління економіки Луганської ОДА (т.29, а.с. 89-95).

Тобто, судом адміністративної юрисдикції встановлено обставин, що ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" є підприємством-виробником соняшникової олії під торговою маркою "Дар Сонця".

Згідно наявної в матеріалах справи довідки з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг (т.29,а.с.96) вбачається, що власником (код 732) торгової марки "Дар Сонця" є ТОВ "Біловодський елеватор", заявником на реєстрацію торгової марки (код 731) є ПП "Фірма "Блок", фактичним власником (єдиним учасником) якої є Брюхович Юрій Олексійович, яке також входить до органів управління ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ".

Також матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Біловодський елеватор" до укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу було зареєстровано за адресою: 92800, Луганська область, Біловодський район, смт. Біловодськ, Хорунжого, буд. 1, а вже потім, після їх укладення, змінило юридичну адресу на адресу реєстрації боржника - ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ": 92500, Луганська обл., смт. Мілове, пров. Заводський, буд. 3, а боржника, в свою чергу, було перереєстровано за вказаною вище юридичною адресою покупця майна - ТОВ "Біловодський елеватор".

Тобто, покупець майна боржника за спірними правочинами купівлі-продажу від 09.04.2011 був до початку порушення провадження у справі про банкрутство та на теперішній час є зареєстрованим за основними виробничими потужностями ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", що також свідчить про те, що сторони оскаржуваних договорів були пов'язані спільною господарською діяльністю з переробки соняшникового насіння та реалізації олії (інших харчових продуктів жирового походження) під ТМ "Дар Сонця", власником якої є ТОВ "Біловодський елеватор".

Відповідні обставини також були встановлені в межах розгляду заяви керуючого санацією ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" Кандаурової А.П. про визнання договорів недійсними в порядку ч. 11 ст. 17 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , яку було задоволено постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі № 21/89б/2011.

В подальшому постанова Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі № 21/89б/2011 була переглянута в касаційному порядку та залишена без змін постановою Верховного Суду від 18.06.2018 у вказаній справі, яка є остаточною.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що підписант оспорюваних договорів купівлі-продажу майна боржника - директор ТОВ "Біловодський елеватор" Брюхович Юрій Олексійович як особа, що одночасно входить до складу органів управління боржника (через ПП "Фірма "Блок"), є заінтересованою відносно ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" в розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Крім того, відповідно до частин 1, 3 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Тобто, договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

За умовами оспорюваних договорів купівлі-продажу від 09.04.2011 сторонами визначено безготівковий порядок розрахунок за визначеною в ньому ціною у визначений строк.

Будь - яких доказів того, що ТОВ Біловодский елеватор належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо безготівкової оплати ціни оспорюваних договорів, в розумінніст.73, 74 ГПК України, матеріали справи не містять.

З матеріалів справи вбачається, що 28.04.2011 між Закритим акціонерним товариством "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", як первісним боржником, Товариством з обмеженою відповідальністю "Біловодський елеватор", як новим боржником, та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик", як кредитором, укладений договір переведення боргу №01-04-11, за умовами якого первісний боржник передає, а новий боржник приймає на себе зобов'язання первісного боржника перед кредитором щодо повернення кредитних коштів за: генеральним кредитним договором №08-09-07 від 25.09.2007 із залишком заборгованості за кредитом у сумі 6 222 000 доларів США та відсотками в сумі 136759,12 доларів США, у т.ч. укладеними в його межах:

кредитним договором №08-09-07/1 від 25.09.2007 у сумі 4 748 750 доларів США із залишком заборгованості за кредитом у сумі 4 748 750 доларів США та відсотками у сумі 104903,63 доларів США;

кредитним договором №08-09-07/2 від 26.10.2007 у сумі 1 473 250 доларів США із залишком заборгованості за кредитом у сумі 1 473 250 доларів США та відсотками у сумі 31855,49 доларів США;

кредитним договором №29-04-10 від 29.04.2010 у сумі 840000 грн 00 коп. із залишком заборгованості за кредитом у сумі 840000 грн 00 коп. та відсотками у сумі 11806 грн 03 коп.;

кредитним договором №16-05-10 від 28.05.2010 у сумі 825000 грн 00 коп. із залишком заборгованості за кредитом у сумі 825000 грн 00 коп. та відсотками у сумі 11595 грн 21 коп.;

кредитним договором №19-06-10 від 30.06.2010 у сумі 935000 грн 00 коп. із залишком заборгованості за кредитом у сумі 935000 грн 00 коп. та відсотками у сумі 13141 грн 23 коп.;

кредитним договором №27-07-10 від 30.07.2010 у сумі 860000 грн 00 коп. із залишком заборгованості за кредитом у сумі 860000 грн 00 коп. та відсотками у сумі 12087 грн 12 коп.;

кредитним договором №29-09-10 від 24.09.2010 у сумі 1 671 000 грн 00 коп. із залишком заборгованості за кредитом у сумі 1 671 000 грн 00 коп. та відсотками в сумі 23485 грн 56 коп.;

кредитним договором №30-10-10 від 28.10.2010 у сумі 1 587 000 грн 00 коп. із залишком заборгованості за кредитом у сумі 1 587 000 грн 00 коп. та відсотками в сумі 22304 грн 96 коп.;

договором кредитної лінії №33-12-10 від 27.12.2010 у сумі 3 630 000 грн 00 коп. із залишком заборгованості за кредитом у сумі 3 629 266 грн 41 коп. та відсотками в сумі 51008 грн 59 коп., з додатковими угодами до них, які укладено між первісним боржником і кредитором, на загальну суму 6 358 759,12 доларів США, що за курсом НБУ на день підписання цього договору (7,9654 грн за 1 долар США) становить 50 650 059 грн 89 коп. та 10 492 695 грн 11 коп.

Відповідно до п. 1.3 договору за домовленістю сторін грошове зобов'язання первісного боржника перед новим боржником за цим договором у національній валюті дорівнює 61 142 755,00 грн.

Первісний боржник зобов'язується розрахуватися з новим боржником в безготівковому порядку у сумі, що визначена у п. 1.3 договору, не пізніше 30 червня 2011 року. Розрахунки між первісним боржником та новим боржником можуть проводитися в порядку, передбаченому ст. 601 Цивільного кодексу України, зарахуванням зустрічних взаємних вимог (грошових зобов'язань нового боржника) за договорами, які укладені та будуть укладені між первісним боржником та новим боржником, про що первісний боржник та новий боржник складають акт про зарахування зустрічних взаємних вимог (т.28, а.с.117-119).

Тобто, за наслідками укладення договору переведення боргу №01-04-11 ТОВ "Біловодський елеватор" зобов'язався нести перед банком в повному обсязі відповідальність боржника за невиконання зобов'язань щодо повернення кредитів, заборгованість за якими станом на момент укладення договору становила 61 142 755,00грн, в замін на виникнення зобов'язання щодо сплати на його користь 61 142 755,00 грн.

Як зазначає апелянт, 29.06.2011 між сторонами було укладено угоду про зарахування зустрічних взаємних вимог, пунктами 1 та 2 якої зафіксовано факт наявності непогашеного грошового зобов'язання боржника перед ТОВ "Біловодський елеватор" у загальній сумі 61 142 755 грн 00 коп. за договором переведення боргу від 28.04.2011 №01-04-11, а також непогашені грошові зобов'язання ТОВ "Біловодський елеватор" перед боржником в загальній сумі 40 771 572,45 грн, в т.ч. за договорами купівлі-продажу від 09.04.2011.

Відповідно до угоди сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі 40 771 572,45 грн, а також зазначили про те, що відповідач не є зобов'язаною стороною, у т.ч. за договорами від 09.04.2011, в результаті чого заборгованість боржника перед ТОВ "Біловодський елеватор" зменшилась до 20 371 182,55 грн.

В межах розгляду судових справ за № 11/170пд/2011, 11/171пд/2011, 5/160пд/2011 господарським судом Луганської області було встановлено наявність розрахунку за договорами купівлі-продажу від 09.04.2011 між ПрАТ Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ та ТОВ "Біловодський елеватор" за наслідками укладення угоди про зарахування зустрічних взаємних вимог від 29.06.2011.

Відповідно до вказаних обставин укладення договорів купівлі-продажу майна боржника від 09.04.2011 відбулось на вкрай невигідних для боржника умовах, оскільки оплату в розмірі 40 771 572,45 грн (в тому числі за трьома оспорюваними договорами купівлі-продажу від 09.04.2011) було проведено за наслідками часткового зарахування боргових зобов'язань ПрАТ Міловський завод рафінованої олії Стрілецький степ перед ТОВ Біловодський елеватор в розмірі 61 142 755, 00 грн, які виникли на підставі укладення договору про переведення боргу №01-04-11 .

Водночас, в подальшому для забезпечення виконання зобов'язань за вказаними кредитними договорами, Закритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" було укладено договори поруки (т.28, а.с. 108-113), відповідно до яких ПрАТ Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" зобов'язався (солідарно) нести перед банком відповідальність за невиконання ТОВ "Біловодський елеватор" зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати відсотків і штрафних санкцій.

Тобто, ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" позбувся майна (основних виробничих потужностей) без отримання за них будь-яких коштів , що порушує інтереси інших кредиторів в процедурі банкрутства, адже фактична відсутність майнових активів у боржника об'єктивно позбавляє арбітражного керуючого можливості реалізувати систему санаційних заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ".

Докази погашення грошових вимог інших кредиторів до боржника в матеріалах справи відсутні, не надавались жодною із сторін по справі в ході розгляду справи в судах обох інстанцій та ніяким чином не спростовано.

При цьому слід також враховувати, що відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

За приписами ч. 2 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Як зазначено в ч. 1ст. 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

В межах розгляду іншої судової справи № 21/29б/2011 господарським судом було встановлено, що після укладення між ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та ТОВ "Біловодський завод" оскаржуваних договорів купівлі-продажу від 09.04.2011 (предметом яких визначено будівлі комбікормового заводу, розташовані за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Біловодськ, вул. ім. Хорунжого, буд. 1; нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. ім. Гуньяна, буд. 51а; майновий комплекс, розташований за адресою: Луганська область, Міловський район, смт Мілове, пров. Заводський, буд. 3), вже 17.05.2011 було укладено договори:

1) про внесення змін до договору іпотеки №35-12-07/Z1, посвідченого приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Нєдовєсовою Н.М. 28.12.2010 року за реєстровим №1250;

2) про внесення змін до договору іпотеки №08-09-07/Z1 (нежитлові приміщення), посвідченого приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Крихан Н.М. 25.09.2007 за реєстровим №1704 (а.с. 163-165, т.29).

З умов вищевказаних договорів про внесення змін до договорів іпотеки вбачається, що майновий комплекс, розташований за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Мілове, пров. Заводський, буд. 3, між ПАТ "КБ "Хрещатик" та ТОВ "Біловодський елеватор" оцінено в 67 439 967,00 грн. (ціна відчуження майна боржником - 5 086 162,80 грн. , ринкова ціна - 40 065 177,00 грн., згідно п. 5.2. Договору купівлі-продажу від 09.04.2011 року).

Тобто, 09.04.2011 ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" було укладено з ТОВ "Біловодський елеватор" з безготівковою формою оплати (переведенням боргу, який станом на момент укладення відповідного договору становила 61 142 755, 00 грн ) із визначенням оцінки нерухомого майна (нібито більше ринкової вартості), а вже за місяць після цього - 17.05.2011 між ПАТ "КБ "Хрещатик" та ТОВ "Біловодський елеватор" було укладено договори про внесення змін до іпотечних договорів, за умовами яких ТОВ "Біловодський елеватор" було передано в іпотеку банку, як забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитними договорами, вказану нерухомість, за ціною, яка значно перевищує вартість нерухомого майна відповідно до договорів купівлі-продажу від 09.04.2011, що свідчить про заниження вартості майна за договорами купівлі-продажу.

Судовою колегією в межах даної справи також встановлено, що за умовами п. 5 укладеного договору купівлі-продажу від 09.04.2011, предметом якого визначено комплекс, нежитлові приміщення виробничого призначення, що розташований за адресою: Луганська область, Марківський район, смт Марківка, вул. Єременка, будинок 175, продаж вчинено за ціною 6 140 240,21 грн (т.29, а.с. 44-47). В подальшому на підставі договору про внесення змін від 02.07.2012 до договору іпотеки № 08-09-07/Z1 (нежитлові приміщення), посвідченого приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Крихан Н.М. 25.09.2007 за реєстровим номером 1704, вказаний комплекс було передано ТОВ Біловодський елеватор в іпотеку ПАТ Комерційний банк Хрещатик за ціною 18 310 808,00 грн (т.29, а.с. 165).

За умовами п. 5 укладеного договору купівлі-продажу від 09.04.2011, предметом якого визначено комплекс нерухомого майна, що розташований за адресою: Луганська область, Слов'яносербський район, місто Зимогір'я, вулиця Панфілова, будинок 2б, продаж вчинено за ціною 3 784 886,24 грн (т.29, а.с. 48-51). В подальшому на підставі договору про внесення змін від 02.07.2012 до договору іпотеки № 08-09-07/Z1 (нежитлові приміщення), посвідченого приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Крихан Н.М. 25.09.2007 за реєстровим номером 1704, вказаним комплекс було передано ТОВ Біловодський елеватор в іпотеку ПАТ Комерційний банк Хрещатик за ціною 5 982 191,00 грн (т.29, а.с. 165).

При цьому, реалізувавши з урахуванням майнових інтересів боржника лише один майновий комплекс, розташований за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Мілове, пров. Заводський, буд. 3, за ціною, яка була визначена між ПАТ "КБ "Хрещатик" та ТОВ "Біловодський елеватор" в сумі 67 439 967,00 грн. (за договорами про внесення змін до договорів іпотеки №35-12-07/Z1 та №08-09-07/Z1) боржник - ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" був спроможний задовольнити свої зобов'язання перед ПАТ "КБ "Хрещатик" за значно вищою ціною (ціна встановлена між банком та ТОВ "Біловодський елеватор"), а ніж за вартістю реалізації предмета іпотеки відповідно до договорів купівлі-продажу від 09.04.2011, яка є істотно меншою.

Не зважаючи на це, з огляду на загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, боржником на підставі договору купівлі-продажу від 09.04.2011, який є предметом оскарження в даному судовому провадженні, також було відчужено земельну ділянку площею 3,0464 га, кадастровий номер 4422855100:01:012:0002, за адресою: Луганська область, Міловський район, смт Мілове, пров. Заводський, 3, на якій розташований вказаний вище комплекс нерухомості, за ціною 807471,60 грн.

У даному випадку, той факт, що майно боржника було передано ТОВ "Біловодський елеватор" в іпотеку банку за значно білішою вартістю, ніж воно було фактично реалізовано ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" за наслідками укладення договорів купівлі-продажу від 09.04.2011, вказує на збитковий характер оскаржуваних договорів купівлі-продажу від 09.04.2011 як таких, що порушують права інших кредиторів на задоволення своїх вимог до боржника.

Таким чином, дії боржника щодо укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу від 09.04.2011 свідчать про недоцільність відчуження визначеного в них нерухомого майна на користь одного з кредиторів - ТОВ "Біловодський елеватор", а також фактичне виведення активів боржника єдиним майновим комплексом з його власності за 7 місяців до порушення провадження у справі про банкрутство, не зважаючи на те, що майно, яке б залишилось у власності ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", об'єктивно могло бути використане для здійснення арбітражним керуючим санаційних засобів, відновлення господарської діяльності підприємства та погашення за рахунок втілених у даній процедурі заходів грошових вимог інших кредиторів.

Так, згідно з висновком Агентства з питань банкрутства в Донецькій області щодо фінансового стану ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" за 2014 рік серед іншого зазначено, що протягом 2008 - 2010 років та 9 місяців 2011 року (саме період укладення оскаржуваних правочинів) щодо боржника вчинялись дії з доведення його до банкрутства, що також підтверджує наявність дій керівництва, спрямованих на виведення основних фінансових активів - виробничих потужностей на користь інших осіб - у даній справі на користь одного з кредиторів.

З огляду на встановлені обставини справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні угоди були укладені боржником із заінтересованою особою, в результаті якої кредиторам завдані збитки, що є наслідком визнання оспорюваних угоди недійсними на підставі ч. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З приводу заявлених керуючим санацією вимог щодо визнання за ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" права власності на майно боржника, переданого за недійсними правочинами, та зобов'язання ТОВ "Біловодський елеватор" повернути його ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" судова колегія зазначає таке.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 ст. 236 Цивільного кодексу України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За правилами вказаної статті реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину, тому на особу, яка не брала участі в правочині, не може бути покладено обов'язок повернення майна за цим правочином.

Як встановлено судом, майно боржника, яке було відчужене за договорами купівлі-продажу від 09.04.2011, укладеними між ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та ТОВ "Біловодський елеватор", згідно з наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 01.03.2018 фактично перебуває у власності та зареєстроване за ТОВ "Біловодський елеватор".

За таких обставин, застосування реституції за недійсними договорами купівлі-продажу у вигляді повернення ТОВ Біловодський елеватор переданого майна власнику - відповідає способу захисту, встановленому ч.1 ст.216 ЦК України.

Не зважаючи на те, що місцевий господарський суд дійшов висновку про можливість забезпечення ефективного поновлення порушеного права боржника шляхом задоволення віндикаційного позову до ПАТ КБ Хрещатик , що не узгоджується з встановленими у даній справі обставинами, судова колегія не вбачає правових підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали господарського суду Луганської області від 12.11.2018, з огляду на те, що зазначені місцевим господарським судом висновки не призвели до ухвалення неправомірного судового рішення, а резолютивна частина ухвали щодо задоволення вимоги заявника про зобов'язання ТОВ Біловодський елеватор повернути боржнику майно, передане за недійсними договорами купівлі-продажу від 09.04.2011, відповідає дійсній оцінці спірних правовідносин.

Крім того, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав , він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Отже, способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб'єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.

З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

Перш за все, наведений вище принцип полягає у нагляді за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження об'єктів конкурсної маси, а також інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів тощо. Суд у справі про банкрутство повинен сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності нагляду з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи.

Зазначений принцип та механізм його застосування також відстежується у приписах Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в редакції Закону від 14.05.1992 №2343-ХІІ, проте нормативне своє відтворення він набув в редакції Закону від 22.12.2011 №4212-VI (ст. 10 Закону про банкрутство).

Особливості процесу укладення спірних договорів купівлі-продажу спрямовані на досягнення певного результату щодо набуття покупцем права власності на предмет договору, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому вони є правочинами.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється (ст. 392 ЦК України). Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів (ч. 1 ст. 328).

Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника.

За наявності оскарження вказаних договорів у сторони виникає право на подання позову про визнання його права власності на майно, яке було предметом продажу, що узгоджується з приписами ст. 392 ЦК України, оскільки їх оскарження є свідченням оспорювання підстави щодо виникнення у покупця права власності на майно боржника, набутого за результатами їх укладення . Вказане відповідає принципу:laeditquijureutitur (нікого не ображає той, що користується своїм правом).

Право власності на нерухоме майно оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За наявними в матеріалах справи доказами, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 01.03.2018, в судовому порядку підтверджено факт приналежності боржнику спірного майна на праві власності до укладення з ТОВ "Біловодський елеватор" оскаржуваних договорів купівлі-продажу від 09.04.2011.

Враховуючи той факт, що керуючим санацією при оскарженні договорів купівлі-продажу, які були укладені з метою виведення активів підприємства - боржника, ставилась мета повернення нерухомості у власність ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", з урахуванням специфіки провадження у справі про банкрутство (відсутності окремого позовного провадження за для концентрації всіх справ в межах однієї), суд дійшов правильного висновку про задоволення вимог щодо визнання за Приватним акціонерним товариством "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" права власності на майно, яке становило предмет оспорюваних договорів купівлі-продажу від 09.04.2011.

За змістом ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянтів та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки щодо конкретних обставин справи.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які в даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного судового рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України, судова колегія не вбачає підстав для зміни чи скасування ухвали господарського суду Луганської області від 12.11.2018 у справі №21/89б/2011, з викладених вище підстав; у зв'язку з чим апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 253, 254, 270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст.276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 12.11.2018 у справі №21/89б/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 01.03.2019.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя І.А. Шутенко