Постанова

від 26.02.2019 по справі 1640/2783/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 р. Справа № 1640/2783/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2018, суддя Л.О. Єресько, 36039, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26, повний текст складено 01.11.18 по справі № 1640/2783/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка"

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" (надалі - позивач, ТОВ "Агротехніка") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0009191401 від 11.07.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 280 963,75 грн, з них в розмірі 224 771,00 грн за основним платежем, в розмірі 56 192,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0009191401 від 11.07.2018, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 280 963,75 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 224 771,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 56 192,75 грн .

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу та виклав свій погляд на обставини справи, зазначивши, що рішення є законним та обґрунтованим, постановленим з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, в зв'язку з цим просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача Шимка М.І. в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити.

Представник позивача Ступнік С.В. в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в задоволенні скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що у період з 04.06.2016 по 15.06.2018 Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Агротехніка (код ЄДРПОУ 32750280) по питанню дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 по 31.03.2018, за наслідками якої складено акт від 02.07.2018 № 772/16-31-14-01-10/32750280 (том 1, а.с. 102-117).

За висновками перевірки відповідачем встановлено порушення п. 44.1, 44.2 ст. 44, ст. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 224 771 грн, в тому числі за 2016 рік в сумі 224 771 грн.

На підставі вищевикладених висновків акта від 02.07.2018 № 772/16-31-14-01-10/32750280, ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкове повідомлення - рішення від 11.07.2018 № 0009191401, яким ТОВ Агротехніка збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 280 963,75 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням в сумі 224 771 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 56 192, 75 грн (том 1, а.с. 193).

Не погодившись, позивач оскаржив вказане податкове повідомлення - рішення в адміністративному порядку.

Рішенням ДФС у Полтавській області про продовження строку розгляду скарги продовжено строк розгляду скарги ТОВ Агротехніка до 24.09.2018 (том 1, а.с. 208).

За змістом пояснень представника позивача 13.08.2018 ТОВ Агротехніка направлено до ДФС України лист про скасування (повернення) скарги на податкове повідомлення - рішення 11.07.2018 № 0009191401.

Не погоджуючись із даним податковим повідомленням - рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, прийнято рішення за відсутності передбачених законом підстав та при невірному застосуванні норм законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що згідно акта від 02.07.2018 № 772/16-31-14-01-10/32750280, перевіркою повноти декларування ТОВ Агротехніка показників рядка 02 Декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень стандартів фінансової звітності встановлено його заниження в сумі 1 248 730 грн через взаємовідносини з постачальником ТОВ Прімавера Груп .

Так, перевіркою встановлено, що ТОВ "Прімавера Груп" (Продавець) та ТОВ Агротехніка (Покупець) укладено договір поставки товару від 07.11.2016 № 711 (а.с. 143).

За змістом вказаного договору продавець зобов'язується передати партіями у власність покупця обладнання до доїльного залу (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість на умовах цього договору. Асортимент, кількість та ціни визначаються в рахунках та видаткових накладних, що додаються до цього договору і які є його невід'ємною частиною (п. 1.1 та 2.1).

Товар продається окремими партіями згідно заявок покупця. Сума договору складається з суми всіх поставок по цьому договору.

Доставка товару здійснюється за рахунок та транспортом покупця (п. 2.2 -2.5).

Розрахунки за товар здійснюється покупцем у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця не пізніше 30 днів з моменту отримання товару покупцем відповідно до підписаних сторонами податкових накладних.

На виконання умов договору на постачання виписано податкові накладні :

- № 42 від 30.11.2016 на товар: мати кура Ф для підлоги тваринницьких ферм 65 м кв. кількістю 1 шт. на суму 198 240,00 грн, в т.ч. ПДВ 33 040,00 грн (том 1, а.с. 33);

- № 43 від 30.11.2016 на товар: підгонщик корів, кількістю 1 шт., на суму 194 340,00 грн, в т.ч. 32 390,00 грн (том 1, а.с. 34);

- № 44 від 30.11.2016 на товар на загальну суму 199 159,57 грн, в т.ч. ПДВ 33 193,26 грн: пристрій для пониження напруги, включаючи електрокабель, кількістю 1 шт. за ціною 47 499,65 грн; молокоприймальний вузол MFN 70/22; 1,5 кВт у комплекті кількістю 2 шт. за ціною 81 666,66 грн; Позімакс - пристрій для управління довгим молочним та пульсаційним шлангами кількістю 32 шт. за ціною 36 800,00 грн (том 1, а.с. 35);

- № 45 від 30.11.2016 на товар: респондер з ошийником та захисним чохлом кількістю 400 шт. на загальну суму 195 216,00 грн, в т.ч. ПДВ 32 536,00 грн (том 1, а.с. 36);

- № 46 від 30.11.2016 на товар: комплект обладнання для вторинного розподілу електроенергії (розподільна шафа), електрокабель та мат, кількістю 1 шт. на загальну суму 173 520,00 грн, в тому числі ПДВ 28 920,00 грн (том 1, а.с. 37);

- № 68 від 14.12.2016 на товар: вакуумний насос RPS 2800/90 кількістю 1 шт. на за ціною 120 833,33 грн, вакуумний насос RPS 1500/90 кількістю 1 шт. на суму 84 166,67 грн, на загальну суму 246 000,00, в т.ч. ПДВ 41 000,00 грн (а.с. 43);

- № 77 від 16.12.2016 на товар: блок управління електромотора кількістю 1 шт. за ціною 4 166,66 грн, вакуум - регулятор з комплектом деталей для переобладнання та дрібних деталей в зборі кількістю 1 шт. за ціною 2 500,35, вакуум-балон кількістю 1 шт. за ціною 6 666,66 грн, реле контролю вакууму кількістю 1 шт. за ціною 22 499,55 грн, автомат промивки (envistar) 48kWt, включаючи кінцевий вимикач та повітряний інжектор кількістю 1 шт. за ціною 207 500,45 грн, на загальну суму 292 000,40 грн, вт.ч. ПДВ 48 666,73 грн (том 1, а.с. 47).

Вищевказаний товар поставлено згідно із заявкою (специфікацією) від 07.11.2016 на поставку товару (додаток 1 до договору поставки № 711 від 07.11.2016) (том 1, а.с. 144).

Сума по зазначених податкових накладних включено платником до складу податкового кредиту за листопад - грудень 2016 року в сумі 249 746 грн.

Як зазначено в акті перевірки від ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві (згідно відомостей, зазначених в акті перевірки) надійшла щодо ТОВ Прімавера Груп податкова інформація від 14.04.2017 за звітний період декларування ПДВ за грудень 2016, січень - березень 2017 року, та податкова інформація від 24.04.2017 за звітний період декларування ПДВ за листопад 2016 року (том 1, а.с. 180-181).

Так, за змістом акта Узагальнені податкові інформації складені з причини проведення документальної позапланової виїзної перевірки у зв'язку з відсутністю ТОВ Прімавера Груп за місцезнаходженням: м. Київ, вул. Суздальська, б. 13, кв. 5…Під час проведеного аналізу наявних трудових ресурсів: з однієї сторони - мала кількість працівників на підприємстві, а саме дві особи, в тому числі директор, та, з другої сторони, значний обсяг оформлення документально ТОВ Прімавера Груп операцій з реалізації та придбання різних груп товарів (щебінь, колготи, овочі, фрукти, автозапчастини). Вказані операції потребують трудовитрат, особистої участі персоналу (менеджерів, комірників, водіїв, працівників складу та інших спеціалістів з відповідними знаннями та освітою). При цьому встановлено, що відповідні послуги із залученням трудового ресурсу не придбавалися.

Основним постачальником ТОВ Прімавера Груп являється ТОВ Орел Глобал (код 40093609), за результатами узагальнення податкової інформації по ТОВ Орел Глобал від 20.04.2017 № 98/26-15-14-04-04, в лютому, березні 2017 року, згідно єдиного реєстру податкових накладних, встановлено оформлення, придбання люстр, запасних частин до електричної техніки, коробок, води, цукру, парфумів, взуття, одягу, кави, мобільних телефонів тощо. У ТОВ Орел Глобал згідно інформаційних баз даних відсутні складські приміщення та транспортні засоби для зберігання та транспортування зернових культур. Жодна звітність з податку на додану вартість до органів ДФС подана не була. Звітність про основні засоби не подана та відсутня інформація щодо залучення послуг експлуатації основних засобів в контрагентів - постачальників ТОВ Орел Глобал .

ГУ ДФС у м. Києві від ОУ ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві отримано лист - пояснення від 12.02.2017 стосовно засновника ТОВ Орел Глобал ОСОБА_4, в якому зазначено інформацію щодо непричетності вищезазначеної особи до даного підприємства.

Єдиними постачальником ТОВ Прімавера Груп в листопаді 2016 року являється ТОВ Інора (код 40320630). В свою чергу, згідно Єдиного реєстру податкових накладних, єдиним постачальником ТОВ Інора являвся ТОВ Байлз Груп . ТОВ Інора придбано мобільні телефони, смартфони, засоби гігієни, тобто реалізовано товари відмінні від придбаних.

Директором та бухгалтером ТОВ Байлз Груп станом на дату узагальнення податкової інформації являється ОСОБА_5, який також є директором ТОВ Прімавера Груп .

У ТОВ Прімавера Груп , згідно інформаційних баз даних контролюючих органів, відсутні складські приміщення та транспортні засоби для зберігання та транспортування товарів, зокрема, продуктів харчування. Номенклатура та обсяг реалізованих товарів та послуг свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об'єму господарської діяльності без наявності допоміжних послуг по залученню працівників.

ГУ ДФС у м. Києві отримано від Київської місцевої прокуратури № 9 протокол допиту свідка від 18.05.2017 директора ТОВ Прімавера Груп ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 В протоколі ним зазначено, що реєстрацію ТОВ Прімавера Груп здійснив за винагороду, без мети та наміру здійснення фінансово - господарської діяльності. Не проводив збори засновників, не затверджував статут ТОВ Прімавера Груп , не призначав посадових осіб, не формував та не вносив кошти в статутний фонд підприємства, не складав та не підписував первинні бухгалтерські та податкові документи. Вищевказані дії не доручав здійснювати іншим особам. Враховуючи вищевказане, встановлено неможливість виконання документально оформлених господарських операцій ТОВ Прімавера Груп . По ТОВ Прімавера Груп відкрите кримінальне провадження від 23.02.2017 № 1201700090001958 за ст. 205 ККУ. (том 1 а.с. 180, зі звороту, а. 8 акта перевірки).

Перевіряючими в акті перевірки зазначено, згідно із реєстром облікових карток суб'єктів фіктивного підприємництва за ознакою 3 (зар-но (пер-но) у органах держр-ції ф.о. з подальшою передачею (оф-ням) у володіння чи упр-ння підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фін., госп. діяльність або реалізувати повноваження).

На підставі наведеного посадові особи контролюючого органу дійшли висновку, що документальне оформлення на отримання товару ТОВ Агротехніка у ТОВ Прімавера Груп не доводить реальності його придбання у зв'язку із відсутністю у суб'єкта господарювання придбання вказаного товару з моменту його реєстрації по теперішній час, а також враховуючи протокол допиту свідка від 18.05.2017 директора ТОВ Прімавера Груп ОСОБА_6 щодо непричетності до даного підприємства. А отже, отримані документи на придбання вищевказаного товару складені з порушенням та мають юридичну дефектність.

Таким чином, на думку посадових осіб контролюючого органу, ТОВ Агротехніка за перевіряємий період неправомірно визначено показники Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, внаслідок чого стало заниження ТОВ Агротехніка фінансового результату до оподаткування за рахунок завищення витрат по взаємовідносинам з вищезазначеним контрагентом в розмірі 1 248 730 грн, в т.ч. за 2016 рік в розмірі 1 248 730 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 134.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Згідно вимог статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

З урахуванням частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 /далі - Положення/, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до положень підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пункту 22.1 статті 22 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Відтак, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Встановлені обставини справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги свідчать про те, що на підтвердження виконання умов Договору позивач окрім заявки специфікації надав видаткові накладі від 30.11.2016 року № 42, № 43, № 44, № 45, № 46, від 14.12.2016 року № 68, від 16.12.2016 року № 77 (том 1, а.с. 33-37, 43, 47), акти приймання - передачі товару від 30.11.2016, від 14.12.2016 від 16.12.2016 (том 1, а.с. 38, 45, 49), платіжні доручення від 16.12.2018 № 5014, від 27.12.2016 № 5064 (том 1, а.с. 53-54), довіреності на отримання та накази на відрядження (том 1 а.с. 32, 39, 40, 44, 46, 50), подорожній лист та розшифровка до шляхового листа за листопад, грудень 2016 року (том 1, а.с. 41-42, 51-52), товарно - транспортні накладні (том 1, а.с. 146, 149, 151) разом із посвідченнями на відрядження директора ТОВ Агротехніка та водія (том 1, а.с. 145, 147, 148, 150, 152), копії яких містяться в матеріалах справи / а.с. 45-95/.

Вказані документи надавалися позивачем як на перевірку податковим органом, так і до суду.

Зауваження відповідача щодо змісту та форми податкових накладних в Акті перевірки та письмових запереченнях проти позову відсутні.

Придбаний товар у ТОВ Прімавера Груп був перевезений автомобілем VOLKSWAGEN CRAFTER, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить на праві власності ТОВ Агртехніка , що підтверджується договором купівлі - продажу транспортного засобу № 46 від 31.03.2015, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (том 1, а.с. 153, 254).

За змістом п. 2.5 договору поставки № 711 від 07.11.2016 розрахунки за товар здійснюється покупцем у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця не пізніше 30 днів з моменту отримання товару покупцем відповідно до підписаних сторонами податкових накладних.

Розрахунок між ТОВ Агротехніка та ТОВ Прімавера Груп проводився в безготівковій формі шляхом перерахування коштів, що підтверджується: платіжними дорученнями із відмітками проведення операції банком:

- від 16.12.2018 № 5014 на суму 960 475,57 грн, вт.ч. ПДВ 160 079,26 грн (том 1, а.с. 53);

- від 27.12.2016 № 5064 на суму 538 000,40 грн, в т.ч. ПДВ 89 666,73 грн (том 1, а.с. 54).

В подальшому придбаний у ТОВ "Прімавера Груп" товар увійшов до складу доїльної установки типу "ялинка" марки "EuroClass 1200" на 32 доїльних місця, яка була скомплектована на замовлення Державного підприємства "Дослідницьке господарство імені Декабристів Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції ім. М.І.Вавілова Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України".

Згідно договору поставки № 144-К від 26.04.2016 року обладнання доїльної установки типу "ялинка" марки "EuroClass 1200" на 32 доїльних місця було реалізовано позивачем Державному підприємству "Дослідницьке господарство імені Декабристів Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції ім. М.І.Вавілова Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України", про що свідчать відповідний договір з додатком, акт приймання - передачі від 27.12.2016 року, видаткова накладна № 1466 від 27.12.2016 року, рахунок - фактура № 386 від 26.04.2016 року, комплектація номенклатури від 26.12.2016 року № 40, платіжні доручення, меморіальні ордери, копії яких містяться у матеріалах справи / том 1, а.с. 55-76, том 2, а.с. 5-16/.

Відтак, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Прімавера Груп" підтверджена первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використано у господарській діяльності позивача, отже діяльність позивача відповідає умовам укладеного договору поставки товару, свідчить про наявність господарської мети при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

Не приймаються до уваги доводи контролюючого органу на наявну в нього податкову інформацію щодо контрагента позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених робіт, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами ГУ ДФС у Полтавській області під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постановах від 24.04.2018 у справі 826/4571/16 (номер в ЄДРСР 73596822), від 08.05.2018 у справі 814/937/15 (номер в ЄДРСР 73843667), в постанові від 30.01.2018 у справі № 1570/5614/2012 (номер в ЄДРСР 71979102).

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару/послуги має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентами порушеннями вимог законодавства щодо створення підприємства та ведення фінансово-господарської діяльності. Якщо вказані контрагенти допустили такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них, адже законом іншого не передбачено.

Відповідачем не надано беззаперечних доказів та не зазначено обставин, які б за критерієм "поза розумним сумнівом" доводили фактичне здійснення спірних господарських операцій.

Відсутність за базою даних контролюючого органу у спірного контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем (позивачем), оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.04.2018 у справі 826/4571/16 (номер в ЄДРСР 73596822).

На момент здійснення спірної поставки як позивач так і його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичними особами та платниками податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались.

Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин між позивачем та його контрагентом) передбачено, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

В даному випадку жодних перевірочних заходів відносно ТОВ "Прімавера Груп" в рамках перевірки господарської діяльності позивача контролюючим органом не проводилося, висновки відповідача ґрунтувалися виключно на податковій інформації.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача з посиланням на результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ "Орел Глобал", ТОВ "Інора", оскільки можливі порушення порядку здійснення господарської діяльності як ТОВ "Орел Глобал", так і ТОВ "Інора" чи неподання вказаними контрагентами позивача податкової звітності не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

Також є безпідставними посилання відповідача на податкову інформацію, надану іншими контролюючими органами, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Доводи апеляційної скарги про наявність кримінального провадження відносно суб'єкта господарювання в ланцюгу поставки товару не мають бути прийняті до уваги, оскільки відомості отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства, не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків до їх закріплення процесуальним шляхом - вироком суду, оскільки, такі відомості отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства не є доказами, а лише відомостями про джерело таких фактів. Обов'язковим для адміністративного суду є лише вирок у кримінальній справі, в якому встановлено ті чи інші обставини, що стосуються суті спору.

Доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, контролюючим органом не надано, як і не надано протоколу допиту свідка від 18.05.2017 директора ТОВ Прімавера Груп ОСОБА_6, при цьому останній покладено в основу висновків акту перевірки щодо безтоварності операцій.

Як пояснив представник відповідача про існування означеного протоколу їм стало відомо з податкової інформації, складеної головним державним ревізором - інспектором відділу контролю за ризиковими платниками управління спеціального аудиту ГУ ДФС у м. Києві (а.с. 194-207). Здійснивши запит до ГУ ДФС у м. Києві з метою отримання копії протоколу допиту, ГУ ДФС у Полтавській області отримало відмову через те, що вказаний документ містить конфіденційну інформацію щодо слідства.

Доказів відкриття, а також відомості про рух кримінального провадження №1201700090001958 відповідачем також не надано.

Сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Аналогічний висновок міститься в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №816/809/17 (номер в ЄДРСР 72983261).

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області по справі № 265/3655/18 провадження № 1кс/265/2066/18 від 30.05.201/18 та у справі № 265/6377/17 провадження №1-кс/265/292317 від 21.09.2017, оскільки наявність таких ухвали не є підставою для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого підлягає перевірці кожне податкове правопорушення і здійснення комплексного дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених, серед іншого, такою ухвалою, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій.

Більше того, відповідно до ст. 78 КАС України обставини, встановлені такими ухвалами, жодного преюдиційного значення не мають і не є підставами для звільнення від доказування.

Аналогічна правова позиція висвітлена в постановах Верховного Суду від 11 грудня 2018 року справа №804/6942/16 та від 19 вересня 2018 року справа №809/2438/15.

З огляду на викладені вище обставини, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що первинними документами, що містяться в матеріалах справи підтверджуються факти здійснення господарських операцій, а відтак прийняте податкове повідомлення-рішення є протиправними та таким, що підлягає скасуванню.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що наведенні в апеляційній скарзі доводи повністю спростовуються встановленими у справі обставинами та письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 по справі № 1640/2783/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов Постанова складена в повному обсязі 04.03.19.