Рішення

від 22.02.2019 по справі 810/4847/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2019 року м. Київ №810/4847/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В.,

за участю секретаря судового засідання Радевича В.О.,

за участю:

представника позивача - Зав'ялова М.Р.,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦХЕШ" до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦХЕШ" (далі - позивач, ТОВ "СПЕЦХЕШ") з позовом до Київської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 23.08.2018 №UA125100/2018/000121/2.

24 вересня 2018 року Київський окружний адміністративний суд постановив ухвалу, про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦХЕШ" без руху, у якій зазначив недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановив строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали позивачу. Відповідно до ухвали від 17.10.2018, суд продовжив строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Згідно з ухвалою від 07.11.2018, суд відкрив провадження в адміністративній справі, визначив, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.

Відповідно до ухвали від 03.01.2019, суд продовжений строк підготовчого провадження у справі №810/4847/18 на 30 днів.

Згідно з ухвалою від 24.01.2019, суд закрив підготовче провадження у справі №810/4847/18 та призначив справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.03.2018 між ТОВ "СПЕЦХЕШ" та компанією Stemoservices LTD, яка зареєстрована та діє в спеціальному адміністративному районі Гонконг Китайської Народної Республіки був укладений Договір, відповідно до якого, вказана вище компанія передає позивачу у власність обчислювальну техніку Аntminer S9, та зарядні пристрої до нього. Для доставки Товару на територію України, позивачем був укладений Договір №77-ТЕО від 19.04.2018 на транспортно-експедиторське обслуговування з Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ КАРГО СЕРВІС".

Позивач пояснює, що 13.08.2018 представником позивача подано митну декларацію №UA125100/2018/322502 до Київської митниці ДФС для митного оформлення, купленого за договором товару.

Відповідач, проаналізувавши відображену у товаросупровідних документах інформацію, встановив що вартість товару не може бути визначено за ціною договору щодо товарів які імпортуються відповідно до ст. 58 Митного кодексу України, у зв'язку з тим, що під час контролю правильності визначення митної вартості було встановлено, що надані документи не містять усіх відомостей про складові митної вартості.

На підставі цього, відповідачем було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA125000/2018/000121/2 від 23.08.2018, відповідно до якого, митна вартість товару позивача визначена за ціною договору щодо ідентичних товарів. Окрім того, складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125100/2018/00237 від 23.08.2018.

Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів від 23.08.2018 №UA125000/2018/000121/2 незаконним та таким, що не ґрунтується на нормах права.

Вказує, що відповідач, не проаналізувавши надані декларантом документи, на підставі власних припущень, виніс рішення про коригування митної вартості товарів від 23.08.2018 №UA125000/2018/000121/2, застосовуючи декларацію, яка не є аналогічною, чим порушив законні права позивача. Відповідачем не було аргументовано, чому неможливо визначити митну вартість за першим методом (за ціною договору), чому був застосований третій метод визначення митної вартості.

Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що за результатами розгляду документів за ЕМД від 13.08.2018 №UA125100/2018/322502, які надавались декларантом ТОВ "СПЕЦХЕШ" для підтвердження митної вартості було встановлено, що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті ці товари, зокрема витрати на транспортування (декларантом до митного оформлення не надано транспортні (перевізні) документи, передбачені умовами поставки, так як витрати на транспортування не включені у вартість товару), а надана довідка про транспортні витрати не дає можливості перевірити правильність заявлених числових значень транспортних витрат. Також, пунктом 4.1 контракту від 22.03.2018 №1 передбачено, що замовник проводить оплату продукції протягом 90 днів після отримання контракту та згідно з виставленим комерційним інвойсом (контракт від 22.03.2018), однак банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару до митного оформлення не надано. Крім того, у гр. 44 ЕМД під кодом документу "3008" (документ, що підтверджує вартість страхування) міститься довідка про транспортні витрати.

А також надані документи мали розбіжності, зокрема у авіаційній вантажній накладній зазначено "FREIGHT PREPAID" - фрахт сплачено, що суперечить заявленим умовам поставки. Також умови поставки товару згідно з міжнародними правилами ІНКОТЕРМС - EXW Франко-завод (назва місця) передбачають, що продавець повинен лише надати товар у розпорядження покупцеві в узгодженому місці - звичайно на власних площах продавця. Таким чином, витрати по доставці товару від продавця - China Paint Bulding до аеропорту Гонконга не включені до митної вартості товару. Тому відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України з поданих документів неможливо було підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦХЕШ" (ідентифікаційний код 41583805) зареєстроване в якості юридичної особи 08.09.2017 за адресою: 02099, м. Київ, Дарницький район, вул. Бориспільська, буд. 9, корпус 64, офіс 7, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.09.2018 №1004449138 (том 1, а.с. 40-42).

Судом встановлено, що 22.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦХЕШ" (Замовник) та компанією "Stemoservices LTD" (Постачальник) укладено контракт №1 (далі - контракт від 22.03.2018 №1) (том 1, а.с. 10-13).

Відповідно до пункту 1.1 контракту від 22.03.2018 №1, постачальник зобов'язується поставити продукцію згідно Інвойсів, які є невід'ємною частиною контракту.

Умови поставки продукції і країна виробник продукції мають бути зазначені в комерційному інвойсі (пункту 1.2 контракту від 22.03.2018 №1).

Умови поставки - доставку вантажу оплачує Замовник (пункт 1.3 контракту від 22.03.2018 №1).

Згідно інвойсу від 22.03.2018 №220318, поставці підлягало Аntminer S9, 4 шт. (виробник - Китай) на загальну суму 1400,00 доларів США та APW3++, 4 шт. (виробник - Китай) на загальну суму 320,00 доларів США. Умови оплати: відстрочка платежу 90 днів відповідно до умов контракту від 22.03.2018 №1. Умови поставки EXW-China Paint Building Block 17 Hong Ting Rd Sai Kung, Hongkong (том 1, а.с. 90).

Позивач, з метою проведення митного оформлення наведеного вище товару, подав до Київської митниці ДФС митну декларацію від 13.08.2018 №UA125100/2018/322502, де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною контракту (том 1, а.с. 26-28).

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення позивач подав до Київської митниці ДФС разом із митною декларацією наступні документи: пакувальний лист; контракт від 22.03.2018 №1; інвойс від 22.03.2018 №220318; договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 19.04.2018 №77-ТЕО; додаток №1 до договору від 19.04.2018 №77-ТЕО (заявка №1 від 20.04.2018); платіжне доручення від 03.05.2018 №213; довідку про транспортні витрати на перевезення вантажу авіатранспортом від 04.05.2018 №04/05-1; авіаційну вантажну накладну від 30.04.2018 №235-72267510 тощо.

Під час проведення контролю правильності визначення митної вартості вищезазначеного товару встановлено, що документи, які були подані до митного оформлення та, які зазначені в частині другої статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності. Тому, відповідач зобов'язав позивача подати додаткові документи.

У відповідь на повідомлення митного органу щодо надання додаткових документів, ТОВ "СПЕЦХЕШ" надало пояснення стосовно витрат на транспортування, оплати товару, відмітки в авіаційній накладній, інших запитуваних документів та надало наступні документи: договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 19.04.2018 №77-ТЕО; довідку про транспортні витрати на перевезення вантажу авіатранспортом від 04.05.2018 №04/05-1; додаток №1 до договору від 19.04.2018 №77-ТЕО (заявка №1 від 20.04.2018); платіжне доручення від 03.05.2018 №213 (том 1, а.с. 35-36).

Розглянувши подані документи, Київською митницею ДФС складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125100/2018/00237 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 23.08.2018 №UA125000/2018/000121/2, згідно з якого відкоригована митна вартість товару - Аntminer S9 обчислювальне обладнання, 4 шт. (країна виробник - Китай) за резервним методом склала 4667,12 доларів США (том 1, а.с. 23-25, 29-30).

Не погоджуючись з рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів від 23.08.2018 №UA125000/2018/000121/2, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 248 Митного кодексу України (далі - МК; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (ч.1 ст. 257 МК).

Статтею 49 МК визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК).

Відповідно до статті 57 МК, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 54 МК, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу

Статтею 58 МК передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 53 МК, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п'ятої статті 53 МК, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 МК).

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (ч. 3 ст. 54 МК).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 МК).

Відповідно до частини першої статті 55 МК, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Обґрунтовуючи підстави не прийняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів встановлено відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема витрати на транспортування (декларантом до митного оформлення не надано транспортні (перевізні) документи, передбачені умовами поставки, так як витрати на транспортування не включені у вартість товару), а надана довідка про транспортні витрати не дає можливості перевірити правильність заявлених числових значень транспортних витрат. Також, пунктом 4.1 контракту передбачено, що замовник проводить оплату продукції протягом 90 днів після отримання контракту та згідно з виставленим комерційним інвойсом (контракт від 22.03.2018), однак банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару до митного оформлення не надано. Крім того, у гр. 44 МД під кодом документу "3008" (документ, що підтверджує вартість страхування) міститься довідка про транспортні витрати. А також надані документи містять розбіжності, зокрема у авіаційній вантажній накладній зазначено "FREIGHT PREPAID" - фрахт сплачено, що протирічить заявленим умовам поставки. Також Умови поставки товару згідно з міжнародними правилами ІНКОТЕРМС-EXW Франко-завод (... назва місця) передбачають, що продавець повинен лише надати товар у розпорядження покупцеві в узгодженому місці - звичайно на власних площах продавця. Таким чином, витрати по доставці товару від продавця - China Paint Bulding до аеропорту Гонконга не включені до митної вартості товару. Тому відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України з поданих документів неможливо було підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.

Керуючись вимогами ч. 2, 3 ст.53, ст.ст. 54, 57 МК України декларанту було повідомлено про необхідність надання наступних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів:- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);- транспортні (перевізні) документи: договір про надання транспортно-експедиційних послуг; заявку на здійснення договору транспортно-експедиційних послуг, що стосується перевезення оцінюваного товару, та/або акт виконаних робіт; рахунок на транспортно-експедиційні послуги згідно з договором на здійснення транспортно-експедиційних послуг;- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та і містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалось страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;- копію митної декларації країни відправлення;- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларантом не надано всіх додаткових документів для підтвердження митної вартості, про що зазначено в заяві №16/08-01 від 16.08.2018, а саме не надано:- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;- копію митної декларації країни відправлення; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларантом не надано витребувані митницею документи.

Щодо твердження відповідача, що витрати по доставці товару від продавця - China Paint Bulding до аеропорту Гонконга не включені до митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Згідно інвойсу від 22.03.2018 №220318, поставці підлягало обчислювальне обладнання Аntminer S9 разом з блоком живлення, умови поставки EXW-China Paint Building Block 17 Hong Ting Rd Sai Kung, Hongkong (том 1, а.с. 90).

Згідно з правилами Інкотермс (офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати) в редакції 2000 року вбачається, що термін "EXW (EX WORKS) - "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Судом встановлено, що 19.04.2018 між ТОВ "ПРОФІ КАРГО СЕРВІС" (Експедитор) та ТОВ "СПЕЦХЕШ" (Замовник) був укладений договір №77-ТЕО на транспортно-експедиторське обслуговування, відповідно до п. 1.1 та п. 2.1 якого замовник доручає, а експедитор за винагороду бере зобов'язання організувати перевезення і транспортно-експедиторське обслуговування експортно-імпортних вантажів замовника усіма видами транспорту за винагороду і за рахунок замовника, від власного імені або від імені замовника, в залежності від видів послуг, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку та строки, визначені в договорі. Надання послуг за даним договором здійснюється на підставі Заявок замовника на кожний конкретний вид послуг. Форми таких Заявок визначено у додатках до даного договору (том 1, а.с. 14-22).

Згідно заявки №1 від 20.04.2018, додаток №1 до договору №77-ТЕО від 19.04.2018, замовник - ТОВ "СПЕЦХЕШ", вантажовідправник - Stemoservices LTD, вантажоотримувач - Limited Liability Company "Spechash", узгоджена вартість послуг та умови оплати - 24050,87 грн. (локальні витрати EXW в Гонконгу, авіафрахт, експедиція в аеропорту Бориспіль, збори в аеропорту), характер вантажу - обчислювальне обладнання Аntminer S9 разом з блоком живлення, адресою завантаження є China Paint Building Block 17 Hong Ting Rd Sai Kung, маршрут перевезення: Гонконг - Київ (том 1, а.с. 33).

Тобто, умови поставки відповідно до інвойсу від 22.03.2018 №220318 та адреса завантаження відповідно до заявки №1 від 20.04.2018 є ідентичні.

Суд зазначає, що у вартість послуг - 24050,87 грн. включено витрати на перевезення вантажу за маршрутом Stemo Servicer LTD (RM21, 2/F, Blok 1, China Paint Building 7 Hong Ting Road Sai Kung, Hong Kong) - ДМА "Бориспіль" у розмірі 21272,57 грн. без ПДВ, витрати на послуги з організації перевезень і транспортно-експедиторського обслуговування на митній території України у розмірі 2315,25 грн. без ПДВ та ПДВ у розмірі 463,05 грн., що підтверджується рахунком на оплату від 01 травня 2018 року №81 (том 1, а.с. 120).

Факт перерахування коштів згідно рахунку на оплату від 01 травня 2018 року №81 підтверджується платіжним дорученням від 03.05.2018 №213 (том 1, а.с. 34).

Згідно довідки ТОВ "ПРОФІ КАРГО СЕРВІС" про транспортні витрати на перевезення вантажу авіатранспортом за вих. №04/05-1 від 04.05.2018, транспортні витрати при доставці вантажу, за маршрутом: Hong Ting Road Sai Kung, Hong Kong - аеропорт КВР Бориспіль, згідно авіа-накладної №235-72267510 (відправник: Stemo Servicer LTD, RM21, 2/F, Blok 1, China Paint Building 7 Hong Ting Road Sai Kung, Hong Kong для компанії ТОВ "СПЕЦХЕШ"), складають 21272,57 грн. (том 1, а.с. 31). В тому числі з них витрати на авіаційне перевезення, відповідно до авіа-накладної №235-72267510, які складають 3292,15 HKD (том 1, а.с. 32).

Згідно з частинами 10 та 11 статті 58 МК, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема: витрати на транспортування після ввезення, податки, які справляються в Україні.

Ураховуючи вище викладене, суд зазначає, що на виконання вимог вказаної статті до митної вартості товару позивачем було включено витрати на транспортування товару від постачальника - China Paint Building Block 17 Hong Ting Rd Sai Kung, Hongkong до аеропорту "Бориспіль", крім ПДВ, у розмірі 21272,57 грн.

Таким чином, твердження відповідача, що витрати по доставці товару від продавця - China Paint Bulding до аеропорту Гонконга не включені до митної вартості товару є необґрунтованим.

При цьому, щодо посилання відповідача, що рахунок на оплату від 01.05.2018 №81 є неналежним доказам по справі, суд звертає увагу, що він був наданий позивачем на спростування доводів відповідача, які виникли лише на стадії розгляду справи, а тому суд приймає рахунок на оплату від 01.05.2018 №81 як належний та допустимий доказ по справі.

Щодо твердження відповідача про відсутність у наданих для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема витрати на транспортування (декларантом до митного оформлення не надано транспортні (перевізні) документи, передбачені умовами поставки, так як витрати на транспортування не включені у вартість товару), а надана довідка про транспортні витрати не дає можливості перевірити правильність заявлених числових значень транспортних витрат, суд зазначає наступне.

Оскільки витрати на доставку товару не включені у ціну товару і здійснюються за рахунок покупця товару (позивача), то позивач надав до митного оформлення транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення: договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 19.04.2018 №77-ТЕО; довідку про транспортні витрати на перевезення вантажу авіатранспортом вих. №04/05-1 від 04.05.2018; додаток №1 до договору від 19.04.2018 №77-ТЕО (заявка №1 від 20.04.2018); платіжне доручення від 03.05.2018 №213 та авіаційну вантажну накладну від 30.04.2018 №235-72267510.

В силу пункту 6 частини другої статті 53 МК документами, що підтверджують митну вартість товарів є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Отже, МК не містить переліку документів, які зобов'язаний подати декларант для підтвердження числових значень витрат на транспортування з чого слідує, що такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами, які містять відомості, що дозволяють визначити розмір транспортних витрат та ідентифікувати їх з конкретним вантажем.

Таким чином, твердження відповідача щодо відсутності у наданих для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема витрати на транспортування є необґрунтованим.

При цьому, щодо посилання відповідача, що митниця не мала можливості перевірити чи здійснено оплату транспортних витрат у повному обсязі, суд зазначає, що позивачем при митному оформлені було надано платіжне доручення від 03.05.2018 №213, яким підтверджено перерахування коштів за транспортні витрати експедитору, тобто ТОВ "ПРОФІ КАРГО СЕРВІС".

Щодо твердження відповідача, що у гр. 44 МД під кодом документу "3008" (документ, що підтверджує вартість страхування) міститься довідка про транспортні витрати, суд зазначає наступне.

Відповідно до довідки ТОВ "ПРОФІ КАРГО СЕРВІС" про транспортні витрати на перевезення вантажу авіатранспортом за вих. №04/05-1 від 04.05.2018, страхування вантажу не відбулося (том 1, а.с. 31).

Тобто, вказана довідка містить дані щодо вартості страхування, а тому правомірно була вказана позивачем у гр. 44 МД від 13.08.2018 №UA125100/2018/322502 під кодом документу "3008".

Щодо твердження відповідача, що у авіаційній вантажній накладній зазначено "FREIGHT PREPAID" - фрахт сплачено, що протирічить заявленим умовам поставки, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3.2.10 договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 19.04.2018 №77-ТЕО, експедитор зобов'язаний здійснювати розрахунки з портами, транспортними та іншими організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів.

Суд зазначає, що відмітка у авіаційній вантажній накладній "FREIGHT PREPAID" не суперечить умовам поставки, попередня оплата фрахту здійснена експедитором згідно договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 19.04.2018 №77-ТЕО.

Щодо твердження відповідача, що пунктом 4.1 контракту передбачено, що замовник проводить оплату продукції протягом 90 днів після отримання контракту та згідно з виставленим комерційним інвойсом (контракт від 22.03.2018), однак банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару до митного оформлення не надано, суд зазначає наступне.

В судовому засіданні представником позивача вказано, що редакція контракту була подана відповідачу помилково, термін оплати за товар станом на час митного оформлення не настав.

В матеріалах справи наявна інша редакція контракту від 22.03.2018 №1, яка надана позивачем, відповідно до пункту 4.1 якого замовник проводить оплату продукції протягом 90 днів після отримання товару та згідно з виставленим комерційним інвойсом на розрахунковий рахунок постачальника (том 1, а.с. 10-13).

При цьому, судом встановлені обставини щодо подальших змін редакції вказаного пункту контракту від 22.03.2018 №1, у зв'язку з чим суд розцінює термін "протягом 90 днів після отримання контракту" як описку.

Суд наголошує, що у процедурі контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації.

Щодо твердження відповідача про ненадання декларантом всіх додаткових документів для підтвердження митної вартості, що зазначені в заяві №16/08-01 від 16.08.2018, суд зазначає наступне.

У відповідь на повідомлення митного органу щодо надання додаткових документів, ТОВ "СПЕЦХЕШ" надало пояснення стосовно витрат на транспортування, оплати товару, відмітки в авіаційній накладній та щодо інших запитувальних документів, так: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, крім договору на транспортно-експедиторське обслуговування, не укладався; 2) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), крім рахунку на сплату транспортно-експедиторського обслуговування, відсутні; 3) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, відсутні, так як страхування товару не здійснювалося; 4) копію митної декларації країни відправлення відсутня через те, що відповідно до законодавства країни-експортера, а саме - спеціального адміністративного району Гонконг Китайської народної республіки, митна декларація видається лише за наявності відповідної заяви декларанта, в даному випадку, митна декларація не витребовувалася у митного органу; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару відсутні (том 1, а.с. 35-36).

Послідовно проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Крім того, щодо коригування відповідачем митної вартості товару за резервним методом, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення, посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МК України. Жодних вимог у порядку ч.6 ст.55 МК України від декларанта не надходило. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за і ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з |ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2в та 2г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами ст.ст. 62, 63 МК України, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч.2 ст.64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ - резервного методу. Декларантом підчас проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару; тов. 1- митна декларація від 24.04.2018 №UA125100/2018/311145 (рівень митної вартості товару згідно джерела інформації - 1166,78 дол. США/шт.).

Матеріали справи свідчать та встановлено судом, що за основу для коригування митної вартості товару за резервним методом митним органом взято визнану митну вартість товару, оформленого за митною декларацією від 24.04.2018 №UA125100/2018/311145 (том 1, а.с. 146-148).

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

В разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Між тим, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише дату та номер вказаної митної декларацій, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 19 червня 2018 року в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18).

Суд бере до уваги, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості. Натомість, на думку суду, надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

За викладених обставин суд дійшов висновку, що рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 23.08.2018 №UA125000/2018/000121/2 не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем в позовній заяві допущена помилка в номері рішення, відповідно до наявного в матеріалах справи рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 23.08.2018 правильним слід вважати №UA125000/2018/000121/2 (том 1, а.с. 23-25).

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду сплачений судовий збір у розмірі 1762,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 03.09.2018 №321 (том 1, а.с. 3).

Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню йому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять, у зв'язку з чим їх розподіл на момент ухвалення судом рішення у справі не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 23.08.2018 №UA125000/2018/000121/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦХЕШ" (ідентифікаційний код 41583805, місцезнаходження: 02099, м. Київ, Дарницький район, вул. Бориспільська, буд. 9, корпус 64, офіс 7) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Київської митниці ДФС (ідентифікаційний код 39470947, місцезнаходження: 08307, Київська область, м. Бориспіль, міжнародний аеропорт "Бориспіль") судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Рішення у повному обсязі складене 01.03.2019.

Суддя Басай О.В.