Рішення

від 28.02.2019 по справі 826/8533/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 лютого 2019 року № 826/8533/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЗО доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування наказу представники позивача - Богачок С.В.;

сторін: відповідача - Поліщук О.О.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЗО (далі - позивач або ТОВ АЛЗО або товариство) звернулось з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - відповідач або ГУ ДФС у м. Києві або контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування наказу від 31.05.2018 № 9274 Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ АЛЗО .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2018 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду в підготовче засідання.

В судовому засіданні 16.08.2018 суд, заслухавши представників сторін, оголосив про відкладення розгляду справи за клопотанням відповідача на 02.10.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 06.11.2018.

06.11.2018 заслухавши в судовому засіданні представників сторін та зважаючи на заявлене ними спільне клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд ухвалив адміністративну справу, відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, розглядати в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

В якості підстави позову позивач зазначив, що відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідач в наданому суду відзиві на адміністративний позов стверджує, що товариством не було надано належної відповіді на запит контролюючого органу, відтак останній мав законне право на призначення документальної позапланової перевірки позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Так, наказом від 31.05.2018 № 9274 призначено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентом-постачальником ТОВ ЛІЛІОН ВЕСТ (код ЄДРПОУ 40808078) за квітень, травень 2017 року, тривалістю 3 робочих дні, з 01.06.2018.

01.06.2018 головний державний ревізор-інспектор Ложкіна Юлія Вадимівна прибула до позивача для проведення перевірки, однак представник товариства за довіреністю Богачонок Сергій Вікторович відмовив у допуску до перевірки, у зв'язку з незгодою з наказом про її проведення.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу, підставою для його прийняття слугував підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у відповідності до приписів якого документальна позапланова перевірка здійснюється у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (пункт 78.4 статті 78 Податкового кодексу України).

З огляду на викладене вбачається, що виявлена контролюючим органом недостовірність даних, що містяться у поданих платником податків податкових деклараціях, може бути підставою для призначення позапланової перевірки платника податків лише у випадку, коли сумніви, які виникли у контролюючого органу, не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

А тому, передувати прийняттю контролюючим органом наказу про проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України має відповідний письмовий запит контролюючого органу про надання пояснень та їх документального підтвердження і невиконання такого запиту платником податків.

В даному випадку, відповідачем на адресу товариства направлено запит від 03.10.2017 № 31265/10/26-15-14-02-01 Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) .

У вказаному запиті зазначено про виявлені факти, що свідчать про недостовірність визначення позивачем даних податкового кредиту у сумі 394100,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ ЛІЛІОН ВЕСТ (код ЄДРПОУ 40808078), що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за квітень, травень 2017 року. Про зазначене вказують результати аналізу показників, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ, поданих платником податків за відповідні періоди та податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до статей 72, 73 і 74 Податкового кодексу України, що відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань, а саме: даних з Єдиного реєстру податкових накладних.

Так, відповідно до зазначеної податкової інформації відповідачем з'ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення, оскільки не підтверджується отримання позивачем товару (гайка, круг), послуг (послуги з антикорозійної обробки, послуги з полірування шайби) від ТОВ ЛІЛІОН ВЕСТ (код ЄДРПОУ 40808078)

У зв'язку із чим, відповідач дійшов висновку про недотримання позивачем норм підпункту а пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 276), частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пунктів 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, у зв'язку з чим запропонував позивачу протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу наведених вище фактів.

У свою чергу, товариство на запит від 03.10.2017 № 31265/10/26-15-14-02-01 листом від 11.10.2017 № 1110_17 повідомило про відмову у наданні пояснень та підтверджуючих документів, посилаючись на невідповідність його вимогам законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.14 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу витягнутої руки під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків відповідних документів; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 11 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим-п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Процедуру складання та оформлення запитів контролюючими органами врегульовано Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 (по тексту - Порядок).

Відповідно до пунктів 9, 10, 12 Порядку органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

Таким чином, звернення контролюючого органу до суб'єкта господарювання із письмовим запитом про надання певної інформації обумовлено наявністю підстав.

При цьому, сам запит повинен містити посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Відповідно до змісту підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків та підстави для їх надання.

Норми підпункту 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України зобов'язують платника податків подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Письмовий запит відповідача від 03.10.2017 № 31265/10/26-15-14-02-01 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), що був надісланий позивачу, складений відповідно до приписів пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, містить підстави для його направлення. У ньому зазначено, в яких податкових деклараціях та за який період виявлено недостовірність даних та в чому це полягає, перелік конкретних порушень формування податкового кредиту, які були допущені позивачем при здійсненні господарських відносин з контрагентом, а також обставини, які свідчать про наявність сумнівів щодо реальності господарських операцій. Зазначене, у свою чергу свідчить про обов'язок позивача надати пояснення та їх документальні підтвердження на отриманий запит.

За встановлених обставин, доводи позивача щодо невідповідності запиту контролюючого органу вимогам закону не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються дослідженими судом доказами.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеній у постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425а14, виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення необґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена. Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді. У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову оскільки, податковий орган як суб'єкт владних повноважень діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений законами та Конституцією України. Оскільки, позивач не надав пояснень та їх документальне підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, вбачається висновок про наявність підстав, визначених статтею 78 Податкового кодексу України для призначення документальної позапланової виїзної перевірки, що свідчить про правомірність оспорюванного наказу від 31.05.2018 № 9274.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 804/2612/16.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЗО -відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко