Рішення

від 21.02.2019 по справі 826/6183/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 лютого 2019 року № 826/6183/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., за участі секретаря судового засідання Князєвої А.С., розглянувши в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будрем-Сервіс Лімітед"

до Державного виконавця Шевченківського районного відділу державної

виконавчої служби м. Київ ГТУ юстиції у місті Києві Шеремета Олександра

Вікторовича

треті особи: 1. Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ

Головного територіального управління юстиції у місті Києві,

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Моноліт Групп"

про визнання протиправним та скасування рішення № 33169330 від 26.12.2016 року

в частині

за участю представників сторін:

позивача: Гамей В.В.

відповідача: не з'явився

третя особа-1: не з'явився

третя особа-2: не з'явився

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2018 року, Товариство з обмеженою відповідальністю Будрем - Сервіс Лімітед (далі - позивач, ТОВ Будрем - Сервіс Лімітед ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шеремета Олександра Вікторовича, як державного реєстратора, треті особи - Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Товариство з обмеженою відповідальністю Моноліт Групп , в якому просить: визнати незаконним рішення державного реєстратора Шеремета Олександра Вікторовича (Шевченківський районний ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33169330 від 26.12.2016, в частині обтяження майна, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Будрем-Сервіс Лімітед , а саме: нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 61, а саме: літ. А - корпус дослідних установок №52, площею 11 125,6 кв.м.; літ. Б - корпус №52-а, площею 10 235,9 кв.м.; корпус 54-а, площею 56,4 кв.м.; літ. Д - корпус №57, площею 3 494,4 кв.м.; літ. К - склад, корпус №164, площею 257,1 кв.м.; літ. И - склад, корпус №37, площею 952,9 кв.м.; скасувати рішення державного реєстратора Шеремета Олександра Вікторовича (Шевченківський районний ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33169330 від 26.12.2016, в частині обтяження майна, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Будрем-Сервіс Лімітед , а саме: нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 61, а саме: літ. А - корпус дослідних установок №52, площею 11125,6 кв.м.; літ. Б - корпус №52-а, площею 10 235,9 кв.м.; корпус 54-а, площею 56,4 кв.м.; літ. Д - корпус №57, площею 3 494,4 кв.м.; літ. К - склад, корпус №164, площею 257,1 кв.м.; літ. И - склад, корпус №37, площею 952,9 кв.м.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що державним виконавцем, як державним реєстратором, відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 33169330 від 26.12.2016, був внесений запис про обтяження нерухомого майна - виробничого комплексу, власником якого, як стверджує позивач, є Будрем-Сервіс Лімітед , а не сторона виконавчого провадження №52278293 - ТОВ Моноліт Групп (боржник).

Позивач вважає, що при накладенні арешту на нерухоме майно боржника в рамках виконавчого провадження та прийнятті оспорюваного реєстраційного рішення про обтяження такого майна відповідач (державний виконавець) не перевірив факт належності вказаних вище нежитлових будівель на праві власності саме ТОВ Моноліт Групп .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2018р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі суддею Скочок Т.О.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2018 року закрито провадження у справі.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2018 року було скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказаний адміністративний позов 22.11.2018р. передано судді Патратій О.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2018р. суддею Патратій О.В. було відкрито провадження у даній справі, залучено до участі у справі в якості третіх осіб Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві та Товариство з обмеженою відповідальністю Моноліт Групп .

Відповідачем відзиву на позовну заяву надано не було.

У зв'язку з неякою представників відповідача та третіх осіб розгляд справи було відкладено.

В судовому засіданні 21 лютого 2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання вдруге не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Відповідачем відзиву на позовну заяву та будь-яких документів подано не було.

Згідно з частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною третьою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином судом прийнято рішення про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору купівлі-продажу від 22.06.2006 року укладеного між ТОВ Хімпартнер (продавець) та позивачем (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисенком О.О., зареєстрованого в реєстрі за №7233, та Акту прийому-передачі від 22.06.2006 року, ТОВ Будрем-Сервіс Лімітед належать на праві власності нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 61, а саме: літ. А - корпус дослідних установок №52, площею 11 125,6 кв.м.; літ. Б - корпус №52-а, площею 10 235,9 кв.м.; корпус 54-а, площею 56,4 кв.м.; літ. Д - корпус №57, площею 3 494,4 кв.м.; літ. К - склад, корпус №164, площею 257,1 кв.м.; літ. И - склад, корпус №37, площею 952,9 кв.м. (далі за текстом - Нежитлові будівлі).

Нежилі приміщення передано позивачу згідно акту прийому-передачі від 22.06.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисенком О.О. та зареєстровано у реєстрі за №7234 та №7235.

Реєстраційним посвідченням №019038 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна посвідчено, що Нежилі будівлі зареєстровані за ТОВ Будрем-сервіс Лімітед на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 22 червня 2006 року №7322, та записано в реєстрову книгу №Д4з-221 за реєстровим №301-з 11 липня 2006 року.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 107637288 від 14 грудня 2017 року вбачається, що 26.12.2016 року державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шереметом Олександром Вікторовичем було внесено запис про обтяження Нерухомого майна - виробничого комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 61, - за номером запису про обтяження №18292899.

Як вбачається з Інформаційної довідки, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про обтяження за №18292899 у вигляді арешту на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 61: літ. А - корпус дослідних установок №52, площею 11 125,6 кв.м.; літ. Б - корпус №52-а, площею 10 235,9 кв.м.; літ. В - споруда, площею 2 191,9 кв.м.; корпус 54-а, площею 56,4 кв.м.; літ. Д - корпус №57, площею 3 494,4 кв.м.; літ. Ж - корпус №143, площею 2 781,2 кв.м.; літ. К - склад, корпус №164, площею 257,1 кв.м.; літ. И - склад, корпус №37, площею 952,9 кв.м.; літ. З - корпус №14-а, площею 983,9 кв.м.

Підставою виникнення обтяження зазначено постанову про арешт майна боржника від 26.12.2016 року ВП №52278293 відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві. Обтяжувачем вказано відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, а особою, майно/права якої обтяжуються, - ТОВ Моноліт-Групп , код ЄДРПОУ 34957024.

Підставою внесення запису вказано рішення Шеремета Олександра Вікторовича, Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33169330 від 26.12.2016 року.

Позивач звернувся до Шевченківського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві з заявою про зняття арешту з Нерухомого майна.

Листом від 20.12.2017р. № Дв/32 позивачу повідомлено, що відсутні підстави для задоволення заяви та зняття арешту з зазначеного нерухомого майна (а.с. 30).

Не погоджуючись з вказаною відмовою позивач звернувся до суду з позовом.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Станом на дату укладення договору купівлі-продажу від 22 червня 2006 року, укладеного між ТОВ Хімпартнер (продавець) та позивачем (покупець) діяло Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за №157/6445, згідно п.1.3, 1.4, 1.5, 1.13 якого державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Реєстрація прав проводиться в такому порядку: приймання й перевірка документів, поданих для реєстрації прав власності на нерухоме майно; установлення відсутності підстав для відмови в реєстрації прав; прийняття рішення про реєстрацію прав власності або про відмову в реєстрації прав; унесення записів до Реєстру прав; учинення написів на правовстановлювальних документах; видача витягів із Реєстру прав про реєстрацію прав.

Згідно затверджених наказом Міністерства юстиції України від 03 червня 2002 року №45/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03 червня 2002 року за №468/6756 змін до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за №157/6445 пункт 8.1. Положення викладено в такій редакції: 8.1. До створення Реєстру прав реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється шляхом ведення реєстрових книг, записи яких прирівнюються до даних Реєстру прав. На оригіналі правовстановлювального документа робиться реєстраційний напис (якщо на правовстановлювальному документі немає місця для реєстраційного напису, то видається реєстраційне посвідчення, яке є невід'ємною частиною такого документа), на копії правовстановлювального документа робиться відмітка про реєстрацію з посиланням на реєстровий номер та дату реєстрації (додаток 8) .

Тобто, згідно вимог законодавства, що діяло на момент укладення вказаного договору та реєстрації нежилих приміщень, видачі реєстраційного посвідчення передували прийняття рішення про реєстрацію прав власності та внесення записів до Реєстру прав.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Закону України від 11 лютого 2010 року №1878-VI Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , який набрав чинності з 01 січня 2013 року, державна реєстрація в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек, надання інформації із зазначених реєстрів здійснюються до 01 січня 2013 року.

Державний реєстратор, нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень №1952-IV від 01 липня 2004 року, починаючи з 01 січня 2013 року мають доступ до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек і використовують під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційні дані зазначених реєстрів.

Водночас, починаючи з 01 січня 2013 року суб'єкти владних повноважень, до компетенції яких належить державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень, не повноважні вносити будь-які зміни або доповнення до Реєстру прав власності на нерухоме майно, проте використовують ці дані під час проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Не повноважні вносити зміни та доповнення до Реєстру прав і посадові особи бюро технічної інвентаризації.

Тобто, з наявних у матеріалах справи договору купівлі-продажу від 22 червня 2006 року, укладеного між ТОВ Хімпартнер та позивачем, та реєстраційного посвідчення №019038 вбачається, що нежилі приміщення: корпус дослідних установок №52 літ. А площею 11125,6 кв.м.; корпус дослідних установок 52а літ. Б площею 10235,9 кв.м; трансформаторна підстанція корпус 54а літ. Г площею 56,4 кв.м; корпус побутових приміщень з лабораторією №57 літ. Д площею 3494,4 кв.м; склад хімічних реактивів, сировини та готової продукції корпус №164 літ. К площею 257,1 кв.м; склад сировини і готової продукції з відкритою площадкою корпус №37 літ. площею 952,9 кв.м., що знаходяться за адресою місто Київ, вулиця Червоноткацька, буд. 61 належать позивачу, про що внесено запис в реєстрову книгу №Д4з-221 за реєстровим №301-з 11 липня 2006 року.

При цьому ні відповідачем, ні третіми особами не надано жодних доказів на підтвердження переходу права власності на вказане майно до ТОВ Моноліт Групп .

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, а саме: право власності на нерухоме майно.

Згідно положень ч.1 ст.15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , чинного на дату внесення спірного рішення відповідачем, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , чинного на дату внесення спірного рішення відповідачем, державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно.

Положеннями ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Так, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 51) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 52) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 42 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 53) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 54) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 55) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 56) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

При цьому, положеннями ч.2 ст.9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державний реєстратор, зокрема: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 81) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Тобто, відповідачем при винесенні спірного рішення не встановлено відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно в порушення ч.2 ст.9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно положень ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Положеннями ст.321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33169330 від 26.12.2016, в частині обтяження майна, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Будрем-Сервіс Лімітед , а саме: нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 61, а саме: літ. А - корпус дослідних установок №52, площею 11125,6 кв.м.; літ. Б - корпус №52-а, площею 10 235,9 кв.м.; корпус 54-а, площею 56,4 кв.м.; літ. Д - корпус №57, площею 3 494,4 кв.м.; літ. К - склад, корпус №164, площею 257,1 кв.м.; літ. И - склад, корпус №37, площею 952,9 кв.м., оскільки матеріалами справи підтверджується, що вказані об'єкти нерухомості належать позивачу на праві власності. Жодних доказів у спростування зазначеного сторонами до суду не надано.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного рішення, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будрем-сервіс Лімітед підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Шеремета Олександра Вікторовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33169330 від 26.12.2016 року, в частині обтяження майна, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Будрем-Сервіс Лімітед , а саме нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 61, а саме: літ. А - корпус дослідних установок №52, площею 11 125,6 кв.м.; літ. Б - корпус №52-а, площею 10 235,9 кв.м.; корпус 54-а, площею 56,4 кв.м.; літ. Д - корпус №57, площею 3 494,4 кв.м.; літ. К - склад, корпус №164, площею 257,1 кв.м.; літ. И - склад, корпус №37, площею 952,9 кв.м.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будрем-сервіс Лімітед (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 28/2, кв. 43, код ЄДРПОУ 34349070) за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (02001, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 110) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 1 762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій

Дата складання повного тексту рішення - 01.03.2019 року