Рішення

від 05.03.2019 по справі 2а-6596/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №2а-6596/11/1370

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_1, за участі Регіонального сервісного центру МВС у Львівській області в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова 08.06.2011 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач) про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 15036 гривень. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач при першій державній реєстрації в Україні автомобіля Mercedes-Benz (д.н.з. НОМЕР_1 2002 року випуску, об'єм двигуна 2148 куб.см.) не сплатив податок з власників транспортних засобів в сумі 15036 гривень.

Ухвалою від 11.07.2011 суд залучив до участі у справі управління Державтоінспекції Головного управління МВС України у Львівській області в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та витребував у третьої особи копії документів, на підставі яких проводилася реєстрація зазначеного вище автомобіля на відповідача (а.с. 25). На виконання вимог суду Управління Державтоінспекції ГУМВС України у Львівській області надало копію матеріалів реєстраційної справи транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 411CDI.

Відповідач повідомив суд, що не придбавав та не звертався про реєстрацію цього автомобіля до органів ДАІ ГУ МВС у Львівській області; за винагороду видав довіреність на представництво своїх інтересів та ймовірно став жертвою злочину.

Ухвалою від 10.10.2011 року суд зупинив провадження в цій адміністративній справі до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі № 2а-10120/11/1370 за позовом ОСОБА_1 до управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про скасування державної реєстрації транспортного засобу автомобіля Мерседес-Бенц, 2002 року випуску (д.н.з. НОМЕР_1). У зв'язку із набранням законної сили судового рішення у справі № 2а-10120/11/1370, ухвалою від 25.01.2019 суд поновив провадження у цій справі. Цією ж ухвалою суд на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) замінив:

- первісного позивача, державну податкову інспекцію у Франківському районі м. Львова на процесуального правонаступника - Залізничну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Залізнична ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області);

- третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, управління Державтоінспекції Головного управління МВС України у Львівській області на процесуального правонаступника - Регіональний сервісний центр МВС у Львівській області.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю. Відповідач до суду не прибув, належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Третя особа скерувала суду відзив, відповідно до якого Регіональний сервісний центр МВС у Львівській області у вирішенні заявлених позовних вимог Залізничної ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області покладається на розсуд суду. Суд ухвалив на підставі частини дев'ятої статті 205 КАС України завершити розгляд справи та постановити рішення суду в порядку письмового провадження 05.03.2019.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи заяви по суті спору та письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

контрольно-ревізійне управління у Львівській області провело ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області за період з 01.01.2008 по 30.06.2010. За результатами ревізії складено акт № 08-22/52 від 16.11.2010, в якому встановлено, що в порушення статті 5 Закону України Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів від 11.12.2003 № 1963-ХІІ, із змінами власники транспортних засобів у 235-ти випадках частково, у 1711-ти повністю не сплачено податок з власників транспортних засобів на загальну суму 45578132,94 грн., а посадовими особами Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАЇ ГУМВС у Львівській області проведено первинну реєстрацію транспортних засобів (а.с. 12-14).

Відповідно до інформації Львівського ВРЕР ДАІ при ГУМВС України у Львівській області на громадянина ОСОБА_1 15.12.2009 зареєстровано автомобіль НОМЕР_2 2002 року випуску, об'єм двигуна 2148 куб.см., проте сплата податку по вказаному автомобілю відсутня (а.с.11).

Контролюючий орган стверджує, що встановив, що кошти від ОСОБА_1 на суму 15036 грн. в рахунок сплати податку з власників транспортних засобів на казначейський рахунок бюджету не надходили (а.с.7). Оскільки відповідач фактично не сплатив податок з власників транспортних засобів до бюджету, контролюючий орган звернувся до суду про стягнення з нього податкового боргу. На підтвердження наявності та суми податкового боргу надано розрахунок (а.с.6).

Управління ОСОБА_2 України у Львівській області надало фотокопії заяви з додатками, на підставі котрої на ОСОБА_1 зареєстровано автомобіль (а.с. 42-46). Заява № 7844 від 11.12.2009 з проханням виконати перевірку за усіма наявними електронними обліками Державтоінспекції та провести реєстрацію автомобіля марки Mercedes-Benz Sprinter 411CDI WDВ9046621R434268 2002 р.в. (а.с. 42) містить відмітку про перевірку сплати податку в сумі 15036 грн., засвідчену підписом інспектора МРЕВ, що перевіряв ці дані. На підставі заяви № 7844 від 11.12.2009 та доданих до неї матеріалів реєстраційний підрозділ Державтоінспекції провів першу реєстрацію в Україні згаданого автомобіля.

З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень суд з'ясував такі обставини, що мають значення для оцінки обставин цієї справи:

- вироками № 1-233/11 від 01.07.2013 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/33195653) та № 1/463/51/13 від 13.11.2013 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/35407558) начальника та заступника начальника Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ОСОБА_2 України у Львівській області засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст.367 КК України (службова недбалість). Звинувачення ґрунтувалося в тому числі на тому, що протягом 2009-2010 років у Львівському ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області проведено реєстрацію транспортних засобів у 235 випадках частково без сплати податку з власників транспортних засобів, що реєструються вперше в Україні, а у 1711 - повністю, що потягло за собою ненадходження до місцевого бюджету податку з власників транспортних засобів на загальну суму 45578100 грн.;

- місцеві податкові інспекції Львівської області впродовж 2009-2012 років подали до Львівського окружного адміністративного суду більше 1300 позовів про стягнення податкового боргу з фізичних осіб, що надалі визнавалися потерпілими в згаданих кримінальних провадженнях. Ці позови за змістом та доказовою базою є типовими та аналогічними до позову, що розглядається судом у цьому провадженні;

- слідчий відділ прокуратури Львівської області ще в 2010 році порушив кримінальну справу №181-0290 щодо службових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України. На стадії досудового розслідування кримінальної справи № 181-0311 (виділеної з кримінальної справи № 181-0290) було порушено кримінальну справу №181-0062 за фактом шахрайства, вчиненого невстановленими особами в особливо великих розмірах, підроблення документів та використання невстановленими особами завідомо підроблених документів за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1, ч. 3 ст. 358 КК України, яку внесено до ЄРДР за №12013150060001674 і яку розслідує слідчий відділ Залізничного районного відділу Львівського міського управління МВС України у Львівській області. Матеріали цього кримінального провадження об'єднано з матеріалами іншого кримінального провадження №12013150060001639. Кримінальне провадження № 12013150060001639 (виділене справи, по якій вже постановлено описані вище вироки) за фактом шахрайства, вчиненого невстановленими особами в особливо великих розмірах, підроблення документів та використання невстановленими особами завідомо підроблених документів за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1, ч. 3 ст. 358 КК України, триває. Станом на 28.12.2018 досудове розслідування в межах кримінального провадження № 12013150060001639 здійснюється слідчим Залізничного ВП ГУНП України у Львівській області ОСОБА_3, підозра у вчинені злочину у зазначеному проваджені нікому не пред'явлена (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79043399 ) , а.с. 69).

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

До 01 січня 2011 року (станом на час виникнення спірних правовідносин) принципи побудови системи оподаткування, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників визначалися Законом України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-XII (далі - Закон № 1251).

Згідно зі статтею 2 Закону № 1251 під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Одним із загальнодержавних податків відповідно до частини 1 статті 14 цього Закону є, зокрема, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 № 1963-ХІІ (далі - Закон № 1963, чинний на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування. Об'єктами оподаткування є, зокрема, автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія, - код 8702; автомобілі легкові - код 8703; автомобілі вантажні - код 8704.

Відповідно до статті 3 Закону № 1963 перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу. Податок з визначених цим Законом власників наземних транспортних засобів сплачується юридичними та фізичними особами за місцем реєстрації таких транспортних засобів на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджетів міст Києва та Севастополя.

Відповідно до частини першої, частини четвертої статті 5 Закону № 1963 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд. Фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Частиною шостою статті 5 Закону № 1963 встановлено, що у разі відсутності документів про сплату податку, перша реєстрація в Україні транспортних засобів не проводиться.

Відповідно до частин п'ятої-восьмої статті 6, статті 7 Закону № 1963 сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього Закону. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки. Перерахування неправильно сплаченого податку допускається не більш як за три попередні роки. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані щомісячно повідомляти податкові органи про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом попереднього місяця, за формою, затвердженою центральним податковим органом України, та їх власників.

У разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини п'ятої статті 50 Бюджетного кодексу України (чинного станом на дату виникнення спірних правовідносин) податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету. Чинний Бюджетний кодекс України у частині п'ятій статті 45 містить норми такого ж змісту.

Відповідно до частини першої пункту 3 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, в редакції, чинній на час реєстрації зазначеного вище автомобіля, державна реєстрація транспортних засобів проводиться в т.ч. з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів.

Відповідно до частини четвертої пункту 8 цього Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів, а також внесення в установленому порядку інших платежів.

Крім того, пунктом 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів передбачено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів.

Відповідно до вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні» для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - суб'єкти господарювання) розроблено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, чинного на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до пункту 1.3 Порядку за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до пункту 1.3) статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (далі - Закон № 2181, чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону № 2181 у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пункти 6.2.1, 6.2.3 статті 6 Закону № 2181).

Відносини, що виникають у процесі надіслання (вручення) податкових вимог платнику податків регулюються підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 вказаного Закону.

Відповідно до підпункту 2.3.1. пункту 2.3 статті 2 Закону № 2181 органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

При прийнятті рішення суд виходить з таких мотивів:

З наведених вище норм Закону № 1963 та Порядку вбачається, що обов'язок розрахувати суму податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується за ставками, встановленими цим Законом, покладається на особу - платника податку. Платником податку з власників транспортних засобів є особа, яка є власником транспортного засобу та звертається до компетентного державного органу про проведення державної реєстрації цього транспортного засобу. Отже, підставою для набуття правового статусу платника податку з власників транспортних засобів є юридично значимі (правомірні) дії, спрямовані на набуття відповідних прав та обов'язків.

Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які вперше реєструються в Україні, є юридичні та фізичні особи, які звертаються про їх реєстрацію.

Обов'язковою передумовою прийняття посадовою особою відповідного державного органу рішення про першу реєстрацію в Україні транспортного засобу з присвоєнням державного номерного знака Закон визначає факт пред'явлення заявником оригіналу квитанції (платіжного доручення) про сплату податку. Відсутність документів про сплату податку є умовою, що є підставою для відмови у вчиненні реєстраційної дії.

Перша реєстрація автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 411CDI в Україні з присвоєнням д.н.з. НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 здійснена на підставі заяви № 7844 від 11.12.2009. На цій заяві посадова особа МРЕВ проставила відмітку про перевірку сплати заявником 15036 гривень транспортного податку; в графі перевірено є підпис уповноваженої особи МРЕВ (а.с. 42). ОСОБА_1 ствердив, що не придбавав закордоном автомобіля та не звертався про його реєстрацію.

Кримінальне провадження за фактом шахрайства, вчиненого невстановленими особами в особливо великих розмірах, підроблення документів та використання невстановленими особами завідомо підроблених документів за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.1, ч. 3 ст. 358 КК України, розслідування якого триває вже вісім років та наразі є очевидно неефективним та безрезультатним. Слідство спромоглося довести в судовому порядку лише факти службової недбалості керівника та заступника керівника реєстраційного органу - суд визнав їх винними у службовій недбалості, що спричинила можливість злочинної діяльності невстановлених слідством осіб, внаслідок якої місцевий бюджет недоотримав 45578100 грн. податку з власників транспортних засобів (235 автомобілів зареєстровано з сплатою частини податку з власників транспортних засобів, що реєструються в Україні вперше, а 1711 - без сплати такого податку).

Станом на 28.12.2018 досудове розслідування в межах кримінального провадження № 12013150060001639 здійснюється слідчим Залізничного ВП ГУНП України у Львівській області ОСОБА_3, підозра у вчинені злочину у зазначеному проваджені нікому не пред'явлена (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79043399). Отже, причини ненадходження до бюджету коштів за реєстрацію згаданого в цій справі автомобіля та ще понад тисячі інших автомобілів вже понад вісім років розслідуються в порядку кримінального судочинства, а результати розслідування в контексті спірних правовідносин - відсутні.

В межах спірних правовідносин суд повинен дати належну оцінку таким обставинам:

- чи дотримався податковий орган визначених законом процедур контролю та перевірки платників податків?;

- чи визначав і узгоджував у встановленому законом порядку податкове зобов'язання відповідача?;

- чи вжив передбачених законом заходів (надіслання боржнику податкових вимог), що передують зверненню до суду про стягнення податкового боргу?

Позовні вимоги Залізничної ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області ґрунтуються на тому, що ОСОБА_1 як власник автомобіля при його першій державній реєстрації в Україні не сплатив податок з власників транспортних засобів. Ці обставини контролюючий орган підтвердив довідкою від 24.05.2011 № 12311/17-115 (а.с. 7).

Суд констатує, що податковий орган не надав належних доказів проведення перевірки відповідача на предмет дотримання ним податкового законодавства щодо сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (акт перевірки), а також доказів визначення суми податкового зобов'язання шляхом надіслання відповідачу податкового повідомлення-рішення.

Суд також звертає увагу, що право на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу виникає у контролюючого органу після надіслання (вручення) платнику податків (відповідачу) першої та другої податкових вимог. Обставини, з настанням яких податкова вимога вважається надісланою (врученою) особі, були визначені у підпункті 6.2.4 пункті 6.2 статті 6 даного Закону № 2181. Отже, після настання зазначених у підпункті 6.2.4 пункті 6.2 статті 6 Закону обставин виникає право на звернення контролюючого органу із позовом про стягнення податкового боргу. Позивач не надав суду доказів скерування відповідачу податкових вимог.

Такі дії (бездіяльність) податкового органу унеможливили використання платником податків встановлених законом способів захисту своїх прав шляхом оскарження в адміністративному/судовому порядку податкових повідомлень-рішень та/або податкових вимог.

Підсумовуючи свої висновки, суд зазначає, що податковий орган звернувся до суду про стягнення з відповідача суми, яка не має статусу податкового боргу. Суд констатує, що податковий орган не довів факту узгодження податкового боргу в сумі 15036 грн.

Така позиція суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій в постановах від 23.01.2018 у справі № К/9901/3141/18 (2а-6598/11/1370), від 20.12.2018 у справі № 2а-942/11/1370 за наслідками розгляду касаційної скарги податкового органу на рішення суду в аналогічній справі.

Отже, позовні вимоги контролюючого органу про стягнення податкового боргу в сумі 15036 грн. є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати в цій справі розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19-20, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

відмовити в задоволенні позову повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Москаль Р.М.