Рішення

від 28.02.2019 по справі 826/7548/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 лютого 2019 року № 826/7548/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомПриватного акціонерного товариства Український науково-дослідницький і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки пластичних мас, гуми і штучної шкіри доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві простягнення надміру сплачених грошових коштів представники сторін:позивача - Купченко В.В.; відповідачів - не з'явилися ВСТАНОВИВ:

15.05.2018 Приватне акціонерне товариство Український науково-дослідницький і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки пластичних мас, гуми і штучної шкіри (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі - відповідач-1) та Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві (по тексту - відповідач-2) про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві на користь позивача 206 621, 43 грн. надмірно сплачених в якості відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність , та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , на яку має право науковий працівник за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно із ч. 6 ст. 37 Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Позивач вказує, що протягом 2017 року на рахунок Центрального об'єднаного Управління ПФУ в м. Києві було перераховано 727 340,45 грн.

З 11.10.2017 до законодавства були внесені зміни, якими скасовано обов'язок позивача здійснювати відшкодування різниці.

Про вказані зміни позивач дізнався лише 09.01.2018.

За твердженнями позивача, загальна сума переплати, що підлягає поверненню позивачу, становить 206 621,43 грн.

Справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

21.05.2018 ухвалою суду було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/7548/18 та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 11.07.2018.

09.07.2018 до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позову заяву, в якому останній зазначив, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Також відповідач-2 просив розглядати справу без участі його представника.

В судовому засіданні 11.07.2018 суд, заслухавши представника позивача, ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 15.08.2018.

15.08.2018 до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позову заяву, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що механізму повернення коштів з органів державної влади через управління Державної казначейської служби України законодавством не встановлено; листом № 2189/10 від 17.04.2018 відповідач-1 повідомив позивача, що з метою підтвердження переплати для повернення коштів відповідачем-1 проводиться перевірка повідомлень про суму витрат на фінансування різниці пенсій; в ході перевірки до територіальних управлінь ПФУ були направлені запити; після отримання відповідей на запити буде складено акт звірки нарахованих і відшкодованих сум витрат на фінансування різниці між сумами пенсій, який буде направлено підприємству для узгодження.

В судовому засіданні 15.08.2018 суд, заслухавши представників сторін, оголосив перерву до 09.10.2018.

Заслухавши в судовому засіданні 09.10.2018 представника позивача та зважаючи на заявлене клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд ухвалив адміністративну справу, відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (в рішенні скорочено - КАС України), розглядати в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство Український науково-дослідницький і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки пластичних мас, гуми і штучної шкіри є правонаступником Публічного акціонерного товариства Український науково-дослідницький і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки пластичних мас, гуми в штучної шкіри .

В період з 19.01.2017 по 28.12.2017 позивачем на рахунок Центрального об'єднаного Управління ПФУ в м. Києві було перераховано 727 340,45 грн., з яких:

- 8650,52 грн. - 19.01.2017;

- 8477,69 грн. - 07.02.2017;

- 8131,73 грн. - 02.03.2017;

- 20306,70 грн. - 04.04.2017;

- 7077,19 грн. - 24.05.2017;

- 118450,18 грн. - 26.05.2017;

- 71804052 грн. - 08.06.2017;

- 69569,84 грн. - 06.07.2017;

- 70558,15 грн. - 04.08.2017;

- 70558,15 грн. - 04.10.2017;

- 70588,15 грн. - 25.10.2017;

- 70558,44 грн. - 14.11.2017;

- 70558,4 грн. - 07.12.2017;

- 62000,75 грн. - 27.12.2017;

- 80,00 грн. - 28.12.2017.

Вказані суми були перераховані позивачем із призначенням платежу відшкодування виплати наукових пенсій .

Позивач звернувся до заступника начальника Центрального об'єднаного УПФУ у м. Києві із листами (вих. № 18-бухг від 10.01.2018; вих. № 20-юрист від 31.01.2018), в яких просив надати акт звіряння розрахунків за 2017 рік та повернути надмірно перераховані кошти.

У відповідь на лист (вих. № 18-бухг від 10.01.2018) Центральне об'єднане УПФУ у м. Києві надіслало позивачу для узгодження акт звірення нарахованих та відшкодованих сум витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність , та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , на яку має право науковий працівник.

Листом (вих. № 9010/10 від 14.02.2018) Центральне об'єднане УПФУ у м. Києві надіслало позивачу повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність , та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2017 рік.

Позивач звернувся до Центрального об'єднаного УПФУ у м. Києві із листом (вих. № 73-бухг від 20.03.2018), в якому просив прискорити вирішення питання про повернення коштів на рахунок позивача у зв'язку із переплатою відшкодованих сум витрат на фінансування різниці між сумами пенсій.

У відповідь на вказаний лист позивач отримав лист Центрального об'єднаного УПФУ у м. Києві (вих. № 21559/10 від 17.04.2018) де зазначено, що управлінням проводиться перевірка повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність , та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період 2002-2017 роки; в ході перевірки до територіальних управлінь ПФУ були направлені запити; після отримання відповідей на запити буде складено акт звірки нарахованих і відшкодованих сум витрат на фінансування різниці між сумами пенсій, який буде направлено підприємству для узгодження.

Не погоджуючись із такими діями відповідача-1, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність (в редакції станом на дату виникнення спірних відносин) держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці.

Частиною 6 ст. 37 Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність встановлено, що різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

На виконання вказаної норми позивач протягом 2017 року перерахував на рахунок Центрального об'єднаного Управління ПФУ в м. Києві 727 340,45 грн., з яких:

- 8650,52 грн. - 19.01.2017;

- 8477,69 грн. - 07.02.2017;

- 8131,73 грн. - 02.03.2017;

- 20306,70 грн. - 04.04.2017;

- 7077,19 грн. - 24.05.2017;

- 118450,18 грн. - 26.05.2017;

- 71804052 грн. - 08.06.2017;

- 69569,84 грн. - 06.07.2017;

- 70558,15 грн. - 04.08.2017;

- 70558,15 грн. - 04.10.2017;

- 70588,15 грн. - 25.10.2017;

- 70558,44 грн. - 14.11.2017;

- 70558,4 грн. - 07.12.2017;

- 62000,75 грн. - 27.12.2017;

- 80,00 грн. - 28.12.2017.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 № 2148-VIII, який набув чинності 11.10.2017, ст. 37 Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність було викладено в наступній редакції: пенсійне забезпечення наукових (науково-педагогічних) працівників здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Таким чином, починаючи із 11.10.2017 фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність , та сумою пенсії, обчисленої згідно із Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування було скасовано законодавцем.

Звертаючись із позовом до суду, позивач просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві на користь позивача 206 621,43 грн. надмірно сплачених в якості відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність , та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Разом з тим, процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 (надалі - Порядок № 787).

Відповідно до п. 3 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (надалі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили (п. 5 Порядку № 787).

Згідно із п. 12 Порядку № 787 органи Казначейства здійснюють процедури із забезпечення виконання документів, зазначених у пунктах 5 - 8 цього розділу, в такому порядку:

1) за наявності поточних надходжень на відповідних рахунках за надходженнями орган Казначейства протягом п'яти робочих днів з дня отримання подання (заяви та подання) перераховує кошти на рахунок одержувача одноразово на загальну суму або частковими сумами;

2) у разі недостатності або відсутності поточних надходжень на відповідних рахунках за надходженнями для здійснення повернення відповідний орган Казначейства не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дня отримання подання (заяви та подання) надсилає звернення для підкріплення коштами цих рахунків:

за платежами, що належать державному бюджету, - до Казначейства України;

за платежами, що належать місцевим бюджетам, - до відповідних місцевих фінансових органів;

за частиною платежу, що перерахована до відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, - до відповідного територіального органу цього фонду.

Отже, з наведеного вбачається, що повернення надміру зарахованих до бюджету надходжень здійснюється органами Казначейства за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Натомість, в матеріалах справи відсутні, а позивачем не надані докази того, що відповідне подання про повернення надміру зарахованих до бюджету надходжень надсилалось до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві і не було виконано останнім.

Також суд зазначає, що в силу 9.2. р. IX Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів , затв. Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, розробленого відповідно до вимог Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів, за бажанням платника органами Пенсійного фонду проводиться звірення розрахунків за всіма платежами, які сплачуються ним за звітний період. За платежами, за якими виникли розбіжності, за бажанням платника друкуються картки особових рахунків платників. Звірення розрахунків оформляється складанням акта, про що робиться відмітка у книзі обліку актів звірення розрахунків платників, яка ведеться у відділі обліку надходження платежів, за формою згідно з додатком 2. Акт звірення складається у розрізі карток особових рахунків платників у довільній формі з використанням можливості програмного забезпечення. При збігові сальдо розрахунків за даними платника з даними органу Пенсійного фонду розрахунки на 1 січня вважаються звіреними. Якщо сальдо розрахунків на 1 січня за даними платника не збігається з даними відповідного органу Пенсійного фонду, то акт звірення є підставою для здійснення перевірки в порядку, встановленому законодавством (п. 9.2. р. IX вказаної Постанови).

З наведених приписів означеної Постанови слідує, що за бажанням платника органами Пенсійного фонду проводиться звірення розрахунків за всіма платежами, які сплачуються ним за звітний період. В такому випадку, звірення розрахунків оформляється складанням акта.

Матеріали справи свідчать, що у своєму листі № 18-бухг від 10.01.2018 позивач просив відповідача-1 надати акт звіряння розрахунків за 2017 рік та повернути надмірно перераховані кошти.

У відповідь на зазначений лист, у своєму листі № 4746/10 від 29.01.2018 відповідач-1 просив провести звірку та направив позивачу для узгодження акт звіряння нарахованих і відшкодованих сум витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність , та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . Окрім того, відповідач-1 зауважив на необхідність позивачу звернутися до відділу контрольно-перевірочної роботи для проведення перевірки повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків, щодо підтвердження переплати та повернення коштів на розрахунковий рахунок підприємства.

Листом № 43-бухг від 12.02.2018 позивач повідомив відповідача-1 про підписання акту звіряння нарахованих і відшкодованих сум витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність , та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Центральне об'єднане УПФУ у м. Києві листом № 9010/10 від 14.02.2018 надіслало позивачу повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність , та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2017 рік, а також запропонувало позивачу кошти в сумі 2 165,49 грн. зарахувати в рахунок раніше сплачених платежів.

У своєму листі № 45-бух від 16.02.2018 позивач знову просив відповідача-1 провести перевірку повноти нарахування та своєчасної сплати страхових внесків.

В березні 2018 року позивач звернувся до Центрального об'єднаного УПФУ у м. Києві із листом № 73-бухг від 20.03.2018, в якому просив прискорити вирішення питання про повернення коштів на рахунок позивача у зв'язку із переплатою відшкодованих сум витрат на фінансування різниці між сумами пенсій.

У відповідь на вказаний лист позивач отримав лист № 21559/10 від 17.04.2018 Центрального об'єднаного УПФУ у м. Києві, де останнім відмічено, що управлінням проводиться перевірка повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність , та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період 2002-2017 роки; в ході перевірки до територіальних управлінь ПФУ були направлені запити; після отримання відповідей на запити буде складено акт звірки нарахованих і відшкодованих сум витрат на фінансування різниці між сумами пенсій, який буде направлено підприємству для узгодження.

Отже, приймаючи до уваги, що позивач, направивши 12.02.2018 відповідачу-1 повідомлення про підписання акту звіряння нарахованих і відшкодованих сум витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність , та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , після надіслання відповідачем-1 листа від 14.02.2018, звертався до останнього 16.02.2018 з проханням провести перевірку повноти нарахування та своєчасної сплати страхових внесків, чим висловив своє бажання проведення відповідачем-1 звіряння розрахунків за спірним платежем, з урахуванням того, що станом на 25.04.2018 відповідачем-1 не було направлено позивачу для узгодження акту звірки нарахованих і відшкодованих сум витрат на фінансування різниці між сумами пенсій, оскільки Центральним об'єднаним УПФУ у м. Києві проводилась перевірка повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність , та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , яка, як вже зауважувалося, була ініційована позивачем, враховуючи відсутність оформленого між позивачем та відповідачем-1 акту звірення розрахунків, оформленого за наслідками такої перевірки, що, відповідно, не свідчить про збіг сальдо розрахунків за даними платника з даними органу Пенсійного фонду, суд вважає, що передчасними є доводи позивача про порушення його прав з боку відповідача-1 в контексті питання невчинення останнім дій з повернення коштів.

Відповідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

При цьому, суд акцентує увагу, що згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Статтею 244 КАС України встановлено, що під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує наступні питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

В даному випадку, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом не є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати, понесені позивачем, не підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства Український науково-дослідницький і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки пластичних мас, гуми і штучної шкіри - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко