Рішення

від 27.02.2019 по справі 320/64/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2019 року справа № 320/64/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МСК ЛОГІСТІК" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МСК ЛОГІСТІК" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0118285205 від 30.11.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведена камеральна перевірка своєчасності подання податкової звітності, повноти нарахування, своєчасносності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, якою встановлено порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначені п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI та за результатами якої складений акт №3781/10-36-52-05/40991676 від 09.11.2018. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0118285205 від 30.11.2018, яким позивачу нарахований штраф у сумі 16987,00 грн. Дане податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним та таким, що прийняте з порушенням норм законодавства.

Позивач зазначає, що при сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ним помилково було зазначено інший рахунок Броварського УК, а саме 3141451370005. Стверджує, що податки і збори вважається зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування їх на єдиний казначейський рахунок. Вказує, що ним дійсно було прострочено сплату податку за 4 кв. 2016 на 108 днів та 1 кв. 2017 на 10 днів, а тому вважає, що відповідачем надмірно нараховано штрафні санкції у сумі 11760,24 грн.

Відповідач позов не визнав, зазначив, що ГУ ДФС у Київській області мало всі законодавчо визначені повноваження та підстави для винесення відносно ТОВ МСК ЛОГІСТІК спірного податкового повідомлення-рішення. Стверджував, що всі дії відповідачем здійснені в межах чинного законодавства, у порядку та у спосіб, ним передбачений

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №320/64/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.01.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19.02.2019.

11 лютого 2019 року від представника позивача через службу діловодства суду надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження

19 лютого 2016 року від представника відповідача через службу діловодства суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду документів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариства з обмеженою відповідальністю "МСК ЛОГІСТІК" (код ЄДРПОУ 40991676) зареєстроване як юридична особа з 30.11.2016 за адресою: 07403, Київська область, місто Бровари, вул. Залізнична, буд. 4, офіс 22 (а.с. 7).

20.06.2017 позивачем до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було подано податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

- реєстраційний № 9271009727 за звітній період 2016 рік, зокрема IV квартал 2016 року, якою нараховано податку у сумі 6533,48 (а.с. 24);

- реєстраційний № 9117399131 за звітній період 2017 рік, якою нараховано податок у сумі 156803,20 грн. (39200,80 грн за кожний квартал) (а.с. 27);

09.11.2018 головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Броварського управління ГУ ДФС у Київській області було проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності, повноти нарахування, своєчасносності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за результатами якої складений акт перевірки №3781/10-36-52-05/40991676 (а.с. 36-38).

Перевіркою встановлено порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначені п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (а.с. 37).

Позивачем до акту перевірки №3781/10-36-52-05/40991676 від 09.11.2018 подані заперечення №19-11 від 19.11.2018 (а.с. 38-41).

За результатом розгляду вищезазначених заперечень листом "Про результати розгляду заперечення" Головне управління ДФС у Київській області повідомило заявнику про залишення заперечень без задоволення, а висновок акту перевірки №3781/10-36-52-05/40991676 від 09.11.2018 - без змін (а.с. 42-43).

На підставі акта перевірки №3781/10-36-52-05/40991676 від 09.11.2018 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0118285205 від 30.11.2018, яким позивачу за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на нерухомк майно, відмінне від земельної ділянки, було нараховано штраф у розмірі 20% від грошового зобов'язання у сумі 16987,00 грн. (а.с. 45).

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням №0118285205 від 30.11.2018, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України та Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - Податковий кодекс України).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 49.18.1, пп.49.18.2 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з положеннями п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як убачається з пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 266.1.1 п.266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з пп. 266.2.1 п. 266.2 та пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Відповідно до п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно з пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Згідно з пп. 266.9.1 п. 266.9 ст. 266 Податкового кодексу України податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Відповідно до пп. б) пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

З наведеного у сукупності вбачається, що за загальним правилом штрафна санкція застосовується за наявності узгодженої суми податкового зобовязання та у разі її несплати у встановлений строк.

Матеріалами справи встановлено, що 20.06.2017 позивачем до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області подано податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

- реєстраційний № 9271009727 за звітній період 2016 рік, зокрема IV квартал 2016 року, якою нараховано податок у сумі 6533,48 (а.с. 24);

- реєстраційний № 9117399131 за звітній період 2017 рік, якою нараховано податок у сумі 156803,20 грн. (по 39200,80 грн. за кожний квартал) (а.с. 27).

На підтвердження сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки позивачем було надано платіжні доручення:

- від 18 травня 2017 року № 76 у сумі 95000,00 грн. (а.с. 33);

- від 11 липня 2017 року № 106 у сумі 10000,00 грн. (а.с. 34);

- від 03 жовтня 2017 року № 162 у сумі 27000, 00 грн. (а.с. 32).

Судом встановлено, що позивачем платіжним доручення від 18.05.2017 №76 сплачено 95000,00 грн., зокрема:

- 6533,48 грн. грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за IV квартал 2016 року;

- 39200,80 грн. грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за І квартал 2017 року;

- 5226,78 грн самостійно нарахованих штрафних санкцій за несвоєчасну сплату зобов'язань з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за IV квартал 2016 року 1306,69 грн (граничний строк сплати 30.01.2017) та за І квартал 2017 року 3920,08 (граничний строк сплати 30.04.2017);

- 44038,94 грн. авансового платежу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за ІІ та частково ІІІ квартал 2017 року.

При цьому підставою нарахування відповідачем штрафних санкцій з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, включених до податкового повідомлення - рішення №0118285205 від 30.11.2018, була несвоєчасна сплата таких зобов'язнь, яка виникла у зв'язку помилковим зазначення позивачем в платіжних дорученнях іншого рахунку Броварського управління казначейства України.

Зокрема, відповідач датою фактичного зарахування узгодженого податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, вважає 29.09.2017, тобто дату коли кошти було перераховано на відповідний рахунок після листа ТОВ "МСК ЛОГІСТІК" №14/09-01 від 14.09.2017 (а.с. 35), а не дату зарахування коштів до державного бюджету, а саме 18.05.2017 (платіжне доручення № 76) та 11.07.2017 (платіжне доручення № 106).

Однак, Верховним Судом України у постанові від 16 червня 2015 року у справі № 21-377а15 надано оцінку застосування пункту 57.1 статті 57, пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, частин четвертої та п'ятої статті 45 Бюджетного кодексу України. Згідно з висловленою правовою позицією Верховного Суду України у зазначеній справі, для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до Державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою Податкового кодексу України строк, а відтак i для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України штрафних (фінансових) санкцій.

Суд звертає увагу на те, що платіжні доручення від 18 травня 2017 року № 76 у сумі 95000,00 грн. та від 11 липня 2017 року № 106 у сумі 10000,00 грн. свідчать про перерахування позивачем коштів з одного бюджетного рахунку на іншій та підтверджують факт виконання обов'язку платника податків щодо сплати таких платежів.

Чинним законодавством передбачено відмінні за своїм змістом поняття: "сплата податку" та "зарахування податку". Сплата податку платником відбувається шляхом подання до установи банку платіжного доручення. Відносини щодо зарахування платежів на єдиний казначейський рахунок є бюджетними правовідносинами і здійснюються вони без безпосередньої участі платника податків і зборів (обов'язкових платежів).

Вказана правова позиція також викладена і в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховоного суду від 27.03.2018 №805/171/17-а, яка в силу приписів ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що податкове правопорушення в розумінні пункту 126.1статті 126 Податкового кодексу України у межах спірних правовідносин відсутнє, відтак, застосування податковим органом на цій підставі штрафних (фінансових) санкцій до позивача є безпідставним.

Також з матерілаів справи слідує, що відповідач в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні №0118285205 від 30.11.2018 нарахував штрафні санкції за затриму сплати грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за періоди: IV квартал 2016 року, І квартал 2017 року, ІІ квартал 2017 року.

Однак, як вже було зазначено, позивач платіжним доручення від 18.05.2017 №76 сплатив 95000,00 грн., зокрема:

- 6533,48 грн. грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за IV квартал 2016 року;

- 39200,80 грн. грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за І квартал 2017 року;

- 5226,78 грн. самостійно нарахованих штрафни санкцій за несвоєчасну сплату зобов'язань з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за IV квартал 2016 року 1306,69 грн (граничний строк слати 30.01.2017) та за І квартал 2017 року 3920,08 (граничний строк сплати 30.04.2017);

- 44038,94 грн. авансового платежу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за ІІ та частково ІІІ квартал 2017 року.

Так, позивачем в запереченнях на акт перевірки №3781/10-36-52-05/40991676 від 09.11.2018 було повідомлено відповідачу про самостійну сплату штрафних санкцій за прострочення строку сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за IV квартал 2016 року та І квартал 2017 року у загальній сумі 5226,78 грн. (а.с. 40).

Проте, відповідачем не було враховано доводи позивача та включено до оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №0118285205 від 30.11.2018 штрафні санкції за IV квартал 2016 року та І квартал 2017 року, які позивачем було нараховано та сплачено добровільно платіжним дорученням від 18.05.2017 № 76.

Наведене свідчить, що штрафні санкії за податковий період IV квартал 2016 року у сумі 1306,69грн. (граничний строк сплати 30.01.2017, сплачено 18.05.2017 року, тобто платіж прострочено на 108 днів) та І квартал 2017 року у сумі 3920,08грн. (граничний термін сплати 30.04.2017, сплачено 18.05.2017, тобто платіж прострочено на 18 днів) позивачем було нараховано та сплачено самостійно.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що відповідачем безпідставно нараховано позивачу податковим повідомленням-рішенням форми №0118285205 від 30.11.2018, штраф у сумі 16987,00 грн. Відповідно, податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем. Надані відповідачем доводи правомірності своїх дій позивачем спростовано.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0118285205 від 30.11.2018 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1762,00 грн. згідно з квитанцією від 20.12.2018 № 428.

Суд, керуючись ч. 1 ст. 139 КАС України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог, присуджує позивачу 1762,00 грн. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МСК ЛОГІСТІК" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, № 0118285205 від 30.11.2018.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МСК ЛОГІСТІК" (код ЄДРПОУ 40991676, адреса: 07403, Київська область, м. Бровари, вул. Залізнична, буд. 4 оф. 22) судовий збір у сумі 1762 грн. 00 коп. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260, адреса: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд 5А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 27.02.2019.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.