Постанова

від 06.03.2019 по справі 805/3942/17-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року справа №805/3942/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Казначеєва Е.Г.

Компанієць І.Д.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя - Мозгова Н.А.) від 29 грудня 2018 року (повний текст рішення складений 29 грудня 2018 року) у справі №805/3942/17-а за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві до Приватного акціонерного товариства Лізингова компанія Укрінкомліз про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства Лізингова компанія Укрінкомліз про надання дозволу на реалізацію майна, яке перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна №927/10/26-56-16-25 від 04.02.2016 року з метою погашення усієї суми податкового боргу боржника.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги тих обставин, що у зв'язку з існуванням податкового боргу у відповідача ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м.Києві було вжито заходи щодо стягнення боргу у судовому порядку. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2012року по справі №2а-19331/11/2670 стягнуто з відповідача заборгованість з ПДВ в сумі 527 054,39 грн. Позивач вважає, що податковим органом вжито всіх необхідних та вичерпних заходів з метою погашення суми податкового боргу, проте суму узгоджених зобов'язань не сплачено. Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Позивачем на адресу суду апеляційної інстанції надіслано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи встановлено, що відповідач є юридичною особою та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2012року по справі №2а-19331/11/2670, яка набрала законної сили, стягнуто з відповідача заборгованість з ПДВ в сумі 527 054,39 грн.

З метою погашення боргу на адресу відповідача були спрямовані перша податкова вимога №1/656 від 07.02.2009 року та друга податкова вимога №2/1052 від 16.03.2009року, які також знайшли своє відображення в постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2012року по справі №2а-19331/11/2670.

Доказів погашення суми податкового боргу відповідачем не надано. Станом на 07.11.2017року за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 552 554,10грн., що підтверджується даними інтегрованої картки платника.

У довідці Головного управління ДФС у м.Києві від 13.09.2017 року №14241/9/26-15-17-31 зазначено, що згідно бази даних АІС Податковий блок у Приватного акціонерного товариства Лізингова компанія Укрінкомліз відкриті банківські рахунки відсутні.

Податковим керуючим ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві здійснено опис майна підприємства (відповідача), а саме: комплексу, що знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км, який оформлений актом №3 від 08.02.2016 року.

Вказаний акт опису майна був складений контролюючим органом на підставі рішення начальника ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 04.02.2016року за №927/10/26-56-16-25.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

За приписами підпункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

У відповідності до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2. статті 88 ПКУ).

У п.89.2 ст.89 Податкового кодексу встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

За приписами п.89.6 ст. 89 Податкового кодексу України якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що аналіз наведених норм свідчить про те, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Як вбачається з матеріалів справи, начальником ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві у відповідності до ст. 89 Податкового кодексу України прийнято рішення від 04.02.2016року за №927/10/26-56-16-25 про опис майна відповідача у податкову заставу.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази пред'явлення наведеного рішення відповідачу.

Окрім іншого, акт опису майна у податкову заставу складений податковим органом з порушенням порядку та форми, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а саме, в акті не вказана балансова вартість об'єкту нерухомості, або інформація щодо здійснення його оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", не вказана загальна площа об'єкту, що в цілому з урахуванням відсутності чіткої адреси комплексу та об'єктів, які є його складовими, унеможливлює ідентифікування конкретного об'єкту нерухомості, який контролюючим органом було включено у податкову заставу, оскільки згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, вбачається, що за адресою: Херсонська область, м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км знаходяться декілька об'єктів нерухомості, що належать різним власникам.

Суд першої інстанції ухвалою від 29.11.2017року зобов'язував позивача надати відомості щодо балансової вартості майна відповідача, проте, вказані вимоги суду позивачем не були виконані.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що у п.38.2 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу XX Перехідні Положення Податкового кодексу України встановлено, що на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України: 1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов'язань;2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87 - 101 цього Кодексу.

Відлік строку давності, визначений статтею 102 цього Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у цьому підпункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87 - 101 цього Кодексу.

Норми цього підпункту не застосовуються: з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця; з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.03.2019р. місцезнаходженням відповідача є 83030, Донецька область, м.Донецьк, Будьонівський р-н, вул.Тамбовська, буд.2.

Тобто, місцезнаходженням відповідача станом на 14 квітня 2014 року було м.Донецьк, яке входить до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затв. розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. N1085-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1276-р) і станом на 1 січня 2017 року відповідач не змінив своє місцезнаходження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року у справі №805/3942/17-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року у справі №805/3942/17-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 06 березня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 06 березня 2019 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: Е.Г. Казначеєв

І.Д. Компанієць