Рішення

від 27.02.2019 по справі 540/2501/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/2501/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Варняка С.О.,

при секретарі: Рябчич А.М.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Поліекспо" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28.08.2018 р. № НОМЕР_1,

встановив:

Звернувшись до суду, позивач зазначає те, що на підставі висновків акту перевірки ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 08.08.2018 року № 17/21-22-12-02-06/19236745 прийнято податкове повідомлення - рішення від 28.08.201 8р. № НОМЕР_1, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 460698,00 грн.

ПП "Поліекспо" не погоджується з висновками ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в акті перевірки та винесеним на його підставі податковим повідомленням-рішенням, вважає їх протиправними.

Позивач вказує на те, що податковий орган в акті перевірки посилається виключно на порушення ведення податкового обліку та недотримання господарського законодавства з боку ПСП "Ходосівське" та жодним чином не вказує в чому ж саме та на підставі яких документів полягає порушення ПП "Поліекспо".

В ході перевірки контролюючий орган має перевіряти та встановлювати порушення податкового законодавства з боку суб'єкта щодо його здійснюється така перевірка, посилаючись на відповідні документи (або їх відсутність), які підтверджують таке порушення саме суб'єктом, який перевіряється.

Однак, в ході перевірки ПП "Поліекспо" стану дотримання чинного законодавства, контролюючий орган посилається виключно на порушення податкового та господарського законодавства з боку ПСП "Ходосівське", порушення якого й описується в акті перевірки ПП "Поліекспо" та приймає рішення щодо позивача про зменшення розміру податкового відшкодування, що порушує принципи індивідуальної відповідальності.

При проведенні перевірки ПП "Поліекспо" було надано всі первинні документи (в т.ч. установчі документи ПП "Поліекспо", установчі документи контрагентів, договори, додатки до договорів, товарно - транспортні накладні, видаткові накладні, податкові накладні, складені та зареєстровані у встановленому порядку), які також описані в акті, які у свою чергу підтверджують факт реальності господарських операцій ПП "Поліекспо" за період, що перевірявся.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 28.08.2018р. № НОМЕР_1 не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.

Просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 28.08.2018 року № НОМЕР_1.

Ухвалою суду від 06 грудня 2018 року позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків.

Позивач вимоги суду виконав, недоліки позову усунув.

Ухвалою суду від 12.12.2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Призначено судове засідання на 26.12.2018 року.

Ухвалою суду від 26.12.2018 року вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Призначено підготовче засідання на 04.02.2019 року.

28.12.2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що ПП "Поліекспо" (код 19236745) в лютому 2018 року безпідставно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 85464,46 грн. та у березні 2018 року на суму ПДВ 375233,75 грн.

За результатами проведеної документальної перевірки з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2018 встановлено порушення п. 44.1 ст.44, п. 187.1 ст. 187, п. 198.2 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПКУ внаслідок чого завищено податковий кредит на загальну суму 460698 грн., а саме: за лютий 2018 року ПДВ на 85464 грн.; за березень 2018 року ПДВ на 375234 грн., що призвело до завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) податкової декларації за червень 2018 на суму ПДВ 446 414 грн.

04.02.2019 року розгляд справи відкладено на 12.02.2019 року у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

12.02.2019 року закрито підготовче засідання та розпочато розгляд справи по суті.

12.02.2019 року оголошено перерву у судовому засіданні до 27.02.2019 року.

У судовому засіданні представник позивача наполягала на позовних вимогах, просила суд задовольнити позов.

Представники відповідача у судовому засіданні по суті позову заперечували, просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

Відповідно до наказу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 31.07.2018 року №750 "Про проведення документальної позапланової перевірки ПП "Поліекспо" (код 19236745) Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономної Республіки Крим та м. Севастополі, старшим державним ревізором - інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Херсонській області, Автономної Республіки Крим та м. Севастополі ОСОБА_4 відповідно до п. 200.11 ст.200 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПКУ) в порядку, встановленому пп. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст.78 глави 8 розділу II ПКУ проведено документальну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2018 року в розмірі - 4317000 грн. (податкова декларація з податку на додану вартість 20.07.2018 № НОМЕР_2).

За результатами проведеної документальної перевірки з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ складено акт від 08.08.2018 року № 17/21 -22-12-02-6/19236745.

Відповідно до акту перевірки від 08.08.2018 року № 17/21-22-12-02-6/19236745 при перевірці правомірності формування податкового кредиту за лютий, березень 2018 року встановлено, що ПП "Поліекспо" (код 19236745) включено до податкового кредиту операції з придбання соняшника у ПСП "Ходосівське" (код 31539498) на загальну суму ПДВ 460698,2 грн., в т.ч в лютому 2018 року на загальну суму ПДВ 85464,46 грн. та в березні 2018 року на загальну суму ПДВ 375233,75 грн.

Перевіркою встановлено порушення п.44.1, ст.44, п. 187.1, ст. 187 п.198.2, ст.198 п. 200.1, ст. 200 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року за результатом чого, платником завищено податковий кредит на загальну суму 460698 грн., а саме: за лютий 2018 року на суму ПДВ 85464 грн.; за березень 2018 року на суму ПДВ 375234 грн. та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) податкової декларації за червень 2018 року на суму ПДВ 460698 грн.

На підставі акту перевірки № 17/21-22-12-02-06/19236745 від 08.08.2018 року контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 28.08.2018 року № НОМЕР_1, відповідно до якого сума завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду становить 460698,00 грн.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Складання первинних документів здійснюється з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно-правовим актам, не завдають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов'язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує; платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПКУ).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платана податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, під час проведення перевірки ПП "Поліекспо" було надано договір поставки, податкові, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, акти приймання автотранспорту, реєстраційні документи ПСП "Ходосівське" (код 31539498).

Відповідно до договору поставки від 19.02.2018 № 19/02-18, який укладено між ПСП "Ходосівське", надалі "Постачальник", яке є платником єдиного податку четвертої групи, в особі директора ОСОБА_5, діючого на підставі Статуту з одного боку та ПП "Поліекспо", надалі "Покупець", яке є платником податку на прибуток на загальній системі оподаткування, в особі генерального директора ОСОБА_6, діючого на підставі Статуту та Рішенням власника від 02.11.2016, з іншого боку Постачальник підтверджує, що він є сільськогосподарським підприємством - виробником зернових та технічних культур, що він є виробником товару, що постачається за цим Договором.

Відповідно до даного договору та для підтвердження того, що ПСП "Ходосівське" є сільськогосподарським виробником ПП "Поліекспо" надані документи отримані від ПСП "Ходосівське", а саме:

- довідку Роздоленської сільської ради Херсонської області від 13.06.2016-№344, відповідно до якої ТОВ "ОСОБА_7 Трейд" надало у суборенду ПСП Ходосівське земельні ділянки загальною площею 1278,2485 га згідно із договором суборенди земельної ділянки від 08.06.2016 року;

- звіт 4-сг (річна) про посівні площі сільськогосподарських культур за 2017;

- звіт 29-сг про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 01.12.2017;

- звіт 37-сг про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 серпня 2017 року.

Крім того, суд зазначає, що факт приймання соняшника на елеваторі підтверджується актами приймання автотранспорту та штампами ТОВ "Тягінське ХПП" на товарно-транспортних накладних.

Також, судом встановлено, що товари придбавалися ПП "Поліекспо" у ПСП "Ходосівське" за договором, який підписано ОСОБА_5, видаткові накладні, рахунки були підписані також ОСОБА_5 Податкові накладні були зареєстровані ПСП "Ходосівське" з використанням електронного цифрового підпису ОСОБА_5 Рахунки № 86 та № 101, по яким здійснювалася оплата в травні 2018 року були виписані 09.03.2018 року та 16.03.2018 року підписані ОСОБА_5

Тобто всі документи по товарним операціям між ПП "Поліекспо" та ПСП "Ходосівське" за період з 22.02.2018 року по 26.03.2018 року були виписані та підписані ОСОБА_5

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що частина 2 статі 61 Конституції України встановлює, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. За порушення контрагентом вимог податкового законодавства щодо декларування сум податкових зобов'язань передбачена індивідуальна відповідальність саме для контрагента, а не для платника, оскільки ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Суд наголошує на тому, що чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

Необхідно зазначити, що чинним законодавством України не передбачено обов'язкове отримання інформації про контрагентів при укладенні господарських договорів. Крім цього, відсутні будь-які законні механізми отримання інформації про інші підприємства. У позивача немає відомостей про діяльність контрагентів, сплату ними податків та інших обов'язкових платежів, подачі ними звітності в контролюючі органи.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України" встановлено, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Крім того, презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

Доказами реальності здійснення господарської операції є, але не виключно: договір, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні та ін., оцінка яким може бути надана виключно судом з дотриманням положень діючого законодавства України. Суд є єдиним органом, наділеним прерогативою встановлення факту безтоварних операцій, ухвалюючи відповідне рішення суду в цивільному, господарському чи кримінальному порядку. Наявність кримінальної справи відносно юридичної особи або її посадових осіб не є обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.

Наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (ухвала ВАСУ від 19.07.2016 р. у справі № К/800/50811/15).

Таким чином, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.

Платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

При цьому, дефектність та навіть фіктивність контрагента платника податків сама собою не свідчить про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність самих господарських операцій. А відтак не є вичерпаним доказом при встановленні або нереальності господарські операції, або відсутності в ній ділової мети, яка зі змісту положень ст. 14 Податкового кодексу України передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту .

Таким чином, судом встановлено, що факт реальності господарських операцій ПП "Поліекспо" за період, що перевірявся.

Згідно із частин 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 242 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 28.08.2018 року № НОМЕР_1.

Стягнути на користь приватного підприємства "Поліекспо" (код ЄДРПОУ 19236745, вул. Богородицька, 30, м. Херсон, 73000) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259, проспект Ушакова, 75, м. Херсон, 73026) сплачений судовий збір у сумі 6910,48 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06 березня 2019 р.

Суддя Варняк С.О.

кат. 111030300