Постанова

від 10.07.2007 по справі 38/411

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

38/411

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

10 липня 2007 р.                                                                                   № 38/411  

 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянув касаційну скаргу підприємства "Редукціон" "Вільної професійної спілки "громадян –платників податків та зборів (які не байдужі до економічного розвитку країни)" –"Не байдужі", м. Харків (далі –  підприємство "Редукціон")

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2007

зі справи  № 38/411

за позовом підприємства "Редукціон"

до спілки громадських організацій "Тендерна палата України", м. Київ (далі –Тендерна палата України)

про визнання дій безпідставними та недійсними, припинення дій та зобов'язання вчинити дії.

Судове засідання проведено за участю представників:

підприємства "Редукціон"–Волковинського Ю.Ю.,

Тендерної палати України –не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Підприємство "Редукціон" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням уточнень до нього) до Тендерної палати України про:

- визнання дій відповідача щодо поширення в інформаційно-аналітичному виданні "Офіційні висновки Тендерної палати України" та на власному Інтернет-сайті інформації в частині стосовно спеціалізованих друкованих засобів масової інформації безпідставними, тобто оприлюдненими не на підставі отриманої від відповідних органів влади інформації, а тому недійсними;

- припинення дій відповідача, що  порушують право позивача на здійснення певного виду господарської діяльності, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача, шляхом зобов'язання відповідача включити до переліку спеціалізованих друкованих засобів масової інформації на власному Інтернет-сайті відповідача інформаційний бюлетень "Редукціон".

Рішенням названого господарського суду від 17.10.2006 (суддя              Власов Ю.Л.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2007 (колегія суддів у складі: суддя Григорович О.М. –головуючий, судді Гольцова Л.А., Рябуха В.І.), у позові відмовлено. Судові рішення мотивовано, зокрема, тим, що вимога про визнання інформації безпідставною та недійсною не відповідає передбаченим Цивільним та Господарським кодексами України способам захисту порушених прав.

Підприємство "Редукціон" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить зазначені рішення та постанову господарських судів скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скаржник посилається на неправильне застосування судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, зокрема, статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- зконецформыначалоформыгідно з свідоцтвом про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації (серія КВ №11042), виданого Державним комітетом телебачення і радіомовлення України 28.02.2006, "Інформаційний бюлетень Редукціон" зареєстрований як друкований засіб масової інформації з загальнодержавною сферою розповсюдження;

- 31.03.2006 в інформаційно-аналітичному виданні № 1-3 "Офіційні висновки Тендерної палати України" відповідачем було надруковано таке: "На сьогодні відомі такі спеціалізовані друковані засоби масової інформації, в одному з яких замовники можуть публікувати свої оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників, а також оголошення про результати процедур: бюлетень "Вісник державних закупівель", журнал "Світ тендерів", інші. Наразі Тендерна палата України звернулась до Міністерства юстиції України для отримання вичерпної інформації про існуючі спеціалізовані друковані засоби масової інформації із загальнодержавною сферою розповсюдження, що публікують інформацію виключно з питань державних закупівель та мають назву, яка відноситься безпосередньо саме до сфери державних закупівель. Найближчим часом ця інформація буде оприлюднена Тендерною палатою України відповідно до Закону";

- відповідач на власному Інтернет - сайті (www.tpu.net.ua) розмістив таку інформацію: "Одночасно повідомляємо, що на сьогодні відомі такі спеціалізовані друковані засоби масової інформації, у одному з яких замовники можуть публікувати свої оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників, а також оголошення про результати проведення процедур: "Спеціалізований засіб масової інформації із загальнодержавною сферою розповсюдження, що публікує інформацію виключно з питань державних закупівель"; бюлетень "Вісник державних закупівель"; бюлетень "Державні закупівлі України"; інформаційно-аналітичний бюлетень "Вестник государственных тендеров Украины"; журнал "Світ тендерів"; інформаційний бюлетень "Редукціон" (відповідно до ст. 8 Закону, так як назва даного видання має відношення лише до проведення торгів із зменшенням ціни (редукціон), то у ньому може здійснюватися публікація лише оголошень про результати проведеної процедури закупівлі торгів із зменшенням ціни (редукціон))".

Судом апеляційної інстанції додатково встановлено, що на офіційному Інтернет-сайті Тендерної палати України (www.tpu.net.ua) у переліку спеціалізованих друкованих засобів масової інформації, в яких замовники можуть публікувати свої оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників, а також оголошення про результати проведення процедур, інформація про позивача розміщена без будь-яких застережень, що підтверджується висновком бюро судових експертиз від 22.01.07 №1/01БЕ.

конецформыначалоформыВідповідно до статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Згідно зі статтею 37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність.

Враховуючи наведене, попередні судові інстанції дійшли вірного висновку, що позовна вимога про визнання дій відповідача щодо поширення інформації у частині, яка стосується спеціалізованих друкованих засобів масової інформації, безпідставними, тобто оприлюдненими не на підставі отриманої від відповідних органів влади інформації, а тому недійсними, не відповідає передбаченим законом способам захисту порушеного права, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а, відтак не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" з метою створення оптимального конкурентного середовища діяльності засобів масової інформації у сфері закупівель оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників публікуються у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації із загальнодержавною сферою розповсюдження, що публікує інформацію виключно з питань державних закупівель та має назву, яка відноситься безпосередньо саме до сфери державних закупівель, та в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, в інформаційних системах у мережі Інтернет. З метою забезпечення інформаційно-методичного супроводу державних закупівель згідно з вимогами статті 17-3 цього Закону Тендерна палата України на підставі отриманої інформації від відповідних органів державної влади безкоштовно оприлюднює відомості щодо спеціалізованих друкованих засобів масової інформації, міжнародних видань та інформаційних систем у мережі Інтернет, які відповідають вимогам цього Закону, іншу інформацію на власному Інтернет-сайті, доступ до якого є безкоштовним.

З аналізу наведеної норми вбачається, що відповідач не наділений повноваженнями самостійно утворювати та вести будь-який перелік спеціалізованих друкованих засобів масової інформації, що відповідають вимогам Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", та включати чи виключати їх з цього переліку. Тендерна палата України має право лише оприлюднювати на власному Інтернет-сайті відомості про спеціалізовані друковані засоби масової інформації, які відповідають вимогам цього Закону, виключно на підставі інформації, отриманої від відповідних органів державної влади.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судові інстанції, встановивши, що на момент звернення підприємства "Редукціон" до місцевого господарського суду з позовом інформація про це підприємство фактично була включена до розміщеного на Інтернет-сайті відповідача переліку спеціалізованих друкованих засобів масової інформації, в яких замовники можуть публікувати свої оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників, а також оголошення про результати проведення процедур, правомірно зазначили, що з боку відповідача відсутні будь-які порушення прав позивача.

Вищий господарський суд України також вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частинами першою і другою статті 21 названого Кодексу передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Згідно з частиною першою статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Як встановлено судовими інстанціями у даній справі, "Інформаційний бюлетень Редукціон" зареєстрований як друкований засіб масової інформації з загальнодержавною сферою розповсюдження.

Відповідно до частин першої та третьої статті 21 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації за дорученням засновника (співзасновників) здійснює редакція або інша установа, що виконує її функції. Редакція друкованого засобу масової інформації набуває статусу юридичної особи з дня державної реєстрації, яка здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

У частині четвертій статті 23 цього Закону зазначено, що редактор (головний редактор) керує діяльністю редакції в межах повноважень, визначених її статутом, представляє редакцію у відносинах із засновником (співзасновниками), видавцем, авторами, державними органами, об'єднаннями громадян і окремими громадянами, а також у суді і третейському суді та несе відповідальність за виконання вимог, що ставляться до діяльності друкованого засобу масової інформації, його редакції відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.

З огляду на наведені приписи законодавства у даному випадку до господарського суду з позовом за захистом свого порушеного права міг звернутися визначений установчими документами орган друкованого засобу масової інформації "Інформаційний бюлетень Редукціон", а не співзасновник такого засобу масової інформації, яким є підприємство "Редукціон".

Отже, звернення до  суду особи, права якої не було порушено, також є підставою для відмови у позові.

Таким чином, господарський суд міста Києва, з яким погодився Київський апеляційний господарський суд, мотивовано визнав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, та прийняв правильне рішення про відмову в позові.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1119 – 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України           

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 17.10.2006 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2007 зі справи № 38/411 залишити без змін, а касаційну скаргу підприємства "Редукціон" "Вільної професійної спілки "громадян –платників податків та зборів (які не байдужі до економічного розвитку країни)" –"Не байдужі" –без задоволення.

Суддя                                                                                                    В. Селіваненко

Суддя                  І. Бенедисюк

Суддя                                                                                                    Б. Львов