Постанова

від 25.07.2019 по справі 394/659/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 липня 2019 року м. Кропивницький

справа № 394/659/18

провадження № 22-ц/4809/986/19

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Чельник О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Кочубій на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області у складі судді Партоліної І.П. від 27 лютого 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Кочубій до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі поновленим,-

встановив:

У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальності Агрофірма Кочубій звернулося в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 20 грудня 2005 року між ним та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, відповідно до якого остання передала в оренду строком на десять років земельну ділянку площею 5,05 га, що розташована на території Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області. Вказана земельна ділянка належить відповідачу на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серії НОМЕР_1 . Договір оренди землі був зареєстрований 06.04.2006 року Новоархнгельським відділом Кіровоградської регіональної філії центру ДЗК, що в Державному реєстрі було вчинено запис під № 381.

Позивач вказав, що 10 вересня 2007 року між ними було підписано додатковий договір, згідно якого було внесено ряд змін, а саме щодо розміру орендної плати, строку дії договору та змін, що стосуються чинності договору та кількості його екземплярів. Державна реєстрація додаткового договору була проведена 26 вересня 2007 року. У серпні 2017 року ОСОБА_1 подала до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Кочубій про визнання недійсним додаткового договору від 10 вересня 2007 року до основного договору оренди землі.

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 25 січня 2018 року, залишеного без змін постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 травня 2018 року вказаний додатковий договір було визнано недійсним.

Вказав, що оскільки сторонами умови договору оренди землі, дія якого закінчилася 06.04.2016 року, продовжують виконуватись, це є підставою для поновлення договірних відносин між ними на той самий строк і на тих самих умовах.

Посилаючись на ці обставини, просив позов задовольнити.

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, а також на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 грудня 2015 року між сторонами укладено договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_1 надала Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма Кочубій в строкове платне користування земельну ділянку площею 5,05 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області /а.с.6/.

Договір зареєстрований у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії центру ДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 06 квітня 2006 року за № 381.

Відповідно до п.8 цього Договору, термін його дії - 10 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважене право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень на поновлення договору оренди землі.

Частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Однак, позивачем не надано доказів про повідомлення відповідача про намір продовжити дію договору у встановлені договором та законом строки.

Крім того, однією із умов поновлення договору оренди землі є належне, тобто, добросовісне виконання своїх обов`язків за договором оренди.

Як встановлено, позивач в односторонньому порядку у незаконний спосіб продовжив строк дії договору, склавши без відома відповідача додаткову угоду, яка в подальшому судом з цих підстав була визнана недійсною, що дає підстави вважати, що позивач неналежним чином виконував умови договору.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

З огляду на вказане, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, а лише зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновкам суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Кочубій залишити без задоволення.

Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: