Ухвала

від 28.02.2019 по справі 521/3343/19

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/3343/19

Провадження №2-з/521/69/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Поліщук І.О ., розглянувши заяву представника позивачки про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Разом із позовною заявою представником позивачки було надано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову в якій представник позивачки просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на: автомобіль PORSCHE BOXSTER 1999 року випуску, дата реєстрації за ОСОБА_2 08.06.2016 року, об`єм двигуна 2480 куб. см.; на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_2 , а також на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 обл. АДРЕСА_2 квартира власником якої є ОСОБА_2 . В своїй заяві представник позивачки посилається на те, що позивачка та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у шлюбі у сторін народилась дитина - ОСОБА_3 . 31.05.2007 року шлюб між сторонами розірвано. Так, представник позивачки вказує, що до теперішнього часу ОСОБА_4 не дав жодної гривні на утримання сина, жодного разу не цікавився його здоров`ям, освітою, вихованням та розвитком. Він навіть не завжди дзвонив йому на свята. Бачились дуже рідко, раз на декілька місяців, переважно тоді, коли син був у бабусі - матері відповідача. ОСОБА_2 є матеріально-забезпеченою людиною, що підтвердждується наступними доказами: - Копією витягу з Єдиного державного реєстру МВС України, в якому зазначається що відповідач має у власності автомобіль PORSCHE BOXSTER 1999 року; - Інформаційною довідкою № 155222574 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, в якій зазначається, що ОСОБА_2 є власником квартири яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; - Інформаційною довідкою № 155223259 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, в якій зазначається, що ОСОБА_2 є власником квартири яка знаходиться за адресою: 7 квартира 7; - Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про те що, ОСОБА_2 є співзасновником та директором Приватного малого підприємства ВАЛЕНТІНА код ЄДРПОУ 30259984, яка займається господарською діяльністю у сфері: - Код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); - Код КВЕД 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; - Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, а також ОСОБА_2 має кошти на відпочинок за кордоном та в дорогих ресторанах Одеси. Так, представник позивачки вказує, що ОСОБА_2 є безробітним, тобто у нього немає офіційного джерела доходу. Крім того, представник позивачки вказує, що ОСОБА_2 має бажання відмовитися від батьківства, однак відмовляється підписувати нотаріально посвідчену заяву, так як зазначена відмова не звільнятиме його від обов`язку щодо утримання дитини. Натомість, ОСОБА_2 повідомив Корчові М.В ., що зможе надати відмову лише за умови процедури усиновлення Еріслава іншою особою. Представник позивачки вважає, що вказані обставини свідчать про аморальне та байдуже відношення до дитини. Відповідач роками не допомагав матеріально, проте спромігся придбати в особисту приватну власність дві квартири, автомобіль та створити юридичну особу, що свідчить в свою чергу про те, що відповідач ухилятиметься від виконання судового рішення в будь-який спосіб.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 28.02.2019 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ) про стягнення аліментів. Призначено підготовче судове засідання на 14 березня 2019 року о 14:30 годині.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Сторони в судове засідання не викликались.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, встановив наступні обставини:

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних заходів, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та застосовуються з метою недопущення вчинення відповідачем дій, направлених на фактичну неможливість виконання судового рішення.

Відповідно до роз`яснень, зазначених в п.2 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року Про судову практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Відповідно до положень ст.ст. 10,11, 57-60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та в межах і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому сторони мають право обґрунтовувати належність конкретно доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень та зобов`язані довести перед судом ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Так, в своїй заяві про забезпечення позову представник позивачки виходить з того, що відповідач роками не допомагав матеріально, проте спромігся придбати в особисту приватну власність дві квартири, автомобіль та створити юридичну особу, що свідчить в свою чергу про те, що відповідач ухилятиметься від виконання судового рішення в будь-який спосіб, однак вбачається, що жодних доказів щодо таких обставин чи намірів відповідача до суду не надано.

Таким чином суд доходить висновку про те, що з наданих представником позивачки суду відомостей та доказів встановити обставини, встановлення яких є обов`язковим, згідно зазначених роз`яснень Верховного Суду України, можливим не вбачається, а тому заява представника позивачки про вжиття заходів забезпечення позову вбачається не обґрунтованою, а отже задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст.152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами та стосуватися предмету позову. Обраний заявником спосіб забезпечення позову, суд вважає не співмірним із заявленими позовними вимогами та не відноситься до предмету позову.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволені заяви представника позивачки про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду в п`ятнадцятиденний строк.

Головуючий: