Рішення

від 27.02.2019 по справі 826/8138/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2019 року № 826/8138/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Чарівний Світанок (Агро) до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Чарівний Світанок (Агро) (далі - позивач, ТОВ Чарівний Світанок (Агро) ) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.03.2016 № 0000261406, згідно з яким ТОВ Чарівний Світанок (Агро) визначено грошове зобов'язання у розмірі 4 323 271,91 грн. за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.03.2016 № 0000851301, згідно з яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 50 156 грн.

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.05.2016 № 0001861401, згідно з яким ТОВ Чарівний Світанок (Агро) зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік у розмірі 1 495 402 грн., за 2014 рік у розмірі 15 147 539 грн.;

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2016 у справі №826/8138/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2017, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.05.2017 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2017, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.06.2017 прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що висновки акта перевірки, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову.

Слід зазначити, що з 15.12.2017 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції, визначеній Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017.

Згідно з пунктом 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи без проведення судового засідання та виклику учасників справи, суд дійшов висновку розглядати справу у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження згідно приписів статей 12, 257, 262 КАС України.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) згідно нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Чарівний Світанок (Агро) (код 35533699) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 16.02.2016 №36/26-15-13-01-02/35533699.

Перевіркою встановлено порушення, зокрема:

пп.14.1.27, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.138.10.2 п.138.10, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.142.1 ст.142, п.31 підрозділу 4 розділу ХХ п.153.8 і п.153.9 ст.153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності за 2014 рік в сумі 16 073 225 грн.;

п.198.1 , п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2014 року на суму 50 156,00 грн.;

ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , в результаті чого на рахунок позивача не надійшла валютна виручка у розмірі 423 177,46 дол. США (еквів. 6 672 897,48 грн.) за контрактом від 15.03.2013 №314-1/RGA/13MW з компанією Yorkship Sales Ltd. (Сполучене Королівство) та ненадходження на рахунок позивача валютної виручки у розмірі 157 057,82 дол. США (еквів. 2 476 575,03 грн.) за контрактом від 25.03.2014 №563/RGA/14/FC з компанією Global Commodities and Trading LLP .

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.03.2016:

№0000261406, яким визначено грошове зобов'язання у розмірі 4 323 271,91 грн. за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

№0000851301, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 50 156,00 грн.;

№0000861401, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у загальному розмірі 16 642 941,00 грн., у тому числі за 2013 рік - 1 495 402,00 грн., за 2014 рік - 15 821 942,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішення, подав скаргу до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 13.05.2016 №10504/6/99-99-11-01-01-25 скасоване податкове повідомлення-рішення від 04.03.2016 №0000861301 в частині зменшення перевіркою суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за рахунок зменшення витрат на оплату праці на суму 674 403 грн. та нарахованих сум єдиного соціального внеску на суму 251 283 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення від 04.03.2016 №0000261406 та №0000851301 - залишені без змін, а скарга позивача - задоволена частково.

З урахуванням вказаного рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 13.05.2016 №10504/6/99-99-11-01-01-25, а також на підставі акта перевірки від 16.02.2016 №36/26-15-13-01-02/35533699, за порушення пп.14.1.27, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.138.10.2 п.138.10, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.31 підрозділу 4 розділу ХХ п.153.8 і п.153.9 ст.153 Податкового кодексу України, відповідачем прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 20.05.2016 №0001861401, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік у розмірі 1 495 402,00 грн., за 2014 рік - 15 147 539,00 грн.

Вважаючи прийняті податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд входить з наступного.

Щодо правомірності зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 15 147 539,00 грн. суд зазначає наступне.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно із пунктом 31 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України при визначенні прибутків/збитків у порядку, визначеному пунктами 153.8 і 153.9 статті 153 цього Кодексу, витрати, понесені (нараховані) платниками податків при придбанні цінних паперів, деривативів, корпоративних прав, випущених в іншій, ніж цінні папери, формі до 1 січня 2013 року, враховуються при їх подальшому відчуженні в повному обсязі на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення витрат.

Відповідно до пункту 153.9 статті 153 Податкового кодексу України фінансовий результат від операцій з продажу та інших способів відчуження корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, акцій приватних акціонерних товариств, цінних паперів, емітованих нерезидентами, розраховується як різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв'язку з придбанням таких цінних паперів, інших, ніж цінні папери, корпоративних прав.

Прибуток, отриманий від таких операцій, включається до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а збиток - до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

З матеріалів справи вбачається, що протягом 2007-2008 років позивачем укладено договори купівлі-продажу частки у статутному капіталі з фізичними особами (ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3) від 09.07.2008, від 22.01.2008, від 05.03.2008, від 05.03.2008, від 29.11.2008, від 24.10.2008, від 24.10.2008, згідно з умовами яких ТОВ Чарівний Світанок (Агро) отримав у власність частки статутного капіталу ПП Карла Маркса-2 вартістю 60 500,00 грн., ТОВ Поділлялатінвест вартістю 45 954,00 грн., ТОВ Оратівлатінвест вартістю 43 956,00 грн., ТОВ Немирівлатінвест вартістю 45 954,00 грн., ТОВ Ворожбалатінвест вартістю 45 954,00 грн., ТОВ Ряснянське - вартістю 4 250 000,00 грн., ТОВ Ряснянське - вартістю 5 750 000,00 грн.

На підтвердження факту понесених витрат за придбання зазначених корпоративних прав позивачем надано до суду виписки по особовому рахунку №2600715873 за 10.07.2008, 11.07.2008, 15.07.2008, 08.08.2008, 14.08.2008, 29.10.2008, 03.11.2008.

Крім того, в матеріалах справи містяться копії довідок від 10.06.2016 №В6-01/3428, №В6-01/3429, №В6-01/3430, виданих ПАТ Райффайзен Банк Аваль про те, що з поточного рахунку №2600715873 за період з 20.02.2008 (дата відкриття рахунку) по 31.12.2008 були перераховані кошти на користь Продавців за договорами купівлі-продажу частки:

29.10.2008 в сумі 2 000 000,00 грн. (призначення платежу - Оплата частки статутного фонду товариства згідно дог. б/н від 24.10.2008 року без ПДВ);

03.11.2008 в сумі 3 750 000,00 грн. (призначення платежу - Оплата частки статутного фонду товариства згідно дог. б/н від 24.10.2008 року без ПДВ);

29.10.2008 в сумі 1 000 000,00 грн. (призначення платежу - Оплата частки статутного фонду товариства згідно дог. б/н від 24.10.2008 року без ПДВ);

03.11.2008 в сумі 3 250 000,00 грн. (призначення платежу - Оплата частки статутного фонду товариства згідно дог. б/н від 24.10.2008 року без ПДВ);

10.07.2008 в сумі 260 000,00 грн. (призначення платежу - Оплата частки статутного фонду приватного підприємства згідно дог. б/н від 09.07.2008 року без ПДВ);

11.07.2008 в сумі 40 000,00 грн. (призначення платежу - Оплата частки статутного фонду приватного підприємства згідно дог. б/н від 09.07.2008 року без ПДВ);

15.07.2008 в сумі 2 337 000,00 грн. (призначення платежу - Оплата частки статутного фонду приватного підприємства згідно дог. б/н від 09.07.2008 року без ПДВ);

08.08.2008 в сумі 460 000,00 грн. (призначення платежу - Оплата частки статутного фонду приватного підприємства згідно дог. б/н від 09.07.2008 року без ПДВ);

14.08.2008 в сумі 33 000,00 грн. (призначення платежу - Оплата частки статутного фонду приватного підприємства згідно дог. б/н від 09.07.2008 року без ПДВ).

Також позивачем надано копії виписки з рахунку №2600715873 за 21.03.2008, касової книги за березень 2009 року, прибуткового касового ордера №0000006 від 30.03.2009 на суму 45 954,00 грн., видаткового касового ордеру від 30.03.2009 на суму 45 954,00 грн.; надано копії касової книги за червень 2009 року, прибуткового касового ордера №0000008 від 11.06.2009 на суму 181818,00 грн., видаткових касових ордерів №0000018 від 11.06.2009 на суму 45 954,00 грн., №0000019 від 11.06.2009 на суму 45 954,00 грн., №0000020 від 11.06.2009 на суму 45 954,00 грн., №0000021 від 11.06.2009 на суму 43 956,00 грн.

Крім того, факт належного виконання договірних умов та виконання функцій податкового агента, підтвердження придбання корпоративних прав та відповідно продажу таких корпоративних прав фізичними особами засвідчується виплаченими доходами, які ТОВ Чарівний Світанок (Агро) відображено в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них доходу (форма №1ДФ) у відповідні звітні періоди, зокрема: форма №1 ДФ за І квартал 2008 року (вх.№ 147877), форма №1 ДФ за 3 квартал 2008 року (вх.№ 510802), форма №1 ДФ за 4 квартал 2008 року (вх.№ 724536).

Дослідивши наявні у справі докази, суд зазначає, що наявність у матеріалах справи Форми №1ДФ, виписок по особовому рахунку, видаткових та прибуткових касових ордерів спростовує твердження контролюючого органу щодо відсутності первинних документів стосовно купівлі корпоративних прав та непідтвердження понесених витрат за такими операціями.

Витрати, пов'язані з придбанням корпоративних прав позивачем відображено в додатку ЦП до Декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік в сумі 13 416 113,00 грн.

До того ж, як свідчать матеріали справи, вказані корпоративні права реалізовано позивачем ТОВ Рей Агро (код ЄДРПОУ 39403032) на підставі договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 31.10.2014, копії яких містяться у матеріалах справи, про що відображено у додатку ЦП до рядків 03.20 та 03.21 додатка ІД до рядка 03 та рядків 06.4.13 та 06.4.14 додатка ІВ до рядка 06.4 податкової декларації з податку на прибуток підприємства до декларації з податку на прибуток підприємства.

Що стосується ненадання пояснень щодо відповідності цін придбаних корпоративних прав ринковій вартості, слід зазначити, що у відповідності до п. 8 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 Кодексу, що регулюватиме порядок визначення звичайних цін починаючи з першого січня 2013 року, застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств .

Підпунктом 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств передбачено, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

При визначенні звичайної ціни необхідно враховувати, чи є умови таких договорів співставними, важливе значення також мають і властивості товарів, які є предметом купівлі-продажу. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована.

З'ясування рівня звичайних цін має відбуватися відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація - надаватися уповноваженим державним органом. Будь-які дані, надані приватними структурами чи не уповноваженими на це державними органами, не є статистичними документами стосовно звичайних цін на товари (роботи, послуги) та не можуть бути підставою для визначення звичайної ціни.

В силу підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін.

Таким чином, якщо податковий орган не доведене зворотне, звичайною вважається ціна, визначена сторонами договору. При цьому, обов'язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін покладається саме на податковий орган.

Як зазначено в акті перевірки, відповідно до умов договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Ряснянське від 24.10.2008, продавцями виступили ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі у розмірі 312 000,00 грн. або 52% та 288 000,00 грн. або 48% статутного фонду товариства відповідно. Вартість частки, що відчужується, складає 5 750 000,00 грн. та 4 250 000,00 грн. відповідно. Зазначена у договорах вартість часток включає в себе усі можливі податки та збори, які повинні бути сплачені продавцем та/або утримані покупцем із виплат на користь продавця у зв'язку із відчуженням частки.

Згідно розрахунків вартості придбаних часток, корпоративні права ТОВ Ряснянське придбали за цінами 14,76 грн. та 18,43 грн. за 01,00 грн. корпоративних прав. Пояснення щодо відповідності цін придбання ринковим цінам до перевірки не надано.

Крім того, відповідно до умов договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ПП Карла Маркса-2 від 09.07.2008, продавцем виступив ОСОБА_5 з часткою у статутному капіталі в розмірі 60 500,00 грн. або 100% статутного фонду товариства. Вартість частки, що відчужується, складає 3 130 000,00 грн. Зазначена у договорах вартість часток включає в себе усі можливі податки та збори, які повинні бути сплачені продавцем та/або утримані покупцем із виплат на користь продавця у зв'язку із відчуженням частки.

Згідно розрахунків вартості придбаних часток, корпоративні права ПП Карла Маркса- 2 придбали за ціною 51,74 грн. за 01,00 грн. корпоративних прав. Пояснення щодо відповідності цін придбання ринковим цінам до перевірки не надано.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідачем проведено детальний та обґрунтований аналіз цін, які існували на ринку, ним не проаналізовано та не дана оцінка наявності або відсутності будь-яких інших об'єктивних умов, що існували на ринку ідентичних (однорідних) товарів та могли вплинути на ціну.

В свою чергу, як пояснив позивач, що не спростовано відповідачем в ході розгляду справи, жодних запитів щодо обґрунтування цін ТОВ Чарівний Світанок (Агро) від податкового органу не отримувало.

Крім того, позивач вказав, що в ході проведення інших перевірок відносно ТОВ Чарівний Світанок (Агро) не встановлено порушення щодо заниження або завищення звичайних цін.

Таким чином, якщо не доведене зворотне, звичайною вважається ціна, визначена сторонами договору. З огляду на те, що відповідачем не було представлено статистичної оцінки рівня цін реалізації ідентичних або однорідних товарів, які б вказували на заниження позивачем ціни продажу вказаних товарів у співставних умовах, висновки перевірки є помилковими.

З приводу висновків щодо неправомірності віднесення позивачем до витрат послуг з аудиту консолідованої фінансової звітності, отриманих від приватного акціонерного товариства КПМГ Аудит слід зазначити наступне.

Як свідчать матеріали справи та з'ясовано в судовому засіданні, що не заперечувалось відповідачем, між ТОВ Чарівний Світанок (Агро) та ПАТ КПМГ Аудит були укладені договори: від 12.11.2012 №156-SA/2012 про надання послуг з аудиту фінансової звітності ТОВ Чарівний Світанок (Агро) , підготовленої відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності з додатками до нього; від 16.08.2013 №108-SA/2013 про надання послуг з аудиту консолідованої фінансової звітності ТОВ Чарівний Світанок (Агро) , підготовленої відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності з додатками.

В підтвердження виконання умов договорів сторонами складено та підписано акти приймання-передачі послуг від 30.01.2013, від 19.04.2013, від 15.11.2013, від 31.03.2014, від 31.12.2014.

Предметом договорів є надання аудиторських послуг, основною задачею яких є отримання достовірної вихідної інформації про господарсько-фінансову діяльність суб'єктів, засновником яких є ТОВ Чарівний Світанок (Агро) та відповідно формування на основі висновку їх реальний фінансовий стан. Крім того, необхідність проведення аудиту обумовлювалося потребою у впевненості та достовірності й повноті наданої інвестору інформації про фінансовий стан суб'єктів.

Тобто передумовою проведення інвестиції є наявність об'єктивної інформації, яка впливає не лише на господарську діяльність інвестора, а й на господарську діяльність підприємства на користь якого вчиняються такі інвестиції.

У відповідності до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За приписами пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. г підпункту138.10.2 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Господарська діяльність у відповідності до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи.

З урахуванням наведеного, витрати пов'язані з отриманням послуг згідно договорів від 12.11.2012 №156-SA/2012 та від 16.08.2013 №108-SA/2013 є такими, що відповідають вимогам п. г підпункту138.10.2 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України.

Беручи до уваги вищенаведене, з урахуванням встановлених обставин, у відповідності до норм, чинних на час виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства та заниження суми об'єкта оподаткування податком на прибуток, відтак податкове повідомлення-рішення від 20.05.2016 №0001861401 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо завищення від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2014 року на суму 50 156,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Між тим, як передбачено у пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183цього Кодексу (п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України).

При цьому, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: - фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; - документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; - придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; - наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; - наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); - наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України та підписана уповноваженою особою.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абзацом 5 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Як уже зазначалось судом, що не заперечувалось відповідачем, між ТОВ Чарівний Світанок (Агро) та ПАТ КПМГ Аудит були укладені договори:

від 12.11.2012 №156-SA/2012 про надання послуг з аудиту фінансової звітності ТОВ Чарівний Світанок (Агро) , підготовленої відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності з додатками до нього;

від 16.08.2013 №108-SA/2013 про надання послуг з аудиту консолідованої фінансової звітності ТОВ Чарівний Світанок (Агро) , підготовленої відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності з додатками.

В підтвердження виконання умов договорів сторонами складено та підписано акти приймання-передачі послуг від 30.01.2013, від 19.04.2013, від 15.11.2013, від 31.03.2014, від 31.12.2014.

Предметом договорів є надання аудиторських послуг, основною задачею яких є отримання достовірної вихідної інформації про господарсько-фінансову діяльність суб'єктів, засновником яких є ТОВ Чарівний Світанок (Агро) та відповідно формування на основі висновку їх реальний фінансовий стан.

На виконання умов договору контрагентом виписані податкові накладні від 03.01.2013 №3, від 19.04.2013 №51, від 15.11.2013 №31, від 31.03.2014 №81, від 16.12.2014 №58.

У взаємозв'язку з вищенаведеним суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, вирішуючи з урахуванням наведених вище обставин та норм законодавства спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку

Аналізуючи складені між позивачем та контрагентом первинні документи, що долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що ці документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов'язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов'язань та капіталу позивача.

Крім того, необхідність проведення аудиту обумовлювалося потребою у впевненості та достовірності й повноті наданої інвестору інформації про фінансовий стан суб'єктів. Тобто передумовою проведення інвестиції є наявність об'єктивної інформації, яка впливає не лише на господарську діяльність інвестора, а й на господарську діяльність підприємства на користь якого вчиняються такі інвестиції.

Суд зазначає, що прийняття податкового повідомлення-рішення, на підставі якого визначено позивачу податкове зобов'язання, не може ґрунтуватись на припущеннях, а повинно доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

З дослідженого у судовому засіданні акту перевірки позивача вбачається, що посадові особи відповідача в дійсності факт здійснення господарських операцій (приймання/передачу товарів) не перевіряли в повному обсязі.

Водночас, відповідачем не доведено та не надано належних доказів того, що обидві сторони правочину не мали на меті здійснення господарських операцій, укладені договори вчинено без наміру створення правових наслідків та не були зареєстрованими як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За таких обставин, оскільки в ході розгляду справи відповідачем не доведено відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПАТ КПМГ Аудит щодо надання аудиту фінансової звітності та не підтвердження зв'язку з господарською діяльністю позивача, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 04.03.2016 №0000851301.

Щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 04.03.2016 № 0000261406, яким визначено грошове зобов'язання у розмірі 4 323 271,91 грн. за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною третьою статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до статті 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

В силу постанов Правління Національного банку України від 14.05.2013 №163, від 14.11.2013 №453, від 12.05.2014 №270, від 20.08.2014 №515, від 20.11.2014 №734, від 01.12.2014 №758 розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що у періоді, який перевірявся, позивачем відвантажено товар (зернові культури) компанії Yorkship Sales Ltd. (Сполучене Королівство) на загальну суму 423 177,46 доларів США (еквів. 3 382 457,44 грн.) відповідно до контракту від 15.03.2013 №314-1/RGA/13MW, а також компанії Global Commodities and Trading LLP (Сполучене Королівство) на загальну суму 1 560 656,07 доларів США (еквів. 17 813 911,55 грн.) відповідно до контракту від 25.03.2014 №563/RGA/14/FC.

За висновками акта перевірки станом на 31.12.2014 у позивача встановлена прострочена дебіторська заборгованість у розмірі 423 177, 46 доларів США, граничний термін погашення якої - 02.02.2014, а також прострочена дебіторська заборгованість у розмірі 157 057,82 доларів США, граничний термін погашення якої у сумі 96 351,75 дол. США - 03.08.2014, на суму 60 706,07 дол. США - 21.08.2014.

Разом з тим, як підтверджується матеріалами справи, між ТОВ Чарівний Світанок (Агро) (Продавець) та Компанією Yorkship Sales Ltd. (Покупець) укладено контракт від 15.03.2013 №314-1/RGА/13МW, згідно з яким Продавець зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити пшеницю 2-го та 3-го класу врожаю 2013р. Кількість товару згідно з умовами п. 2.1 Контракту становить 1800 метричних тон +\- 5 %. Період поставки товари здійснюється продавцем у період з 15 липня по 22 вересня 2013 року.

Крім того, сторонами було укладено Додаткову угоду №2 від 16.10.2013 до Контракту №314-1/RGA/13MW, за змістом якої сторони домовились доповнити Розділ Умови платежу п. 5.4 наступного змісту: Оплата товару третьою особою дозволяється. Оплата товару буде здійснена компанією Рамбурс ІНК за реквізитами наведеними у Додатковій угоді №2.

Загальна вартість товару складає 457 200 дол. СІЛА та згідно з п. 5.1 має бути перерахована Покупцем протягом трьох банківських днів з дати надання Продавцем відповідних документів.

У відповідності до абзацу 10 статті 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

При цьому у відповідності до статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті виручка резидентів j іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

З урахуванням наведеного та враховуючи досягнутою Додатковою угодою №2 згоди щодо оплати товару третьою особою, Компанією Рамбурс ІНК згідно листів від 02.10.2013 та від 04.10.2013 повідомило ТОВ Чарівний Світанок (Агро) про зарахування коштів перерахованих на користь останнього в рахунок погашення платежу згідно Контракту від 15.03.2013 №314-1/RGА/13МW. Факт надходження валютної виручки підтверджується виписками по валютному рахунку за 04.10.2013 та за 02.10.2013, що підтверджується відповідними виписками.

Таким чином висновок контролюючого органу про наявність простроченої дебіторської заборгованості є безпідставним та спростовується листами від 02.10.2013 та від 04.10.2013.

Також, як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ Чарівний Світанок (Агро) та Global Commodities And Trading LLP укладено Контракт №563/RGA/14FC від 25.03.2014, згідно з яким Продавець зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити пшеницю 3-го класу врожаю 2013 року.

Крім того, між сторонами укладено Додаткову угоду №1 від 01.04.2014 до Контракту №563/RGA/14FC від 25.03.2014, за змістом якої сторони домовились доповнити Розділ Умови платежу п. 5.4 наступного змісту: Оплата товару третьою особою дозволяється. Оплата товару буде здійснена Компанією Рамбурс ІНК за реквізитами наведеними у Додатковій угоді №1.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

З урахуванням наведених норм, між ТОВ Чарівний Світанок (Агро) та Компанією Рамбурс ІНК укладено Угоду від 24.03.2014 про відступлення прав та обов'язків Покупця по контракту №278/RGA/12FC від 03.12.2012. Згідно з п.5 Угоди оплата товару здійснюється новим покупцем Global Commodities And Trading LLP.

При здійсненні розрахунків за кукурудзу, сторонами враховано попередню оплату в розмірі 160 300 дол. США.

Так у відповідності до Контракту №563/RGA/14FC від 25.03.2014, сторонами правочину згідно з п. 5.1 Договору визначено в якості попередньої оплати в розмірі 160 300,00 дол. США зараховуються грошові кошти, здійснені Компанією Рамбрус ІНК у відповідності до Угоди від 24.03.2014 про відступлення прав та обов'язків покупця по контракту від 03.12.2012 №278/RGA/12FC, копія виписки з рахунку №26031009933010.

В якості попередньої оплати в розмірі 160 300 дол. США зараховуються грошові кошти здійснені компанією Рамбурс ІНК у відповідності до Угоди від 24.03.2014 про відступлення прав та обов'язків по контракту №278/RGA/12FC від 03.12.2012. Тобто факт виконання зовнішньоекомічних контрактів підтверджується виписками по рахунку №26031009933010: за 17.12.2012, за 15.04.2012, за 05.05.2014, за 29.04.2014.

Беручи до уваги вищевикладене, висновки контролюючого органу щодо ненадходження валютної виручки на рахунок ТОВ Чарівний Світанок (Агро) за Контрактом №563/RGA/14FC від 25.03.2014 є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність від 16.04.1991 № 959-ХІІ, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 14 цього Закону, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Отже, спеціальним законодавством у сфері зовнішньоекономічної діяльності не забороняється припинення зобов'язання шляхом сплати зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами іншими нерезидентами як то передбачено Додатковою угодою №2 до Контракту від 15.03.2013 №314-1/RGA/13MW, або згідно Угоди від 24.03.2014 відступлено право та обов'язки покупця по контракту від 03.12.2012 №278/RGA/12FC.

У даному випадку зарахування нерезидентом виручки, що підтверджується виписками по валютному рахунку за 04.10.2013 та за 02.10.2013 та листами Компанії Рамбурс ІНК свідчить про належне та повне надходження валютної виручки згідно Контракту від 15.03.2013 №314-1/RGA/13MW, в тому числі щодо надходження виручки за Контрактом від 25.03.2014 №563/RGA/14FC у спосіб визначений згідно Угоди від 24.03.2014 про відступлення прав та обов'язків Покупця по контракту від 03.12.2012 №278/RGA/12FC.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в підтвердження відсутності порушень валютного законодавства, ТОВ Чарівний Світанок (Агро) направлено офіційний запит від 27.01.2017 №2 до ПАТ Креді Агріколь Банк , згідно з яким вимагалось надання інформації щодо підстав зняття експортних операцій з контролю згідно Контракту від 15.03.2013 №314-1/RGA/13MW та Контракту від 25.03.2014 №563/RGA/14FC.

ПАТ Креді Агріколь Банк надано відповідь від 02.02.2017 №12312/22 ТОВ Чарівний Світанок (Агро) , згідно якої зазначено, що порушення валютного контролю по вказаним вище операціям не виявлено, Банк зняв з контролю експортну операцію у зв'язку з надходженням валютної виручки: згідно Контракту 25.03.2014 №563/RGA/14FC на підставі надходження коштів (виручки) на загальну суму 1 563 898,25 доларів США (виписка по рахунку №26031009933010) та згідно Контракту від 15.03.2013 №314-1/RGA/13MW на підставі надходження коштів на загальну суму 454 126,60 доларів США (виписка по рахунку №26031009933010).

Таким чином, наявні у матеріалах справи контракти, додаткові угоди, листи, банківські виписки спростовують висновки контролюючого органу про наявність по вказаним операціям простроченої дебіторської заборгованості та свідчать про дотримання позивачем вимог валютного законодавства, відтак податкове повідомлення-рішення, яким визначено грошове зобов'язання у розмірі 4 323 271,91 грн. за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки, врахувавши висновки ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.05.2017, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно, беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Чарівний Світанок (Агро) ( 01042, м. Київ, вул. Ковпака, 8, код ЄДРПОУ 35533699) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 04.03.2016 № 0000261406, згідно з яким визначено грошове зобов'язання у розмірі 4 323 271,91 грн. за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 04.03.2016 № 0000851301, згідно з яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 50 156 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 20.05.2016 № 0001861401, згідно з яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік у розмірі 1 495 402 грн., за 2014 рік у розмірі 15 147 539 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Чарівний Світанок (Агро) ( 01042, м. Київ, вул. Ковпака, 8, код ЄДРПОУ 35533699) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 51 403,63 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.А. Качур