Ухвала

від 05.03.2019 по справі 420/1257/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1257/19

УХВАЛА

05 березня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ІН СТАЙЛ ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головному управлінню ДФС в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До суду Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ІН СТАЙЛ ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головному управлінню ДФС в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії ДФС України щодо блокування реєстрації податкових накладних - податкової накладної №1 від 08.01.2019 року;

- зобов'язати ДФС України зареєструвати у реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 08.01.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого: - повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; - зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; - виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;. власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав..

Згідно зі ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті; документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Позивачем не дотримано вищезазначених вимог КАС України.

Позивачем визначено у позові два відповідача, але надано до позову його копію з додатками лише для одного відповідача.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого: - зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Позивач у позові визначив двох відповідачів, але вимоги пред'явлені до одного - ДФС України, що не відповідає вимогам ч.5 ст. 160 КАС України.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень;3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Таким чином, якщо дії відповідача є протиправними, то способом захисту від таких дій є зобов'язання утриматися від їх вчинення, в іншому випадку позивач повинен довести які саме юридичні наслідки настали для позивача, оскільки обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи акту індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення у залежності від чого позивач зазначає спосіб захисту порушених прав.

Позивач зазначає про протиправність дій ДФСУ щодо блокування реєстрації податкових накладних, при цьому наводить нормі законодавства, в яких відсутній такий термін як блокування реєстрації податкових накладних .

Позивачу згідно зі змістом позову було надіслано повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної з рекомендацією надати документи. З наданої копії скарги в ДФСУ на рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН позивач зазначав, що ним направлені були копії документів, але було прийнято одне повідомлення де були надані тільки установчі документи ТОВ. Проте до позову не надані докази вказаних обставин. Між тим, саме не надання документів зазначено в рішенні як підстава його прийняття.

До позову надане рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №1062131/40114932 від 29.01.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 08.01.2019 року. Вказане рішення підписано головою комісії ОСОБА_2, тобто рішення прийняте комісією регіонального рівня, що відповідає положенням постанови КМУ №117 від 21.02.2018 року, згідно з яким повноваження по прийняттю вказаних рішень належать комісіям контролюючих органів, які складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Проте позивач не ставить питання про правомірність прийнятого рішення у позові та у разі його протиправності на думку позивача йому необхідно визначити процесуальний статус вказаної комісії, оскільки частиною 3 ст.46 КАС України визначено, що відповідачем по справі є суб'єкт владних повноважень , якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, а також їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

ОСОБА_3 приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН; відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, зазначена ОСОБА_3 є суб'єктом владних повноважень , якій надані повноваження приймати рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Вказане рішення як суб'єкта владних повноважень може бути оскаржене, у тому числі в адміністративному порядку до ДФС, чим скористався позивач, та у судовому порядку.

Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.

Суд вважає необхідним залишити позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Саме належним чином оформлений позов , якій вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.

Відповідно до ч.9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв'язку.

У разі своєчасного виконання ухвали суду та усунення недоліків позовної заяви не шляхом здачі належним чином оформленого позову, документів до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв'язку, для попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду щодо усунення недоліків у встановлений строк позивачу необхідно про надіслання матеріалів засобами поштового зв'язку повідомити суд на його електрону адресу, факс.

Згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11. 2013року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

У разі неотримання судом позову та матеріалів на виконання ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень іншими засобами зв'язку суд буде вирішувати питання про повернення позову у вказані строки.

Керуючись ст. 160,161,169 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ІН СТАЙЛ ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головному управлінню ДФС в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії -залишити без руху .

Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки позову та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Е.В. Катаєва