Постанова

від 04.09.2020 по справі 1640/2783/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 1640/2783/18

адміністративне провадження № К/9901/8704/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агротехніка до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року (суддя - Єресько Л.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року (головуючий суддя - Катунов В.В., судді: Ральченко І.М., Бершов Г.Є.) у справі №1640/2783/18,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агротехніка (далі - позивач, товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, контролюючий орган), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.07.2018 №0009191401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у загальному розмірі 280963,75грн, з яких 224771,00грн за основним платежем та 56192,75грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

2. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю проведення позивачу донарахувань з податку на прибуток огляду на те, що фінансово-господарські взаємовідносин із контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю Прімавера Груп здійснювались на підставі належним чином оформлених первинних документів, які дають можливість встановити реальність здійснених операцій, зв`язок із господарською діяльністю позивача, чим спростовується висновок контролюючого органу щодо порушення позивачем положень податкового законодавства. За викладеного, позивач вказує, оскільки факт здійснення поставок товару підтверджено документально з відповідним відображенням в бухгалтерському та податковому обліках, підстави для висновку про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Агротехніка податкової дисципліни та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 11.07.2018 №0009191401 відсутні.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2018, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019, позовні вимоги задоволено.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний адміністративний суд, виходили з протиправності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з огляду на те, що належними первинними документами, складеними за результатом фактично проведених господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю Прімавера Груп підтверджено настання реальних правових наслідків, зміну майнового стану сторін, а також безпосередній зв`язок проведених операцій з господарською діяльністю позивача. Суди дійшли висновку про безпідставність проведення позивачу донарахувань з податку на прибуток у спірному періоді, у зв`язку з недоведеністю контролюючим органом порушення товариством при декларуванні податкової дисципліни. Також, під час розгляду справи суди дійшли висновку, що факт відкриття кримінального провадження та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в межах такого кримінального провадження, беззаперечно не спростовує реальності всіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДФС у Полтавській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 у справі №1640/2783/18, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Головного управління ДФС у Полтавській області було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Агротехніка по питанню дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 по 31.03.2018.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 224771,00грн, у тому числі за 2016 рік в сумі 224771,00грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 02.07.2018 №772/16-31-14-01-10/32750280 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.07.2018 №0009191401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 280963,75грн, у тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 224 771,00грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 56192,75грн.

Фактичною підставою для проведення позивачу донарахувань з податку на прибуток, став висновок контролюючого органу щодо неправомірності формування витрат за результатом господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Прімавера Груп з огляду на фіктивність укладених правочинів та відсутність реальності проведення господарських операцій між сторонами. Обґрунтовуючи свою позицію щодо безтоварності проведених операцій, відповідач послався на податкову інформацію від 14.04.2017 та від 24.04.2017 отриману від Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управляння ДФС у м. Києві відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Прімавера Груп , згідно якої встановлено відсутність вказаного суб`єкта господарювання за його місцезнаходженням, а також недостатність у останнього необхідних економічних умов та трудових ресурсів, зокрема технічного персоналу, складських приміщення та транспортних засобів необхідних для ведення господарської діяльності такого роду. Також відповідач зазначив, що згідно отриманого від Київської місцевої прокуратури №9 протоколу допиту свідка від 18.05.2017 директора Товариства з обмеженою відповідальністю Прімавера Груп Шолох О.С., в якому останній вказав, що реєстрацію вказаного суб`єкта господарювання здійснив за винагороду, без мети та наміру здійснення фінансово-господарської діяльності. Також, відповідач зазначив, що по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю Прімавера Груп відкрито кримінальне провадження від 23.02.2017 №1201700090001958 за фактом статті 205 Кримінального кодексу України.

На підставі наведеного, відповідач дійшов висновку, що документальне оформлення на отримання позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю Прімавера Груп товару не доводить реальності його придбання у зв`язку із відсутністю у суб`єкта господарювання придбання вказаного товару з моменту його реєстрації по теперішній час, а також враховуючи протокол допиту свідка від 18.05.2017 директора Товариства з обмеженою відповідальністю Прімавера Груп ОСОБА_1 щодо непричетності до даного підприємства, що, на переконання контролюючого органу, свідчить про документування фактично не здійснених господарських операцій з метою отримання підприємством позивача незаконної податкової вигоди. Таким чином, на думку контролюючого органу, Товариством з обмеженою відповідальністю Агротехніка у спірному періоді неправомірно визначено показники податкової декларації з податку на прибуток підприємств, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування за рахунок завищення витрат по взаємовідносинам з вищезазначеним контрагентом в розмірі 1248730,00грн.

При оцінці оспорюваних господарських операцій судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Прімавера Груп (Продавець) було укладено договір поставки товару від 07.11.2016 №711. За змістом вказаного договору, продавець зобов`язується передати партіями у власність покупця обладнання до доїльного залу (товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість на умовах цього договору. Асортимент, кількість та ціни визначаються в рахунках та видаткових накладних, що додаються до цього договору і які є його невід`ємною частиною (п. 1.1 та 2.1 Договору). Товар продається окремими партіями згідно заявок покупця. Сума договору складається з суми всіх поставок по цьому договору. Доставка товару здійснюється за рахунок та транспортом покупця (п. 2.2 -2.5 Договору). Розрахунки за товар здійснюється покупцем у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця не пізніше 30 днів з моменту отримання товару покупцем відповідно до підписаних сторонами податкових накладних.

Судами також встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Агротехніка у підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій з придбання у вказаного контрагента товару (підгонщик корів, пристрій для пониження напруги, включаючи електрокабель, молокоприймальний вузол, пристрій для управління довгим молочним та пульсаційним шлангами, респондер з ошийником та захисним чохлом, комплект обладнання для вторинного розподілу електроенергії (розподільна шафа), електрокабель, мати, вакуумні насоси, блок управління електромотора, вакуум-регулятор з комплектом деталей для переобладнання та дрібних деталей в зборі, вакуум-балон, реле контролю вакууму, автомат промивки, включаючи кінцевий вимикач та повітряний інжектор) було надано копії первинних документів, які також були предметом дослідження під час виїзної перевірки, зокрема договір поставки товару; заявка (специфікація) на поставку товару (Додаток 1 до договору поставки); податкові накладні; видаткові накладі; акти приймання-передачі товару; платіжні доручення; довіреності на отримання товару; накази на відрядження; подорожній лист та розшифровка до шляхового листа за листопад, грудень 2016 року; товарно-транспортні накладні з посвідченнями на відрядження директора Товариства з обмеженою відповідальністю Агротехніка та водія.

Придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю Прімавера Груп товар був перевезений автомобілем VOLKSWAGEN , реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Агртехніка , що підтверджується договором купівлі-продажу транспортного засобу №46 від 31.03.2015 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Вподальшому придбаний позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю Прімавера Груп товар увійшов до складу доїльної установки типу ялинка марки EuroClass 1200 на 32 доїльних місця, яка була скомплектована позивачем на замовлення Державного підприємства Дослідницьке господарство імені Декабристів Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції ім. М.І. Вавілова Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України з полькою її реалізацією останньому, про що свідчать відповідний договір поставки №144-К від 26.04.2016 укладений між позивачем та вищевказаним Державним підприємством з додатком, акт приймання-передачі, видаткова накладна, рахунок-фактура, комплектація номенклатури, платіжні доручення, меморіальні ордери, копії яких містяться у матеріалах справи.

Як встановлено судами, розглядувані правовідносини в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача. Товариством з обмеженою відповідальністю Агротехніка було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових ресурсів.

Зауваження відповідача щодо змісту та форми первинних документів в акті перевірки та письмових запереченнях проти позову відсутні.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги Головне управління ДФС у Полтавській області вказує, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що стало причиною скасування правомірно прийнятого податкового повідомлення-рішення. Зокрема, контролюючий орган посилається на безпідставність формування позивачем даних податкового обліку за наслідком господарських операцій по придбанню у Товариства з обмеженою відповідальністю Прімавера Груп товару, з огляду на фіктивність укладених правочинів та безтоварний характер проведених операцій. Відповідач зазначає, що судами безпідставно не враховано посилання контролюючого органу на протокол допиту свідка від 18.05.2017 ОСОБА_1 , який, як вказує відповідач, на момент проведення договірних відносин з позивачем був директором Товариства з обмеженою відповідальністю Прімавера Груп , з інформацією щодо його непричетності до створення та ведення фінансово-господарської діяльності вказаного товариства, а також наявність відкритого кримінального провадження від 23.02.2017 №1201700090001958 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Прімавера Груп за статтею 205 Кримінального кодексу України. На переконання контролюючого органу, у розглядуваному випадку відбулося документування операцій між сторонами за відсутності їх фактичного здійснення. Зазначає також, що рішення у справі №826/13126/17 має преюдиційне значення для вирішення спору у справі №1640/2783/18.

9. Товариство з обмеженою відповідальністю Агротехніка було надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказує, що твердження контролюючого органу щодо неправомірності формування ним даних податкового обліку за взаємовідносинами з контрагентом є необґрунтованими, оскільки дослідженими судами в процесі розгляду справи належними первинними документами підтверджено зміст господарських операцій, рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та спрямованість його дій на отримання реального результату в процесі таких взаємовідносин. Позивач вказав, що матеріали справи не містять жодних доказів існування відкритого кримінального провадження за №1201700090001958, а посилання контролюючого органу на показання посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю Прімавера Груп документально не підтверджені. Позивач просить касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

10. У свою чергу, відповідачем було надано відповідь на відзив, в якій Головним управлінням ДФС у Полтавській області наведено доводи аналогічні за змістом тим, що викладені у касаційній скарзі. На переконання контролюючого органу, відкриття кримінального провадження та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в межах такого кримінального провадження, є беззаперечним доказом безтоварності всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

11.4. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.

Об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

11.5. Пункт 138.2 статті 138.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

11.6. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

12. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

12.1. Стаття 1.

12.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

12.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

12.2. Пункт 2 статті 3.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

12.3. Стаття 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

14. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

15. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

16. Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема на формування податкового кредиту.

17. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

У разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

18. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, підприємство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

19. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

20. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі, та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

21. У ході розгляду справи судами першої апеляційної інстанцій було надано умотивовану оцінку доказам, представлених позивачем та зібраних судами на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу щодо порушення товариством вимог податкового законодавства. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент вчинення судами процесуальної дії) є підставою для податкового обліку, та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій, підтверджують їх фактичне здійснення, та оцінка яким, була надана судами першої та апеляційної інстанції в процесі розгляду справи.

22. Застосовуючи вищезазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими Товариством з обмеженою відповідальністю Агротехніка до матеріалів справи належним чином оформленими копіями первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, та які містять достатні дані про зміст господарських операцій, їх учасників та підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Зокрема, судами попередніх інстанцій під час дослідження долучених до матеріалів справи письмових доказів встановлено, що первинні документи, на підставі яких позивачем було сформовано дані податкового обліку стосуються господарських операцій за участі контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю Прімавера Груп , фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення, а саме придбання продукції на підставі договору укладеного з метою здійснення господарської статутної діяльності направленої на отримання прибутку, що узгоджується з основними видами економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Агротехніка (КЕКВ: 28.30 виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства; 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві; 46.61 оптова торгівля сільськогосподарськими машинами та устаткуванням; 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами; 47.78 роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 33.12 ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення ).

23. Відповідачем, у свою чергу, не представлено суду жодних доказів та не надано умотивованих пояснень з приводу обґрунтованості висновків викладених у акті перевірки, зокрема таких, які б ставили під сумнів правомірність формування підприємством даних податкового обліку.

24. На підтвердження зміни майнового стану позивача у результаті здійснення господарських операцій з контрагентом, Товариством з обмеженою відповідальністю Агротехніка до матеріалів справи долучено копії платіжних доручень, які свідчать про перерахування в повному обсязі суми грошових коштів на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Прімавера Груп за постановлений товар та є свідченням понесення позивачем витрат за його придбання.

25. Досліджені судами первинні документи, складені за результатом проведених операцій між позивачем та його контрагентом відповідають вимогам первинних документів встановлених Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зокрема містять всі необхідні реквізити, виписані суб`єктом господарювання, який на момент взаємовідносин з позивачем був зареєстрований платником податку на додану вартість, не був виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебував на обліку в органах державної фіскальної служби. Контролюючий орган у встановленому законом порядку не довів факту підробки, недостовірності чи неналежного оформлення цих документів.

26. Посилання контролюючого органу на результати опрацювання зібраної податкової інформації відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Прімавера Груп , згідно якої встановлено незнаходження вказаного суб`єкта господарювання за його місцем реєстрації, а також відсутність у останнього необхідних економічних умов та трудових ресурсів, зокрема технічного персоналу, складських приміщення та транспортних засобів необхідних для ведення господарської діяльності такого роду, як на підставу для відмови в позові, обґрунтовано відхилено судами, оскільки чинне податкове законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, знаходженням за місцем реєстрації, неможливості встановлення походження товару про всьому ланцюгу товарообігу тощо, оскільки добросовісний платник податків, яким є позивач, не може нести відповідальність за правопорушення вчинені іншими суб`єктами господарювання.

Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених робіт, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

27. Посилання контролюючого органу на наявність кримінального провадження порушеного відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Прімавера Груп за статтею 205 Кримінального кодексу України та протокол допиту свідка від 18.05.2017 ОСОБА_1 , як керівника Товариств з обмеженою відповідальністю Прімавера Груп про його непричетність до здійснення фінансово-господарської діяльності даного підприємства, також обґрунтовано відхилено судами, оскільки відповідно до положень частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте контролюючим органом, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок надано не було.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого статтями 73 та 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другої статті 74 якого визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Сам факт отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом. Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

В свою чергу, відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження наявності кримінальних справ або рішення суду, яке набрало законної сили, яким встановлено фіктивність Товариств з обмеженою відповідальністю Прімавера Груп , доказів щодо того, в рамках якої кримінальної справи та за чиєю вказівкою були відібрані вказані письмові пояснення у свідка ОСОБА_1 , що має безпосереднє значення для надання висновку щодо діяльності господарюючого суб`єкта, враховуючи той факт, що спірний протокол допиту було покладено контролюючим органом в основу висновків акту перевірки щодо безтоварності операцій між позивачем та його контрагентом.

До того ж, як встановлено судами попередніх інстанцій, а також вбачається з доводів, якими контролюючий орган обґрунтовує касаційну скаргу, про існування означеного протоколу Головному управлінню ДФС у Полтавській області стало відомо з податкової інформації, складеної головним державним ревізором - інспектором відділу контролю за ризиковими платниками управління спеціального аудиту Головного управління ДФС у місті Києві, здійснивши запит до якого, з метою отримання копії протоколу допиту, відповідач отримав відмову з підстав конфіденційності даного документа.

Доказів відкриття, а також відомості про рух кримінального провадження №1201700090001958 відповідачем також не надано.

Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що у розглядуваному випадку, вказані доводи контролюючого органу не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків за результатом господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю Прімавера Груп .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

28. Враховуючи встановлені обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що Товариство з обмеженою відповідальністю Агротехніка підтвердило факт реальності господарських операцій з контрагентом, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні спірних господарських операцій.

29. На переконання Верховного Суду, судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з вищезазначеним контрагентом, за результатом проведення яких було сформовано дані податкового обліку, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом в акті перевірки, у відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно. Наведені податковим органом доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

30. Посилання Головного управління ДФС у Полтавській області у касаційній скарзі на постанову Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №826/13126/17, як на рішення, яке у відповідності до положень статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України має преюдиційне значення при розгляді справи №1640/2783/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агротехніка до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.07.2018 №0009191401, Верховний Суд вважає необґрунтованим, з огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Агротехніка немає жодного відношення до справи №826/13126/17, а відтак, будь-які обставини, встановлені у цій справі, не можуть бути доказом по справі за участю вказаних осіб.

До того ж, як вбачається з мотивувальної частини постанови Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №826/13126/17, суд не встановлював фіктивність Товариства з обмеженою відповідальністю Прімавера Груп , не посилався на рішення суду, яке набрало законної сили, яким встановлено фіктивність вказаного суб`єкта господарювання, а лише констатував наявність протоколу допиту певної особи певного змісту, що не звільняє Головне управління ДФС у Полтавській області від обв`язку доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

30. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, враховуючи норми Податкового кодексу України, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, що свідчить про необхідність залишення касаційної скарги Головного управління ДФС у Полтавській області без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

31. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

32. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 у справі №1640/2783/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова