Рішення

від 04.03.2019 по справі 466/8198/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/8198/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

« 20« лютого 2019 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої - судді ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.

секретар ПАВЛИШИН К.І.

за участю

позивачки ОСОБА_1

представника позивачки ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_3

представника відповідачки ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 (м.Львів, вул.Загули, 10/1) до ОСОБА_3 (м.Львів, вул. Загули, 8/2), третя особа без самостійних вимог Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради ( м.Львів, вул.Липинського,11) про зобов'язання до вчинення дій,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 12.10.2018р. звернулася в суд з позовною заявою, в якій просить постановити рішення та зобов'язати відповідачку ОСОБА_3 демонтувати самовільно встановлену глуху огорожу між суміжними земельними ділянками на вул.Загули, 8/2 та вул. Загули, 10/1 у м. Львові, привести огорожу між цими земельними ділянками у попередній стан у виді металевої сітки.

В обґрунтування позову покликається на те, що є власником земельної ділянки площею 0,0558га на вул. Загули,10/1 у м. Львові. Дана земельна ділянка межує із земельною ділянкою відповідачки ОСОБА_3 Межа проходить по встановленій огорожі із металевої сітки. Незважаючи на наявність огорожі, відповідачка у 2018 році самочинно без згоди позивачки та без наявності дозвільних документів встановила двохметрову глуху огорожу, що порушує норми освітлення та вентиляції будинку позивачки. За таке порушення постановою адміністративної комісії при Шевченківській районній адміністрації від 04.10.2018р. №20/18 ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00грн. Своїми діями відповідачка порушує права суміжних землевласників, не виконує обов'язки, передбачені ст.ст.91,96,103,108 ЗК України. В добровільному порядку відповідачка відмовляється здійснити демонтаж вказаної огорожі, тому позивачка звернулася в суд з позовом.

27.11.2018р. відповідачка подала відзив на позовну заяву та 09.01.2019р. доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких заперечила позовні вимоги ОСОБА_1 Вказала, що є власником земельної ділянки площею 0,0557 га по вул. Загули, 8 (кадастровий номер 4610137500:07:003:0131), яка межує із земельною ділянкою позивачки. Вважає, що своїми діями не порушила жодних будівельних норм та правил, позивачкою не доведено, що встановлена огорожа створює незручності для проживання та обслуговування земельної ділянки позивачки, а заміна наявної раніше огорожі у вигляді металевої сітки є вимушеним технічним заходом. Також зазначила, що нею подано адміністративний позов про скасування постанови адміністративної комісії при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради № 20/18 від 04 жовтня 2018 року. Просить відмовити у позові.

Ухвалою від 15.10.2018р. провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, вказані в позовній заяві, відповіді на відзив.

Відповідачка та її представник у судовому засіданні проти задоволення позову заперечили, з наведених у відзиві на позов та доповненнях до відзиву мотивів.

Представник Шевченківської районної адміністрації в судове засідання не з'явився, подав письмові пояснення по суті справи, якими підтвердив факт притягнення відповідачки до адміністративної відповідальності за самочинно встановлену огорожу навколо будинку №8 на вул. Загули у м. Львові та накладення на неї адміністративного стягнення. Вимоги позивачки ОСОБА_1 підтримує, просить позов задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін і їх представників, дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку про можливість задоволення позову з таких мотивів.

Правилами ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.5 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною першою ст.76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є співвласниками суміжних земельних ділянок.

ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №201183 від 24.04.2007р. та Свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.04.2014р. належить частина земельної ділянки площею 0,0558 га по вул. Загули, 10 у м.Львові (кадастровий номер 4610137500:07:003:0086), цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку.

ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №946819 від 15.06.2012р. є співвласником земельної ділянки площею 0,0557 га по вул. Загули, 8 у м.Львові (кадастровий №4610137500:07:003:0131), цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Межа між вказаними земельними ділянками стверджується Актами встановлення та узгодження меж землекористування між співвласниками земельних ділянок на вул.Загули, 10 та Загули, 8/2 у м.Львові. На цій межі була встановлена металева сітка. Ця обставина не оспорюється сторонами.

Відповідачка на початку 2018 року самовільно демонтувала стару огорожу на межі між будинками №8 та №10, на місці якої самовільно встановила огорожу. Така огорожа встановлена навколо всього будинку.

Самовільне встановлення огорожі навколо будинку №8 на вул.Загули у м.Львові тягне за собою відповідальність за порушення у сфері благоустрою території, що визначено п. 20.1.24 Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради №376 від 21.04.2011 року.

Приписом ЛКП Під Голоском-410 №252 від 20.08.2018 року ОСОБА_3 зобов'язано терміново до 27.08.2018 року демонтувати незаконно збудовану огорожу навколо будинку №8 на вул.Загули у м. Львові та привести до попереднього стану. Упопереджено, що у разі невиконання даного припису, ОСОБА_3 буде притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ст. 152 КУпАП.

Постановою адміністративної комісії при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради №20/18 від 04 жовтня 2018 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення - штраф 340,00грн.

ОСОБА_3 оскаржила вказану вище постанову адміністративної комісії ШРА ЛМР суді. Рішенням Шевченківського суду м.Львова від 06.12.2018р. № 466/8458/18 їй відмовлено у задоволені адміністративного позову. Рішення набрало законної сили.

Як встановлено судом під час розгляду справи, у відповідачки відсутні докази встановлення огорожі у визначеному законом порядку.

Згідно п.20.1.24 Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 року №376, відповідно до п.44 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні« накладаються стягнення, передбачені ст.ст.82,152 КУпАП за порушення вимог цих Правил, а саме у сфері благоустрою території за самочинне встановлення літніх майданчиків, відгороджень, постійних і тимчасових огорож, риштувань, дорожніх знаків, кіосків, яток стаціонарних, спеціальних конструкцій зовнішньої реклами та несвоєчасна їх перереєстрація, самовільне паркування автомобілів у межах зони паркування.

Пунктом 2 частини 1 статті 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" встановлено, що до об'єктів благоустрою населених пунктів належать прибудинкові території.

Пунктом 1.10 Правил благоустрою м. Львова визначено, що мала архітектурна форма - штучний архітектурно-об'ємний елемент (лави, урни, зупинки громадського транспорту, паркани, огорожі тощо).

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів" за рішенням власника об'єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Положенням про порядок влаштування огорож у м.Львові, затвердженим рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 09.09.2011р. №834, встановлено, що огорожі земельних ділянок необхідно влаштовувати по межі земельних ділянок, визначених документами на землекористування.

Висота огорожі повинна відповідати вимогам СН-441-72*, але не перевищувати 2,0 м від рівня поверхні землі (не враховуючи висоту огорожі, що служить підпірною стіною). Нижня, цокольна частина огорожі може бути глухою, висота якої не повинна перевищувати 0,75 м. Верхня частина огорожі повинна бути прозорою. Коефіцієнт прозорості (відношення прозорих частин огорожі до суцільних частин огорожі) повинен бути більшим за 50 (п'ятдесят) відсотків.

Особа, яка має намір влаштувати огорожу, повинна отримати дозвіл (розпорядження голови районної адміністрації) на проведення таких робіт.

Судом встановлено, що відповідачка дозволу районної адміністрації не отримувала Самовільно встановлена огорожа не відповідає вимогам вказаного вище положення, що підтверджується наявними у справі фотографіями огорожі.

Згідно ст.91 ЗК України обов'язками власників земельної ділянки, окрім інших, є: не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства.

За змістом ч.1 ст.103 ЗК України добросусідство передбачає, що власники та землекористувачі земельних ділянок мають обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їхнього цільового призначення, за яких власникам і землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей, і які не перешкоджають їм використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Статтею 104 ЗК України передбачено право власника земельної ділянки вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

Відповідно до ст.108 ЗК України, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.

Суд дійшов висновку, що відповідачкою не дотримано принципу добросусідства, порушено наведені вище норми земельного законодавства, благоустрою території. В результаті цього порушено права позивачки як землевласника. Ці порушені права підлягають захисту відповідно до ст.16 ЦК України, ст.152 ЗК України шляхом демонтажу самовільно встановленої глухої огорожі між суміжними земельними ділянками сторін, приведення огорожі у попередній стан у виді металевої сітки.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що позов підлягає задоволенню.

У відповідності до ст.141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, з відповідачки слід стягнути в користь позивачки 2358,00грн. судових витрат.

Керуючись ст.ст. 5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 (м.Львів, вул.Загули, 10/1) до ОСОБА_3 (м.Львів, вул. Загули, 8/2) , третя особа без самостійних вимог Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради ( м.Львів, вул.Липинського,11) про зобов'язання до вчинення дій - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_3 (27.05.1969р.н., м.Львів, вул. Загули, 8/2) демонтувати самовільно встановлену глуху огорожу між суміжними земельними ділянками на вул.Загули,8/2 та вул.Загули,10/1 у м.Львові, привести огорожу між цими земельними ділянками у попередній стан у виді металевої сітки.

Стягнути з ОСОБА_3 (27.05.1969р.н., м.Львів, вул. Загули, 8/2) в користь ОСОБА_1 (м.Львів, вул.Загули, 10/1) 2358,00грн. судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04.03.2019 року.

Суддя ОСОБА_5