Рішення

від 19.02.2019 по справі 1340/6310/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/6310/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

за участю:

представника позивача - Коцай Г.Л.

представника відповідача - Тістечка Ю.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові справу за позовом приватного підприємства "Оверта Україна" до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації ,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства Оверта Україна до Львівської митниці ДФС, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про визначення митної вартості товарів № UA 209000/2018/900003/2 від 11.08.2018;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 11.08.2018 № UA 209180/2018/00311.

Позиція позивача викладена у позові та додаткових поясненнях на відзив, в яких позивач зазначив, що за результатами розгляду електронної митної декларації позивача та доданих документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 11.08.2018 № UA 209000/2018/900003/2, відповідно до якого митну вартість товару було визначено у сумі 22575,67 євро та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.08.2018 №UA 209180/2018/00311. Проте, позивач вважає прийняття відповідачем рішення про визначення митної вартості товарів і видачу картки відмови в прийнятті митної декларації незаконними та безпідставними, а прийняте рішення і видану картку такими, що підлягають скасуванню. Вказує, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості стало те, що позивачем не подано до митного оформлення документи, а саме каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-лист) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Зазначив, що товар позивачем купувався у посередника та всі документи щодо цієї операції було надано митниці засобами електронного зв'язку. На переконання позивача, відповідач зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим витребувати відповідач має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Проте, у рішенні відповідача про коригування митної вартості відсутні будь-які відомості про те, який саме товар було використано в якості джерела інформації та які числові значення митної вартості таких товарів; відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів; відсутнє її коригування; не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо. Вважає, що позивач виконав усі вимоги чинного законодавства при митному оформленні переміщення товару, розмір митної вартості товару правомірно базується на ціні договору, відповідно, оскаржуване рішення та картка відмови є незаконними, протиправними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, вказаних в позовній заяві та додаткових поясненнях, просив позов задовольнити.

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що під час вивчення наданих до митного оформлення документів було встановлено відсутність документу, який підтверджує митну вартість товарів, а саме, контракт №OV2018/08/01-1 від 01.08.2018 та договору про надання експедиційно-транспортних послуг. У заявці на експедиційно-транспортні послуги №1540 від 07.08.2018 відсутня дата договору, згідно якого вона була надана, та не заповнені графи щодо дати та часу доставки товару, а також заявлено інше місце розмитнення. У зв'язку із виявленими розбіжностями відповідач відповідно до положень ч. 2 ст. 53 МК України витребував у позивача додаткові документи. Вказує, що для підтвердження митної вартості товарів позивачем було додатково надано документи та зазначено, що на даний час надати інші документи неможливо, тому просив визначити митну вартість згідно наданих документів та чинного законодавства. За результатами вивчення надісланих позивачем додаткових документів встановлено, що митна вартість імпортованих товарів не була визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неможливість перевірки числових значень митної вартості. Відповідач зазначив, що в комерційному інвойсі позивача відсутні дані щодо складових вартості товару(тари і упаковки), внаслідок чого не є можливим перевірити числові значення та правильність визначення митної вартості товару. Вказує, що у пункті 3.4 контракту № OV2018/08/01-1 від 01.08.2018 вказано, що продавець зобов'язується надати товар покупцю для відправки не пізніше ніж через 45 діб після здійснення замовлення покупцем. Проте, замовлення не надане та у жодному з документів немає дати замовлення товару. Відповідач також зазначив, що позивачем не було надано проформу та пакувальний лист для митного оформлення, а у пункті 13 контракту не вказаний рахунок отримувача для валюти Євро, тому невідомо куди буде здійснено перерахунок коштів за товар. У заявці на транспорно-експедиційні послуги №1540 від 07.08.2011 відсутня дата договору, згідно якого вона була надана, та не заповнено графи щодо дати та часу доставки товару, а також заявлено інше, ніж фактичне, місці розмитнення. З огляду на викладене, відповідачем у відповідності до ст. 55 МК України було прийнято рішення про коригування митної вартості №UA209000/2018/900003/2 від 11.08.2018 залишити без змін. Відповідач звернув увагу суду, що обов'язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів. Вважає, що посадові особи Львівської митниці ДФС при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України. Просить відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві, просив в задоволенні позову відмовити.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.01.2019 було прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 31.01.2019 суд протокольною ухвалою закінчив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

Заслухавши доводи представника позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив такі правовідносини.

Суд встановив, що 01.08.2018 між Компанією "STORM-GROUP Sp.z.o.o." (продавець) та ПП ОвертаУкраїна (покупець) укладено контракт № OV2018/08/01-1, за умовами якого продавець зобов'язується продати, а покупець купити Товар відповідно до інвойсів.

Відповідно до п. 5.2 контракту № OV2018/08/01-1 загальна вартість контракту складає 400000 євро.

Згідно з п.5.3 контракту № OV2018/08/01-1 Покупець здійснює оплату вартості Товару відповідно до умов вказаних у інвойсі (проформі) на кожну поставку.

Так, відповідно до інвойсу № OV2018/08-001 від 08.08.2018 до Контракту OV2018/08/01-1 Продавець відвантажив на адресу Покупця товар - текстильне та килимове покриття в асортименті Торговельної марки OROTEX виробник -BFS Europe NV на загальну суму 16009,44 євро.

10.08.2018 з метою митного оформлення товару по контракту та згідно з інвойсом N OV2018/08-001 від 08.08.2018, підтвердження його митної вартості, визначеної за першим методом, ПП Оверта Україна було надано до митниці копію контракту № OV2018/08/01-1 від 01/08/2018, інвойсу № OV2018/08-001 від 08.08.2018, CMR 493923 від 08.08.2018, заявки на транспортно-експедиційні послуги №1540 від 07.08.2018 за договором 110618/1, а також довідку транспортних витрат вих.№1540 від 18.08.2018, рахунок-фактуру №1540 від 07.08.2018, копію договору про надання експедиційно-транспортних послуг №110618/1 від 11.06.2018, копію митної декларації країни відправлення 18PL402010T0741657.

ПП ОВЕРТА Україна на виконання вимоги митного органу було подано наступні документи: прайс лист STORM group Sp.z.o.o.$, копію договору №1207/01 на транспортно-експедиційні послуги від 17.07.2018 (Бельгія-Польща), копії інвойсів виробника №11831406 від 12.07.2018, № 11831489 від 13.07.2018, копію інвойсу №1239 від 13.07.2018 на перевезення Бельгія - Польща.

11 серпня 2018 року Львівська митниця ДФС за результатами розгляду електронної митної декларації та доданих документів ПП Оверта Україна прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2018/900003/2. Як слідує із змісту зазначеного рішення митну вартість товару було визначено у сумі 22575,67 євро.

Того ж дня Львівською митницею ДФС було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 209180/2018/00311.

Позивач не погоджується із таки рішеннями відповідача, тому звернувся з даним позовом до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався такими нормами законодавства.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012.

Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до п.20 ст.4 МК митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Статтею 264 МК визначено, що митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Як було встановлено судом, 10.08.2018 ПП Оверта Україна з метою митного оформлення товару по контракту та згідно з інвойсом N OV2018/08-001 від 08.08.2018 було надано до митниці копію контракту № OV2018/08/01-1 від 01/08/2018, інвойсу № OV2018/08-001 від 08.08.2018, CMR 493923 від 08.08.2018, заявки на транспортно-експедиційні послуги №1540 від 07.08.2018 за договором 110618/1, а також довідку транспортних витрат вих.№1540 від 18.08.2018, рахунок-фактуру №1540 від 07.08.2018, копію договору про надання експедиційно-транспортних послуг №110618/1 від 11.06.2018, копію митної декларації країни відправлення 18PL402010T0741657.

На виконання вимоги митного органу ПП ОВЕРТА Україна було подано наступні документи: прайс лист STORM group Sp.z.o.o.$, копію договору №1207/01 на транспортно-експедиційні послуги від 17.07.2018 (Бельгія-Польща), копії інвойсів виробника №11831406 від 12.07.2018, № 11831489 від 13.07.2018, копію інвойсу №1239 від 13.07.2018 на перевезення Бельгія - Польща.

Проте, відповідач за результатами перевірки документів та відомостей (формато-логічний контроль), наданих до митного оформлення за митною декларацією №UA209180/2018/047995 від 10.08.2018, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, а саме :

-каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відтак, митним органом зазначено, що неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст 60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та (декларанта). Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД №UА400030/2018/9090 від 21.05.2018 та МД №UА206010/2018/5374 від 09.07.2018 року.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

У відповідності до частини третьої статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою та другою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до приписів статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Згідно з частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, що встановлені частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, які як: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною першою та другою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини п'ятої вказаної статті Митного кодексу України органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно частини четвертої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію). При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15, від 30.06.2015 року у справі № 21-591а15 (814/283/14), Верховним Судом від 29.01.2019 №815/6827/17, в яких вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України зазначила, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як встановлено судом, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної позивачем митної вартості товару заявленому у спірному випадку до декларування, Відповідач послався на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності.

Також відповідач дійшов висновку, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте, відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості саме щодо митної вартості заявленого позивачем до декларування товару, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими.

З оскаржуваного рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості товару за другорядними методами не вбачається, в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за першим методом, на підставі поданих документів позивачем.

Що стосується посилань відповідача на те, що в заявці на транспортно-експедиційні послуги №1540 від 07.08.2018 року відсутня дата договору, згідно якого вона була надана та незаповнені графи щодо дати та часу доставки товару, а також завлено інше місце розмитнення, що унеможливлює визначення митної вартості за ціною контракту, то суд зазначає, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012 року Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

На підтвердження транспортних витрат Покупця, останній надав до митниці в тому числі договір №110618/1 про надання експедиційно-транспортних послуг від 11.06.2018 року; копію заявки на транспортно-експедиційні послуги №1540 від 07.08.2018 року за договором 110618/1; копію довідки транспортних витратвих.№1540 від 18.08.2018 року; рахунок -фактуру №1540 від 07.08.2018 року.

Суд зазначає, що вказані документи містять усі необхідні реквізити, а саме: найменування товару, його вагу; маршрут перевезення; ставка на перевезення та інші. Вищезазначені документи на транспортні витрати були надані митному органу, в свою чергу умови поставки товару між Фірмою STORM-GROUP Sp.z.o.o. та позивачем визначені контрактом від 01/08/2018 року № OV2018/08/08-1 та в даному випадку відповідно до інвойсу N OV2018/08-001 від 08.08.2018 року на умовах Інкотермс 2010: EXW місто Ряшів.

Посилання відповідача, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості товару поданого до митного оформлення, на те, що в наданих до митного оформлення документах відсутня інформація про такі складові митної вартості, як вартість упаковки, вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, суд вважає безпідставними з огляду на викладене.

Так, відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.

Відповідно до п. 3.2 та п. 3.3. зовнішньоекономічного контракту від 01/08/2018 року № OV2018/08/08-1 Продавець зобов'язаний поставити Товари в упаковці, що відповідає характеру Товару, що поставляється і забезпечує захист від пошкодження протягом транспортування. Тара і упаковка Товару не повертається і входить у вартість товару.

Таким чином, відповідно до умов зазначеного контракту пакування покладається на постачальника товару - Фірму STORM-GROUP Sp.z.o.o. (Польща) та при постачанні товару у тарі та упаковці постачальника, її вартість включається до ціни товару та не підлягає поверненню.

Оскільки, за умовами зовнішньоекономічного договору ціна товару вже включає в себе вартість упаковки та маркування, за правилами ч.10 ст.58 МК України ці складові не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.

Посилання відповідача, на ту обставину, що позивачем при декларуванні товару поданого до митного оформлення не було завантажено електронну сканкопію зовнішньоекономічного контракту спростовується ідентифікатором повідомлення 2097756417-11606-№10762 про завантаження декларантом позивача 13.08.2018 року наступних документів: сканкопії контракту N OV2018/08/01-1 від 01/08/2018 року; - сканкопії інвойсу N OV2018/08-001 від 08.08.2018 року;- сканкопії CMR 493923 від 08.08.2018 року;- сканкопії заявки на транспортно-експедиційні послуги №1540 від 07.08.2018 року за договором 110618/1;- сканкопії довідки транспортних витрат вих.№1540 від 18.08.2018 року;- сканкопії рахунку -фактури №1540 від 07.08.2018 року; - сканкопії митної декларації країни відправлення 18PL402010T0741657; - сканкопії сертифікату №PL/MF/AN 033879.

Щодо виявлених розбіжностей у документах, зокрема, в умовах поставки товару, відсутності у контракті рахунку отримувача для валюти євро, ненадання пакувального листа та проформи, суд зазначає, що у процедурі контролю за митною вартістю товару, предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, при цьому умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

З врахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

Суд критично оцінює визначення митної вартості товару із використанням джерела інформації для коригування митної вартості: МД №UА400030/2018/9090 від 21.05.2018 та МД №UА206010/2018/5374 від 09.07.2018, оскільки наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Більш того, долучені митним органом митні декларації, які слугували джерелом інформації для коригування митної вартості не свідчать про те, що до порівняння митним органом брався до увагу аналогічний товар, оскільки виробники товару різні, партії товару різні, опис товару відрізняється, умови контрактів не порівнювались митним органом, різні країни відправлення, по одній з декларацій МД №UА400030/2018/9090 від 21.05.2018 року були оформлені готові вироби - килимки , а не вироби у рулонах.

Окрім того, позивачем надано підтверджуючі документи про сплату поставленого - платіжні доручення в іноземній валюті №1 від 22.08.2018року на суму 8186,00 євро та №2 від 31.08.2018 року на суму 7823,44 євро, що відповідає сумі інвойсу №OV2018/08-001 від 08.08.2018 року на суму 16000,44 євро.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту).

Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця.

Суд також зазначає, що факт ненадання позивачем додатково затребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

В свою чергу, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані Відповідачем, а тому висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.

Суд зазначає, що в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24 травня 2012 року Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Окрім того, суд враховує висновки судової товарознавчої експертизи від 05.12.2018 р. №19-09/290, які підтвердили правомірність ціни на товар, задекларованої ПП Оверта Україна у митній декларації №UA209180/2018/047995 від 10.08.2018 р.

Відповідно до приписів частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у п. 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

За викладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про визначення митної вартості товарів № UA 209000/2018/900003/2 від 11.08.2018.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці ДФС у Львівській області в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 11.08.2018 № UA 209180/2018/00311.

Стягнути з Львівської митниці ДФС (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 39420875) за рахунок її бюджетних асигнувань 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн сплаченого судового збору на користь приватного підприємства "Оверта Україна" (79035, м. Львів, вул. Бузкова, 2, корп. Б, код ЄДРПОУ 42010938).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.03.2019.

Суддя Р.М. Брильовський