Постанова

від 05.03.2019 по справі 1540/4259/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2019 р.м.ОдесаСправа № 1540/4259/18

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я.В. Дата і місце ухвалення: 19.11.2018р., м. Одеса Дата виготовлення повного тексту: 28.11.2018р. Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук'янчук О.В.

при секретарі - Рябоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю МІКРОНЛОГІСТІК на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю МІКРОНЛОГІСТІК до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю МІКРОНЛОГІСТІК звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому, з урахуванням уточнення 27.09.2018р. позовних вимог, просило суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 травня 2018 року №0017111407 та податкову вимогу форми Ю від 19 липня 2018 року №80125-17.

Позов обґрунтовувало тим, що висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій товариства з ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП є безпідставними, оскільки під час проведення перевірки посадовим особам Головного управління ДФС в Одеській області було надано всі належним чином оформлені первинні документи, складені за наслідками здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом щодо придбання, транспортування та оплати в грудні 2016 року товару (плат та запасних частин). Висновки податкового органу базуються лише на аналітичних співставленнях інформації із баз даних, без дослідження та аналізу наданих ТОВ МІКРОНЛОГІСТІК первинних документів.

Також, позивач посилався на те, що податкову вимогу форми Ю від 19 липня 2018 року №80125-17 винесено контролюючим органом під час процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 04.05.2018р. №0017111407. Визначена спірною податковою вимогою до сплати сума грошового зобов'язання є неузгодженою.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2018р. позов ТОВ МІКРОНЛОГІСТІК задоволено частково.

Визнано недійсною та скасовано податкову вимогу форми Ю від 19 липня 2018 року №80125-17. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині вимог, які залишено без задоволення, ТОВ МІКРОНЛОГІСТІК подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення від 19.11.2018р. в частині відмови в задоволенні вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 травня 2018 року №0017111407, з прийняттям в цій частині нового судового рішення - про задоволення позову.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції наведено перелік загальних норм адміністративного судочинства та Податкового кодексу України, без зазначення у чому саме виразилося їх порушення товариством. Судом не вивчались та не досліджувалися надані ТОВ МІКРОНЛОГІСТІК первинні документи в підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП .

Апелянт вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №12017100090001958 від 23.02.2017р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364-1 КК України, а також №3201710090000056 від 21.08.2017р. за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, та зазначає, що вказана обставина не має жодного відношення до встановлення реальності господарських відносин між ТОВ МІКРОНЛОГІСТІК та ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП . Відповідачем не наведено, а судом не витребувано інформацію про стан розслідування зазначених справ чи пред'явлено підозр особам, які безпосередньо здійснювали господарські операції в ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП .

Посилається апелянт і на те, що ТОВ МІКРОНЛОГІСТІК не може нести відповідальність за правильність та повноту заповнення товарно-транспортних накладних, оскільки згідно положень договору купівлі-продажу від 20.12.2016р. умовами поставки товару визначено FCA - склад покупця. При цьому, в товарно-транспортних накладних відображено всі істотні вимоги, що дозволили ТОВ МІКРОНЛОГІСТІК прийняти товар.

На підставі ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції від 19.11.2018р. в межах вимог апеляційної скарги ТОВ МІКРОНЛОГІСТІК , тобто в частині вимог товариства про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 травня 2018 року №0017111407.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу в.о. начальника Головного управління ДФС в Одеській області №2130 від 28.03.2018р., згідно п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, у період з 30.03.2018р. по 05.04.2018р. посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ МІКРОНЛОГІСТІК з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП , код за ЄДРПОУ 40806552, за період грудень 2016 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки №803/15-32-14-07/32970941 від 13.04.2018р., у висновках якого зафіксовано порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, що призвело до зниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за грудень 2016 року в сумі 86558 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що ТОВ МІКРОНЛОГІСТІК не укладало договору з ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП , так як відповідний договір у товариства відсутній. До перевірки було надано товарно-транспортні накладні складені з порушеннями, а саме: не зазначено відомостей про автомобільного перевізника, відсутній запис номера посвідчення водія, не зазначено відомостей щодо часу прибуття, вибуття, простою транспорту, встановлено відсутність страхового полісу. Згідно баз даних ГУ ДФС та ЄРПН відсутня інформація, що ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП орендує офісні чи складські приміщення; звіти про фінансовий результат чи баланс товариство не подавало, тому встановити наявність основних засобів неможливо, що свідчить про неможливість здійснення відправки вантажу з зазначеного у ТТН пункту навантаження. Реалізовані ТОВ МІКРОНЛОГІСТІК товари ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП за час свого існування з вересня по грудень 2016 року не придбавало. Аналізом баз даних встановлено факти реалізації контрагентам-покупцям товарів та послуг, відмінних від фактично придбаних у контрагентів-постачальників.

Також, в акті перевірки зазначено, що контрагента позивача внесено до переліку підприємств-суб'єктів фіктивного підприємництва за ознакою Зареєстровано (перереєстровано) у органах держреєстрації з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансову господарську діяльність або реалізовувати повноваження . До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження за №12017100090001958 від 23.02.17 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.364-1 КК України. Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 31.08.2017 у справі №760/16694/17-к було накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться та можуть надійти на банківські рахунки, відкриті ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП . Додатково у провадженні слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №3201710090000056 від 21.08.2017 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч.1 ст.205 ККУ. В ході досудового розслідування встановлено, що особа з метою прикриття незаконної діяльності та без мети здійснення фінансово-господарських операцій зареєстрував ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП .

У зв'язку з цим, контролюючий орган в акті перевірки дійшов висновку, що первинні документи та податкові накладні, які стали підставою для формування ТОВ МІКРОНЛОГІСТІК податкового кредиту, неможливо вважати належно оформленими та підписаними уповноваженими особами звітними документами, які засвідчують факт придбання товару, тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

На підставі акту перевірки №803/15-32-14-07/32970941 від 13.04.2018р. Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №0017111407 від 04.05.2018р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 108 197,50 грн. (в т.ч.: за основним платежем - 86558 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 21639,50 грн.)

Не погоджуючись з правомірністю вказаного податкового повідомлення-рішення ТОВ МІКРОНЛОГІСТІК звернулося до суду з позовом про його скасування.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог товариства щодо скасування податкового повідомлення-рішення, дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, доведено порушення ТОВ МІКРОНЛОГІСТІК вимог податкового законодавства, зафіксованих актом перевірки №803/15-32-14-07/32970941 від 13.04.2018р. Суд дійшов висновку, що надані позивачем документи, а саме: видаткові накладні, рахунки-фактури, видані від імені контрагента, та докази перерахування ТОВ МІКРОНЛОГІСТІК грошових коштів, не можуть самі по собі підтверджувати реальність виконання господарської угоди, оскільки за інформацією податкового органу, вказаний суб'єкт господарювання, не виконував та об'єктивно не мав можливості виконати поставку на адресу позивача обумовлених у господарському договорі товарів. Також, згідно висновків суду, позивач, під час судового розгляду не довів суду належними та достатніми доказами факт придбання товарів та їх використання у власній господарській діяльності; один із доказів, а саме товарно-транспортні накладні, мали дефекти форми - відсутність назви автомобільного перевізника.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення виходячи з наступного.

Так, відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи зі змісту ст.ст. 198 , 200 , 201 Податкового кодексу України , право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом обов'язкові реквізити.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України , саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевірений період основним видом діяльності ТОВ МІКРОНЛОГІСТІК була діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами (КВЕД 46.18).

До податкового кредиту з ПДВ за грудень 2016 року позивачем віднесено суму ПДВ в розмірі 86558 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП на виконання договору купівлі-продажу ТМЦ.

Матеріалами справи підтверджено, що 20 грудня 2016 року, між ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП , як постачальником, та ТОВ МІКРОНЛОГІСТІК , як покупцем, укладено Договір купівлі-продажу, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити обладнання. Кількість, асортимент та ціни на товар, узгоджуються сторонами при купівлі кожної партії товару окремо і формуються відповідно до замовлень покупця та зазначаються в накладних та рахунках на товар, представлених покупцю до оплати замовленого товару, які є невід'ємними частинами договору.

Згідно видаткової накладної №390 від 28.12.2016р. позивачем було замовлено: муфту ланцюгового колеса з плавним регулюванням BSW 819 203 (7 шт.), ротаційний блок BSW 819 203 (7 шт.), корпус посилений титаномагнієвий GV500 (3 шт.), шестерні вала первинного GV 1:10 (3 шт.), шестерні вала вторинного GV 1:10 (3 шт.), на загальну суму 133 956 грн. разом з ПДВ.

Згідно видаткової накладної №398 від 30.12.2016р. товариством було замовлено: плату інтерфейсу SSI analog BTL 7 (10 шт.), плату інтерфейсу SSI analog BTL5 (5 шт.), плату інтерфейсу SSI analog BTL6 (5 шт.) на загальну суму 244 980 грн. разом з ПДВ.

Згідно видаткової накладної №399 від 30.12.2016р. позивачем було замовлено: плату інтерфейсу SSI E-bord BTL 7 (7 шт.), плату інтерфейсу SSI E-bord BTL5 (11 шт.), плату інтерфейсу SSI E-bord BTL6 (7 шт.) на загальну суму 140 412 грн. разом з ПДВ.

В підтвердження здійснених господарських операцій позивачем надано:

- податкові накладні №283 від 28.12.2016р., №294 від 30.12.2016р., №295 від 30.12.2016р.;

- рахунки-фактури №393 від 26.12.2016р., №395 від 27.12.2016р., №398 від 28.12.2016р.;

- товарно-транспортні накладні №2812 від 28.12.2016р., №3012 від 30.12.2016р., №3012 від 30.12.2016р.;

- платіжні доручення №2670 від 17.01.2017р., №2715 від 15.02.2017р., №255 від 25.01.2017р.

В матеріалах справи міститься виписка по рахунку ТОВ МІКРОНЛОГІСТІК , відповідно до якої 17.01.2017р. та 15.02.2017р. була здійснена часткова оплата інтерфейса згідно рахунку №393 від 28.12.2016р. та рахунку-фактури №395 від 27.12.2016р., №398 від 28.12.2016р. на загальну суму 419 348 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, колегія суддів доходить висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 , спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій ТОВ МІКРОНЛОГІСТІК з ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП .

Надані позивачем первинні документи містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п. 201.1 та 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України та, відповідно, підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, а тому в розумінні ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинними документами, що спростовує висновок відповідача щодо відсутності реального та фактичного переміщення товару.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції, серед іншого, зазначив, що надані позивачем товарно-транспортні накладні №2812 від 28.12.2016р., №3012 від 30.12.2016р., №3012 від 30.12.2016р. мали окремі дефекти їх оформлення (не зазначено відомостей про автомобільного перевізника, відсутній запис номера посвідчення водія, не зазначено відомостей щодо часу прибуття, вибуття, простою транспорту).

З цього приводу колегія суддів зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

За умовами пункту 2.1 Договору купівлі-продажу від 20.12.2016р. поставка товару здійснюється силами та за рахунок постачальника на умовах FCA склад покупця за адресою: м. Одеса, вул. Проценка 23 або вул. Промислова 37, згідно з правилами Інкотермс® 2010, протягом 30 календарних днів з моменту отримання усного чи письмового (у тому числі по факсу ) замовлення покупця.

Тобто, ТОВ МІКРОНЛОГІСТІК не може нести відповідальність за правильність оформлення та повноту даних товарно-транспортних накладних, оскільки вони оформлялися ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП .

При цьому, дослідивши наявні в матеріалах справи копії товарно-транспортних накладних №2812 від 28.12.2016р., №3012 від 30.12.2016р., №3012 від 30.12.2016р. колегією суддів встановлено, що в них зазначено всі відомості, на підставі яких можливо ідентифікувати зміст послуги перевезення вантажу, а також суб'єктів господарювання, які брали участь у здійсненні відповідної господарської операції.

Більше того, наявність товарно-транспортної накладної є обов'язковим документом, який повинен складатися під час перевезень. Водночас, право платника податку на включення сплачених коштів до складу податкового кредиту виникає не з факту перевезення товару, а у зв'язку із оплатою його вартості постачальнику. Товарно-транспортні накладні, як і перевезення товару в цілому, не перебувають у безпосередньому зв'язку з фактом оплати товару. Цей доказ повинен оцінюватися в сукупності з іншими доказами і не має наперед встановленої сили.

Також, необґрунтованими колегія суддів вважає посилання суду першої інстанції на те, що аналізом баз даних ІС Податковий блок , даних з ЄРПН, інших нормативно-правових документів, встановлено, що контрагент позивача не має матеріально-технічної і технологічної можливості здійснення поставки відповідного обсягу товару; реалізовані ТОВ МІКРОНЛОГІСТІК товари ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП за час свого існування з вересня по грудень 2016 року не придбавало; встановлено факти реалізації контрагентам-покупцям товарів та послуг, відмінних від фактично придбаних у контрагентів-постачальників.

Суд зазначає, що сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на декларування витрат в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

Щодо посилання податкового органу на відмінність номенклатури придбаного ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП у своїх контрагентів товару та проданого товару на адресу ТОВ МІКРОНЛОГІСТІК , то зазначена обставина, на думку суду апеляційної інстанції, не може бути достатньою підставою для висновку про порушення добросовісним платником податку вимог податкового законодавства, оскільки останній не уповноважений будь-яким чином здійснювати перевірку походження товару у своїх контрагентів.

З приводу зафіксованого в акті перевірки №803/15-32-14-07/32970941 від 13.04.2018р. щодо внесення контрагента позивача до переліку підприємств-суб'єктів фіктивного підприємництва за ознакою Зареєстровано (перереєстровано) у органах держреєстрації з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансову господарську діяльність або реалізовувати повноваження , то колегія суддів зазначає, що факт порушення контрагентом може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагента, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання ГУ ДФС в Одеській області на внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження за №12017100090001958 від 23.02.2017р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.364-1 КК України, та за №3201710090000056 від 21.08.2017 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч.1 ст.205 ККУ.

Відповідно до ст.283 Кримінального процесуального кодексу України, формами закінчення досудового розслідування є: закриття кримінального провадження, звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

У зв'язку з тим, що податковим органом не надано будь-яких доказів стосовно закінчення досудового розслідування та винесення за результатами судового розгляду вироку, що набрав законної сили, суд не бере до уваги вказані доводи.

На момент здійснення господарських операцій контрагент позивача був діючою юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З досліджених наявних в матеріалах первинних документів вбачається наявність як у позивача, так і у суб'єкта господарювання, з яким позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентом, суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності правочину, укладеного з вказаним контрагентом, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 04 травня 2018 року №0017111407.

Оскільки судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини справи в частині вимог ТОВ МІКРОНЛОГІСТІК про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.05.2018р. №0017111407 та постановлено судове рішення з не правильним застосуванням норм матеріального права, тому, відповідно до ст.317 КАС України , за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції задовольняє таку скаргу, скасовує рішення суду від 19.11.2018р. в частині вимог товариства, які залишено без задоволення, з прийняттям в цій частині нового судового рішення - про задоволення позову ТОВ МІКРОНЛОГІСТІК .

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю МІКРОНЛОГІСТІК задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року в частині відмови в задоволенні вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

В цій частині прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю МІКРОНЛОГІСТІК задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 04 травня 2018 року №0017111407.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року залишити без змін.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, 65044, м.Одеса, вул. Семінарська, 5) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю МІКРОНЛОГІСТІК (ЄДРПОУ 32970941, 65031, м.Одеса вул. Промислова, 37) судовий збір в сумі 4265,97 (чотири тисячі двісті шістдесят п'ять гривень 97 копійок) грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 березня 2018 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук'янчук