Ухвала

від 04.03.2019 по справі 905/1582/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

04.03.2019р. Справа № 905/1582/18

Господарський суд у суладі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор'євій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Віват Тор , м.Краматорськ, Донецька область №20/02-01 від 20.02.19р.

про відстрочку, розстрочку виконання судового рішення у справі №905/1582/18

за позовом: Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м.Київ, в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м.Красноград, Харківська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват Тор", м.Краматорськ, Донецька область

про стягнення 64818,60грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, посвідчення адвоката №2185 від 17.01.18р.

від відповідача: ОСОБА_2, директор

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.10.18р. у справі №905/1582/18 позовні вимоги Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м.Київ, в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м.Красноград, Харківська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват Тор", м.Краматорськ, Донецька область задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 46884,60грн., штраф у розмірі 17934,00 грн. та судовий збір у розмірі 1762,00грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.02.19р. у справі №905/1582/18 рішення господарського суду Донецької області від 22.10.18р. у справі №905/1582/18 залишено без змін.

13.02.19р. господарським судом Донецької області видано наказ про примусове виконання вказаного рішення.

21.02.19р. до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват Тор", м.Краматорськ, Донецька область №20/02-01 від 20.02.19р. про відстрочку, розстрочку виконання рішення у справі №905/1582/18.

Ухвалою суду від 22.02.19р. вказана заява прийнята та призначена до розгляду в судовому засіданні на 04.03.19р.

У судове засіданні 04.03.19р. представник заявника з'явився та наполягав на задоволенні заяви про відстрочку, розстрочку виконання судового рішення у справі №905/1582/18.

Представник позивача (стягувача) у судовому засіданні 04.03.19р. з'явився, проти заяви про відстрочку, розстрочку виконання судового рішення у справі №905/1582/18 заперечував посилаючись на відсутність виняткових обставин, які можуть слугувати підставою для надання відстрочки, розстрочки виконання рішення.

Дослідивши подану заяву про відстрочки виконання судового рішення, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.129 -1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

За приписом ч.ч.1, 2 ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною третьою статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно положень ч.4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарсько-процесуальне законодавство не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами, встановленими ГПК України.

При цьому, необхідно враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все необхідно врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.18р. у справі №920/199/16.

Як встановлено судом, в обґрунтування своєї заяви про відстрочення, розстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області по справі №905/1582/18 відповідач посилається на наявність обставин, що значно ускладнюють виконання рішення суду, зокрема, здійснення господарської діяльності на території проведення антитерористичної операції та станом на теперішній час операції об'єднаних сил, перебування останнього у скрутному фінансовому становищі, відсутність коштів для погашення значної суми заборгованості перед позивачем.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано баланси (фінансові звіти суб'єкта малого підприємництва) станом на 31.12.16р., на 31.12.17р. та на 31.12.18р. Інших доказів наявності обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим суду не надано.

Боржник у своїй заяві не наводить жодних доказів, про те, що виконати рішення неможливо або з певних причин складно, а обґрунтовує свою заяву лише фінансовими звітами, однак такі обставини надання відстрочки, розточки виконання рішення суперечать ст. 331 ГПК України , оскільки не підтверджують наявності виключних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Наведені заявником підстави для відстрочки, розстрочки виконання судового рішення, зокрема, скрутний фінансовий стан, не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для відстрочки чи розстрочки виконання судового рішення, оскільки вони носять не особливий і надзвичайний характер, а свідчать про негативні явища в поточній діяльності відповідача.

Також, заявником не надано суду доказів того, що в разі надання судом відстрочки, розстрочки судового рішення у останнього покращиться фінансовий стан та з'явиться можливість для фактичного виконання судового рішення.

Відповідно до ст.13Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст.129 Конституції України та статтей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст.ст.76, 77, 91 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, заявником не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Судом також не встановлено наявності інших суттєвих причин та доказів неможливості або складності виконання рішення суду, а також інших обставин виняткового характеру, які могли б слугувати підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення суду.

При цьому, надання відстрочки, розстрочки виконання рішення суду у даній справі може призвести до порушення майнових інтересів стягувача, як учасника господарських відносин, який належним чином виконав договірні зобов'язання.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, п.40).

Таким чином, оскільки заявник не довів належними та допустимими доказами наявність виключних обставин, які можуть бути підставою для надання відстрочки, розстрочки по виконанню рішення суду, суд не вбачає підстав для надання відповідачу відстрочки, розстрочки виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват Тор" про відстрочення, розстрочення виконання рішення суду по справі №905/1582/18.

Керуючись ст.ст.13, 74, 76, 86, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват Тор", м.Краматорськ, Донецька область №20/02-01 від 20.02.19р. про відстрочку, розстрочку виконання судового рішення у справі №905/1582/18.

Ухвала набрала законної сили 04.03.19р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (підпункт 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України) шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її прийняття (проголошеня).

У судовому засіданні 04.03.19р. оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 04.03.19р.

Суддя М.О. Лейба