Постанова

від 19.06.2019 по справі 810/4847/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/4847/18 Суддя (судді) першої інстанції: Басай О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,

за участю секретаря Кірієнко Н. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спецхеш до Київської митниці ДФС, про визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційною скаргою Київської митниці ДФС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Київської митниці ДФС, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 23.08.2018 №UA125100/2018/000121/2.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи, 22.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю СПЕЦХЕШ (Замовник) та компанією Stemoservices LTD (Постачальник) укладено контракт №1 (том 1, а.с. 10-13).

Відповідно до пункту 1.1 контракту від 22.03.2018 №1, постачальник зобов`язується поставити продукцію згідно Інвойсів, які є невід`ємною частиною контракту.

Умови поставки продукції і країна виробник продукції мають бути зазначені в комерційному інвойсі (пункту 1.2 контракту від 22.03.2018 №1).

Умови поставки - доставку вантажу оплачує Замовник (пункт 1.3 контракту від 22.03.2018 №1).

Згідно інвойсу від 22.03.2018 №220318, поставці підлягало Аntminer S9, 4 шт. (виробник - Китай) на загальну суму 1400,00 доларів США та APW3++, 4 шт. (виробник - Китай) на загальну суму 320,00 доларів США. Умови оплати: відстрочка платежу 90 днів відповідно до умов контракту від 22.03.2018 №1. Умови поставки EXW-China Paint Building Block 17 Hong Ting Rd Sai Kung, Hongkong (том 1, а.с. 90).

Позивач, з метою проведення митного оформлення наведеного вище товару, подав до Київської митниці ДФС митну декларацію від 13.08.2018 №UA125100/2018/322502, де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною контракту (том 1, а.с. 26-28).

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення позивач подав до Київської митниці ДФС разом із митною декларацією наступні документи: пакувальний лист; контракт від 22.03.2018 №1; інвойс від 22.03.2018 №220318; договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 19.04.2018 №77-ТЕО; додаток №1 до договору від 19.04.2018 №77-ТЕО (заявка №1 від 20.04.2018); платіжне доручення від 03.05.2018 №213; довідку про транспортні витрати на перевезення вантажу авіатранспортом від 04.05.2018 №04/05-1; авіаційну вантажну накладну від 30.04.2018 №235-72267510 тощо.

Під час проведення контролю правильності визначення митної вартості вищезазначеного товару встановлено, що документи, які були подані до митного оформлення та, які зазначені в частині другої статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності.

У відповідь на повідомлення митного органу щодо надання додаткових документів, ТОВ СПЕЦХЕШ надало пояснення стосовно витрат на транспортування, оплати товару, відмітки в авіаційній накладній, інших запитуваних документів та надало наступні документи: договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 19.04.2018 №77-ТЕО; довідку про транспортні витрати на перевезення вантажу авіатранспортом від 04.05.2018 №04/05-1; додаток №1 до договору від 19.04.2018 №77-ТЕО (заявка №1 від 20.04.2018); платіжне доручення від 03.05.2018 №213.

Розглянувши подані документи, Київською митницею ДФС складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125100/2018/00237 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 23.08.2018 №UA125000/2018/000121/2, згідно з якого відкоригована митна вартість товару - Аntminer S9 обчислювальне обладнання, 4 шт. (країна виробник - Китай) за резервним методом склала 4667,12 доларів США (том 1, а.с. 23-25, 29-30).

Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів від 23.08.2018 №UA125000/2018/000121/2 незаконним та таким, що не ґрунтується на нормах права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості. Натомість, на думку суду, надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

Апелянт в свою чергу вказує, що подані позивачем документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті ці товари, зокрема витрати на транспортування (декларантом до митного оформлення не надано транспортні (перевізні) документи, передбачені умовами поставки, так як витрати на транспортування не включені у вартість товару), а надана довідка про транспортні витрати не дає можливості перевірити правильність заявлених числових значень транспортних витрат.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Як вказує апелянт, ч. 2 ст. 58 МК України прямо передбачено, що відсутність хоча б однієї складової митної вартості, що є обов`язковою при її обчисленні (у даному випадку - це транспортні витрати) унеможливлює застосування основного методу визначення митної вартості - за піною договору.

Вказує, що подана довідка про транспортні витрати не є належним підтвердженням вартості транспортно-експедиційних послуг, оскільки не є документом, що підтверджує транспортні витрати, оскільки не є первинним документом у розумінні ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а згідно з п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України платникам податків забороняється формування показників митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, фінансової звітності.

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Мінфіну від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з : використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Аналогічно пунктом 2.4 договору № 77-ТЕО від 19.04.2018 на транспортно- експедиторське обслуговування передбачено, що надання кожної послуги сторони зобов`язані оформляти первинними документами/такими як: рахунки-фактури, інвойси, товарно-транспортні накладні, міжнародні транспортні накладні, акти прийому-передачі послуг. Згідно з п. 4.1 цього договору послуги експедитора сплачуються замовником на мовах передоплати на підставі виставленого рахунку, при чому у разі виникнення у експедитора додаткових витрат, він виставляє додатковий рахунок.

Вищезазначені документи, за твердженнями апелянта, позивачем до митного оформлення надано частково на запит митниці. При цьому, не надано рахунок № 81 , на який є посилання в платіжному і дорученні. Таким чином, митниця не мала змоги перевірити відповідно чи здійснено оплату транспортних витрат у повному обсязі.

Відповідач вказує, що декларантом не надано всіх додаткових документів для підтвердження митної вартості, про що зазначено в заяві №16/08-01 від 16.08.2018, а саме не надано:- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;- копію митної декларації країни відправлення; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларантом не надано витребувані митницею документи.

Так, згідно інвойсу від 22.03.2018 №220318, поставці підлягало обчислювальне обладнання Аntminer S9 разом з блоком живлення, умови поставки EXW-China Paint Building Block 17 Hong Ting Rd Sai Kung, Hongkong.

Згідно з правилами Інкотермс (офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати) в редакції 2000 року вбачається, що термін EXW (EX WORKS) - франко-завод означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

19.04.2018 між ТОВ ПРОФІ КАРГО СЕРВІС (Експедитор) та ТОВ СПЕЦХЕШ (Замовник) був укладений договір №77-ТЕО на транспортно-експедиторське обслуговування, відповідно до п. 1.1 та п. 2.1 якого замовник доручає, а експедитор за винагороду бере зобов`язання організувати перевезення і транспортно-експедиторське обслуговування експортно-імпортних вантажів замовника усіма видами транспорту за винагороду і за рахунок замовника, від власного імені або від імені замовника, в залежності від видів послуг, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку та строки, визначені в договорі. Надання послуг за даним договором здійснюється на підставі Заявок замовника на кожний конкретний вид послуг. Форми таких Заявок визначено у додатках до даного договору (том 1, а.с. 14-22).

Згідно заявки №1 від 20.04.2018, додаток №1 до договору №77-ТЕО від 19.04.2018, замовник - ТОВ СПЕЦХЕШ , вантажовідправник - Stemoservices LTD, вантажоотримувач - Limited Liability Company Spechash , узгоджена вартість послуг та умови оплати - 24050,87 грн. (локальні витрати EXW в Гонконгу, авіафрахт, експедиція в аеропорту Бориспіль, збори в аеропорту), характер вантажу - обчислювальне обладнання Аntminer S9 разом з блоком живлення, адресою завантаження є China Paint Building Block 17 Hong Ting Rd Sai Kung, маршрут перевезення: Гонконг - Київ (том 1, а.с. 33).

Таким чином, умови поставки відповідно до інвойсу від 22.03.2018 №220318 та адреса завантаження відповідно до заявки №1 від 20.04.2018 є ідентичні.

У вартість послуг - 24050,87 грн. включено витрати на перевезення вантажу за маршрутом Stemo Servicer LTD (RM21, 2/F, Blok 1, China Paint Building 7 Hong Ting Road Sai Kung, Hong Kong) - ДМА Бориспіль у розмірі 21272,57 грн. без ПДВ, витрати на послуги з організації перевезень і транспортно-експедиторського обслуговування на митній території України у розмірі 2315,25 грн. без ПДВ та ПДВ у розмірі 463,05 грн., що підтверджується рахунком на оплату від 01 травня 2018 року №81 (том 1, а.с. 120).

Згідно рахунку на оплату від 01 травня 2018 року №81, який міститься в матеріалах справи (том 1, а.с. 34 ) перерахування коштів підтверджується платіжним дорученням від 03.05.2018 №213.

Згідно довідки ТОВ ПРОФІ КАРГО СЕРВІС про транспортні витрати на перевезення вантажу авіатранспортом за вих. №04/05-1 від 04.05.2018, транспортні витрати при доставці вантажу, за маршрутом: Hong Ting Road Sai Kung, Hong Kong - аеропорт КВР Бориспіль, згідно авіа-накладної №235-72267510 (відправник: Stemo Servicer LTD, RM21, 2/F, Blok 1, China Paint Building 7 Hong Ting Road Sai Kung, Hong Kong для компанії ТОВ СПЕЦХЕШ ), складають 21272,57 грн. (том 1, а.с. 31). В тому числі з них витрати на авіаційне перевезення, відповідно до авіа-накладної №235-72267510, які складають 3292,15 HKD (том 1, а.с. 32).

Згідно з частинами 10 та 11 статті 58 МК, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема: витрати на транспортування після ввезення, податки, які справляються в Україні.

На виконання вимог вказаної статті до митної вартості товару позивачем було включено витрати на транспортування товару від постачальника - China Paint Building Block 17 Hong Ting Rd Sai Kung, Hongkong до аеропорту Бориспіль , крім ПДВ, у розмірі 21272,57 грн.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Митного кодексу документами, що підтверджують митну вартість товарів є транспорті і (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Отже, МК України не містить переліку документів, які зобов`язаний подати декларант для підтвердження числових значень витрат па транспортування, з чого слідує, що такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами, які містять відомості, що дозволяють визначити розмір транспортних витрат та ідентифікувати їх з конкретним вантажем.

Таким чином, твердження відповідача щодо відсутності у наданих для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема витрати на транспортування, є необґрунтованим.

Позивачем при митному оформлені було надано платіжне доручення від 03.05.2018 №213, яким підтверджено перерахування коштів за транспортні витрати експедитору, тобто ТОВ ПРОФІ КАРГО СЕРВІС .

Відповідно до картки відмови та рішення про коригування митної вартості, які є предметом спору, відповідач не зазначав, що для визначення правильності включення транспортних витрат необхідно надати рахунок №81 від 01.05.2018 року.

Посилання відповідача на те, що рахунок на оплату від 01.05.2018 №81 є неналежним доказам по справі, є помилковими, адже він був наданий позивачем на спростування доводів відповідача, які виникли на стадії розгляду справи, а тому судом першої інстанції правомірно прийнято рахунок на оплату від 01.05.2018 №81 як належний та допустимий доказ по справі.

Щодо посилань апелянта на п. 4.1 контракту (порядок оплати за товар) колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено у ході розгляду справи, редакція контракту була подана відповідачу помилково, термін оплати за товар станом на час митного оформлення не настав.

В матеріалах справи наявна редакція контракту від 22.03.2018 №1, яка надана позивачем, відповідно до пункту 4.1 якого замовник проводить оплату продукції протягом 90 днів після отримання товару та згідно з виставленим комерційним інвойсом на розрахунковий рахунок постачальника.

При цьому, судом встановлені обставини щодо подальших змін редакції вказаного пункту контракту від 22.03.2018 №1, шляхом підписання між сторонами контракту відповідної додаткової угоди, у зв`язку з чим суд вірно розцінив термін протягом 90 днів після отримання контракту як описку.

У процедурі контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації.

За основу для коригування митної вартості товару за резервним методом митним органом взято визнану митну вартість товару, оформленого за митною декларацією від 24.04.2018 №ПА 125100/2018/31 1 145.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів маг містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

В разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу-для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Між тим, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише дату та номер вказаної митної декларацій, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2. 4 частими другої статті 55 МК України.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 19 червня 2018 року в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18).

Також, зазначаємо, що визначення митної вартості товару №2 Відповідач здійснював за 1 методом - за ціною договору, хоча оформлення обох товарів здійснювалося на підставі одних і тих самих документів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що позивач під час митного оформлення та на вимогу відповідача надав усі необхідні документи які спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

Доказів, які б спростовували зазначене або підтверджували відсутність підстав для задоволення позову апелянтом до суду не надано.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з`ясувавши обставини справи.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Київської митниці ДФС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спецхеш до Київської митниці ДФС, про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. І. Шурко

Повний текст постанови виготовлено 25.06.2019