Рішення
від 20.02.2019 по справі 553/1631/18
ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1631/18

Провадження № 2/553/111/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20.02.2019 року м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіна Є.В.,

при секретарі - Остапченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта", Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖК-Транс", ОСОБА_3, ВАВРУШАК ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 07.06.2018 року в 15 год. 15 хв. в районі будинку № 18 по пр-кту ОСОБА_5 в м. Полтаві ОСОБА_2 керуючи автомобілем "IVECO MAGIRUS 410 Е 44", держ. номер НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості, не витримав безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем "VOLKSWAGEN LT 35", держ. номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6, який зупинився для надання переваги в русі пішоходу на нерегульованому пішохідному переході. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "VOLKSWAGEN LT.35", держ. номер НОМЕР_2, отримав механічні пошкодження. Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 21.06.2018 року ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнутий до відповідальності.

ОСОБА_2 працював водієм автомобіля "IVECO MAGIRUS 410 Е 44", держ. номер НОМЕР_1, в ТОВ "ЖК- ТРАНС", цивільно-правова відповідальність водія вказаного транспортного засобу застрахована ТОВ "ЖК-Транс" у ТДВ "Страхове товариство "Домінанта" згідно з полісом цивільно-правової відповідальності АК/8996465, власником автомобіля відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу CAP 881209, виданого Полтавським ВРЕР, є ОСОБА_3.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 07.06.2018 року, позивач поніс матеріальні збитки. Відповідно до звіту № 391 Про оцінку майна (Визначення вартості матеріального збитку) автомобіля "VOLKSWAGEN LT 35", держ. номер НОМЕР_2, проведеного суб'єктом оціночної діяльності ПП "ЦЕНТР незалежної оцінки та експертизи" 09 липня 2018 року, вартість матеріального збитку пошкодженого автомобіля становить 74927 грн. 43 коп.; вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 145809 грн. 67 коп.

14 червня 2018 року позивач звернувся до відділення ТДВ "СТ "Домінанта" м. Полтава з метою надання повідомлення потерпілої особи про дорожньо-транспортну пригоду, заяви про виплату страхового відшкодування, копії паспорта громадянина України та копії свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, та встановив, що 07.06.2018 року Національна комісія з державного регулювання у сфері ринків фінансових послуг прийняла розпорядження про анулювання ліцензії на провадження страхової діяльності ТДВ "СТ "Домінанта". Направлені ним поштою до центрального офісу ТДВ "СТ "Домінанта" у м. Київ зазначені документи в подальшому повернулись з позначкою, що адресат вибув. Відтак, на даний час він позбавлений законних підстав звернутись до страхової компанії та отримати страхове відшкодування. 02.07.2018 року ТДВ "СТ "Домінанта" втратила статус члена в МТСБУ.

Просить стягнути з ОСОБА_3 на його користь суму матеріального збитку на відновлювальний ремонт автомобіля в розмірі 145809 грн. 67 коп.; стягнути з ОСОБА_3 на його користь 15000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_3 на його користь витрати на правову ( правничу ) допомогу у розмірі 5950 грн., судові витрати у розмірі 1682 грн. 60 коп. та витрати, пов'язані з проведенням оцінки транспортного засобу, у розмірі 1500 грн. 00 коп.

Відповідач ОСОБА_3 надала суду відзив на позов, в якому просить в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що не є належним відповідачем, оскільки 06.06.2018 року відповідно до вимог 2.2 ПДР України передала керування транспортним засобом "IVECO MAGIRUS 410 Е 44", держ. номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, який був визнаний винним у вчиненні ДТП постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 21.06.2018 року. Стосовно стягнення матеріального збитку в розмірі 145809 грн. 67 коп. зазначила, що дана сума визначена Звітом про оцінку майна (визначення матеріального збитку), виконаним суб'єктом оціночної діяльності ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи" від 09.07.2018 року який не є судовим експертом, і не несе кримінальну відповідальність за його зміст. Відповідно до вказаного Звіту для відновлення пошкодженого ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкодженні, на нові, тоді як особа, яка завдала майнову шкоду, відшкодовує вартість цих складових частин з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу, - така правова позиція викладена в постановах ВСУ від 22.03.2017 року у справі № 910/3650/16, 910/32969/15 та у постановах ВС від 06.02.2018 року у справі № 910/3867/16, від 01.02.2018 року в справі № 910/22886/16, у зв'язку з чим пред'явлення вимоги про виплату повного страхового відшкодування в розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахуванням коефіцієнта фізичного зносу є неправомірним. Вказала про те, що позивач пред'явивши вимоги про стягнення з відповідача компенсації за заподіяну ним моральну шкоду, не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння моральної шкоди та її розміру. В зв'язку з відсутністю в позовній заяві детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також оплати таких послуг, що підтверджується прибутково-касовим ордером, квитанцією про сплату послуг адвоката, витрати на надання правничої допомоги позивачем не доведені.

10 жовтня 2018 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про заміну відповідача ОСОБА_3 належним відповідачем ОСОБА_2 та про залучення ОСОБА_3 як третьої особи, а також заяву про уточнення позовних вимог, в якій не змінюючи підстав позовних вимог, просить стягнути зі ОСОБА_2 на його користь суму матеріального збитку на відновлювальний ремонт автомобіля в розмірі 145809 грн. 67 коп.; стягнути зі ОСОБА_2 на його користь 15000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; стягнути зі ОСОБА_2 на його користь витрати на правову ( правничу ) допомогу у розмірі 5950 грн., судові витрати у розмірі 1682 грн. 60 коп. та витрати, пов'язані з проведенням оцінки транспортного засобу, у розмірі 1500 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 16.10.2018 року замінено відповідача ОСОБА_3 на належного відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 залучено як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Відповідач ОСОБА_2 надав суду відзив на позов, в якому вказав, що не погоджується з позовними вимогами, вказував на відсутність підстав для звернення з позовом саме до нього, оскільки його цивільно-правова відповідальність як водія автомобіля "IVECO MAGIRUS 410 Е 44", держ. номер НОМЕР_1, застрахована в ТзДВ "Страхове товариство "Домінанта" на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/8996465 від 14 травня 2018 року, страховик повинен відшкодувати матеріальну шкоду в межах ліміту відшкодування. Вказував про те, що оскільки відсутні докази звернення позивача до страховика та відмови у виплаті страхового відшкодування, позовні вимоги є необґрунтованими. Матеріальний збиток в розмірі 145809 грн. 67 коп. визначено позивачем згідно зі Звітом про оцінку майна (визначення матеріального збитку), виконаним суб'єктом оціночної діяльності ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи", який не є судовим експертом, і не несе кримінальну відповідальність за його зміст. Відповідно до вказаного Звіту відновлення пошкодженого ДТП транспортного засобу має здійснюватися шляхом ремонту методом заміни складових частин, що були пошкодженні, на нові, тоді як особа, яка завдала майнову шкоду, має відшкодовувати вартість цих складових частин з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу, - така правова позиція викладена в постановах ВСУ від 22.03.2017 року у справі № 910/3650/16, 910/32969/15 та у постановах ВС від 06.02.2018 року у справі № 910/3867/16, від 01.02.2018 року в справі № 910/22886/16, у зв'язку з чим пред'явлення вимоги про виплату повного страхового відшкодування в розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахуванням коефіцієнта фізичного зносу є неправомірним. Вказував на недоведеність позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, недоведеність факту понесення витрат на правову допомогу в обумовленому позивачем розмірі. Просив в задоволенні позову відмовити.

Ухвало суду від 15.11.2018 року за клопотанням представника відповідача по справі призначено судову автотоварознавчу експертизу. На виконання ухвали суду отримано висновок судової автотоварознавчої експертизи судового експерта ОСОБА_7 № 01-12 від 21.12.2018 року.

Позивач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надав заяву з проханням проводити розгляд справи без його участі, доручив представляти свої інтереси адвокату ОСОБА_8

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_8 позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надавши заяву з проханням проводити розгляд справи без його участі, доручив представляти свої інтереси адвокату ОСОБА_9

Представник відповідача адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, наведених у відзиві ОСОБА_2 на позов, вказував на недоведеності факту звернення позивача до ТзДВ СК "Домінанта" з заявою про виплату страхового відшкодування та неможливості з об'єктивних причин отримати страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності, відтак вказував на безпідставність позовних вимог до ОСОБА_2 Наполягав на тому, що відшкодуванню згідно з чинним законодавством підлягає не вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, а вартість завданого його власнику матеріального збитку, який становить згідно висновку судової експертизи 62005 грн. 93 коп ., тобто суму в межах ліміту відшкодування згідно полісу страхування, та має бути відшкодований позивачу саме страховиком. Зазначив про недоведеність та безпідставність вимог про відшкодування моральної шкоди та відсутність підстав для стягнення з відповідача витрат на правову допомогу. Просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представники третіх осіб ТзДВ "Страхове товариство "Домінанта", ТОВ "ЖК-Транс", треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_6, в судове засідання не з'явилися, від представника ТОВ "ЖК-Транс" та ОСОБА_3 до суду надійшли заяви з проханням проводити розгляд справи без їх участі, інші треті особи про причини неявки суд не повідомили.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача та заперечення проти позову відповідача, позиції третіх осіб, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.06.2018 року о 15 год. 15 хв. ОСОБА_2 рухався в районі будинку № 18 по пр-кту ОСОБА_5 в м. Полтаві, керуючи транспортним засобом "IVECO MAGIRUS 410 E 44", держ. номер НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості, не витримав безпечної дистанції та здійснив зіткнення з транспортним засобом "VOLKSWAGEN LT 35", держ. номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6, який зупинився для надання переваги в русі пішоходу на нерегульованому пішохідному переході. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження і матеріальні збитки.

Постановою судді Ленінського районного суду м. Полтави від 21.06.2018 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп.

Власником транспортного засобу "IVECO MAGIRUS 410 E 44", держ. номер НОМЕР_1, є ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САР 881209, виданим 29.06.2013 року Полтавським ВРЕР.

ОСОБА_2В керував автомобілем "IVECO MAGIRUS 410 E 44", держ. номер НОМЕР_1, на законних підставах, оскільки ОСОБА_3 відповідно до п. 2.2 ПДР України надала транспортний засіб у його користування, передавши реєстраційний документ на нього та ключі.

На момент настання дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "IVECO MAGIRUS 410 E 44", держ. номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2, була застрахована згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/8996465 від 14 травня 2018 року, укладеного ЖК "ТРАНС" з ТзДВ "Страхове товариство "Домінанта" на строк з 15.05.2018 року по 14.09.2019 року включно.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "VOLKSWAGEN LT 35", держ. номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_6, була застрахована згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/9361585 від 11 вересня 2017 року, укладеного між ПрАТ "Страхова Група "ТАС" та власником транспортного засобу ОСОБА_1 на строк з 12.09.2017 року по 11.09.2018 року включно.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди позивачем надано суду акт огляд транспортного засобу та Звіт про оцінку майна , виконані оцінювачем ПП "Центр незалежної оціни та експертизи" ОСОБА_5

Згідно акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 20.06.2018 року складеного оцінювачем ПП "Центр незалежної оціни та експертизи" ОСОБА_5, за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 146, оглянутий автомобіль "VOLKSWAGEN LT 35", держ. номер НОМЕР_2 , були виявлені наступні пошкодження: панель даху - складна деформація у задній правій частині, двері задні праві - складна деформація, двері задні ліві - деформовані по всій площі, фонарь задній правий розбито, фонарь заднього ходу - розбито, боковина з/п - деформована по всій площі, ущільнювач дверей - зламано, замок дверей з/п - зламано, ручка дверей з/п - зламано, петлі дверей з/п - деформовано, двері бічні праві - деформовано.

Відповідно до Звіту про оцінку майна (визначення вартості матеріального збитку) автомобіля "VOLKSWAGEN LT 35", держ. номер НОМЕР_2 № 391 від 09.07.2018 року, виконаного на замовлення ОСОБА_1 оцінювачем ПП "Центр незалежної оціни та експертизи" ОСОБА_5, на підставі даних, наданих замовником, огляду об'єкту оцінки, маркетингу ринку, з урахуванням загальних положень, обмежувальних умов, із застосуванням "Національних стандартів з оцінки майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні, Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх колісних транспортних засобів, в результаті проведення незалежної оцінки автомобіля, виходячи з припущень та обґрунтованості підходу, вартість об'єкту оцінки (без урахування аварійних пошкоджень), визначена порівняльним підходом є його ринковою (дійсною) вартістю станом на 20.06.2018 року та становить, без ПДВ, - 249662 грн. 00 коп.; вартість відновлювального ремонту складає - 145809 грн. 67 коп., коефіцієнт фізичного зносу складників досліджуваного КТЗ - 0,7 %, вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, станом на 20.06.2018 року, без ПДВ, на матеріали та запчастини - 74927 грн. 43 коп.

Відповідач ОСОБА_2 у відзиві на позов та його представник адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечуючи проти позову, вказували на те, що звіт про оцінку майна не є допустимим доказом, у зв'язку з чим не може бути взятий до уваги судом.

Відповідно до положень ст. 86 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Як встановлено в ч. 2 ст. 78 ЦК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У разі, якщо з'ясування питань, що є предметом доказування, потребує спеціальних знань, призначається експертиза, результати якої фіксуються у висновку експерта.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

В ч. 7 ст. 102 ЦПК України визначено, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Разом з тим, очевидно, що Звіт про оцінку майна (визначення вартості матеріального збитку) автомобіля "VOLKSWAGEN LT 35", держ. номер НОМЕР_2 № 391, від 09.07.2018 року виконаний на замовлення ОСОБА_1 оцінювачем ПП "Центр незалежної оціни та експертизи" ОСОБА_5, який не є судовим експертом, не попереджався про кримінальну відповідальність. Відповідно, з урахуванням позиції відповідача, вказаний документ не може бути визнаний допустимим доказом на підтвердження розміру матеріальної шкоди, заподіяної позивачу та покладений в основу прийнятого рішення.

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 01-12 від 21.12.2018 року, виконаного судовим експертом ОСОБА_7 на підставі ухвали суду, вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ "VOLKSWAGEN LT 35", реєстраційний номер НОМЕР_2 № 391, на дату дослідження 07.06.2018 року складає 62005 грн. 93 коп.

Після проведення по справі вищевказаної судової експертизи, за клопотанням позивача ОСОБА_1 судовим експертом ОСОБА_7 складений висновок судової автотоварознавчої експертизи № 02-12 від 21.12.2018 року, відповідно до якого визначено, що вартість відновлювального ремонту "VOLKSWAGEN LT 35", реєстраційний номер НОМЕР_2 № 391, на дату дослідження 07.06.2018 року складає 132599 грн. 18 коп .

Заперечуючи проти позову, відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_9 вказували на те, що відшкодуванню позивачу підлягає саме розмір матеріального збитку, а не вартість відновлювального ремонту. Й з огляду на те, що розмір матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок пошкодження належного йому автомобіля становить суму в межах ліміту відповідальності, визначеного страховиком ТзДВ "СТ "Домінанта" у полісі, у позивача відсутні підстави для звернення з позовом до ОСОБА_2, він зобов'язаний звертатись саме до страховика ТзДВ "Страхове товариство "Домінанта".

За змістом положень ст. 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

В ст. 29 вказаного вище Закону визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної

пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Такий розрахунок здійснюється згідно з "Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів", затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092.

Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 ОСОБА_5 відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

Таким чином, вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку - це та сума, яку за Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" має сплатити страховик як страхове відшкодування.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом із тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу , якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року.

Згідно ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом ст.ст. 22-31, 35, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

В ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, завдану майну потерпілих, становить 50 000 на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.

Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/8996465 від 14 травня 2018 року визначено страхову суму (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 100000 грн., страховиком відповідача на момент вчинення ДТП була третя особа ТзДВ "СТ "Домінанта".

В п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.

За загальним правилом, викладеним у п. 5 ч. 1 ст. 991 ЦК України , страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Обґрунтовуючи позовні вимоги до відповідача ОСОБА_2, позивач ОСОБА_1 вказував на неможливість отримання страхового відшкодування від страховика ТзДВ "СТ "Домінанта", зазначав, що звертався до страхової компанії з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування, але лист повернувся без вручення з відміткою поштового відділення "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення - вибули". Вказував про те, що 07.06.2018 року Національна комісія з державного регулювання у сфері ринків фінансових послуг прийняла розпорядження про анулювання ліцензії на провадження страхової діяльності ТДВ "СТ "Домінанта", а 02.07.2018 року вона втратила статус члена в МТСБУ.

Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження вказаних вище обставин позивачем суду не надано.

При цьому, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТзДВ "Страхове товариство "Домінанта" зареєстроване в реєстрі, є діючим, в стані припинення не перебуває. Відповідно, на переконання суду, жодних підстав для висновку про неможливість виплати цією компанією страхового відшкодування позивачу не вбачається. Його відповідні твердження ґрунтуються на припущеннях, належними і допустимими доказами не доведені.

Будь-яких доказів того, що страховик ТзДВ "Страхового товариства "Домінанта" відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, судом не здобуто.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

З огляду на вищенаведене, покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ).

Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди (див. пункт 35 цієї постанови). А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування" , шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

З огляду на вказане, суд вважає що, що саме на третю особу ТзДВ "Страхове товариство "Домінанта" як страховика відповідача покладений обов'язок з відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, згідно з вимогами ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розрахованих з урахуванням "ОСОБА_5 товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів", у межах суми страхового відшкодування, що може складати 62005 грн. 93 коп. відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 01-12 від 21.12.2018 року, виконаного судовим експертом ОСОБА_7

Таким чином, позивач передчасно пред'явив вимогу про відшкодування шкоди у вищезазначеній частині безпосередньо до ОСОБА_2, а відтак суд не знаходить підстав для задоволення позову ОСОБА_1 у цій частині, оскільки під час розгляду справи не доведено, що позивач звертався до страховика відповідача та отримав його відмову у виплаті страхового відшкодування, не доведено існування підстав стверджувати про те, що у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування позивачу, який не звертаючись з відповідними вимогами до ТзДВ "Страхове товариство "Домінанта", відразу пред'явив вимогу до відповідача.

Вказане узгоджується з висновками, яких дійшла ОСОБА_10 Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 року в справі № 755/18006/15-ц.

Як визначено в ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

В ч. 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положень ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Разом з тим, з урахуванням положень ст. 1194 ЦК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 різницю між вартістю відновлювального ремонту та вартістю матеріального збитку, обов'язок з виплати якого за відповідних правових підстав може бути покладений на ТзДВ "Страхове товариство "Домінанта", з вимогами до якого позивач на даний час не звертався, що визначена згідно з висновками судового експерта ОСОБА_11 № 01-12 від 21.12.2018 року та № 02-12 від 21.12.2018 року, в сумі 70593 грн. 25 коп.

Вирішуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

В ході судового розгляду справи доведено, що 07.06.2018 року відбулася дорожньо-транспортна пригода з вини ОСОБА_2, внаслідок якої автомобіль "VOLKSWAGEN LT 35", держ. номер НОМЕР_2, власником якого є позивач ОСОБА_1, отримав пошкодження.

Очевидно, що пошкодження вартісного майна завдало переживань позивачу, позаяк обмежує його у можливості користуватись власністю та вимагає докладання додаткових зусиль для відновлення його стану.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги характер, обсяг та тривалість моральних страждань, яких зазнав позивач, а також враховуючи принцип співмірності та розумності, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині та вважає за необхідне стягнути на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди з відповідача суму в розмірі 1000 грн. 00 коп.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1682 грн. 60 коп., суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на його користь підлягає стягненню пропорційно до задоволеної частини позовних вимог частина судового збору в сумі 738 грн. 66 коп .

У позовній заяві позивач ставить питання про стягнення на його користь з відповідача понесених витрат на правову допомогу в сумі 5950 грн. 00 коп.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що представництво інтересів позивача ОСОБА_1 під час судового розгляду справи судом першої інстанції здійснював адвокат ОСОБА_8, яким на підтвердження повноважень представника надано суду ордер на надання правової допомоги ПТ № 017659 від 31.07.2018 року, виписаний на підставі договору про надання правничої допомоги № 122 від 11.07.2018 року, договір про надання правничої допомоги № 122 від 11.07.2018 року, укладений з ОСОБА_1, який підписаний сторонами, а також копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 960 від 20.05.2011 року.

Як встановлено в ч. 4 ст. 58 ЦК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Таким чином, повноваження адвоката ОСОБА_8 як представника позивача підтверджені в порядку, встановленому чинним цивільним процесуальним законодавством.

Наявні у справі документи безперечно свідчать про те, що ОСОБА_8 брав участь у розгляді справи як адвокат на підставі договору про надання правничої допомоги № 122 від 11.07.2018 року, укладеного з позивачем ОСОБА_1

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом п. 2.2 Договору про надання правничої допомоги № 122 від 11.07.2018 року клієнт несе обов'язок, зокрема, сплатити гонорар адвокату в розмірі та строк згідно цього договору а розрахунку.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку суми гонорару за надану (правничу) правову допомогу, підписаного адвокатом ОСОБА_8 та клієнтом ОСОБА_1, адвокатом надано позивачу наступну правову допомогу: 11.07.2018 року - попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин - 150 грн., 12.07.2018 року - вивчення та правовий аналіз матеріалів справи - 300 грн., 13.07.2018 року - збір та підготовка процесуальних документів: складання пропозиції, адвокатського запиту, позову, клопотань та заяв до суду - 2500 грн., 31.007.2018 року - представництво позивача у суді на час розгляду справи, витрати на відрядження - 3000 грн., а всього 5950 грн.

На підтвердження факту понесення позивачем витрат у вищевказаній сумі до позову приєднано квитанцію № 125 від 27.07.2018 року, відповідно до змісту якої адвокатом ОСОБА_8 прийнято від ОСОБА_1 за надання правової допомоги, складання процесуальних документів 5950 грн.

За змістом ч.ч. 3, 4, 5 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

З урахуванням вищенаведеного, беручи до уваги той факт, що відповідачем ОСОБА_2 та його представником не доведено безпідставність, необґрунтованість витрат на правову допомогу, понесених позивачем, суд вважає вимоги про їх стягнення з відповідача обґрунтованими.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в сумі 2612 грн. 05 коп.

Враховуючи те, що Звіт про оцінку майна (визначення вартості матеріального збитку) автомобіля "VOLKSWAGEN LT 35", держ. номер НОМЕР_2 № 391 від 09.07.2018 року, виконаний на замовлення ОСОБА_1 оцінювачем ПП "Центр незалежної оціни та експертизи" ОСОБА_5, визнаний судом недопустимим доказом, у зв'язку з чи не враховувався при вирішенні спору, суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача витрат за його складання в сумі 1500 грн. 00 коп., понесених позивачем ОСОБА_1

З огляду на те, що відповідач ОСОБА_2, заявивши у відзиві на позовну заяву про орієнтовну суму власних витрат на правову допомогу в сумі 6500 грн. 00 коп., до закінчення судових дебатів у справі доказів їх понесення суду не надав, в цей же строк, у відповідності з вимогами ч. 8 ст. 141 ЦПК України, не зробив заяву про те, що такі документи будуть подані ним протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, суд вважає за необхідне залишити без розгляду питання про відшкодування витрат відповідача на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-83, 89, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_3) до ОСОБА_2 (місце проживання - Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Гожули, вул. Зіркова, 5-а, РНОКПП - НОМЕР_4), треті особи -Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (місцезнаходження - м. Київ, пров. Індустріальний, 23, код ЄДРПОУ - 35265086), Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖК-Транс" (місцезнаходження - м. Полтава, пров. Шевченка, 20, код ЄДРПОУ - 40867458), ОСОБА_3 (місце проживання - м. Полтава, вул. Святкова, 31, РОНКПП - НОМЕР_5), ВАВРУШАК ОСОБА_4 (місце проживання - АДРЕСА_2, РНОКПП - НОМЕР_6), про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково .

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 70593 грн. 25 коп., моральну шкоди у сумі 1000 грн. 00 коп., а всього 71593 грн. 25 коп.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 2612 грн. 05 коп ., судовий збір в сумі 738 грн. 66 коп., а всього 3350 грн. 71 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складений 04.03.2019 року.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_12

СудЛенінський районний суд м.Полтави
Дата ухвалення рішення20.02.2019
Оприлюднено06.03.2019
Номер документу80268692
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —553/1631/18

Ухвала від 08.07.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Грушицький Андрій Ігорович

Постанова від 29.05.2019

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Триголов В. М.

Ухвала від 22.05.2019

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Триголов В. М.

Ухвала від 25.04.2019

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Триголов В. М.

Ухвала від 29.03.2019

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Триголов В. М.

Рішення від 20.02.2019

Цивільне

Ленінський районний суд м.Полтави

Парахіна Є. В.

Рішення від 20.02.2019

Цивільне

Ленінський районний суд м.Полтави

Парахіна Є. В.

Ухвала від 28.12.2018

Цивільне

Ленінський районний суд м.Полтави

Парахіна Є. В.

Ухвала від 15.11.2018

Цивільне

Ленінський районний суд м.Полтави

Парахіна Є. В.

Ухвала від 16.10.2018

Цивільне

Ленінський районний суд м.Полтави

Парахіна Є. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні