03/5448
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2007 р. № 03/5448
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоКривди Д.С.,
суддів:Жаботиної Г.В.,Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргуКомунального підприємства "Гранд"
на постановувід 28.04.07 Київського міжобласного апеляційного господарського суду
у справі№03/5448
господарського судуЧеркаської області
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Смілянський цукровий завод"
до1. Комунального підприємства "Гранд"2. Приватного підприємства "Лана-СП"
простягнення 198333,83 грн.
за участю представників сторін
від позивача:Білий М.М., дов.
від відповідача 1:Назаренко Л.А., дов.
від відповідача 2:у засідання не прибули
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Смілянський цукровий комбінат" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Комунального підприємства "Гранд" та Приватного підприємства "Лана-СП" про стягнення 178840,78 грн. боргу, 16832,49 грн. пені та 2660,56 грн. 3% річних за невиконання зобов'язань по договору на постачання теплоенергії від 19.10.05 №756.
КП "Гранд" позов не визнав, посилаючись на те, що згідно з договором №756 від 19.10.05 та додатковою угодою №1 від 01.04.05 КП "Гранд" повністю передало ПП "Лана-СП" всі свої повноваження та не є споживачем теплової енергії від позивача, а споживачами є мешканці будинків, що знаходяться на балансі КП "Гранд", яких обслуговує по договору №1 від 01.02.03 ПП "Лана-СП".
КП "Гранд" наголошує на тому, що воно не отримувало рахунки від позивача, а всі рахунки по нарахуваннях сплати за теплоенергію спожиту мешканцями будинків, які опалювались від котельної позивача, в тому числі пільги, субсидії (що перераховувались з обласного бюджету на рахунки ПП "Лана-СП") проводились бухгалтерією ПП "Лана-СП", яке й отримувало на свої рахунки кошти за спожиту теплоенергію від мешканців будинків.
ПП "Лана-СП" позов визнало частково в розмірі 68285,89 грн., що було зібрано згідно з п. 2.2 договору №756 і не перераховано енергопостачальній організації. За даними бухгалтерського обліку ПП "Лана-СП" рахується дебіторська заборгованість ВАТ "Смілянський цукровий комбінат" на суму розміром 10579,63 грн., в тому числі за виконані роботи –10265 грн., за вивіз ТПВ –314,63 грн. ПП "Лана-СП" запропонувало позивачу провести залік свого боргу перед ПП "Лана-СП" в сумі 10579,63 грн. в рахунок оплати сум відповідно до п. 2.2 вищевказаного договору, з урахуванням чого борг ПП "Лана-СП" перед позивачем становитиме 57706,26 грн.
Рішенням від 30.01.07 господарського суду Черкаської області (суддя Єфіменко В.В.), яке залишено без змін постановою від 28.04.07 Київського міжобласного апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Швеця В.О. –головуючого, Жук Г.А., Мазур Л.М.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто солідарно з КП "Гранд" та ПП "Лана-СП" 178840,83 грн. боргу, 2660,56 грн. відсотків річних та судові витрати.
Ухвалою від 18.06.07 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою КП "Гранд", в якій заявлено вимоги про скасування рішення і постанови та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована відсутністю вини відповідача у заборгованості, яка виникла перед позивачем, та помилковим висновкам щодо його грошових зобов'язань за укладеними у справі угодами.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що заборгованість відповідачів перед позивачем становила 178840,78 грн.
Позивач направляв відповідачам претензію №11-2/618 від 30.03.06 про сплату боргу згідно з умовами договору №833 на постачання теплової енергії. Вказана претензія залишена без відповіді та задоволення.
Згідно з листом виконавчого комітету Смілянської міської ради від 26.12.06 №441/01-12 КП "Гранд" є комунальним підприємством, засновником якого є Смілянський міськвиконком, тому відповідальність за збір коштів та розрахунки з позивачем несе ПП "Лана-СП".
Також встановлено, що згідно з договором №756 від 19.10.05 позивач відпускав КП "Гранд" теплоенергію протягом опалювального періоду відповідно до виставлених рахунків, а КП "Гранд" зобов'язався контролювати виконання ПП "Лана-СП" своїх зобов'язань по цьому договору.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Задовольняючи позов, суди зазначили, що стягнення здійснюються солідарно з відповідачів.
Відповідно до ст. 543 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Проте судами не встановлено наявність встановлених договором або законом обставин для застосування солідарного обов'язку, тобто підстави для здійснення стягнення спірної суми солідарно з обох відповідачів, на думку судової колегії, не встановлено і не визначено відповідальності кожного з відповідачів у сплаті боргу позивачу за умовами договору, на що обґрунтовано посилається касатор.
Не зазначивши підстави, з яких відхилено доводи відповідача, суди першої та апеляційної інстанцій порушили принцип змагальності сторін у судовому процесі.
Тобто суди не дотримались вимог ст.ст. 43, 47, 43, 84, 105 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства, тому рішення і постанова підлягають скасуванню як такі, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Оскільки касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів та встановленні фактичних обставин справи, а право оцінки доказів належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин щодо правовідносин, які існують між сторонами, із застосуванням норм законодавства, що регулюють такі правовідносини.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-12 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу задовольнити.
2. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.04.07 та рішення господарського суду Черкаської області від 30.01.07 у справі №03/5448 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2007 |
Оприлюднено | 21.08.2007 |
Номер документу | 802551 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Уліцький А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні