Постанова
від 15.05.2019 по справі 826/7548/18
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року Справа № 826/7548/18

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника позивача Купченко В.В. ,

представників відповідача Брязкало К.О., Колесник І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Український науково-дослідницький і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки пластичних мас, гуми і штучної шкіри на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2019 року у справі

за позовом приватного акціонерного товариства

Український науково-дослідницький і конструкторський

інститут по розробці машин і устаткування для переробки

пластичних мас, гуми і штучної шкіри

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві,

Головного управління Державної казначейської

служби України в м. Києві

про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Приватне акціонерне товариство Український науково-дослідницький і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки пластичних мас, гуми і штучної шкіри (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві (далі - відповідач-2) про стягнення з ГУ ПФУ в м. Києві через ГУ ДКСУ в м. Києві на користь позивача 206 621,43 грн. надмірно сплачених в якості відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність , та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , на яку має право науковий працівник за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2019 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що повернення надміру зарахованих до бюджету надходжень здійснюється органами Казначейства за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, але в матеріалах справи відсутні, а позивачем не надані докази того, що відповідне подання про повернення надміру зарахованих до бюджету надходжень надсилалось до ГУ ДКСУ в м. Києві і не було ним виконано.

Крім того, суд зазначив, що в даному випадку відсутній оформлений між позивачем та відповідачем-1 акт звірення розрахунків та докази збігу сальдо розрахунків за даними платника з даними органу Пенсійного фонду, а тому доводи позивача про порушення його прав з боку відповідача-1 в контексті питання невчинення останнім дій з повернення коштів є передчасними.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення його позову в повному обсязі, зазначаючи, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються виключно на словах відповівдача-1 та не підтверджуються жодними доказами, що відповідачем не доведено факту проведення будь-якої перевірки та/або доказів, які б спростовували акт звірки взаємних розрахунків.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповного встановлення обставин, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 р. було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 р. у відповідача було витребувано додаткові докази у справі та встановлено строк для їх подання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, приватне акціонерне товариство Український науково-дослідницький і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки пластичних мас, гуми і штучної шкіри (далі - ПрАТ УкрНДІ пластмаш ) є правонаступником публічного акціонерного товариства Український науково-дослідницький і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки пластичних мас, гуми в штучної шкіри .

У період з 19.01.2017 по 28.12.2017 позивачем на рахунок Центрального об`єднаного Управління ПФУ в м. Києві було перераховано 727 340,45 грн., з яких: 8650,52 грн. - 19.01.2017; 8477,69 грн. - 07.02.2017; 8131,73 грн. - 02.03.2017; 20306,70 грн. - 04.04.2017; 7077,19 грн. - 24.05.2017; 118450,18 грн. - 26.05.2017; 71804052 грн. - 08.06.2017; 69569,84 грн. - 06.07.2017; 70558,15 грн. - 04.08.2017; 70558,15 грн. - 04.10.2017; 70588,15 грн. - 25.10.2017; 70558,44 грн. - 14.11.2017; 70558,4 грн. - 07.12.2017; 62000,75 грн. - 27.12.2017; 80,00 грн. - 28.12.2017.

Зазначені суми сплати були перераховані позивачем з призначенням платежу відшкодування виплати наукових пенсій .

Позивач звернувся до заступника начальника Центрального ОУПФУ у м. Києві з листами (вих. № 18-бухг від 10.01.2018; вих. № 20-юрист від 31.01.2018), в яких просив надати акт звіряння розрахунків за 2017 рік та повернути надмірно перераховані кошти.

У відповідь на лист (вих. № 18-бухг від 10.01.2018) Центральне ОУПФУ у м. Києві надіслало позивачу для узгодження акт звірення нарахованих та відшкодованих сум витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність , та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , на яку має право науковий працівник.

Листом (вих. № 9010/10 від 14.02.2018) Центральне ОУПФУ у м. Києві надіслало позивачу повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність , та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за 2017 рік.

Позивач звернувся до Центрального ОУПФУ у м. Києві з листом (вих. № 73-бухг від 20.03.2018), в якому просив прискорити вирішення питання про повернення коштів на рахунок позивача у зв`язку із переплатою відшкодованих сум витрат на фінансування різниці між сумами пенсій.

У відповідь на вказаний лист позивач отримав лист Центрального об`єднаного УПФУ у м. Києві (вих. № 21559/10 від 17.04.2018), де зазначено, що управлінням проводиться перевірка повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність , та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період 2002-2017 роки; в ході перевірки до територіальних управлінь ПФУ були направлені запити; після отримання відповідей на запити буде складено акт звірки нарахованих і відшкодованих сум витрат на фінансування різниці між сумами пенсій, який буде направлено підприємству для узгодження.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття визначених законодавством заходів для повернення йому суми виниклої переплати в розмірі 206 621,43 грн., звернувся до суду з адміністративним позовом у цій справі.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України Про наукову та науково-технічну діяльність від 26.11.2015 р. № 848-VIII (далі - Закон № 848-VIII), Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 № 2148-VIII (далі - Закон № 2148-VIII), Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 (далі - Порядок № 787), Порядком ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів , затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-2 (далі - Порядок № 21-2.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 37 Закону № 848-VIII у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних відносин, держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці.

Різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Законом № 2148-VIII, який набув чинності 11.10.2017 р., ст. 37 Закону № 848-VIII було викладено в наступній редакції: пенсійне забезпечення наукових (науково-педагогічних) працівників здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Відповідно до п.п. 3, 5, 12 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (надалі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Органи Казначейства здійснюють процедури із забезпечення виконання документів, зазначених у пунктах 5 - 8 цього розділу, в такому порядку:

1) за наявності поточних надходжень на відповідних рахунках за надходженнями орган Казначейства протягом п`яти робочих днів з дня отримання подання (заяви та подання) перераховує кошти на рахунок одержувача одноразово на загальну суму або частковими сумами;

2) у разі недостатності або відсутності поточних надходжень на відповідних рахунках за надходженнями для здійснення повернення відповідний орган Казначейства не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дня отримання подання (заяви та подання) надсилає звернення для підкріплення коштами цих рахунків: за платежами, що належать державному бюджету, - до Казначейства України; за платежами, що належать місцевим бюджетам, - до відповідних місцевих фінансових органів; за частиною платежу, що перерахована до відповідного фонду загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, - до відповідного територіального органу цього фонду.

Згідно з пунктом 9.2 розділу IX Порядку № 21-2 за бажанням платника органами Пенсійного фонду проводиться звірення розрахунків за всіма платежами, які сплачуються ним за звітний період. За платежами, за якими виникли розбіжності, за бажанням платника друкуються картки особових рахунків платників. Звірення розрахунків оформляється складанням акта, про що робиться відмітка у книзі обліку актів звірення розрахунків платників, яка ведеться у відділі обліку надходження платежів, за формою згідно з додатком 2. Акт звірення складається у розрізі карток особових рахунків платників у довільній формі з використанням можливості програмного забезпечення. При збігові сальдо розрахунків за даними платника з даними органу Пенсійного фонду розрахунки на 1 січня вважаються звіреними. Якщо сальдо розрахунків на 1 січня за даними платника не збігається з даними відповідного органу Пенсійного фонду, то акт звірення є підставою для здійснення перевірки в порядку, встановленому законодавством.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Отже, з 11.10.2017 р. фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно Закону № 848-VIII, та сумою пенсії, обчисленої згідно із Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування було скасовано законодавцем. Тому, суми таких сплат підприємствами від вказаної дати є переплатою, що підлягає поверненню.

При цьому, законодавством регламентовано процедуру повернення платежів, надміру зарахованих до бюджету, яка передбачає складання подання органів, що контролюють справляння надходжень бюджету та виплату таких коштів органами Казначейства.

Разом з тим, перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що з 11.10.2017 р. позивачем здійснено надмірне перерахування на рахунок Центрального ОУПФУ в м. Києві коштів за ст. 37 Закону № 848-VIII, у зв`язку з чим він неодноразово звертався до відповідача-1 в порядку визначеному законодавством із заявами про звіряння рахунків та повернення таких коштів і безпосередньо відповідачем-1 було підтверджено наявність такої переплати в розмірі 206 621,43 грн.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не спростовуються.

Однак, до теперішнього часу відповідачем-1 не складено та не направлено до відповідача-2 подання про повернення позивачу суми надмірної сплати, а лише зазначається про те, що триває перевірка (вже більше року), хоча з матеріалів справи вбачається, що фактично звірка розрахунків вже проведена і наявність переплати підтверджена.

Крім того, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 р. у відповідача-1 додатково було витребувано: 1) інформацію щодо факту надмірної сплати позивачем в якості відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність , та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , на яку має право науковий працівник за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р., коштів на суму 206 621,43 грн. та відповідні докази; 2) інформацію щодо проведення перевірки (звірки) та складання висновку за фактом звернення позивача щодо повернення надмірно сплачених коштів на суму 206 621,43 грн. та відповідні докази.

Проте, жодних доказів суду не надано.

Водночас, постулатом адміністративного процесуального законодавства є презумпція винуватості відповідача у справі - суб`єкта владних повноважень (ч.2 ст.77 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку щодо протиправності допущеної відповідачем-1 бездіяльності щодо не складання та не направлення до ГУ ДКСУ в м. Києві подання про повернення позивачу повернення позивачу платежів, надміру зарахованих до бюджету.

При цьому, апеляційний суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача за даних обставин справи є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ в м. Києві на користь позивача надміру сплаченої суми коштів в розмірі 206 621,43 грн., оскільки право позивача на своєчасне отримання сум наявної в нього переплати не повинно залежати від недотримання суб`єктами владних повноважень вимог підзаконних нормативно-правових актів, якими встановлюється порядок їх взаємодії при реалізації функцій щодо повернення платнику належних йому коштів.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 р. по справі № 826/7380/15 та в постанові Верховного Суду від 25.03.2019 р. по справі № 813/2145/17 та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковими для апеляційного суду при розгляді даної справи.

При цьому, апеляційний суд приймає до уваги, що в судовому засіданні представник ГУ ПФУ в м. Києві повідомила, що відповідачем вже виконані всі необхідні дії для повернення позивачу вищевказаної суми коштів та не заперечувала щодо наявності переплати у вищезазначеному розмірі.

Враховуючи вищевикладене та норми ч. 2 ст. 9 КАС України, судова колегія приходить до висновку про необхідній вийти за межі позовних вимог та задовольнити їх у вищезазначений спосіб.

Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини в справі Золотас проти Греції стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов`язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв`язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, № 66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі Капітал Банк АД проти Болгарії (Capital Bank AD v. Bulgaria, № 49429/99).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункт 74).

Водночас, у рішенні від 01.06.2006 р. по справі Федоренко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що право власності може бути існуючим майном або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використанн права власності

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини висновки ЄСПЛ є джерелом права.

Отже, судом першої інстанції було неповно встановлено обставини даної справи та неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування

Таким чином, апеляційна скарга приватного акціонерного товариства Український науково-дослідницький і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки пластичних мас, гуми і штучної шкіри підлягає задоволенню частково, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2019 року - скасуванню, адміністративний позов - задоволенню частково.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судова колегія встановила, що відповідно до платіжного доручення від 24.04.2018 р. № 828 за подання позову у цій справі позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3099,32 грн. /Т.1 а.с.5/, відповідно до платіжного доручення від 11.03.2019 р. № 267 за подання апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір у розмірі: 4648,98 грн. /Т.1 а.с. 128/.

При цьому, сплата судового збору у вказаних розмірах відповідає ставкам, встановленим Законом України Про судовий збір у відповідній редакції.

Отже, в даному випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для стягнення на користь позивача пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судових витрат в загальному розмірі: 3099,32 грн. + 4648,98 грн. = 7748,30 грн., тобто по 3 874,15 грн. з кожного відповідача.

Аналогічний правовий підхід до розподілу судових витрат викалдено в постанові Верховного Суду від 25.03.2019 р. по справі № 813/2145/17.

Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Український науково-дослідницький і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки пластичних мас, гуми і штучної шкіри - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2019 року - скасувати.

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства Український науково-дослідницький і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки пластичних мас, гуми і штучної шкіри до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про стягнення коштів - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не складання та не направлення до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві подання про повернення приватному акціонерному товариству Український науково-дослідницький і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки пластичних мас, гуми і штучної шкіри платежів, надміру зарахованих до бюджету.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві на користь приватного акціонерного товариства Український науково-дослідницький і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки пластичних мас, гуми і штучної шкіри (код ЄДРПОУ 04637697) надміру сплачену суму коштів в розмірі 206 621,43 (двісті шість тисяч шістсот двадцять одна гривня та сорок три копійки) грн.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь приватного акціонерного товариства Український науково-дослідницький і конструкторський інститут по розробці машин і устаткування для переробки пластичних мас, гуми і штучної шкіри (код ЄДРПОУ 04637697) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві судові витрати в розмірі по 7748,30 (сім тисяч сімсот сорок вісім гривень та тридцять копійок) грн. з кожного з відповідачів.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 15 травня 2019 року.

Головуючий суддя

Судді:

СудШостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення15.05.2019
Оприлюднено17.05.2019
Номер документу81759049
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/7548/18

Ухвала від 15.08.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Стрелець Т.Г.

Ухвала від 18.06.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Стрелець Т.Г.

Постанова від 15.05.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Постанова від 15.05.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Ухвала від 08.05.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Ухвала від 24.04.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Ухвала від 25.03.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Ухвала від 25.03.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Рішення від 28.02.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Пащенко К.С.

Ухвала від 11.07.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Пащенко К.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні