Постанова

від 26.02.2019 по справі 911/802/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2019 р. Справа№ 911/802/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 26.02.2019,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль

на рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2018 (повний текст рішення складено 14.12.2018)

у справі №911/802/18 (суддя Бацуца В.М.)

за первісним позовом Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль

до 1) Бориспільської міської ради;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні лед технології ;

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

1) Спеціалізованого виробничого акціонерного товариства закритого типу Авіаспецмонтаж ;

2) ОСОБА_2;

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: Закритого акціонерного товариства Orient Bridge

про визнання незаконним та скасування рішення, скасування права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні лед технології

до Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль

про визнання права власності на земельну ділянку та визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство Міжнародний аеропорт Бориспіль (далі, позивач за первісним позовом) звернулось до Господарського суду Київської області із первісним позовом до Бориспільської міської ради (далі, відповідач-1 за первісним позовом), Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні лед технології (далі, відповідач-2 за первісним позовом) про визнання незаконним та скасування рішення Бориспільської міської ради від 25.05.2004 №192-ХІІІ-ХХІУ Про погодження продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення СВ Акціонерного товариства закритого типу Авіаспецмонтаж ; скасування права власності ТОВ Сучасні лед технології на земельну ділянку загальною площею 0,1908 га кадастровий номер НОМЕР_5; скасування державної реєстрації права власності ТОВ Сучасні лед технології на земельну ділянку загальною площею 0,1908 га кадастровий номер НОМЕР_5 (номер запису 4774216 від 10.02.2014); витребування з чужого незаконного володіння ТОВ Сучасні лед технології на користь ДП Міжнародний аеропорт Бориспіль земельної ділянки загальною площею 0,1908 га кадастровий номер НОМЕР_5.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем (за первісним позовом) тим, що рішення №192-ХІІІ-ХХІУ від 25.05.2004 Про погодження продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення СВ Акціонерного товариства закритого типу Авіаспецмонтаж Бориспільської міської ради було прийнято всупереч положенням Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Повітряного кодексу України, інших нормативно-правових актів - із порушенням підстав і процедури продажу третій особі-1 спірної земельної ділянки, та безпідставним володінням та користуванням відповідачем-2 вищевказаною земельною ділянкою, що належить позивачу (за первісним позовом) на праві постійного користування та незаконно вибуло із його володіння.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.04.2018 у справі №911/802/18 залучено до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Спеціалізоване виробниче акціонерне товариство закритого типу Авіаспецмонтаж (далі, третя особа-1) та ОСОБА_2 (далі, третя особа-2).

17.05.2018 ТОВ Сучасні лед технології звернулось до Господарського суду Київської області із зустрічним позовом до ДП Міжнародний аеропорт Бориспіль про визнання права власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_5 та загальною площею 0,1908 га, яка розташована за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Київський шлях, 2; визнання державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 001459 від 19.07.2002 недійсним.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем (за зустрічним позовом) безпідставно та протиправно не визнається право власності позивача (за зустрічним позовом) на спірний об'єкт нерухомого майна, а саме на спірну земельну ділянку, що виникло в результаті внесення спірної земельної ділянки до статутного капіталу товариства, а також тим, що державний акт на право постійного користування землею був виданий на користь ДП Міжнародний аеропорт Бориспіль всупереч положенням Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, іншим нормативно-правовим актам - із порушенням підстав та процедури надання відповідачу (за зустрічним позовом) спірної земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.08.2018 у справі №911/802/18 залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 за первісним позовом Закрите акціонерне товариство Orient Bridge (далі, третя особа-3).

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.11.2018 у справі №911/802/18 у задоволенні первісного позову та зустрічного позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем за первісним позовом не доведено належними та допустимими доказами покладених в основу обґрунтування позову обставин, наявність яких є необхідною умовою для задоволення заявленого первісного позову.

У частині відмови в задоволенні зустрічного позову рішення суду мотивоване тим, що у процесі розгляду справи судом не встановлено порушення відповідачем (за зустрічним позовом) будь-яких цивільних, земельних та інших прав та інтересів позивача (за зустрічним позовом) щодо належної йому земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_5 площею 0,1908 га.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне підприємство Міжнародний аеропорт Бориспіль звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2018 у справі №911/802/18 скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову та прийняти нове, яким позовні вимоги Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль задовольнити. У апеляційній скарзі апелянтом також було викладене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2018 у справі №911/802/18.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Скаржник посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме статей 84, 92, 141, 152, 155 Земельного кодексу України, статей 21, 321, 388 Цивільного кодексу України та підрозділу 7 розділу ІІІ Закону України Про Генеральну схему планування території України , а також норм процесуального права - статей 73, 74, 77, 912, частини 6 статті 98, частини 5 статті 101 Господарського процесуального кодексу України.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача за первісним позовом зводяться до наступного:

- Бориспільська міська рада, приймаючи рішення від 25.05.2004 №192-ХІІІ-ХХІУ Про погодження продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення СВ Акціонерного товариства закритого типу Авіаспецмонтаж , не врахувала, що частина земельної ділянки площею 0,1908 га передана в постійне користування ДП МА Бориспіль (державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія НОМЕР_6 від 19.07.2002), а сам аеропорт не відмовлявся від права постійного користування вказаною земельною ділянкою у відповідності до статті 141 Земельного кодексу України;

- земельна ділянка загальною площею 0,1908 га перебуває на праві постійного користування ДП МА Бориспіль з цільовим призначенням для обслуговування об'єктів повітряного транспорту та не може бути відповідно до частини 4 статті 84 Земельного кодексу України передана у приватну власність;

- набуття права власності на спірну земельну ділянку Спеціалізованим виробничим акціонерним товариством закритого типу Авіаспецмонтаж відбулось з порушенням чинного законодавства, оскільки набуто право власності на земельну ділянку, яка фактично перебувала на праві постійного користування ДП МА Бориспіль ;

- долучений відповідачем-2 за первісним позовом до матеріалів справи висновок експертного земельно-технічного дослідження від 27.08.2018 №28-08/1 не є у розумінні статті 77 Господарського процесуального кодексу України допустимим доказом, оскільки у ньому не зазначено: хто був присутній при проведенні експертизи; що висновок підготовлено для подання до суду; що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок;

-відповідачем-2 за первісним позовом та третіми особами до матеріалів справи долучені копії документів, що не засвідчені в установленому порядку та не зазначено, яким чином вони отримані, а тому не можуть вважатися належними та допустимими доказами.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2019 апеляційну скаргу Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль у справі №911/802/18 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Іоннікової І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 поновлено Державному підприємству Міжнародний аеропорт Бориспіль пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2018 у справі №911/802/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль на рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2018 у справі №911/802/18; встановлено строк для подання відзивів; призначено до розгляду апеляційну скаргу на 26.02.2019.

13.02.2019 від ТОВ Сучасні лед технології , ЗАТ Orient Bridge , СВ АТЗТ Авіаспецмонтаж та 14.02.2019 від ОСОБА_2 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшли відзиви на апеляційну скаргу, у яких останні просили суд у задоволенні апеляційної скарги позивача за первісним позовом відмовити, оскаржене рішення суду залишити без змін. У відзивах останні зазначили, що апелянтом не доведено порушення відповідачем-2 за первісним позовом жодних норм земельного чи іншого законодавства, які б обґрунтовували та передбачали витребування майна, позовна заява не містить обґрунтованих підстав для позбавлення особи права власності, які були б передбачені законодавством України. Крім того, скасування права власності на землю відповідача-2 за первісним позовом буде суперечити практиці Верховного Суду, практиці Європейського суду з прав людини та статті 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки не відповідатиме принципам втручання у мирне володіння майном (власністю).

У судове засідання 26.02.2019 з'явились представники позивача за первісним позовом, відповідача-2 за первісним позовом та третіх осіб -1, -3.

Представники відповідача-1 та третьої особи-2 у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу-2 та витягом із сайту Укрпошта щодо відстеження пересилання поштового відправлення на адресу третьої особи-2.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засідання підтримав викладені в апеляційній скарзі доводи, просив її задовольнити, оскаржене рішення суду просив скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову та прийняти у цій частині нове рішення, яким первісний позов задовольнити.

Представник відповідача-2 за первісним позовом та третіх осіб -1, -3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та первісних позовних вимог з підстав, викладених у відзивах на апеляційну скаргу, просив залишити оскаржене рішення суду без змін.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи положення вказаної статті Господарського процесуального кодексу України, доводи та вимоги апеляційної скарги позивача за первісним позовом, рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає перегляду у частині, що стосується відмови у задоволенні первісних позовних вимог. Рішення суду першої інстанції у частині відмови в задоволенні зустрічного позову сторонами не оскаржується та судом апеляційної інстанції в даному апеляційному провадженні не переглядається.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За змістом статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як підтверджується матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Бориспільської районної ради Київської області б/н від 08.02.1994 вирішено, у тому числі, надати право користування земельними ділянками площею 2, 2 га Асоціації Бориспіль без зміни цільового призначення в зв 'язку з передачею Міністерством оборони будівель та споруд, розташованих на цих земельних ділянках.

31.05.1997 Бориспільською районною радою Київської області на підставі рішення Бориспільської районної ради Київської області б/н від 08.02.1994 було видано Асоціації Бориспіль Державний акт серії КВ І Д №000051 на право постійного користування землею площею 2,2 га для розміщення господарських та складських приміщень, що був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею за №557.

Рішенням №712 від 07.10.1997 Бориспільської міської ради Про перереєстрацію асоціації Бориспіль в Спеціалізоване виробниче акціонерне товариство закритого типу Авіаспецмонтаж вирішено, у тому числі, перереєструвати Асоціацію Бориспіль в Спеціалізоване виробниче акціонерне товариство закритого типу Авіаспецмонтаж за місцезнаходженням: м. Бориспіль, АДРЕСА_1; раніше взяті майнові права і обов 'язки асоціації Бориспіль переходять до ЗАТ Авіаспецмонтаж .

27.09.1999 Гірською сільською радою на підставі рішення Гірської сільської ради №34 від 29.04.1999 було видано Державному міжнародному аеропорту Бориспіль Державний акт серії НОМЕР_7 на право постійного користування землею площею 1,60 га, у тому числі, земельною ділянкою №1 - 0, 61 га, для розміщення службових приміщень, що був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею за № 13/335.

08.08.2000 Гірська сільська рада прийняла рішення №88, яким затверджено технічну документацію по складанню Державного акту на право постійного користування землею ДП МА Бориспіль та скасовано Державний акт на право постійного користування землею ДП МА Бориспіль серії НОМЕР_7 від 29.04.1999.

19.07.2002 Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області на підставі рішення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області №366 від 10.06.2002 було видано Державному міжнародному аеропорту Бориспіль Державний акт серії НОМЕР_6 на право постійного користування землею площею 624, 8682 га, у тому числі, земельною ділянкою № 3 - 0,6147 га, під існуючою забудовою (інженерно-технічні та соціально-побутові об 'єкти), що був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею за № 438.

У травні 2004 року Спеціалізоване виробниче акціонерне товариство закритого типу Авіаспецмонтаж звернулось до Бориспільської міської ради із листом №92 від 20.05.2004, у якому просило вирішити питання продажу земельної ділянки площею 1,95 га за адресою: м. Бориспіль, АДРЕСА_1, на якій розміщена виробничо-технічна база підприємства, тощо.

Рішенням №192-13-14 від 25.05.2004 Бориспільської міської ради Про погодження продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення СВ Акціонерного товариства закритого типу Авіаспецмонтаж по АДРЕСА_1 в м. Бориспіль вирішено, у тому числі, погодити продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення СВ Акціонерного товариства закритого типу Авіаспецмонтаж в м. Бориспіль по АДРЕСА_1, загальною площею 1, 9050 га (19050 кв.м.) (землі промисловості) на суму 511 873,50 грн., без урахування ПДВ згідно Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, розробленого ТОВ Широта .

11.10.2004 між Бориспільською міською радою та Спеціалізованим виробничим акціонерним товариством закритого типу Авіаспецмонтаж було укладено договір купівлі-продажу, згідно з умовами якого продавець на підставі рішення №192-13-14 від 25.05.2004 Бориспільської міської ради передає за плату, а покупець приймає у власність і оплачує земельну ділянку з усіма обтяженнями і сервітутами за адресою: м. Бориспіль, Київської області, АДРЕСА_1, загальною площею 1,9050 га згідно плану меж земельної ділянки.

Вказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Лазоренко Л. Є. та зареєстровано в реєстрі за №4291.

09.06.2005 Бориспільською міською радою Київської області на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №4291 від 11.10.2004 було видано Спеціалізованому виробничому акціонерному товариству закритого типу Авіаспецмонтаж Державний акт серії НОМЕР_4 на право власності земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_3, площею 1, 9050 га із цільовим призначенням - землі промисловості, що був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020533700011.

29.06.2005 між Спеціалізованим виробничим акціонерним товариством закритого типу Авіаспецмонтаж та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу, згідно умовами якого продавець - СВ АТЗТ Авіаспецмонтаж продав та зобов 'язується передати у власність, а покупець ОСОБА_2 купила та зобов 'язується прийняти у власність земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_3, площею 1, 9050 га, що знаходиться по АДРЕСА_1, в м. Бориспіль, Київської області, і сплатити за неї грошовою суму.

Вказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Лазоренко Л. Є. та зареєстровано в реєстрі за №1089.

09.09.2005 Бориспільською міською радою Київської області на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №1089 від 29.06.2005 було видано ОСОБА_2 Державний акт серії НОМЕР_2 на право власності земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_3, площею 1,9050 га із цільовим призначенням - землі промисловості, що був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010533700852.

15.02.2006 Бориспільською міською радою Київської області на підставі рішення №3274-33-4 від 29.12.2005 Бориспільської міської ради було видано ОСОБА_2 Державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_3, площею 1,9050 га із цільовим призначенням - землі комерційного використання, що був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020633700007.

11.07.2012 ОСОБА_4 звернулась до компетентних органів із заявою, у якій просила розділити земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_3, площею 1,9050 га, що знаходиться по АДРЕСА_1, в м. Бориспіль, Київської області, і належить їй на праві власності, і виготовити на неї 3 державних актів на земельні ділянки для комерційного використання.

У подальшому була утворена земельна ділянка із кадастровим номером НОМЕР_5, площею 0,1908 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 в м. Бориспіль Київської області, в результаті поділу земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_3, площею 1,9050 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 в м. Бориспіль Київської області, що підтверджується листом №21-10-0441-10099/2-17 від 12.06.2017 Головного управління Держгеокадастру у Київській області, технічною документацією із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки при поділі земельної ділянки ФОП ОСОБА_2 для комерційного використання по АДРЕСА_1 Київської області, наявними у матеріалах справи.

04.10.2012 між ОСОБА_2 та ЗАТ Orient Bridge було укладено договір купівлі-продажу, згідно умовами якого продавець - ОСОБА_4 передала у власність (продала), а покупець - ЗАТ Orient Bridge (купило) належну продавцю земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_5, площею 0, 1908 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 в м. Бориспіль Київської області, і сплатило за неї грошову суму, вказану в п. 3 цього договору

Вказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Лазоренко Л. Є. та зареєстровано в реєстрі за № 830.

07.11.2013 було проведено загальні збори учасників товариства ТОВ Сучасні лед технології , на яких був присутній єдиний учасник товариства - ЗАТ Orient Bridge і на яких було вирішено, крім іншого, збільшити розмір статутного капіталу ТОВ Сучасні лед технології на 442 300,00 грн. за рахунок внесків ЗАТ Orient Bridge , затвердити статут ТОВ Сучасні лед технології у новій редакції, тощо, про що за наслідками проведення вказаних загальних зборів учасників ТОВ Сучасні лед технології було складено та підписано протокол №3 від 07.11.2013 загальних зборів учасників ТОВ Сучасні лед технології .

07.11.2013 між ЗАТ Orient Bridge та ТОВ Сучасні лед технології було підписано акт прийому-передачі земельної ділянки до статутного фонду, згідно якого ЗАТ Orient Bridge передано до статутного фонду ТОВ Сучасні лед технології земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_5, площею 0,1908 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 в м. Бориспіль Київської області, оціночна вартість якої становить 442 300, 00 грн.

10.02.2014 Реєстраційною службою Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області було зареєстровано за ТОВ Сучасні лед технології право власності на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_5, площею 0,1908 га із цільовим призначенням - для комерційного використання - будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, витягом №18195404 від 25.02.2014 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, наявними у матеріалах справи.

Звертаючись до суду із позовом у даній справі, ДП МА Бориспіль просив, зокрема, визнати незаконним та скасувати рішення Бориспільської міської ради від 25.05.2004 №192-ХІІІ-ХХІУ Про погодження продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення СВ Акціонерного товариства закритого типу Авіаспецмонтаж , зазначаючи, що останнє є незаконним, оскільки станом на дату його прийняття спірна земельна ділянка входила до складу земельної ділянки, яка перебувала на праві постійного користування у ДП МА Бориспіль , що підтверджується державним актом серії НОМЕР_6 від 19.07.2002. ДП МА Бориспіль у добровільному порядку від права постійного користування земельною ділянкою не відмовлявся.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні первісних позовних вимог у цій частині з огляду на наступне.

Згідно з пунктом б частини 3 статті 83 Земельного кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту.

Відповідно до пункту б частини 3 статті 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під державними залізницями, об'єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту;

Згідно зі статтею 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.

Відповідно до частини 1, 2, 5 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Частиною 1 статті 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 127 Земельного кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність, а також іноземним державам відповідно до цього Кодексу. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон, конкурс), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок.

Згідно з частинами 1, 3, 6, 7 статті 128 Земельного кодексу України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний термін розглядає заяву і приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в продажу із зазначенням причин відмови. Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки. Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.

Статтею 141 Земельного кодексу України визначені підстави припинення права користування земельною ділянкою, якими є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

За змістом статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Із наявних у матеріалах справи матеріалів технічних документацій щодо складання документів колегією суддів встановлено, що оспорюване рішення Бориспільської міської ради №192-13-14 від 25.05.2004 Про погодження продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення СВ Акціонерного товариства закритого типу Авіаспецмонтаж по АДРЕСА_1 в м. Бориспіль було прийнято Бориспільською міською радою із дотриманням положень вищевказаних норм Земельного кодексу України, за наявності відповідних повноважень та правових підстав і за дотримання встановленої законом процедури.

У процесі розгляду справи позивачем за первісним позовом не було надано суду жодних належних, допустимих, достатніх та достовірних у розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України доказів, що підтверджували б знаходження на спірній земельній ділянці станом на момент прийняття оспорюваного рішення об'єктів державної власності повітряного транспорту, належних позивачу за первісним позовом, що перешкоджало б продажу відповідачем-2 за первісним позовом спірної земельної ділянки.

Так само, не надано позивачем і доказів порушення станом на момент прийняття оспорюваного рішення меж землі загальною площею 624,8682 га, що перебуває у постійному користуванні Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль на підставі Державного акту серії ІІ-КВ № 001459 на право постійного користування землею від 19.07.2002 - земельною ділянкою із кадастровим номером НОМЕР_3, площею 1,9050 га, чи станом на час розгляду справи земельною ділянкою із кадастровим номером НОМЕР_5, площею 0,1908 га, що перебуває у власності відповідача-2 за первісним позовом, які б підтверджували факт накладання між собою вказаних земельних ділянок та, відповідно, входження спірної земельної ділянки до складу земель, якими користується ДП МА Бориспіль на праві постійного користування.

Не встановлено факту накладання між собою земельних ділянок позивача за первісним позовом та відповідача-2 за первісним позовом і у висновку експертного земельно-технічного дослідження №28-08/1 від 27.08.2018, проведеного за замовленням ТОВ Сучасні лед технології , складеного та підписаного сертифікованим інженером-землевпорядником (експертом) ОСОБА_5 (том 2, а.с. 79-95), та наданого суду відповідачем-2 за первісним позовом у відповідності до статті 98 Господарського процесуального кодексу України.

Вказаний висновок зроблений експертом за наслідками дослідження копій рішення Гірської сільської ради №34 від 29.04.1999, державного акту серії КВ №003157 від 11.09.1999, рішення Гірської сільської ради №88 від 08.08.2000, державного акту серії НОМЕР_6 від 19.07.2002, рішення Гірської сільської ради №84 від 08.08.2000, державного акту серії КС І Д 000051 від 31.05.1994, рішення Гірської сільської ради №189 від 27.12.2001, рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради №863 від 19.11.2002, технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку під існуючою забудовою, розроблена ПП Регіон від 2005 року, технічної документації зі складання проекту впорядкування існуючого землекористування з видачею державного акту на право постійного користування землею ДП МА Бориспіль , розроблена ПП Регіон від 2002 року, технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки при поділі земельної ділянки, розроблена ПП Регіон у 2012 році, відповіді ГУ Держгеокадастру від 21.06.2018 №29-10-0.331-10037/2-18 з примірником Державного акту серії НОМЕР_7, який зберігається у Бориспільському районному відділі ДГК Київської області, пояснень начальника відділу земельних ресурсів Бориспільської РДА ОСОБА_6 від 26.06.2012.

Скаржник у апеляційній скарзі посилався на те, що вказаний висновок експерта був безпідставно взятий судом першої інстанції до уваги як належний доказ у справі, оскільки відповідачем-2 за первісним позовом не було долучено до матеріалів справи та не надіслано позивачу за первісним позовом докази укладення договору з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 щодо проведення експертного земельно-технічного дослідження. Також у висновку не зазначено: хто був присутній при проведенні експертизи; що висновок підготовлено для подання до суду; що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Однак, зазначені доводи скаржника не приймаються колегією суддів до уваги,

оскільки Господарський процесуальний кодекс України не встановлює обов'язку додавати до висновку експерта докази укладення договору з ним та направляти відповідні докази іншим сторонам справи. Крім того, сам висновок містить інформацію про підстави його проведення, а саме запит замовника - ТОВ Сучасні лед технології .

У висновку експерта чітко зазначено, що при досліджені документів, які були надані замовником, був присутній експерт, який і підготував експертний висновок

Норми статті 98 Господарського процесуального кодексу України не вимагають зазначення у висновку, що він підготовлений для подання до суду.

Водночас, на сторінці 16 експертного висновку від 27.08.2018 №28-08/1 зазначено, що експерт повідомлений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та проставлено його особистий підпис.

Колегією суддів встановлено, що зміст вказаного висновку експерта відповідає вимогам, встановленим до нього статтею 98 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач за первісним позовом, у свою чергу, правом надати суду висновок експерта, проведений на його замовлення, не скористався. Клопотань про призначення у справі судової експертизи не заявляв.

Відтак, судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги наданий відповідачем-2 за первісним позовом висновок експерта як належний та допустимий доказ у справі.

У апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення Гірської сільської ради від 27.12.2001 №189 було прийняте в період, коли спірна земельна ділянка перебувала в постійному користуванні ДП МА Бориспіль на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ №002663 від 01.03.2001. У доповнення до цього, апелянт наголошує, що факт накладення земельних ділянок також підтверджується постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08.04.2013 по справі №1005/10812/2012, де зазначено: Разом з тим, на момент відчуження частина земельної ділянки площею 0,1990950 га на підставі державного акту НОМЕР_6 від 19.06.2002 року перебувала в постійному користуванні ДП МА Бориспіль .

Вказані твердження не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач за первісним позовом на вказані докази та обставини не посилався під час розгляду справи судом першої інстанції.

Крім того, скаржником до апеляційної скарги не додано копії постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08.04.2013 у справі №1005/10812/2012, на яку він посилається, а в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформація за вказаним номером справи відсутня.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги позивача за первісним позовом про те, що спірна земельна ділянка станом на дату прийняття рішення Бориспільської міської ради від 25.05.2004 №192-ХІІІ-ХХІУ Про погодження продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення СВ Акціонерного товариства закритого типу Авіаспецмонтаж фактично перебувала на праві постійного користування у ДП МА Бориспіль не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Позивачем за первісним позовом не доведено, що земельна ділянка була набута СВ АТЗТ Авіаспецмонтаж з порушенням вимог земельного законодавства. Відтак, відсутні підстави для задоволення первісних позовних вимог у частині визнання недійсним вказаного рішення відповідача-1 за первісним позовом, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Стосовно первісних позовних вимог ДП МА Бориспіль про скасування права власності ТОВ Сучасні лед технології на земельну ділянку загальною площею 0,1908 га кадастровий номер НОМЕР_5; скасування державної реєстрації права власності ТОВ Сучасні лед технології на земельну ділянку загальною площею 0,1908 га кадастровий номер НОМЕР_5 (номер запису 4774216 від 10.02.2014); витребування з чужого незаконного володіння ТОВ Сучасні лед технології на користь ДП Міжнародний аеропорт Бориспіль земельної ділянки загальною площею 0,1908 га кадастровий номер НОМЕР_5, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, судом встановлено, що станом на час розгляду справи договір купівлі-продажу земельної ділянки від 11.10.2004, укладений між Бориспільською міською радою та Спеціалізованим виробничим акціонерним товариством закритого типу Авіаспецмонтаж , договір купівлі-продажу земельної ділянки від 29.06.2005, укладений між Спеціалізованим виробничим акціонерним товариством закритого типу Авіаспецмонта та ОСОБА_2, договір купівлі-продажу земельної ділянки від 04.10.2012, укладений між ОСОБА_2 та ЗАТ Orient Bridge , і видані на підставі вказаних договорів відповідні державні акти на право власності на земельну ділянку не були у встановленому чинним законодавством України порядку розірвані, припинені, визнані недійсними чи неукладеними, а тому такі договори і акти є правомірними та чинними.

Водночас, як вбачається зі змісту первісної позовної заяви, вищезазначені вимоги є похідними від вимоги ДП МА Бориспіль про визнання недійсним рішення Бориспільської міської ради від 25.05.2004 №192-ХІІІ-ХХІУ та обґрунтовані тим, що право власності на спірну земельну ділянку було у кінцевому результаті набуте ТОВ Сучасні лед технології всупереч нормам земельного законодавства, оскільки така земельна ділянка перебувала на праві постійного користування у ДП МА Бориспіль .

Отже, враховуючи дійсність вищевказаних договорів купівлі-продажу та державних актів на право власності на земельну ділянку, та відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення Бориспільської міської ради від 25.05.2004 №192-ХІІІ-ХХІУ, первісні позовні вимоги про скасування права власності ТОВ Сучасні лед технології на земельну ділянку загальною площею 0,1908 га кадастровий номер НОМЕР_5; скасування державної реєстрації права власності ТОВ Сучасні лед технології на земельну ділянку загальною площею 0,1908 га кадастровий номер НОМЕР_5 (номер запису 4774216 від 10.02.2014); витребування з чужого незаконного володіння ТОВ Сучасні лед технології на користь ДП Міжнародний аеропорт Бориспіль земельної ділянки загальною площею 0,1908 га кадастровий номер НОМЕР_5 також не підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення первісних позовних вимог у повному обсязі. Позивачем за первісним позовом не доведено порушення зі сторони відповідачів за первісним позовом його прав та охоронюваних законом інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.

Усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі Серявін проти України від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Водночас, колегією суддів встановлено, що під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачі за первісним позовом у своїх відзивах на первісну позовну заяву та заявах про застосування позовної давності до первісного позову просили суд відмовити позивачу за первісним позовом у його задоволенні, у тому числі, у зв'язку із пропущенням позовної давності.

Суд першої інстанції в оскарженому рішенні дійшов висновку, що позивач за первісним позовом звернувся до суду із значним спливом трирічного строку позовної давності без поважних причин його пропущення, та зазначив, що також не вбачає підстав для його задоволення з огляду на сплив строку позовної давності.

Однак, висновки суду першої інстанції у цій частині є безпідставними, оскільки позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Втім, як встановив суд першої інстанції в оскарженому рішенні та встановлено судом апеляційної інстанції під час його перегляду, відповідачами за первісним позовом будь-яких цивільних, земельних та інших прав і інтересів позивача за первісним позовом щодо належної йому на праві постійного користування згідно державного акту серії НОМЕР_6 від 19.07.2002 земельної ділянки не порушено. Отже, первісні позовні вимоги не підлягають задоволенню з підстав їх необґрунтованості, а тому норми щодо спливу строків позовної давності не можуть бути застосовані судом при вирішенні даного спору.

Водночас, висновки суду першої інстанції щодо необхідності застосування до спірних правовідносин, у тому числі, норм щодо спливу строків позовної давності, не призвели до прийняття судом неправильного рішення по суті спору.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення суду в даній справі. Апеляційна скарга Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль на рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2018 у справі №911/802/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2018 у справі №911/802/18 залишити без змін.

Матеріали справи №911/802/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 06.03.2019.

Головуючий суддя Ю.Б.Михальська

Судді І.А. Іоннікова

А.І. Тищенко