Постанова

від 26.02.2019 по справі 2140/1422/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2019 р.м.ОдесаСправа № 2140/1422/18

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Потапчук В.О.

суддів: Шляхтицький О.І. , Семенюк Г.В.

за участю секретаря - Алєксєєва Н.М.

представник апелянта Верещака О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємтва "КОМПЛЕКТАВТОДОР" на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12.09.2018р. по справі № 2140/1422/18 за позовом Приватного підприємтва "КОМПЛЕКТАВТОДОР" до Регіонального сервісного центру МВС у Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

18 липня 2018 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства " КОМПЛЕКТАВТОДОР " (далі - позивач, ПП КОМПЛЕКТАВТОДОР ) до регіонального сервісного центру МВС у Херсонській області (далі - відповідач, РСЦ) про зобов'язання вчинити певні дії, а саме:

- зобов'язати Регіональний сервісний центр МВС в Херсонській області зареєструвати за ПП "КОМПЛЕКТАВТОДОР" транспортний засіб - причіп марки, моделі: ПГМФ 8918, 2004 року випуску, шасі: Y9B89180040000002, номерний знак 3939 ІХ;

- зобов'язати Регіональний сервісний центр МВС в Херсонській області зареєструвати за ПП "КОМПЛЕКТАВТОДОР" транспортний засіб - причіп марки: ПП, моделі: 5, 1995 року випуску, шасі 9545, номерний знак 1666іх.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 30 травня 2006 року підприємство придбало транспортний засіб - причіп марки, моделі: ПГМФ 8918, 2004 року випуску, шасі:Y9В89180040000002, номерний знак 3939ІХ, на підставі біржового договору (угоди) реєстраційний номер 77/468 від 30 травня 2006 року, який оформлено Автомобільною товарною біржею. Згідно з підтвердженням №77/468/П від 30 травня 2006 року відбувся перехід права власності. 06 липня 2006 року підприємство придбало транспортний засіб - причіп марки ПП, моделі 5,1995 року випуску, шасі:9545, номерний знак 1666ІХ, на підставі біржової угоди купівлі-продажу транспортного засобу №3807-ІФ від 06 липня 2006 року. Перехід права власності відбувся в момент реєстрації договору на Прикарпатській універсальній товарній біржі 06 липня 2006 року. З моменту переходу права власності до 18 квітня 2018 року позивач не звертався до спеціалізованих органів за реєстрацією причепів. 18 квітня 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про реєстрацію причепів на підставі біржових договорів, проте листом №31/21/8-2308 від 11 травня 2018 року позивачу було відмовлено в реєстрації транспортних засобів. Підставою для відмови відповідач зазначив оформлення біржових угод на бланках, які не зареєстровані в Головному сервісному центрі МВС. З посиланням на норми Закону України Про дорожній рух обґрунтовує правомірність своїх вимог. З наведеного позивач робить висновок про наявність правових підстав для прийняття рішення про зобов'язання вчинити певні дії.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з вказаним рішенням директор ПП "КОМПЛЕКТАВТОДОР" звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Окрім того, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінки наступним обставинам, що 30 травня 2006 року підприємство придбало транспортний засіб - причіп марки, моделі: ПГМФ 8918, 2004 року випуску, шасі:Y9В89180040000002, номерний знак 3939ІХ, на підставі біржового договору (угоди) реєстраційний номер 77/468 від 30 травня 2006 року, який оформлено Автомобільною товарною біржею. 18 квітня 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про реєстрацію причепів на підставі біржових договорів, проте листом №31/21/8-2308 від 11 травня 2018 року позивачу було відмовлено в реєстрації транспортних засобів. Підставою для відмови відповідач зазначив оформлення біржових угод на бланках, які не зареєстровані в Головному сервісному центрі МВС. Однак така відмова відповідача є неправомірною,оскільки прямо порушує право позивача на вільне розпорядження та володіння своїм майном адже без проведення реєстрації вказаних причепів позивач позбавлений можливості здійснювати експлуатацію такого транспортного засобу.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року за клопотанням скаржника судове засідання призначено в режимі відеоконференції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно приписів ст. 310 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу у відкритому судовому засіданні.

Обставини справи.

30 травня 2006 року та 06 липня 2006 року позивач через товарні біржі - Автомобільна товарна біржа та Прикарпатська товарна біржа придбав два причепи, що не заперечується сторонами.

Підприємство стверджує, що право власності на причепи перейшло до нього 30 травня 2006 року та 6 липня 2006 року, відповідно.

В період з липня 2006 року по квітень 2018 року позивач не мав наміру реєструвати транспортні засоби.

18 квітня 2018 року листом №169-р позивач звернувся до РСЦ із заявою щодо реєстрації причепів марки ПМГФ, шасі №Y9В8918004000002 на підставі біржової угоди №77/468 від 30 травня 2006 року, яку оформлено Автомобільною товарною біржею та марки ПП, шасі №9545 на підставі біржової угоди купівлі-продажу транспортного засобу №3807-ІФ від 06 липня 2006 року, яку оформлено Прикарпатською товарною біржею .

У відповідь, листом №21/21/8-2308 від 11 травня 2018 року відповідач повідомив, що надані до заяви договори оформлено на бланках, які не зареєстровані в Головному сервісному центрі МВС, а тому відсутні підстави для реєстрації вищезазначених транспортних засобів.

Позивач вважає таку позицію відповідача протиправною, проте доказів того, що бланки договорів було зареєстровано в Головному сервісному центрі МВС позивач не надав.

Висновок суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що державна реєстрація транспортних засобів передбачає певну процедуру, зокрема, надання необхідних документів і відомостей, а тому суд вважає, що задоволення позовних вимог, як і звернення з відповідним позовом без визнання права власності на транспортні засоби, є передчасним.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним та таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України).

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-ХІІ (далі -Закон №3353-ХІІ), закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).

Згідно із ст.34 Закону України Про дорожній рух державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України (частина четверта статті 34 Закону України №3353-XII).

Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів (частина дев'ята статті 34 Закону України №3353-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 року було затверджено "Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" (далі - Порядок №1388), згідно пункту 1 якого визначено, що цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Пунктом 8 Порядку №1388 передбачено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України "Про дорожній рух").

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках; укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб'єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб'єктів уповноваженою особою і скріплені печаткою; свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати; рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів особами, уповноваженими управляти таким майном; рішення власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну власність; копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин; довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску; акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу конкретного одержувача; митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договір фінансового лізингу; акт про проведений аукціон або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби; інші засвідчені та оформлені в установленому порядку документи, що підтверджують набуття, перехід та припинення права власності на транспортний засіб відповідно до закону.

У разі митного оформлення транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, які ввозяться на митну територію України, за електронною митною декларацією така декларація, засвідчена електронним цифровим підписом відповідальної посадової особи органу доходів і зборів, передається за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем органам МВС.

Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в уповноважених органах МВС, крім зазначених у цьому пункті документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою уповноваженого органу МВС про зняття транспортного засобу з обліку. Переобладнання (крім переобладнання для роботи на газових наливах), відчуження, передача права користування і розпорядження придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у уповноважених органах МВС, не допускається.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Таким чином, наведеною нормою передбачено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови надання власниками транспортних засобів, зокрема, документів, які підтверджують правомірність їх придбання, отримання, ввезення, митного оформлення, а також відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху. Також цієї нормою встановлено вичерпний перелік документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин. А для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку (як у спірному), крім документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою уповноваженого органу МВС про зняття транспортного засобу з обліку.

Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи,колегія суддів зазначає наступне ,що 30 травня 2006 року та 06 липня 2006 року позивач через товарні біржі - Автомобільна товарна біржа та Прикарпатська товарна біржа придбав два причепи, що не заперечується сторонами.

Підприємство вважає, що право власності на причепи перейшло до нього 30 травня 2006 року та 6 липня 2006 року.

Однак , колегія суддів не погоджується з такими доводами позивача.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені та засвідчені в установленому порядку: договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках (витяг з п.8 Порядку №1388).

У зв'язку з чим з 18 листопада 2015 року біржовий договір, оформлений на бланку, який не зареєстровано в уповноваженому органі МВС не являється документом - підставою для здійснення операцій з транспортним засобом та не підтверджує право власності.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1-5 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що державна реєстрація транспортних засобів передбачає певну процедуру, зокрема, надання необхідних документів і відомостей, а тому задоволення позовних вимог, як і звернення з відповідним позовом без визнання права власності на транспортні засоби, є передчасним.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні апелянтом фактичних обставин і норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат згідно вимог ст.139 КАС України не підлягає.

Керуючись ст.ст.308,310,315, 316, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємтва "КОМПЛЕКТАВТОДОР" залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 04 березня 2019 року.

Суддя-доповідач Потапчук В.О. Судді Шляхтицький О.І. Семенюк Г.В.