Ухвала

від 04.03.2019 по справі 2а/1270/2455/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 березня 2019 року СєвєродонецькСправа № 2а/1270/2455/2012

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, по справі № 2а/1270/2455/2012 за позовом публічного акціонерного товариства Луганськтепловоз до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків державної податкової служби України у місті Луганську, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню,

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2017 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі № 2а/1270/2455/2012, в якій заявник просив:

зупинити виконавче провадження ВП № 53158464 від 20.12.2016 про зобов'язання СДПІ подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області висновок із зазначенням сум ПДВ, що підлягає відшкодуванню ПАТ Луганськтепловоз за декларацією з ПДВ за жовтень 2011 року в розмірі 26662443,00 грн;

витребувати виконавчий лист № 2а/1270/2455/2012 від 05.09.2016 з відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області;

визнати виконавчий лист № 2а/1270/2455/2012 від 05.09.2016, виданий Луганським окружним адміністративним судом, таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування вимог заяви зазначено таке.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 у справі № 2а/1270/2455/2012 позовні вимоги ПАТ Луганськтепловоз задоволено повністю, рішення набрало законної сили 30.06.2016.

У рамках виконавчого провадження було зобов'язано СДПІ подати Головному управлінню Державної казначейської служби України в Луганській області висновок із зазначенням сум ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню ПАТ Луганськтепловоз за декларацією з ПДВ за жовтень 2011 року в розмірі 26662443,00 грн.

Пунктом 92 Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 року № 1797-VІІІ, внесено зміни до ст. 200 Податкового кодексу України, що регулює, зокрема, порядок бюджетного відшкодування ПДВ.

На виконання вимог вказаного Закону Кабінетом Міністрів України видано постанову від 25 січня 2017 р. № 26 Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість .

Враховуючи зміни до законодавства, новий порядок повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ не передбачає обов'язку контролюючого органу в наданні висновків до органів казначейського обслуговування із зазначенням сум бюджетного відшкодування.

Отже, у зв'язку зі зміною механізму повернення сум бюджетного відшкодування, відповідно до чинних норм ПК України, на думку заявника, відсутні повноваження Харківського управління щодо надання висновків із зазначенням бюджетного відшкодування з ПДВ до Державної казначейської служби України.

ПАТ Луганськтепловоз зареєстровано за адресою м. Сєверодонецьк, вул. Гагаріна, 52-Б, проте виробничі потужності підприємства знаходяться за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107.

Заявник вважає, оскільки виробничі потужності підприємства знаходяться на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, бюджетне відшкодування такому підприємству може надаватись виключно після повернення територій під контроль державної влади.

Відповідно до листа Державної казначейської служби України від 28.10.2016 № 1208/239-18027 Службою безпеки України тимчасово зупинено операції з бюджетними коштами ПАТ Луганськтепловоз через їх причетність до функціонуючих непідконтрольних Україні територій Луганської області.

Також Харківське управління отримало лист Державної казначейської служби України від 26.05.2017 № 12-08/486-8648, в якому зазначено, що листами СБУ від 15.12.2015, від 25.02.2016, від 01.08.2016, від 26.08.2016 з грифом Для службового користування Казначейству повідомлено, що виробничі потужності ПАТ Луганськтепловоз залишаються на тимчасово непідконтрольній території у м. Луганську, вказано про проведення перевірки щодо ПАТ Луганськтепловоз і порушено питання зупинення операцій з бюджетними коштами на користь вказаного товариства. Окрім того, Службою безпеки України повідомлено, що відшкодування сум ПДВ вказаному суб'єкту може призвести до витрачення цих коштів на фінансування терористичної діяльності. Станом на сьогодні Казначейство не отримувало інформації щодо відкликання вищевказаних листів Служби безпеки України або належних даних щодо втрати актуальності зазначених у них відомостей.

Тобто, як вважає заявник, з 01.01.2017 у Харківського управління відсутній обов'язок у наданні Головному управлінню Державної казначейської служби України в Луганській області висновку із зазначенням сум ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню ПАТ Луганськтепловоз за декларацією з ПДВ за жовтень 2011 року в розмірі 26662443,00 грн. З вищенаведених підстав заявник просив суд задовольнити його заяву.

Ухвалою суду від 17.07.2017 призначено заяву до розгляду та відмовлено в задоволенні клопотання заявника про зупинення виконавчого провадження ВП № 53158464 та витребування виконавчого листа № 2а/1270/2455/2012.

Ухвалою суду від 19.07.2017 зупинено розгляд заяви до винесення рішення Донецьким апеляційним адміністративним судом у справі № 2а/1270/2455/2012 та повернення матеріалів справи до Луганського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 26.02.2019 поновлено провадження щодо розгляду заяви та призначено заяву до розгляду в відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 04.03.2019 виправлено описку в ухвалі суду від 17.07.2017.

04.03.2019 від ПАТ Луганськтепловоз надійшов відзив на заяву, в обґрунтування якого останній послався на таке. Враховуючи зміни, які відбулися в законодавстві щодо порядку повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ, позивач звертався до суду з заявою про зміну способу виконання судового рішення у справі № 2а/1270/2455/2012 за виконавчим провадженням № 53158464, однак ухвалою суду від 15.03.2018 у задоволенні заяви було відмовлено. В даній ухвалі суд зазначив, що суми ПДВ були задекларовані до відшкодування до 01.07.2015, а визначений у постанові Луганського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 спосіб відшкодування відповідає порядку, визначеному ст. 200 Податкового кодексу України в редакції, що діяла станом на 01.07.2015 року.

Окрім того, позивач вважає посилання Офісу ВПП на п. 24 розділу VI Бюджетного кодексу України та на п. 12 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595, неприйнятним, оскільки організаційно-правова форма ПАТ Луганськтепловоз є товариством, тобто не установою та не бюджетною установою, а ст. 1 Бюджетного кодексу України не включає відшкодування ПДВ у витрати та видатки державного бюджету.

ПАТ Луганськтепловоз перереєструвалося за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк. вул. Гагаріна 52-Б, тобто здійснює свою господарську діяльність в правовому полі законодавства України, а листи ДКСУ та СБУ, на які посилається Офіс ВПП, носять лише рекомендаційний характер.

Позивач вважає, що в разі задоволення заяви боржника про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, по виконавчому провадженню, яке не завершено повним виконанням судового рішення, зазначене стане перепоною у завершенні судового провадження по справі № 2а/1270/2455/2012.

Оскільки в даному випадку виконавчий лист по справі № 2а/1270/2455/2012 не було видано помилково й обов'язок боржника щодо виконання вищевказаного виконавчого листа станом на день розгляду заяви наявний, а виконавче провадження з виконання виконавчого листа по справі № 2а/1270/2455/2012 не закрито, тому вимоги заявника є безпідставними та у їх задоволенні слід відмовити.

Представники сторін у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином (арк. спр. 43-45).

Розглянувши заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12.04.2016 відновлено втрачене судове провадження у справі № 2а/1270/2455/2012 за позовом публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків державної податкової служби України у місті Луганську, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню в частині, зокрема, постанови Луганського окружного адміністративного суду від 18.05.2012, постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 (том 1 арк. спр. 174-175).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 у справі № 2а/1270/2455/2012 адміністративний позов публічного акціонерного товариства Луганськтепловоз до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків державної податкової служби України у місті Луганську, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків державної податкової служби України у місті Луганську щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновку про відшкодування ПАТ Луганськтепловоз податку на додану вартість за жовтень 2011 року; зобов'язано спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків державної податкової служби України у місті Луганську надати до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновок про відшкодування ПАТ Луганськтепловоз податку на додану вартість за жовтень 2011 року із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню із державного бюджету (том 1 арк. спр. 156-160).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 у справі № 2а/1270/2455/2012 скасовано, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Луганськтепловоз задоволено, визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновку про відшкодування Публічному акціонерному товариству Луганськтепловоз суми податку на додану вартість за жовтень 2011 року в розмірі 26662442 грн; стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства Луганськтепловоз суму податку на додану вартість за декларацією з податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за жовтень 2011 року в розмірі 26662442 грн (том 1 арк. спр. 60-63).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.06.2016 постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 скасовано та залишено в силі постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 (том 1 арк. спр. 263-268).

Відповідно до даних комп'ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду 05.09.2016 у справі видано виконавчий лист.

Постановою державного виконавця від 20.12.2016 відкрито виконавче провадження ВП № 53158464 з примусового виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду про зобов'язання спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків державної податкової служби України у місті Луганську надати до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновок про відшкодування ПАТ Луганськтепловоз податку на додану вартість за жовтень 2011 року із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню із державного бюджету (том 3 арк. спр. 19).

Ухвалою суду від 21.06.2017 замінено у виконавчому провадженні № 53158464, відкритому за виконавчим листом № 2а/1270/2455/2012, виданому 05.09.2016 Луганським окружним адміністративним судом, боржника із Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС (ідентифікаційний код юридичної особи 38762600) на Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження юридичної особи: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, ідентифікаційний код юридичної особи: 39440996) (том 2 арк. спр. 43-44).

Вирішуючи заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд виходить з такого.

Положеннями статті 374 КАС України визначено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Отже, правила наведеної норми спрямовані на забезпечення інтересів стягувача, якщо помилка у виконавчому листі не дає можливості задовольнити його вимоги, а також інтересів добросовісного боржника, якщо вони порушені внаслідок помилки суду, пов'язаної з оформленням чи видачею виконавчого листа, або внаслідок зловживань стягувача.

Необхідність визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, може бути пов'язана не лише з тим, що виконавчий лист було видано помилково. Це може бути необхідним також у випадках, якщо стягувач подав виконавчий лист для примусового виконання після добровільного повного чи часткового виконання зобов'язань боржника за судовим рішенням або після припинення зобов'язань боржника з іншої підстави, що визначена главою 50 Цивільного кодексу України чи іншим законом. Зазначене слідує з того, що двічі одне й те саме судове рішення не повинно виконуватися.

Так, проаналізувавши доводи, викладені Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби у заяві про визнання виконавчого листа по справі № 2а/1270/2455/2012 таким, що не підлягає виконанню, судом встановлено, що за твердженням заявника у нього відсутній обов'язок та повноваження у виконанні судового рішення.

Також заявник зауважив, що у зв'язку зі зміною механізму повернення сум бюджетного відшкодування відповідно до чинних норм Податкового кодексу України відсутні повноваження СДПІ щодо надання висновків із зазначенням бюджетного відшкодування з ПДВ до Державної казначейської служби України.

Інших причин для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заявником у наведеній заяві не вказано та судом не встановлено.

Заявником не наведено обставин, що свідчать про повне фактичне виконання судового рішення, та не надано відповідних доказів.

Таким чином, на даний час відсутність обов'язку боржника за виконавчим документом, який було б припинено добровільним його виконанням боржником чи іншою особою, або з інших причин, не підтверджена жодними належними доказами.

Натомість, судове рішення в адміністративній справі № 2а/1270/2455/2012 переглянуто в апеляційному та касаційному порядку і набуло статусу остаточного, з огляду на що є обов'язковим до виконання.

Згідно з частиною п'ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Принцип обов'язковості судових рішень є одним із основоположним принципів адміністративного судочинства, що також закріплено у статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).

Крім того, варто врахувати положення частини другої статті 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В силу вимог статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішення від 20 липня 2004 року у справі Шмалько проти України зазначив: пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Враховуючи вищенаведені положення, остаточне судове рішення є обов'язковим до виконання, а тому боржник має вчинити всі залежні від нього дії для виконання такого рішення у найкоротший строк.

Натомість, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на виконання судового рішення є невід'ємною частиною права на суд .

Згідно зі статтею 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Отже, у разі задоволення заяви боржника про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, по виконавчому провадженню, яке не завершено повним виконанням судового рішення, зазначене стане перепоною у завершенні судового провадження по справі № 2а/1270/2455/2012 та реалізації стягувачем гарантованого конвенцією права на суд .

Таким чином, зважаючи, що у даному випадку виконавчий лист № 2а/1270/2455/2012 не було видано помилково й обов'язок боржника щодо виконання вищевказаного виконавчого листа станом на день розгляду заяви наявний, доказів того, що обставини, які вказують про припинення зобов'язань боржника, заявником не надано, а також враховуючи, що виконавче провадження з виконання виконавчого листа по справі № 2а/1270/2455/2012, виданого Луганським окружним адміністративним судом не закрито та перебуває на примусовому виконанні у державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, суд дійшов висновку про безпідставність поданої відповідачем заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Виданий Луганським окружним адміністративним судом виконавчий документ в адміністративній справі № 2а/1270/2455/2012 відповідає вимогами Закону України Про виконавче провадження , підстав для визнання його таким, що не підлягає виконанню судом не встановлено.

За таких обставин у задоволенні заяви Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, по справі № 2а/1270/2455/2012 слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 256, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, по справі № 2а/1270/2455/2012 за позовом публічного акціонерного товариства Луганськтепловоз до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків державної податкової служби України у місті Луганську, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Свергун