Ухвала

від 25.02.2019 по справі 640/3015/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

25 лютого 2019 року м. Київ № 640/3015/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія СонаР"

до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання утриматись від

вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним дії, затверджені рішенням №123 від 07 лютого 2019 року Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення з тимчасового (терміном на шість місяців) припинення ретрансляції іноземного телеканалу "Наше любимое кино" на територію України;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Національної ради з питань телебачення та радіомовлення України від 07 лютого 2019 року № 123 в частині тимчасового (терміном на шість місяців) припинення ретрансляції іноземного каналу "Наше любимое кино" на території України;

- зобов'язати Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення не чинити перешкод шляхом припинення у будь-який спосіб не передбачений чинним Законодавством України та нормами міжнародного права ретрансляції іноземних програм, виробники яких підпадають під юрисдикцію країн - членів ЄС або країн - учасниць Європейської конвенції про транскордонне телебачення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.018 відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання.

До позовної заяви позивачем додано заяву про забезпечення позову шляхом:

- заборони Національній раді України з питань телебачення та радіомовлення вчиняти дії з виконання оскаржуваного рішення в частині тимчасово (терміном на шість місяців) припинення ретрансляції іноземного телеканалу Наше любимое кино на території України.

Заява вмотивована тим, що в разі невжиття заходів забезпечення позову буде завдано шкоду правам та інтересам позивача, що в подальшому унеможливить відновлення порушеного права або потребуватиме для цього значних зусиль.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно частини другої вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз зазначено норми дає змогу дійти висновку, що законодавчо визначеними підставами для вжиття заходів забезпечення позову є: 1) очевидна протиправність рішення, дій чи бездіяльності; 2) ймовірність істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду; 3) ймовірність істотного ускладнення поновлення порушених прав чи інтересів.

Відповідно частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

При розгляді та вирішенні даної заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Виходячи з наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, судом не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або унеможливили б захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову чи утруднювали б відновлення таких прав при виконанні рішення у межах заявлених позовних вимог.

Також позивачем з посиланням на норми права не наведено обставин явної протиправності оскаржуваних дій та рішень.

Суд вважає, що під час розгляду клопотання суд повинен, виходячи з конкретних доказів, оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Враховуючи зазначене, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених позивачем на її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість та не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович