Постанова

від 26.06.2019 по справі 540/2501/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/2501/18 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Яковлєва О.В.

при секретарі: Шатан В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018р. по справі за адміністративним позовом приватного підприємства Поліекспо до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2018р. ПП Поліекспо звернулося в суд із позовом до ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі за №0000161202 від 28.08.2018р.;

- стягнути з відповідача на користь ПП Поліекспо суму сплаченого судового збору у розмірі 1 762грн..

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що посадовими особами ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі на підставі наказу №750 від 31.07.2018р. проведено документальну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2018р. в розмірі - 4 317 000грн., за результатами якої 20.07.2018р. податковим органом складено акт перевірки за №17/21-22-12-02-6/19236745, у висновках якого встановлено порушення п.44.1, ст.44, п. 187.1, ст. 187 п.198.2, ст.198 п.200.1, ст.200 ПК України №2755-VI від 2.12.2010р., а саме встановлено завищення платником податків податкового кредиту на загальну суму 460 698грн., а саме: за лютий 2018р. на суму ПДВ 85 464грн.; за березень 2018р. на суму ПДВ 375 234грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) податкової декларації за червень 2018р. на суму ПДВ 460 698грн..

На підставі встановлених порушень, ДФС 28.08.2018р. прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000161202, у відповідності до якого сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду становить 460 698грн..

Позивач вважає вказане рішення протиправним та незаконними, оскільки ними були надані до перевірки усі необхідні первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом, однак податковим органом вказані документи не були узяті до уваги та не була надана належна оцінка.

Посилаючись на вказані обставини просила вимоги задовольнити.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі №0000161202 від 28.08.2018р..

Стягнуто на користь ПП Поліекспо за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі сплачений судовий збір у сумі 6 910,48грн..

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги, скасування рішення суду та прийняття по справі нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову, з наступних підстав.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення контролюючий орган не надав належну оцінку представленим первинним документам податкового та бухгалтерського обліку, та помилково вважав, що платником податку допущенні порушення податкового законодавства, оскільки господарські операції підтверджені належним чином.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі, перевірки доказів, у зв`язку чим допустив невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нову постанову про відмову у позові, з наступних підстав.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що у серпні 2018р. посадовими особами ДФС проведено документальну перевірку ПП Поліекспо щодо достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2018р. в розмірі - 4 317 000грн. (податкова декларація з податку на додану вартість за №9150439477 від 20.07.2018р.), за результатами якої 8.08.2018р. складено акт перевірки за №17/21 -22-12-02-6/19236745, у висновках якого встановлено порушення п.44.1, ст.44, п. 187.1, ст. 187 п.198.2, ст.198 п. 200.1, ст. 200 ПК України №2755-VI від 2.12.2010р. за результатом чого, платником завищено податковий кредит на загальну суму 460 698грн., а саме: за лютий 2018р. на суму ПДВ 85 464грн.; за березень 2018р. на суму ПДВ 375 234грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) податкової декларації за червень 2018р. на суму ПДВ 460 698грн..

На підставі встановлених порушень, податковим органом 28.08.2018р. прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000161202, у відповідності до якого сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду становить 460 698грн..

Перевіряючи правомірність та законність дій та рішень податкового органу, які позивач просить визнати протиправними та незаконними, судова колегія виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим Кодексом України, ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Господарським Кодексом України.

За правилами ст.1 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як визначено в ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції і при цьому містять дані, що, зокрема, дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні такої операції.

За правилами п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Господарський Кодекс України також визначає поняття господарської діяльності, та вказує, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ч.2 ст.3 ГК України).

Що стосується договірних відносин суб`єктів господарювання, то у відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Приписами ст.712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.655 ЦК України).

Отже, господарським та цивільним законодавством визначені загальні положення та вимоги до договору поставки, і порядок визначення вартості наданих послуг за цим договором.

За правилами п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Як визначено в п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Отже, вищенаведені норми податкового законодавства визначають, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняють реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається із матеріалів справи, що в ході документальної перевірки з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2018р., при перевірці правомірності формування податкового кредиту за лютий та березень 2018р. встановлено, що ПП Поліекспо (код 19236745) включено до податкового кредиту операції з придбання соняшника у ПСП Ходосівське (код 31539498) на загальну суму ПДВ 460 698,2грн., в т.ч в лютому 2018р. на загальну суму ПДВ 85 464,46грн. та в березні 2018р. на загальну суму ПДВ 375 233,75грн..

Під час проведення перевірки ПП Поліекспо було надано договір поставки, податкові, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання автотранспорту, реєстраційні документи ПСП Ходосівське (код 31539498).

У відповідності до договору поставки за №19/02-18 від 19.02.2018р., який укладено між ПСП Ходосівське , надалі Постачальник , яке є платником єдиного податку четвертої групи, в особі директора ОСОБА_1 , діючого на підставі Статуту з одного боку та ПП Поліекспо , надалі Покупець , яке є платником податку на прибуток на загальній системі оподаткування, в особі генерального директора Павлової Л.В., діючої на підставі Статуту та Рішенням власника від 2.11.2016р., з іншого боку Постачальник підтверджує, що він є сільськогосподарським підприємством - виробником зернових та технічних культур, що він є виробником товару, що постачається за цим Договором.

Крім того, договором передбачено підтвердження статусу сільськогосподарського підприємства - виробника зернових та технічних культур шляхом надання Постачальником (ПСП Ходосівське ) Покупцеві (ПП Поліекспо ) документів, які є невід`ємною частиною Договору та які підтверджують, що постачальник має відповідний стан, зареєстрований у ЄДР, а саме: копію протоколу зборів або рішення засновників про призначення директора/керівника, копія форми 1-ДФ за останній звітний період з відміткою про прийняття, або довідку про кількість працюючих на дату підписання Договору, копія ф-4-сг, 29-сг за останній звітний період, ф - 37 за місяці, в яких здійснюється-поставка продукції з відміткою про прийняття, копія довідки про набуття, або підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи, копія довідки Держземагенства або сільської ради, або копія Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про площу та склад господарських угідь за поточний рік.

У відповідності до вказаного договору поставки та для підтвердження того, що ПСП Ходосівське є сільськогосподарським виробником, ПП Поліекспо до перевірки податковим органом надані документи отримані від ПСП Ходосівське , а саме:

- довідку Роздоленської сільської ради Херсонської області за №344 від 13.06.2016р., відповідно до якої ТОВ Агро Ойл Трейд надало у суборенду ПСП Ходосівське земельні ділянки загальною площею 1278, 2485га згідно із договором суборенди земельної ділянки від 8.06.2016р.;

- звіт 4-сг (річна) про посівні площі сільськогосподарських культур за 2017р.;

- звіт 29-сг про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1.12.2017р.;

- звіт 37-сг про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 1.08.2017р..

Як встановлено податковим органом під час перевірки, що ПСП Ходосівське не надано жодного документу про кількість працюючих, а Покупець (ПП Полієкспо ) для уникнення ризиків, щодо придбання продукції не у сільськогосподарського виробника, не витребувано такі документи, які є невід`ємною частиною Договору.

Також, в ході проведеної перевірки встановлено, що у відповідності до наданих звітів: 4 - СГ (річна), 29-сг, 37-сг за 2017р. ПСП Ходосівське засіяно та зібрано врожаю на площі 1 278,25га, з них під соняшником було зайнято 691,25га посівної площі та зібрано 17 970ц соняшника, тобто 26ц з гектара.

Апеляційний суд зазначає, що у відповідності до інформації наданої Листом ГУ статистики у Херсонській області за №07.2 - 88/47 від 16.03.2018р., за підписом начальника ОСОБА_2 , середня врожайність соняшника по Херсонській області за 2017р. становить 16,3ц/га, та вчасності по Каланчацькому районі 15,1ц/га, тобто підприємством отримані показники врожаю соняшника за 2017р. порівняно с показниками по Херсонській області вище в 1,6 разів та з показниками Каланчацького району вище в 1,72 разів.

Як вбачається із матеріалі справи, що ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі з метою підтвердження статусу ПСП Ходосівське , як сільськогосподарського товаровиробника, встановлення походження продукції яка реалізована та наявності у користуванні або розпорядженні земель сільськогосподарського призначення 29.08.2018р. направлено запит до ТОВ Агро Ойл Трейд на предмет надання в суборенду земельних ділянок ПСП Ходосівське (а.с.196 Т.1).

Листом ТОВ Агро Ойл Трейд за №29/08 від 29.08.2018р. зазначило, що про ПСП Ходосівське керівнику підприємства ТОВ Агро Оіл Трейд вперше стало відомо з запита ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, жодного документу щодо взаємовідносин та співпраці з ним не підписувалось, фінансово - господарської діяльності не проводилось, та землі, що знаходяться в оренді ТОВ Агро Оіл Трейд , в суборенду ПСП Ходосівське не передавались (а.с.197 Т.1).

Окрім того, з метою недопущення втрат бюджету та підтвердження даних зазначених у довідці від Роздоленської сільської ради Херсонської області за №3-44 від 13.06.2016р. податковим органом до Роздольненської сільської ради Каланчацького району направлено запит за №8024/9/21-22-12-02-10 від 29.08.2018р., щодо підтвердження наявності факту надання в суборенду земельної ділянки загальною площею 1278, 2485га між ТОВ Агро Ойл Трейд (орендодавець) та ПСП Ходосівське (код 31539498) (орендатор) протягом 2016-2018р. (а.с.198 Т.1).

В.о. старости с.Роздольне Семержий І. своїм листом за №6-210 від 6.09.2018р. надано відповідь на вказаний запит, в якому вказано, що в адміністративних межах колишньої Роздольненської сільської ради ТОВ Агро Ойл Трейд протягом 2016-2017р. земельні ділянки в суборенду ПСП Ходосівське не надавало (а.с.199 Т.1).

Положеннями законодавства України чітко визначено поняття виробника сільськогосподарської продукції, так згідно абз.2 ст.1 ЗУ Про сільськогосподарський перепис від 23.09.2008р. за №575-VI, виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи-підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Що стосується достатньої кількості працюючих, судова колегія зазначає, що п.11 розділу II Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України за №435 від 14.04.2015р. із змінами і доповненнями визначено, якщо юридичні особи або ФО - підприємці не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, звіт за найманих працівників до органів доходів і зборів ними не подається.

Як вбачається із матеріалів справи, що у відповідності до звітів ЄСВ які ПСП Ходосівське подавалися до органів ДФС, то протягом 2017 - 2018р. на підприємстві рахувалися робітники в наступних періодах: 1 працівник в жовтні 2017р., 1 працівник листопаді 2017р. та 1 працівник в лютому 2018р.. В інших періодах відсутній робітничий персонал, що вказує на неможливість проведення агротехнологічних робіт по вирощуванню та збиранню врожаю.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що у відповідності до постанови ВСУ від 22.03.2016р. по справі за №810/6201/14 для доведеності реальності господарських операцій, можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

Аналізуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що ПСП Ходосівське протягом 2016-2017р. не мало у володінні, користуванні або розпорядженні земель сільськогосподарського призначення та не мало достатньої кількості працюючих, а тому підприємство не було виробником сільськогосподарської продукції, та як наслідок підприємство не мало можливості фактично реалізувати вказаний обсяг власно вирощеної продукції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВСУ від 27.06.2017р. по справі за №21-3418а16, а саме, первині документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентами, які не мали можливості фактичного здійснення господарської операції, у зв`язку з відсутністю майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операції з купівлі продажу, або надання послуг, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Окрім того, що стосується взаємовідносин з перевізниками, в Акті перевірки перелічені перевізники, які зазначені у товарно-транспортних накладних, а саме ФОП Загуміна та ФОП Фролов , про що навіть вказано у самому запереченні, що на сторінці 13 акту перелічено 10 товарно-транспортних накладних. Проте факту реального здійснення транспортування власно вирощеної сільськогосподарської встановити не можливо.

Взаємовідносини між вищезазначеними перевізниками, у разі наявності таких, ПСП Ходосівське повинно було відобразити в податковій звітності за формою №1ДФ під ознакою доходу 157 , яку підприємство повинно надати до органів ДФС. Протягом 2017р. та 2018р. ПСП Ходосівське звітів за формою 1-ДФ до органів ДФС не надано, що в свою чергу вказує на відсутність взаємовідносин з ФОП Загуміна та ФОП ОСОБА_3 .

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, що в акті перевірки перелічені акти приймання автотранспорту на елеватор із зазначенням марок транспортних засобів, номерних знаків, ПІБ водіїв та серії посвідчень. Однак, із листа Регіонального сервісного центру в Херсонській області за №31/21/6-4061 від 16.08.2018р. слідує те, що зазначені транспортні засоби з наведеними номерними знаками взагалі відсутні в Єдиному державному реєстрі МВС. Отже, судова колегія вважає, що вказане підтверджує відсутність факту передачі сільськогосподарської продукції на елеватор.

Також, з матеріалів справи вбачається, що податкова накладна за №22 від 12.03.2018р. виписана ПСП Ходосівське на адресу ПП Поліекспо на суму ПДВ - 96 396,7грн. у кількості соняшника 52 580кг складена на підставі видаткової накладної за №834 від 12.03.2018р. на суму ПДВ - 96 396,7грн. у кількості соняшника 52 580кг. Бухгалтерська операція оприбуткування соняшника у картці рахунку 631 за лютий 2018р. - березень 2018р. відображена 9.03.2018р., що підтверджено актами приймання автотрансорту за №108 від 9.03.2018р. у кількості 24 660кг та за №107 від 9.03.2018р. - 27 920кг, загальна кількість - 52 580кг..

У відповідності до п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п.201.7 ст.201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За правилами п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату

товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів послуг.

Аналізуючи вищевказане, судова колегія зазначає, що в порушення вищевказаних вимог податкового законодавства України ПП Поліекспо завищено податковий кредит по декларації за березень 2018р. на суму ПДВ 96 396,7грн..

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що укладений позивачем договір поставки не мав на меті настання реальних правових наслідків, що відповідно свідчить про безтоварність господарських операцій позивача по вищевказаному контрагенту.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що дії платника податку - позивача вказують на його недобросовісність, а вчинені ним господарські операції викликають сумнів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 7.02.2012р. №21-425во10, де вказано, що наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови не підтвердження та не встановлення судом факту здійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до інформаційного листа ВАС України №742/11/13-11 від 2.06.2011, при розгляді справи по суті, судам необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку на додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає й те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до позиції Верховного Суду відсутність реального вчинення господарських операцій та як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом п.44.1 ПКУ не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податків - учасників відповідних операцій.

За таких обставин, судова колегія вважає, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення податковий орган виходив із встановлених під час перевірки обставин, та діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений діючим законодавством України.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції уваги на вказані обставини не звернув, належної оцінки не дав та дійшов помилкового висновку про те, що надані до перевірки та суду первинні документи податкового та бухгалтерського обліку не підтверджують реальність господарських операцій позивача з вищевказаним контрагентом.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає за необхідним рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти по справі нову постанову про відмову у задоволенні вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі - задовольнити.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018р. - скасувати.

Прийняти по справі нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову приватного підприємства Поліекспо до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259) на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача 31211256026001; код класифікації доходів бюджету 22030106.) судовий збір у розмірі 10 365,72грн..

Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 3 липня 2019р .

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв