Рішення

від 21.02.2019 по справі 916/2436/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" лютого 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2436/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М.

при секретарі судового засідання: Карагяур В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 29/3028, дата видачі: 28.12.18;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська, буд. 56);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Овідій ЛТД» (67801, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт Овідіополь, вул. Євгена Колісниченка, буд. 1-Б);

про зобов'язання сплатити збитки та стягнення 99 970,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: 01.11.2018 року позивач - Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Овідій ЛТД» (вх. ГСОО №2632/18), в якій просив суд зобов'язати відповідача сплатити збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) у розмірі 99 970,60 грн. та стягнути з відповідача збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходи) у розмірі 99 970,60 грн., а також стягнути з відповідача 1762,00 грн. судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на обов'язковість укладення договору пайової участі та сплати за ним відповідних коштів, однак відповідачем зазначеного порядку дотримано не було, що стало підставою для звернення з даним позовом в порядку ст.ст. 174, 179, 186, 216, 217, 224 ГК України, ст. 22, 1166 ЦК України, ст. ст. 28, 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні» , ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності» .

Ухвалою суду від 06.11.2018 року за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2436/18 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 03.12.2018 року.

26.11.2018р. до суду від ТОВ «Овідій ЛТД» надійшов відзив на позовну заяву вх. ГСОО № 24440/18, відповідно до якого відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити, оскільки забудова земельної ділянки не здійснювалась, у 2012 році відповідач здійснював капітельний ремонт (реконструкцію нежитлових приміщень). Також відповідач зазначає, що позивач не звертався до відповідача, а відповідач, в свою чергу до позивача, з пропозицією укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту у 2012р., 2013р. Відповідач зазначив, що всі питання щодо пайової участі або неучасті відповідача в розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровського, в тому числі щодо розміру, повинні регулювати договором, укладеним між сторонами справи або пропонованим однією зі сторін. Проте, за посиланням відповідача, і позивач, і ТОВ «Овідій ЛТД» знали, що в силу ч. 2 ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності» такий договір не потрібен. За таких обставин відповідач вважає, що посилання позивача на порушення відповідачем вимог ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності» є безпідставними. Поміж іншого, відповідачем було зазначено, що позивач не ознайомлював відповідача зі своїм рішенням №515 від 26.07.2012р. „Про затвердження порядку залучення, розрахунку, розміру і використання пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Білгород-Дністровського» . Разом з тим, відповідачем було заявлено щодо застосування судом до позовних вимог позовної давності, обґрунтовуючи тим, що позивач 27.04.2012 року дізнався (повинен був дізнатися) що набрали чинності зміни до наказу Мінрегіонбуду про Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, якими до «будівництва» почали прирівнювати не лише нове будівництво, а й реконструкцію, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрацію та капітальний ремонт об'єктів будівництва, а отже, за твердженням відповідача, у позивача був цілий рік, з квітня 2012 року по березень 2013 року, на внесення змін до декларації відповідача про готовність об'єкта до експлуатації. Так, відповідач вважає, що, якщо позивач вважає, що його права порушені відповідачем у зв'язку з ухилянням від укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту від 2013 року, він мав 3 роки на звернення з відповідною (про зобов'язання вчинити певні дії) позовною заявою. Отже, зважаючи на те, що господарському суду не надано доказів подання такої позовної заяви в період дії строку позовної давності (з початку 2013 по початок 2016 року), позивач пропустив строк звернення до суду з заявленими в даній позовній заяві вимогами, адже звернувся до господарського суду більш ніж 5 років після того, як дізнався й повинен був дізнатися про нібито порушення його права. Відповідач, вважає, що посилання позивача на нібито його незнання й необізнаність із процедурою прийняття об'єктів будівництва в експлуатацію, неможливість контролювати такий момент є надуманими з огляду на положення ст. 11, п. «б» ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» . При цьому, відповідач вказує на те, що у якості доказу обізнаності з «порушенням» свого права позивач надав суду доказ - копію припису Південного офісу Держаудитслужби, яка проводила ревізію міського бюджету, фінансово-господарської діяльності за період з 01.04.2013 р. по 31.08.2016р., тобто у період після прийняття об'єкта реконструкції в експлуатацію. Відповідач зазначив, що позивач шляхом надання вищевказаного доказу бажав приховати власний законний обов'язок здійснювати контроль за виконанням Порядку № 515 про пайову участь. З огляду на це, відповідач просить суд застосувати позовну давність та відмовити Виконавчому комітету Білгород-Дністровської міської ради в позові.

У судовому засіданні від 03.12.2018 року судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання, в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України на 26.12.2018 року.

17.12.2018р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, де було зазначено, що не укладання договору пайової участі є протиправною дією і містить склад цивільного правопорушення та є підставою для покладення на винну особу обов'язку щодо відшкодування таким правопорушенням збитків, адже позивач реально міг одержати за звичайних обставин дохід у вигляді сплати коштів пайової участі, якби його право не було порушено. Також позивачем було зазначено, зокрема, що саме на замовника покладено обов'язок укладання договору про пайову участь і сплати відповідних коштів. Позивачем було пояснено, що нежитлові приміщення не житлової будівлі, реконструкцію яких здійснено відповідачем охоплюються поняттям об'єкт будівництва. Водночас, позивач стверджує, що рішення №515 Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради було розміщено на офіційному веб-сайті.

26.12.2018р. до суду представником відповідача надано заперечення вх. ГСОО №26625/18 в яких відповідач з позицією позивача не погоджується посилаючись на те, що позивачем не наведено його порушених прав, наполягає, що відповідачем здійснювалась реконструкція внутрішніх приміщень будівлі, а не реконструкція нежитлової будівлі та наполягає на пропуску позивачем строку позовної давності для звернення з відповідним позовом. При цьому, відповідач зазначає, що сума позовних вимог суперечить ч. 5 ст. 40 „Про регулювання містобудівної діяльності» .

Ухвалою суду від 26.12.2018р. строк підготовчого провадження у справі № 916/2436/18 продовжити до 04.02.2019 року. Відкладено підготовче засідання на "14" січня 2019 р. о 10:00.

02.01.2019р. до суду представником позивача було надано пояснення щодо позовних вимог та залучення третьої особи, у яких Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради просив суд залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління містобудування та архітектури Білгород-Дністровської міської ради.

Також, 02.01.2019р. господарського суду Одеської області представником позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні, яке відбулось 14.01.2019р. судом протокольно клопотання Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 02.01.2019р. про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління містобудування та архітектури Білгород-Дністровської міської ради було залишено судом без задоволення, оскільки рішення у даній справі ніяким чином не вплине на права та обов'язки даної особи.

Ухвалою суду від 14.01.2019р., в порядку ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, було закрито підготовче провадження у справі № 916/2436/18 та призначено справу до розгляду по суті в засіданні суду на 01.02.2019 р.

01.02.2019р. представником відповідача до суду було подано клопотання про витребування доказів вх. ГСОО №2-482/19.

У судовому засіданні від 21.02.2019р., судом було розглянуто вказане клопотання та відмовлено у його задоволенні, оскільки відповідачем необґрунтовано неможливість самостійно надати відповідні докази, що є порушенням приписів ст. 81 Господарського кодексу України.

У судовому засіданні від 01.02.2019р. судом було оголошено перерву у розгляді справи до 21.02.2019р. о 12:30.

У судовому засіданні від 21.02.2019 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання від 21.02.2019 року не з'явився, про поважність причини нез'явлення суд не повідомив, між тим про розгляд справи представник відповідача був повідомлений, зокрема під розпис у попередньому судовому засіданні. Враховуючи, що нез'явлення представника не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 21.02.2019 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду та повідомлено, що повне рішення буде складено 01.03.2019 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

У відповідності до ч. 1 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України).

При цьому, ст.12 Цивільного Кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.

Частиною 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до приписів ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності» відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами. Особливості регулювання містобудівної діяльності на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, у межах зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності» об'єктами містобудування на державному та регіональному рівнях є планувальна організація території, система розселення, система взаємопов'язаного комплексного розміщення основних об'єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури, функціональне зонування території України, її частин (груп областей), території Автономної Республіки Крим, областей, адміністративних районів. Об'єктами містобудування на місцевому рівні є планувальна організація території населеного пункту, його частини (групи земельних ділянок) зі спільною планувальною структурою, об'ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою, комплексом об'єктів будівництва, що визначаються відповідно до: у населених пунктах - меж населених пунктів, їх функціональних зон (сельбищної, промислової тощо), житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні; за межами населених пунктів - меж приміських зон, а також функціональних зон відповідно до містобудівної документації на регіональному рівні. Об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури. До об'єктів будівництва не належать нафтові і газові свердловини та об'єкти їх влаштування.

За матеріалами справи вбачається, що 26 липня 2012 року Виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради прийнято Рішення „Про затвердження порядку залучення, розрахунку, розміру і використання пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Білгород-Дністровського» №515, яким затверджено Порядок пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Білгород-Дністровського. (а.с. 23 з оборотом).

Порядок пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Білгород-Дністровського, затверджений Рішенням Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 26.07.2012р. №515 регулює відповідно до Законів України „Про регулювання містобудівної діяльності» , „Про місцеве самоврядування в Україні» організаційні та економічні відносини, пов'язані з порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі Замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Білгород-Дністровського у зв'язку з будівництвом об'єктів на території міста.

Згідно статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Положеннями ч. 1 ст. 73 Закону України „Про місцеве самоврядування» визначено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Судом встановлено, що Інспекцією державно архітектурно-будівельного контролю в Одеській області 08.04.2013р. за № ОД 14213098067 зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації - Реконструкція нежитлових приміщень нежитлової будівлі Одеська обл., м. Білгород-Дністровським, вул. Червоноармійська, 4, 1230.1, ІІ категорія складності (а.с. 16,17).

У розділі 1 Декларації про готовність об'єкта до експлуатації замовником визначено - ТОВ «Овідій ЛТД» , Одеська обл., Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Дзержинського, 1-Б, код 13922422.

Згідно розділом 10 Декларації „Інформація про дозвільні документи (повідомлення про початок виконання будівельних робіт, декларація про початок виконання будівельних робіт, інші документи у разі їх наявності) видано Дозвіл на виконання будівельних робіт, інспекція ДАБК м. Білгород-Дністровський від 26.12.2007р. №190.

У розділі 11 Декларації зазначено дата початку будівництва: 26.12.2007р., дата закінчення будівництва: 20.03.2013р., строк введення об'єкта в експлуатацію: І квартал 2013р.

Загальна площа будівлі 1469,5 кв.м., №29 торговий комплекс - 1008,90 кв.м., №35 нежитлові приміщення- 460,60 кв.м. (розділ 12 Декларації).

У розділі 15 Декларації визначено, що вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію - 999 706 грн. 00 коп.

Замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності» ).

Положеннями ч. 2, ч. 3 ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

В свою чергу приписами ч. 9 ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є: розмір пайової участі; строк (графік) сплати пайової участі; відповідальність сторін.

Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

За матеріалами справи судом встановлено, що 17.11.2016 р. Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради направив на адресу ТОВ «Овідій ЛТД» лист за вих. №21/2779 про сплату пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури міста при будівництві об'єкта (а.с. 18).

Як встановлено судом, 06.02.2016р. Виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради було скеровано на адресу ТОВ «Овідій ЛТД» претензію за вих. № 29/393 щодо укладання договору про пайову участь та сплат пайового внеску, до якої додано Договір про пайову участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури при будівництві об'єктів містобудування на території м. Білгород-Дністровський у трьох примірниках та розрахунок розміру пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури при будівництві об'єктів містобудування на території м. Білгород-Дністровський у двох примірниках. (а.с. 19-21).

Як стверджує відповідач, у 2012 році ТОВ «Овідій ЛТД» проводило реконструкцію нежитлових приміщень будівлі за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Червоноармійська, 4, загальною площею 1230,1 кв.м. без зміни геометричних форм об'єкту реконструкції (зовнішньої конфігурації). Посилаючись на приписи ч.ч. 2, 3 ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності» відповідачем було вказано, що чинним законодавством України чітко визначено, що пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту замовник сплачує у випадку саме забудови земельної ділянки та звернуто увагу, що ТОВ «Овідій ЛТД» проводило лише внутрішню реконструкцію нежитлових приміщень без геометричних форм, забудови земельної ділянки не проводилось.

На підставі наведеного було зазначено, що Виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради помилково було включено ТОВ «Овідій ЛТД» до переліку замовників, які повинні укладати договори про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури при будівництві об'єктів містобудування на території м. Білгород-Дністровський та сплачувати відповідні внески. (а.с. 22).

На підставі викладеного, судом встановлено, що відповідач - ТОВ «Овідій ЛТД» є замовником будівельних робіт на об'єкті будівництва Реконструкція нежитлових приміщень нежитлової будівлі, Одеська обл., м. Білгород-Дністровським, вул. Червоноармійська, 4, 1230.1, ІІ категорії складності, відповідно до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації - Реконструкція нежитлових приміщень нежитлової від 08.04.2013р. за № ОД 14213098067, зареєстрованої Інспекцією державно архітектурно-будівельного контролю в Одеській області.

Умовами п. 8.ч. 1 ст. 2 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: реконструкцію існуючої забудови та територій.

Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України „Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Приписами ч. 1 ст. 9 Закону України „Про архітектурну діяльність» зазначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Отже, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що реконструкція, здійснена Товариством з обмеженою відповідальністю «Овідій ЛТД» охоплюється законодавчим визначенням забудови, а виходячи із наведених положень законодавства, відповідач є замовником.

Судом встановлено, що з урахуванням ч. 9 ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності» де визначено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, з урахуванням того, що відповідачем у даній справі було допущено порушення у вигляді не укладання договору, суд приходить до висновку, що ТОВ «Овідій ЛТД» було допущено недотримання вимог законодавства, що в свою чергу призвело до порушення прав та інтересів Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради.

Приписами ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності» величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Аналізуючи положення Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності» суд зазначає, що обов'язок ініціювати укладання договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов'язок пов'язаний із зверненням замовника до органу місцевого самоврядування.

Як вбачається зі змісту п. 2.4.1. Порядку пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Білгород-Дністровського, затвердженого Рішенням Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 26.07.2012р. №515 розмір пайової участі Замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Білгород-Дністровського визначається у відповідності до пунктів 2.2. і 2.3. цього Порядку і становить у разі будівництва нежитлових будівель та споруд (за винятком тих, що перелічені у п. 1.5. цього Положення) - 10% загальною кошторисної вартості будівництва об'єкта.

Також положеннями п. 1 ч. 6 ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Як встановлено судом, Інспекцією державно архітектурно-будівельного контролю в Одеській області 08.04.2013р. за № ОД 14213098067 зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації - Реконструкція нежитлових приміщень нежитлової, Одеська обл., м. Білгород-Дністровським, вул. Червоноармійська, 4, 1230.1, ІІ категорії складності, розділом 15 якої визначено, що вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію - 999 706 грн., у зв'язку з чим розмір пайової участі Товариства з обмеженою відповідальністю «Овідій ЛТД» становить 99 970, 60 грн.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

За приписами статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Однак, при цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Причинний зв'язок, як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяння збитків, між протиправною поведінкою та шкодою виражається в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач зазначив, що в результаті невиконання ним зобов'язань щодо сплати розміру пайової участі, Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради отримав ці збитки.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Овідій ЛТД» на користь Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради збитків у вигляді упущеної вигоди (недержавного доходу) у розмірі 99 970,60 грн. підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що вимога позивача про зобов'язання відповідача сплатити збитки у вигляді упущеної вигоди (недержавного доходу) у розмірі 99 970,60 грн. залишається судом без задоволення, оскільки є тотожною вимозі про стягнення таких збитків, яка вже задоволена судом.

Судом не приймають заперечення відповідача, оскільки судом встановлено, що Інспекцією державно архітектурно-будівельного контролю в Одеській області 08.04.2013р. за № ОД 14213098067 зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації - Реконструкція нежитлових приміщень нежитлової, Одеська обл., м. Білгород-Дністровським, вул. Червоноармійська, 4, 1230.1, ІІ категорії складності, та реконструкція, здійснена ТОВ «Овідій ЛТД» охоплюється законодавчим визначенням забудови, а виходячи із вищенаведених положень законодавства, відповідач є замовником.

Щодо застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено поняття позовної давності, відповідно до якого позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Водночас ст. 257 цього кодексу передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Положеннями ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України, передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що до спірних правовідносин підлягає застосування загальний строк позовної давності - тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У відповідності до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 267 цього кодексу, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищевказані положення Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення спливу строку позовної давності за даними вимогами покладений саме на відповідача.

Між тим, в порушення вимог ст. 73-74 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів в підтвердження дати, з якої почався перебіг строку позовної давності.

За таких обставин, строк позовної давності на звернення до суду з даним позовом не є пропущеним, що свідчить про відсутність підстав для застосування позовної давності у даній справі за відповідною заявою відповідача.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Овідій ЛТД» (67801, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт Овідіополь, вул. Євгена Колісниченка, буд. 1-Б; код ЄДРПОУ 13922422) на користь Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська, буд. 56; код ЄДРПОУ 04056799; на рахунок отримувача - УК в Білгород-Дністровському районі/м. Бідгород-Дністровський/24170000, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) - 899998, номер рахунку 31514921015011, код класифікації доходів бюджету - 24170000, найменування коду класифікації доходів бюджету - надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту) збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) у розмірі 99970 (дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят) грн. 60 коп.

3. В решті позову - відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Овідій ЛТД» (67801, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт Овідіополь, вул. Євгена Колісниченка, буд. 1-Б; код ЄДРПОУ 13922422) користь Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська, буд. 56; код ЄДРПОУ 04056799, р/р 35411084026287, ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01 березня 2019 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська