Рішення

від 27.02.2019 по справі 394/659/18

НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

2 6100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

27.02.2019 394/659/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді Партоліної І.П.

за участю секретаря: Довгої С. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Новоархангельськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Кочубій до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду до відповідача з позовом про визнання договору оренди землі поновленим на той самий строк і на тих самих умовах , мотивуючи свої вимоги тим, що між сторонами 20.12.2005 року було укладено договір оренди землі, який зареєстрований 06.04.2006 року за № 381 у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії центру ДЗК, загальною площею 5,05 га, яка розташована на території Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області на термін 10 років.

В період дії правочину сторонами було переглянуто ряд умов та укладено 10.09.2007 року додатковий договір № 1 до раніше вчиненого договору, в якому було погоджено ряд змін, що стосуються зокрема розміру орендної плати (збільшено відносно умов основного договору), строку дії правочину (збільшено відносно основного договору) та змін, що стосуються чинності договору та кількості його екземплярів. Додатковий договір пройшов державну реєстрацію 26.09.2007 року, про що в Державному реєстрі вчинено запис № 468.

У серпні 2017 року до ОСОБА_1І звернулась до суду із позовом про визнання недійсним додаткового договору і в результаті судового розгляду постановою Апеляційного суду Кіровоградської області по справі № 394/402/17 у задоволенні апеляційної скарги Товариству було відмовлено.

При цьому, ОСОБА_1 в суді не ставила питання недійсності основного договору оренди землі, укладеного нею, легітимність його не оспорювала, а отже визнавала останній.

На даний час додатковий договір до основного договору оренди визнано недійсним, сторонами приймається виконання умов правочинів, з часу закінчення дії договорів пройшло більше місяця ( з 06.04.2016 року) і тому в розумінні вимог ст.33 Закону України Про оренду землі позивач просить суд поновити договірні відносини в судовому порядку на той самий строк і на тих самих умовах.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнала, просила у їх задоволенні відмовити, пояснивши, що вона заперечує у продовженні орендних відносин із позивачем оскільки вона хворіє, у орендаря просила кошти на операцію, їй не пішли назустріч, тому вона вирішила свою ділянку забрати і використовувати самостійно.

Дослідивши матеріали справи в сукупності суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні 20.12.2005 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Кочубій було укладено договір оренди землі, який зареєстрований 06.04.2006 року за № 381 у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії центру ДЗК, загальною площею 5,05 га, яка розташована на території Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області на термін 10 років.

Строк дії договору становив до 06.04.2016 року.

10.09.2007 року до даного договору було укладено додатковий договір № 1, в якому було погоджено ряд змін, що стосуються зокрема розміру орендної плати (збільшено відносно умов основного договору), строку дії правочину (збільшено відносно основного договору) та змін, що стосуються чинності договору та кількості його екземплярів.

Державна реєстрація додаткового договору була проведена 26 вересня 2007 р., про що в Державному реєстрі вчинено запис за № 468.

Заперечуючи проти укладення додаткового договору, та маючи намір самостійно обробляти належну їй земельну ділянку, ОСОБА_1 у серпні 2017 року звернулась до суду з позовом до ТОВ Агрофірма Кочубій про визнання додаткового договору до договору оренди недійсним.

Підставою звернення стало те, що ОСОБА_1 про укладення додаткового договору до договору оренди орендар не повідомляв, письмову пропозицію щодо його укладення не надавав і додатковий договір вона не підписувала. На пропозицію повернення земельної ділянки орендар не відреагував, продовжує обробляти земельну ділянку, посилаючись на укладену додаткову угоду.

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 25.01.2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 29.05.2018 року було визнано недійсним додатковий договір № 1 від 10 вересня 2007 року до договору оренди землі № 381 від 20 грудня 2005 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Кочубій в особі директора ОСОБА_2 терміном на 15 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Статтею 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Спеціальним законом, що регулює орендні відносини щодо земельних ділянок є Закон України Про оренду землі .

Згідно ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Відповідно до ст.31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Законом України Про оренду землі визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Нормою ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено підстави поновлення договору оренди землі і фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із власником земельної ділянки( щодо земель приватної власності).

За змістом частин 8, 9 статті 33 Закону України Про оренду землі додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Отже, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов'язки за договором; немає письмового повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Таким чином, виходячи з того, що стаття 33 Закону України Про оренду землі містить дві окремі правові підстави реалізації орендарем свого переважного права на поновлення договору оренди землі, вони не можуть бути застосовані одночасно, оскільки є різними за своєю правовою природою, механізмом застосування та правовими наслідками. Сам лише факт спливу місячного строку за відсутністю листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди, разом з іншими підставами, зазначеними у частині 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , не може свідчити про автоматичне поновлення договору оренди землі за наявності вже погоджених сторонами змін істотних умов договору оренди.

При цьому суд враховує правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 07.03.2018 року ( справа № 917/769/17), що відповідає вимогам ч.4 ст. 263 ЦПК України.

Оскільки своє заперечення орендодавець висловила у позові при зверненні до суду з приводу визнання недійсним додаткового договору з підстав відсутності волевиявлення на його укладення, позивачу при укладенні додаткового договору було достовірно відомо про те, що додатковий договір орендодавець не підписувала, останній не було відомо про його укладення, тому підстави для пролонгації договору оренди відсутні.

Посилання позивача на ту обставину, що сторонами приймається виконання умов правочину, оскільки з часу закінчення дії договору пройшло більше місяця, судом також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідач заперечив продовження договірних відносин із позивачем і час закінчення строку дії основного договору оренди землі позивачем одноособово був продовжений без будь-якого погодження із орендодавцем, що у свою чергу свідчить про недобросовісність дій позивача по відношенню до відповідача з приводу виконання істотних умов договору оренди землі, що також у свою чергу встановлено судовим рішенням.

Інші докази, які надані позивачем на обґрунтування своїх вимог судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст.41 Конституції України та ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.ст.317,319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Тому, за вказаних обставин, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

На підставі викладеного та керуючись Законом України Про оренду землі , ст. ст. 263, 264, 265 ЦПК України , суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Кочубій до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі поновленим на той самий строк і на тих самих умовах відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку в порядку визначеному ст. 354,355 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТОВ Агрофірма Кочубій , місцезнаходження с. Кальниболота вул.. Центральна 82 Новоархангельського району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ - 33708245.

Відповідач: ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків -НОМЕР_1, місце проживання- ІНФОРМАЦІЯ_1.

Повний текст рішення суду складено 05 березня 2019 року.

Суддя: